Постанова № 98435815, 16.07.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11122/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 року м.Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі:

головуючого суддi Кучиної Н.Г.,

з участю секретаря судового засідання Добровчан К.Ю.,

pозглянувши в порядку спрощеного провадження в мiстi Рiвне спpаву № 569/11122/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області, інспектора лейтенанта поліції Ярмошевича Ігора Олександровича 1 батальйон 3 рота, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Карпець Ольги Василівни звернувся до Рівненського міського суду з позовом до УПП в Рівненській області, інспектора лейтенанта поліції Ярмошевича Ігора Олександровича 1 батальйон 3 рота, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати винесену поліцейським постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4233299 від 20.05.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження у справі закрити. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на його користь судовий збір, сплачений ним при подачі позову та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Рівненського міського суду від 03 червня 2021 року по вищевказаній справі розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження, з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду представник позивача подала заяву вх. № 41826/21 від 16.07.2021 року про розгляд справи без її участі та участі її довірителя.

В судове засідання відповідач – інспектор 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в рівненській області лейтенант поліції Ярмошевич І.О. не з`явився. Про дату час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотання до суду про відкладення судового засідання не подавав.

В судове засідання представник відповідача Департаменту патрульної поліції не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.

Представником відповідачів Биковим О.В., який діє на підставі довіреності №1601/41/3/01-2021 від 25 січня 2021 р. подано до суду письмовий відзив на позов, у якому вказано, що дії інспектора по притягненню позивача до адміністративної відповідальності вважає правомірними, оскільки він діяв згідно вимог чинного законодавства.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 20 травня 2021 року інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції Ярмошевичем І.О. була винесена постанова серії ЕАН № 4233299 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно позивача ОСОБА_1 .

Як зазначено у вказаній постанові, 20 травня 2021 року о 12 год. 58 хв. в м. Рівне на вул. Гетьмана Сагайдачного ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Caravelle» номерний знак НОМЕР_1 , порушив правила зупинки, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м до пішоходного переходу, чим порушив п. 15.9 (г) ПДР України.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Як слідує з оскаржуваної постанови, позивач порушив правила зупинки, здійснивши зупинку ближче 10 м до пішоходного переходу, чим порушив вимоги п.15.9 г ПДР України.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідач, будучи органом (посадовою особою), який безпосередньо здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення, завданням якого є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП), повинен був, враховуючи вимоги статті 280 КУпАП, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 15.9 г Правил дорожнього руху України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

За змістом пункту 1.10 Правил дорожнього руху України пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35-5.37.2, дорожньою розміткою, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі дорожньої розмітки пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів та узбіч.

Згідно п. 15.9 (г) ПДР України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів,що мають функції фото-і кінозйомки,відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягаєтьсядо адміністративної відповідальності, або свідками,а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото-і кінозйомки,відеозапису, у тому числі тими,що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідачем суду у цій справі не надано належні і допустимі докази на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення.

Представник відповідача у письмовому відзиві зазначив, що поліцейським вівся відеозапис на портативний відеореєстратор, який закріплений на форменому одязі, проте стався збій системи, дані відеозаписи не відображаються. Відповідно посилання відповідача на доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не приймаються судом до уваги, оскільки суд не має можливості дослідити даний доказ.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, і відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, також, не визначено, яким чином поліцейський УПП в Рівненській області дійшов висновку, що водій порушив вимогу дорожнього знаку 15.9 ПДР України, а саме здійснив зупинку ближче 10 м до пішохідного переходу, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі винесено постанову, яка не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, відповідачем не відібрано пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено свідків правопорушення. До постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.

У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить: об`єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення; об`єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил; суб`єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку; суб`єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності. Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.

Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ч.3 п.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду жодного доказу наявності будь-яких фактичних даних, на основі яких працівник поліції встановив наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що дії інспектора поліції під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не відповідають вимогам ст.ст.245, 280 КУпАП. Оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому відповідно до вимог ст.247, п.3 ст.293 КУпАП вказана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до положень пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що позивачем, окрім ордеру на надання правничої (правової) допомоги не надано належних доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, зокрема, відсутній акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, а тому позовні вимоги щодо стягнення судових витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.

Отже, у стягненні з відповідача на користь позивача витрат пов`язаних з наданням йому правової допомоги слід відмовити за недоведеністю.

Крім того, позивачем сплачено судовий збір в сумі 454, 00 грн.

Судові витрати розподілити між сторонами відповідно до вимог ст.139 КАС України.

На підставі ст.ст.122 ч.2, п.1 247, 283, 284, 287, 288, 289 КУпАП, п.14.6 «в» Правил дорожнього руху, керуючись ст.ст.5, 20, 72, 79, 241-246, 250, 251, 255, 269, 286, 293 КАС України, суд,-

В И Р I Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управлвіння патрульної поліції в Рівненській області, інспектора лейтенанта поліції Ярмошевича Ігора Олександровича 1 батальйон 3 рота, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови – задоволити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4233299 від 20.05.2021 року, винесеної інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції Ярмошевичем І.О., відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області, інспектор лейтенант поліції Ярмошевич Ігор Олександрович 1 батальйон 3 рота, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Ст.Бандери, 14а.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Рівненського міського суду Н.Г.Кучина