Ухвала суду № 98434957, 20.07.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛА

20 липня 2021 року м. Мукачево Справа №303/5763/18

8/303/4/21

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого – судді Кость В.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за заявою ОСОБА_1

про перегляд рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 2 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 2 вересня 2019 року (надалі - Рішення): «первісний позов представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_4 дотримуватися правил добросусідства і з цією метою ліквідувати дерево (грецький горіх), що росте на земельній ділянці по адресу: АДРЕСА_1 впритул до межі сусідньої земельної ділянки по адресу: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2122781000:10:101:0074, власником якої виступає позивач ОСОБА_2 та стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 70 000 гривень, з яких 67 500 гривень - витрати, необхідні для здійснення відновлення зруйнованої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та 2 500 гривень витрати на оплату послуг за виготовлення кошторисної документації. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про скасувати рішення №236 від 22.12.2016 року 8-ої сесії 7-го скликання Бистрицької сільської ради про вирішення земельних спорів та затвердження матеріалів вимірів земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за ОСОБА_5 , та зобов`язати ОСОБА_2 усунути порушення у володінні та користуванні її земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва, сараю під літ.“В”, господарські будівлі зблоковані (сарай, столярна майстерня, прохід-проїзд, склади) літ.“М”, навіс літ.“Е”, які розміщені на частині земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 – відмовлено».

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 червня 2020 року Рішення залишено без змін.

ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про перегляд рішення від 2 вересня 2019 року у зв`язку з нововиявленими обставинами по вищевказаній цивільній справі посилаючись на те, що на момент прийняття вищевказаного рішення не були відомі істотні для справи обставини.

Обґрунтовуючи свої вимоги за заявою зазначив, що при винесенні Рішення були використані документи (акти огляду), які складені з грубим порушенням законодавства України та є неналежними та недопустимими доказами, що стало причиною руйнації частини стіни та фундаменту сараю під літ «В», що суттєво вплинуло на обґрунтованість та законність винесених рішень. Разом з тим, висновок експерта №142ВР від 02.09.2020 спростовує обставини встановлені Рішенням. Вищевказані обставини стали відомі після отримання висновку.

29.10.2020 представником позивача подано письмові заперечення на заяву про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами у зв`язку з її необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки висновок експерта від 02.09.2020 не може вважатися істотною для справи обставиною, а є новим доказом і не може бути підставою для скасування рішення.

Заявник в судове засідання не з?явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності з урахуванням поданих заперечень.

На підставі ухвали суду від 29 жовтня 2020 року – провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника.

09.04.2021 – відновлено провадження.

Відповідно до ухвали суду від 29 квітня 2021 року до участі у справі залучено правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_1

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України рішення, постанова або ухвала суду, яким закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключеними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, серед іншого, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Право на перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є однією з найважливіших гарантій справедливого здійснення правосуддя, захисту прав і свобод людини у сфері цивільного судочинства і дотримання законності в цивільному судочинстві.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Тобто, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам цивільного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Істотними для справи обставини вважаються ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні суду.

Перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових рішень, постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері приватно-правових відносин, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, відсутні, а є підстави для перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо такі обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового

рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 29 серпня 2018 року в справі №552/137/15-ц, від 20 лютого 2020 року у справі № 815/6834/15.

Відповідно до статтей 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі «Pravednaya v. Russia» та від 06 грудня 2005 року у справі «Popov v. Moldova» № 2 зазначено, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata —остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Оскільки, висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 02.09.2020 №142ВР, на який заявник посилається як на підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, є новим доказом, а не доказом, який підтверджує нововиявлені обставини, тому в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 14, 76-83, 353, 423, 429 Цивільного процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви про перегляд рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 2 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами - відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Кость