Рішення № 98448165, 21.07.2021, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/177/20

Провадження №2-др/547/7/21

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судових засідань Ю.В.Юрченко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Долженко Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Явір", третя особа Кременчуцька районна державна адміністрація Полтавської області, про зобов`язання повернути земельну ділянку і скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право (право оренди землі),

представник позивача ОСОБА_2 – адвоката О.М.Долженко,

представник відповідача СФГ "Явір" – адвокат О.В.Лазоренко,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат О.М.Долженко звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 25500,00 грн. Зазначає, що у зв`язку з наданням правової допомоги у справі позивач понесла витрати на вказану суму, що підтверджено квитанціями від 15.01.2020, від 27.05.2021, договором від 03.01.2020, розрахунком від 27.05.2021 і актом здачі-приймання виконаних робіт від 27.05.2021. Звертаючись до суду позивач вказувала на орієнтовні витрати на залучення адвоката у сумі 20000,00 грн, які було збільшено через тривалість розгляду справи та необхідність витребування і збирання додаткових доказів. Понесені витрати є співмірними зі складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову, значенням справи для позивача.

Представник відповідача СФГ "Явір" – адвокат О.В.Лазоренко письмово заперечував проти задоволення вказаної заяви. Відповідач готує апеляційну скаргу на рішення суду. Заява про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у межах 10000,00 грн. У первинні позовні заві адвокат О.М.Долженко вказувала суму витрат з оплати послуг адвоката у першій інстанції 10000,00 грн. Інші надані ОСОБА_3 документи не відповідають вимогам ЦПК, є безпідставними, неповинні братися судом до уваги.

У судове засідання позивач і представники сторін не з`явилися.

Неприбуття у судове засідання зазначених осіб відповідно до ч. 1 ст. 223 і ч. 4 ст. 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду по суті заяви про ухвалення додаткового рішення.

Судом встановлено, що рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 27.05.2021, справа № 547/177/20, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю. Ухвалено: усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні її майном, зобов`язавши Селянське (фермерське) господарство "Явір" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5324580400:00:004:0182, площею 2,7249 га, розташовану на території Біляківської сільської ради Кременчуцького (раніше Семенівського) району Полтавської області; скасувати рішення державного реєстратора Комунальної установи "Реєстраційна служба", номер запису 29057984 від 19.11.2018 про проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Селянського (фермерського) господарства "Явір", з одночасним припиненням права оренди Селянського (фермерського) господарства "Явір" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324580400:00:004:0182, площею 2,7249 га; стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Явір" на користь ОСОБА_1 840,80 грн судових витрат зі сплати судового збору і 2250,24 грн судових витрат пов`язаних із проведенням експертизи; стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Явір" 840,80 грн судового збору в дохід держави.

Правничу допомогу позивачеві ОСОБА_2 у справі надавала адвокат О.М.Долженко, що підтверджено договором-доручення про надання правової допомоги від 03.01.2020, ордером на надання правничої допомоги ПТ № 088133 від 04.01.2020, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 894 від 19.06.2008. Договір визначає, зокрема, право представляти інтереси позивача в судах загальної юрисдикції, надавати правову допомогу у цивільній справі. Точна сума гонорару адвоката не вказана. Остання залежить від строків і результатів вирішення спірних правовідносин, важкості справи, обсягу правових послуг.

Первинно, звертаючись із позовом, вимоги якого були згодом змінено, позивач вказала що очікує понести 10000,00 грн витрат на правничу допомогу. До позову додано копію квитанції від 15.01.2020 про сплату 10000,00 грн позивачем адвокату О.М.Долженко.

Позивач змінювала предмет позову із визнання договору оренди землі недійсним на зобов`язання повернути земельну ділянку. У справі призначалася судова експертиза, позивач виконувала клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для експертного дослідження. ОСОБА_4 безпосередньо була присутня у судових засіданнях.

27.05.2020 адвокатом О.М.Долженко складено розрахунок вартості послуг адвоката у загальній сумі 25000,00 грн, який конкретизує види послуг та їх вартість.

27.05.2020 позивач ОСОБА_2 і адвокат О.М.Долженко підписали акт здачі-приймання виконаних послуг згідно якого адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги за договором від 03.01.2020, клієнт не має претензій до адвоката щодо якості наданих послуг, розрахунок здійснено у повному обсязі.

Квитанцією від 15.01.2020 підтверджено отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_2 10000,00 грн. Квитанцією від 27.05.2021 підтверджено отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_2 15000,00 грн. Вказані квитанції посилаються на договір сторін від 03.01.2021.

Отже факт сплати позивачем ОСОБА_2 і отримання адвокатом О.М.Долженко 25500,00 грн підтверджено.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8, 9 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Додаткова Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, зазначила, що підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі ""Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі ""East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Ураховуючи зазначені законодавчі приписи, у т.ч. керуючись вимогами дійсності, співмірності, необхідності, розумності розміру, складності справи, фінансового стану учасників справи, обсягу доказів у справі, кількості судових засідань у яких брав участь представник позивача, поведінку сторін під час розгляду справи, віддаленість робочого місця адвоката О.М.Долженко від Семенівського районного суду Полтавської області тощо, суд зменшує заявлені витрати на професійну правничу допомогу з 25500,00 грн до 12000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Явір" на користь ОСОБА_1 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, відмовивши у стягненні відповідних витрат у більшому розмірі у сумі 25500,00 грн.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання суддею.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії додаткового рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Селянське (фермерське) господарство "Явір" (Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Рокита, код ЄДРПОУ 32478740).

Третя особа – Кременчуцька районна державна адміністрація Полтавської області (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Соборна, 14/23, код ЄДРПОУ 04057586).

Повне судове рішення складене 21.07.2021.

Суддя В.Ф.Харченко