Ухвала суду № 98448313, 19.07.2021, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа №700/384/21

Провадження №2/700/228/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року смт.Лисянка

Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Яценко Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Бондарчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Лисянка, у спрощеному позовному провадженні справу №700/384/21 (провадження №2/700/228/21) за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 19.06.2013 року Акціонерне товариство комерційниц банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н, згідно якого АТ КБ «ПриватБанк» надав кредит у розмірі 2500 грн у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 35000 грн. Проте, відповідач належним чином не виконувала зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 13.05.2021 року у сумі 28948 грн 29 коп, що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 28948 грн 29 коп. З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом 28948 грн 29 коп та судові витрати у розмірі 2270 грн 00 коп.

У судове засідання представник позивача не з`явився, разом із позовом подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з"явилася. На адресу Лисянського районного суду Черкаської області від ОСОБА_2 19.07.2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позовної заяви та застусувати відносно вимог АТ КБ «ПриватБанк» позовну давність.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши докази у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19.06.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 35000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 13.05.2021 року становить 28948 грн 29 коп з яких: 28948 грн 29 коп - заборгованість за тілом кредиту. На момент розгляду справи заборгованість відповідачем перед банком не погашена.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із наданою банком інформацією, яка відповідачем не спростована, старт карткового рахунку у спірних правовідносинах відбувся 30.07.2013 року із кредитним лімітом в 2500 грн.

ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти, користувалася ними та протягом тривалого періоду часу частково виконувала зобов`язання щодо їх повернення. Вказане підтверджене долученою до матеріалів справи випискою за договором б/н за період із 30.07.2013 року по 16.05.2021 року.

Щодо доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно з положенням ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Крім того, ч.1 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ЦК встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 ЦК).

Суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 19.06.2013 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Крім того, відповідно до умов договору погашення кредиту, процентів та інших платежів повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів суд обчислює з моменту (місяця) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань. (Постанова ВС України від 08.02 2018 у справі 727/2027/16-ц)

Як вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 , остання 29.08.2020 року здійснювала операцію для зняття готівкових коштів через банкомат, крім того 11.08.2020 року відповідачем було здійснено операцію поповнення своєї карти готівкою.

Останній платіж на погашення заборгованості був здійснений у серпні 2020 року, тобто саме з цієї дати розпочинається перебіг строку позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

АТ КБ «Приват банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 08.06.2021, тобто без пропуску позовної давності, тому в задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності слід відмовити.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу статті 95 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач належним чином не виконує зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн.00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 651, 653, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 18, 141, 229, 235, 265, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_2 , МФО №305299, місце знаходження: вул.Грушевського,1 Д, м. Київ, 01001) заборгованість за кредитним договором у сумі 28948 грн 29 коп (двадцять вісім тисяч девятсот сорок вісім гривень двадцять дев`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_2 , МФО №305299, місце знаходження: вул.Грушевського,1 Д, м. Київ, 01001) 2270 грн 00 коп (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.М.Яценко