Рішення № 98433912, 19.07.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12181/20

Провадження №

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.

за участю секретаря Петрейко А.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Ковальової Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області, Державного підприємства «Артемсіль» про визнання частково недійсними акту про розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку і наказу про притягнення до відповідальності працівників за результатами спеціального розслідування нещасного випадку з дорожньо-колійним робітником рудника № 1, 3,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, Державного підприємства «Артемсіль» про визнання частково недійсними акту про розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку і наказу про притягнення до відповідальності працівників за результатами спеціального розслідування нещасного випадку з дорожньо-колійним робітником рудника № 1, 3. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в ПО «Артемсіль» він працює з 16 жовтня 1990 року. На теперішній посаді «провідний інженер з транспорту (ревізор з безпеки руху) відділу логістики» працює з 14 жовтня 1998 року. 19 серпня 2020 року комісією був складений акт № 3 розслідування нещасного випадку форми Н-1/П, що стався 17 липня 2020 року о 05-15 годині, затверджений т.в.о. начальника ГУ Держпраці у Донецькій області 20 серпня 2020 року. Згідно з п. 4 ч. 8 акту № 3 він був визнаний особою, яка допустила порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці в зв`язку з тим, що «допустив застосування списаного, непридатного до застосування рухомого складу для виконання робіт з переміщення залізобетонних шпал, чим порушив п.2.2, п.3.6, п. 3.7, п.3.8, п. 3.18, п. 3.30, п.3.32 «Посадової інструкції № ПІ 31.02-2018 провідного інженера з транспорту (ревізора з безпеки руху) відділу логістики», затвердженої в.о. директора ДП «Артемсіль» 13 листопада 2018 року». Він не згодний та вказує, що на час нещасного випадку він не тільки не був (і не повинен був бути) на місце події, він навіть не був на своєму робочому місці, тому що згідно з його графіком роботи він працює з 08-00 години до 17-00 години і місце нещасного випадку не є його робочим місцем. Тобто він навіть фізично не міг на той час дозволити «застосування списаного непридатного до застосування рухомого складу», а саме «платформи залізничної» за « 880739. Вважає висновки комісії помилковими, нею фактично не було встановлено його вини в порушенні законодавства з охорони та гігієни праці або інше і що саме нібито привело до нещасного випадку. Не зазначено в акті в чому саме полягає зв`язок між безпосередньо його діями або бездіяльністю, та які конкретно вимоги законодавства або посадові обов`язки були ним порушені під час отримання травм постраждалим ОСОБА_4 . Просить позов задовольнити в повному обсязі.

17 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив від Державного підприємства «Артемсіль» на позовну заяву, згідно якого відповідач просить у задоволені позову відмовити з тих підстав, що нещасний випадок з дорожньо-колійним робітником 4 розряду ОСОБА_4 стався 17 липня 2020 року на промисловому майданчику (залізничній колії) рудника № 1,3 ДП «Артемсіль», де за нарядом дорожньо-колійний робітник виконував вивантаження залізобетонних шпал з залізничної платформи № 880739 вручну за допомогою лому. В результаті чисельних порушень технологічного процесу колом осіб, зокрема позивачем, невідповідності технологічного процесу вимогам безпеки, незадовільного технічного стану незареєстрованої залізничної платформи, переобладнаної з дрезини, яка не підлягає експлуатації в якості рухомого складу, ОСОБА_4 спричинено значну шкоду здоров`ю, а саме: полі травму, розрив лонного та крижового-клубового зчленувань, тупу травму живота, відрив уретри. Поза черевну гематому, травматичний шок. Як наслідок отриманих тяжких тілесних наслідків, ОСОБА_4 втрачено працездатність, встановлено інвалідність та зазначений робітник вимушено звільнився. За висновками перевірки зазначеного нещасного випадку з тяжкими наслідками визначено однією з причин настання - порушення провідним інженером з транспорту (ревізором з безпеки руху), який допустив застосування списаного, непридатного до застосування рухомого складу для виконання робіт з переміщення залізобетонних шпал, чим порушив п.2.2, п.2.4 Посадової інструкції № ПІ 31.02-2018 провідного інженера з транспорту (ревізора з безпеки руху) відділу логістики», затвердженої в.о. директора ДП «АРТЕМСІЛЬ» від 13 листопада 2018 року.

18 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив від Головного управління Держпраці у Донецькій області на позовну заяву, згідно якого відповідач просить у задоволені позову відмовити з тих підстав, що під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку комісією встановлено, що основними та супутніми причинами настання нещасного випадку слугували: технічна недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки в частині розвантаження шпал вручну без застосування вантажопідіймальних механізмів, незадовільний технічний стан засобів виробництва в частині застосування незареєстрованої залізничної платформи, переобладнаної з дрезини, яка не підлягає експлуатації в якості рухомого складу, неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію, виробничих об`єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо, відсутність технологічної карти на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт та переміщення залізобетонних шпал, неякісне розроблення, недосконалість інструкції з охорони праці або їх відсутність, відсутність інструкції з охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, невиконання посадових обов`язків. Також звертають увагу суду, що акт № 3 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 липня 2020 року о 05-15 годині підписано всіма членами спеціальної комісії без окремих думок та зауважень. За висновками проведеного спеціального розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками Управління Держпраці направлено на адресу ДП «АРТЕМСІЛЬ» подання, щодо розгляду питання відповідності займаній посаді провідного інженера з транспорту (ревізора з безпеки руху) відділу логістики ОСОБА_1 . На підставі викладеного просять у позові відмовити повністю.

Представником позивача 12 квітня 2021 року було надано дві відповіді на два відзиви обох відповідачів, з яких вбачається, що він підтримує позов, та вважає ці відзиви не обґрунтованими і їх відзиви ніяким чином не спростовують незаконність наказу № 338 до ДП «Артемсіль» від 06 жовтня 2020 року.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні пояснили, що позов підтримують та просять його задовольнити надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позові.

Представник відповідача Державного підприємства «Артемсіль» у судовому засіданні надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву та просила у позові відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Держпраці у Донецькій області про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на відзиві наполягає.

Будучи допитаним у якості свідка ОСОБА_5 суду пояснив, що він знає позивача, оскільки вони разом працювали на ДП «Артемсіль», та він особисто є начальником відділу охорони праці. Графік перевірки стану охорони праці фахівцями ДП «Артемсіль» складають кожного місяця для контролю перебування стану охорони праці. За даний графік вони несуть колективну відповідальність, та він не обмежує виконання позивачем своїх посадових обов`язків.

Будучи допитаною у якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є заступником начальника відділу охорони праці на ДП «Артемсіль». Також підтверджує, що графік перевірки стану охорони праці фахівцями ДП «Артемсіль» складають кожного місяця для контролю перебування стану охорони праці та мінімального візиту кожного спеціаліста по своєму профілю для перевірки безпечності стану охорони праці. На виконання графіку є посилання в інструкції та він не обмежував виконання позивачем своїх посадових обов`язків.

Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.11-15) позивач працює у ДП «Артемсіль» на посаді провідний інженер з транспорту відділу логістики управління зі збуту та маркетингової політики.

Відповідно до копії посадової інструкції № ІІІ 31.02-2018 (а.с.16-22) провідного інженеру з транспорту (ревізора з безпеки руху) відділу логістики, яка затверджена в.о. директором ДП «Артемсіль», в цій інструкції прописані загальні положення, функції, обов`язки, права, відповідальність та взаємозв`язки за посадою.

З висновку копії акту № 3 (а.с.23-36) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 17 липня 2020 року о 05-15 годині, вбачається, що комісія із спеціального розслідування оглянула місце нещасного випадку, опитала свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, з`ясувала обставини нещасного випадку, вивчила технічну документацію, документи щодо організації охорони праці на підприємстві, ознайомилась з медичним висновком КНП «БЛІЛ м. Бахмут» від 10 лютого 2020 року № 792 і встановила, що нещасний випадок стався у робочий час та при виконанні потерпілим трудових обов`язків. Враховуючи вимоги п. 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17 квітня 2019 року, п.п. 2 « перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час», на підставі вимоги п. 34 «Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним» комісія одноголосно прийняла рішення визнати нещасний випадок, що стався 17 липня 2020 року з дорожньо-колійним робітником рудника № 1,3 ДП «АРТЕМСІЛЬ» Ворушиловим В.М. таким, що пов`язаний з виробництвом, скласти акт за формою Н-1/П, взяти на облік в ДП «АРТЕМСІЛЬ». Також як вбачається з цього акту, то одна з осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці є ОСОБА_1 , який допустив застосування списаного, непридатного до застосування рухомого складу для виконання робіт з переміщення залізобетонних шпал, чим порушив п.2.2, п.3.6, п.3.7, п.3.8, п.3.18, п.3.30, п.3.32 «Посадової інструкції № ПІ 31.02-2018 провідного інженера з транспорту (ревізора з безпеки руху) відділу логістики», затвердженої в.о. директора ДП «АРТЕМСІЛЬ» 13 листопада 2018 року. Проте яким чином позивач це допустив і що він при цьому порушив у цьому акті не зазначено.

Згідно копії наказу № 383 від 06 жовтня 2020 року (а.с.37-39), у п.4 зазначено, що за порушення вимоги п.2.2, п.2.4 «Посадової інструкції № ПІ 31.02-2018 провідного інженера з транспорту (ревізора з безпеки руху) відділу логістики», затвердженої в.о. директора ДП «АРТЕМСІЛЬ» 13 листопада 2018 року, провідному інженеру з транспорту (ревізору з безпеки руху) відділу логістики ОСОБА_1 оголосити догану, зменшити розмір нарахованої премії за жовтень на 100%, зменшити розмір винагороди за вислугу років на 50% та позбавити повністю винагороди з загальні результати роботи за підсумком року. Слід зауважити, що цей наказ винесений на підставі вищевказаного акту розслідування нещасного випадку.

З копії листа ГУ Держпраці у Донецькій області від 07 вересня 2020 року (а.с.40-41) вбачається, що ОСОБА_1 допустив застосування списаного, непридатного до застосування рухомого складу для виконання робіт з переміщення залізобетонних шпал, як провідний інженер з транспорту (ревізор з безпеки руху) відділу логістики ДП «АРТЕМСІЛЬ», і тому вони відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про охорону праці», Положення про порядок здійснення Державного гірничного нагляду, затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 1995 року № 134, вважають за необхідне розглянути питання щодо відповідності займаній посаді провідного інженера з транспорту (ревізора з безпеки руху) відділу логістики ДП «АРТЕМСІЛЬ» Алатка В.М.

Також як вбачається з графіку перевірки стану охорони праці фахівцями ДП «Артемсіль» на липень 2020 року (а.с.117) затвердженого заступником директора з охорони праці ОСОБА_1 повинен був перевіряти стан охорони праці на руднику 1,3 в перший тиждень липня 2020 року, тобто з 06 по 12 липня, а нещасний випадок з дорожньо-колійним робітником рудника № 1,3 стався 17 липня 2020 року, тобто в другий тиждень, коли ОСОБА_1 не повинен був перевіряти стан охорони праці на руднику 1,3.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав.

Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

Статтею 160 КЗпП України на власника або уповноважений ним орган покладається постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 1 КЗпП України, законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи зазначені обставини, суд виходить з того, що відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а оскільки як вбачається з долучених до справи письмових доказів та пояснень свідків, що дійсно ніякими нормативними документами не передбачено отримання від позивача (як провідного інженера з транспорту (ревізора з безпеки руху) відділу логістики) дозволу на застосування рухомого складу для виконання робіт з переміщення залізобетонних шпал, як і той факт, що не має безпосереднього зв`язку між діями або бездіяльністю позивача та нещасним випадком на виробництві, суд приходить до висновку про те, що слід визнати частково недійсним та скасувати в розділі 5 і розділі 8 акт № 3 форми Н-1/П розслідування нещасного випадку, що стався 17 липня 2020 року о 05-15 годині на ДП «Артемсіль» про визначення провідного інженера з транспорту (ревізора з безпеки руху) відділу логістики ДП «Артемсіль» ОСОБА_1 винним у порушенні вимоги «Посадової інструкції № ПІ 31.02-2018». А як наслідок слід також скасувати, як похідний, наказ № 383 по ДП «Артемсіль» від 06 жовтня 2020 року «Про притягнення до відповідальності працівників за результатами спеціального розслідування нещасного випадку з дорожньо-колійним робітником рудника № 1, 3» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Згідно довідки ДП «АРТЕМСІЛЬ» від 12 липня 201 року ОСОБА_1 на підставі вищевказаного наказу (№ 383 від 06 жовтня 2020 року) у жовтні 2020 року був позбавлений премії у сумі 229,50 грн., йому була зменшена одноразова винагорода за вислугу років за 2020 рік на 50 % в сумі 15087 грн., зменшена винагорода за загальні результати роботи за 2020 рік на 100% в сумі 11513 грн., разом сума нарахованих позбавлених премій складане 26829,50 грн. до виплати з відрахуванням 21597,75 грн., і саме цю остаточну суму слід стягнути з відповідача - ДП «Артемсіль» на користь позивача, тобто і ці позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що саме з відповідача ДП «Артемсіль» підлягає стягненню на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 280-284, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області, Державного підприємства «Артемсіль» про визнання частково недійсними акту про розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку і наказу про притягнення до відповідальності працівників за результатами спеціального розслідування нещасного випадку з дорожньо-колійним робітником рудника № 1, 3 - задовольнити частково.

Визнати частково недійсним та скасувати в розділі 5 і розділі 8 акт № 3 форми Н-1/П розслідування нещасного випадку, що стався 17 липня 2020 року о 05-15 годині на ДП «Артемсіль» про визначення провідного інженера з транспорту (ревізора з безпеки руху) відділу логістики ДП «Артемсіль» ОСОБА_1 винним у порушенні вимоги «Посадової інструкції № ПІ 31.02-2018».

Скасувати, як похідний, наказ № 383 по ДП «Артемсіль» від 06 жовтня 2020 року «Про притягнення до відповідальності працівників за результатами спеціального розслідування нещасного випадку з дорожньо-колійним робітником рудника № 1, 3» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Стягнути з Державного підприємства «Артемсіль», місцезнаходження: 84545, Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, вул. Чкалова, 1а, код ЄДРПОУ 00379790, на користь ОСОБА_1 , місце проживання якого: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , не нараховану премію за жовтень 2020 року в сумі 229,50 грн., винагороду за вислугу років за 2020 рік в сумі 15087 грн., винагороду за загальні результати роботи за підсумком 2020 року в сумі 11513 грн., всього з урахуванням відрахувань податків (згідно довідки ДП «Артемсіль» від 12 липня 2021 року за № 121) (26829,50 грн. - 5231,75 грн.) 21597 (двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) грн. 75 коп., без послідуючого утримання з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Артемсіль», місцезнаходження: 84545, Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, вул. Чкалова, 1а, код ЄДРПОУ 00379790, на користь ОСОБА_1 , місце проживання якого: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , сплачені позивачем судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн..

Повний текст рішення суду виготовлено 19 липня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя