Постанова № 98433797, 13.07.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3321/21

Провадження № 1-кп/362/569/21

Ухвала

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2021 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої - судді Дорошенко В.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Вакуленко О.О.,

прокурора – Рули І.О.

представників потерпілих: Федосюка І.О. та Голосія Р.А.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників обвинувачених – Прудивуса М.О, Ярмака С.С., Поповченка Т.І., Корюшкіна О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Василькові Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110000002053 від 19.12.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Багачка Перша Великобагачівського району Полтавської області, українець, громадянин України, освіта вища, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , у силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Багачка Перша Великобагачівського району Полтавської області, українець, громадянин України, освіта вища, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Рубіжному Луганської області, українець, громадянин України, освіта середня, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , житель АДРЕСА_4 , у силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Жубровиці Олевського району Житомирської області, українець, громадянин України, освіта середня, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , житель АДРЕСА_6 , у силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12020110000002053 від 19.12.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 . ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , ОСОБА_5 за ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою суду від 05.07.2021 за цим провадженням призначено підготовче судове засідання.

05.07.2021 до суду через канцелярію надійшли клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування та продовження цього виду запобіжного заходу на стадії досудового розслідування. Зокрема ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, вчинених в складі озброєної банди, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до особливо тяжких, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Вважає, що обвинувачені можуть переховуватись від суду зважаючи на тяжкість покарання, яке передбачене санкціями статей, за які обвинувачуються, можуть незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному проваджені, оскільки достовірно володіють їхніми анкетними даними; можуть вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки зазначені вище злочини вчиняли з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені клопотання у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 – адвокат Голосій Р.А. звернув увагу суду на той факт, що обвинувачені скоювали злочини щодо та у присутності малолітніх і людини похилого віку. Просив задовольнити клопотання прокурора з огляду, з-поміж іншого, на наявність наведених прокурором ризиків.

Представник потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 – адвокат Федосюк І.О. також підтримав клопотання прокурора, вважає, що заявлені прокурором ризики є обґрунтованими.

Інші потерпілі просили проводити дане судове засідання без їх участі, потерпілий ОСОБА_10 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Сторона захисту заперечила проти задоволення клопотання прокурора посилаючись, серед іншого, на практику ЄСПЛ. На думку захисників наведені прокурором ризики є надуманими і лише припущеннями. Вважають, що цілодобовий домашній арешт забезпечить належну поведінку обвинувачених. Обвинувачені підтримали думку своїх захисників, категорично заперечили проти задоволення клопотання прокурора, наголосили, що відсутні підстави для тримання їх під вартою, оскільки є невинуватими і познайомилися (крім братів Дудників) уже у приміщенні ІТТ.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання прокурора про обрання обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, суд встановив таке.

У силу ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З клопотань прокурора вбачається, що ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 22.03.2021 обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого продовжувалась ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва.

З приводу наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими вищезазначених кримінальних правопорушень суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, зокрема п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, з даних клопотань прокурора видно, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у організації та участі в озброєній банді з метою нападу на окремих осіб, а також у вчинюваних нею нападах; нападах з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений організованою групою; напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, поєднаний з проникненням у житло, вчинений організованою групою; незаконному заволодінні транспортним засобом вчиненому організованою групою, поєднаному з погрозами застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого; придбані та бойових припасів без передбачено законом дозволу.

З реєстру матеріалів кримінального провадження вбачається наявність письмових доказів, на які посилається прокурор при пред`явленні обвинувачення ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , у тому числі: протоколи допиту потерпілих, яких по даному провадженню є 10 осіб і серед яких є малолітній потерпілий, протоколи допиту свідків, серед яких є малолітній свідок, протоколи огляду місць події, протоколи огляду предметів, протоколи пред`явлення особи для впізнання, протоколи обшуку тощо.

Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

Згідно з положеннями ст. ст. 177, 178 КПК України та практикою Європейського суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Так, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні трьох особливо тяжких злочинів (ст.. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України), та одного тяжкого злочину (ч. 1 ст. 263 КК України).

Разом з тим відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Крім того, у судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачені не визнають обставини, викладені у обвинувальному акті, посилаються на те, що познайомилися у процесі досудового розслідування по даному кримінальному провадженні, а тому, відповідно, мають свою версію розвитку подій щодо інкримінованих обвинувачень.

З цих підстав, на думку суду, існує беззаперечне існування ризику щодо незаконного впливу на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні, серед яких є малолітні діти, які мають бути допитаними безпосередньо у судовому засіданні на відповідній стадії судового провадження.

Також суд зауважує на наявність ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, або продовження злочинної діяльності оскільки зазначені вище злочини вчинялися з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, відсутні відомості щодо офіційного працевлаштування обвинувачених.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що не відпали підстави, за яких слідчим суддею було обрано обвинуваченим запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.

Таким чином, при вирішенні питання про обрання обвинуваченим запобіжних заходів суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність малолітніх потерпілого та свідка у даному кримінальному провадженні, зважаючи на той факт, що обвинувачені не визнають обставини, що викладені у обвинувальному акті.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що застосування до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 одного із більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вказаних ризиків.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд, оцінуючи заявлені клопотання прокурора, бере до уваги лише той факт, що в передбаченому законом порядку, судом установленим законом – слідчими суддями Шевченківського районного суду м. Києва – надано відповідні висновки про наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання обвинуваченим запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є майже незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

Надаючи оцінку доводам, які наведені прокурором у клопотанні, враховуючи пояснення сторін кримінального провадження, оцінюючи відомості про особу кожного обвинуваченого, встановлені у судовому засіданні, суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо існування вищезазначених ризиків та їх незмінності.

Суд при цьому враховує, що понять ризиків, як і видів доказів, якими вони можуть підтверджуватися, національне законодавство України не містить. Однак, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі дані, на думку суду, повинні свідчити про можливість існування певних підозр щодо таких ризиків, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є. А отже, розглядаючи клопотання, судом наведено ті фактичні дані, які, на його думку, є доказами в розумінні положень частини 1 статті 177 КПК України.

На думку суду, саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного статтею 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу й особам обвинувачених, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної їх процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.

За таких обставин, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обґрунтованим.

Одночасно, відповідно до вимог п. 1 ч. 4 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд вважає за можливе не визначати обвинуваченим розмір застави.

Одночасно суд роз`яснює, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року обвинувачені мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 193-194, 197, 314-316, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 10 вересня 2021 року включно.

Обрати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 10 вересня 2021 року включно.

Обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 10 вересня 2021 року включно.

Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 10 вересня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлено 19.07.2021.

Суддя В.М. Дорошенко