Ухвала суду № 98449529, 19.07.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2556/17 Провадження № 2/450/239/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

з участі представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

представник третьої особи Германчук Р.В.

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Децика В.І, про забезпечення позову шляхом заборони проведення будівельних робіт чи вчинення будь-яких дій на земельній ділянці площею 0,0853 га, кадастровий номер 4623685100:02:001:0428, розташованої в с. Горішній Львівського району Львівської області у справі №450/2556/17 за позовом ОСОБА_5 (правонаступник ОСОБА_4 ) до ОСОБА_6 , Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в :

позивач просить вжити заходи забезпечення позову не скасовуючи існуючий вид забезпечення позову у виді арешту майна, до набрання рішенням суду у справі №450/2556/17 законної сили, заборонивши будь-яким особам проводити будівельні роботи та вчиняти будь-які дії щодо використання земельної ділянки площею 0,0853 га, кадастровий номер 4623685100:02:001:0428, розташованої в с. Горішній Львівський район Львівської області.

Свої вимоги мотивує тим, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області 06.10.2017 року, накладено арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0853 га, кадастровий номер 4623685100:02:001:0428 розташовану в с. Горішній Пустомитівського району Львівської області. Проте вказаний вид забезпечення позову повністю не зміг убезпечити недоторканість спірного майна до ухвалення рішення суду, оскільки відповідачі самовільно встановили паркан, відтак обгородили спірну земельну ділянку. Оскільки арешт майна, як вид забезпечення позову обмежує право на реалізації (відчуження) майна, проте не забороняє стороні використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. В випадку забудови земельної ділянки чи вчинення будь-яких інших дій на ній, незважаючи на її цільове призначення унеможливиться виконання рішення суду, у випадку його ухвалення на користь позивача.

Представник позивача в судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримав та просив таку задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечила, про що подала письмові пояснення.

Представник відповідача Давидівської сільської ради

Представник третьої особи проти заяви про забезпечення позову заперечив.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

За змістом ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Судом встановлено, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.10.2017 року вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, законної сили:

накласти арешт на земельну ділянку для проведення особистого селянського господарства, площею 0,0853 га., кадастровий номер 4623685100:02:001:0428 розташовану в с. Горішній, Пустомитівського району Львівської області, що належить ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що відповідачкою з моменту постановлення ухвали про накладення арешту на земельну ділянку не було вчинено жодних дій, які б були спрямовані на відчуження земельної ділянки та на невиконання цього рішення суду. Також суд звертає увагу, що жодних дій які б свідчили про нецільове використання земельної ділянки відповідачкою ОСОБА_6 не вчинялося.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Що стосується посилання заявника про огородження земельної ділянки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ч. 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В частині 2 ст. 319 ЦК України вказано, що власник майна має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Пунктом 6.8 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» закріплено право на огородження як окремих ділянок так і усієї прибудинкової території.

За змістом ст.ст. 149-150 ЦПК України випливає, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову від 08.07.2021 року, позивачем не надано жодних доказів того, що існує реальна загрозі невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; жодним чином не обґрунтовано та не надано жодних доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Також в межах вказаної справи, вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірне майно, що унеможливлює в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та призвести до порушення прав та законних інтересів позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Децика В.І, про забезпечення позову шляхом заборони проведення будівельних робіт чи вчинення будь-яких дій на земельній ділянці площею 0,0853 га, кадастровий номер 4623685100:02:001:0428, розташованої в с. Горішній Львівського району Львівської області у справі №450/2556/17 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

СуддяД. А. Кукса