Рішення № 98432248, 20.07.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1729/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", 61093, м. Харків, вул. Болчана Петра, буд. 54 до Слобожанської митниці Держмитслужби, 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16 Б простягнення 8 909, 97 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за договором на постачання природного газу № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року у розмірі 8 686, 06 грн. 3 % річних у розмірі 44, 17 грн., інфляційні втрати у розмірі 179, 74 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківгаз Збут " (вх. № 1729/21 від 11.05.2021) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю " Харківгаз Збут " строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

18.05.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 11416) про усунення недоліків позовної заяви.

19.05.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 11492) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1729/21. Розгляд справи № 922/1729/21 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами в межах строків встановлених статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.

04.06.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 3069 електронна пошта) про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, у якому останній, просить суд, продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 07.06.2021 року продовжено відповідачеві процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву по 11.06.2021 року.

09.06.2021 року від відповідача через канцелярію суд у надійшов відзив (вх. № 13562) на позовну заяву, у якому останній, просить суд, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

22.06.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 14578() у якому останній, просить суд, не враховувати обставини та доводи викладені у відзиві відповідача. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також просить суд, відшкодувати судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 01.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач, постачальник) та Слобожанською митницею Держмитслужби (відповідач, споживач) було укладено договір № 41АВ617-725-20 на постачання природного газу (а.с. 8-17).

Додатковою угодою № 2 від 28.12.2020 року до договору № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року постачання природного газу, сторони погодили керуючись частиною 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» доповнити договір від 01.12.2020 року № 41АВ617-725-20 пунктом 11.1.1.:

«11.1.1. Договір вважається пролонгованим до 31.03.2021 року на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, у обсязі, що не перевищує 20 відсотків від загальної суми, визначеної у договорі, укладеному у попередньому році» (а.с. 18).

Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) споживачу у 2020 році природний газ (за кодом ДК 021:2015-09120000-6-Газове паливо) належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити газ у розмірах, строки та порядку, визначеному договором. Строк постачання природного газу до 31.12.2020 року.

Згідно пункту 4.2. договору, сторони погодили, що розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період протягом 10 банківських днів з дня отримання рахунку та акту приймання -передачі природного газу (а.с. 11).

Датою оплати рахунку (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на банківський рахунок постачальника (пункт 4.3. договору).

Додатковою угодою № 3 від 27.01.2021 року до договору № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року на постачання природного газу, сторони погодили:

Пункт 1. керуючись частиною 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони дійшли згоди визначити суму цієї додаткової угоди в обсязі, що не перевищує 20 % суми договору про постачання природного газу від 01.12.2020 року № 41АВ617-725-20.

Пунктом 2 додаткової угоди, сторони погодили доповнити пункт 1.2. розділу І договору про постачання природного газу від 01.12.2020 року № 41АВ617-725-20 абзацом:

«Плановий обсяг постачання газу на період з 01.01.2021 року по 31.01.2021 року - 363 м3, у тому числі по місяцях та кварталах, що визначено у даній додатковій угоді».

Загальна вартість цієї додаткової угоди до договору про постачання природного газу від 01.12.2020 року № 41АВ617-725-20 складає 2 455, 70 грн., у т.ч. ПДВ 409, 28 грн., що не перевищує 20 % загальної суми, визначеної у договорі про постачання природного газу від 01.12.2020 року № 41АВ617-725-20, укладеному у попередньому році (пункт 3 додаткової угоди № 3) (а.с. 19).

Додатковою угодою № 4 від 02.02.2021 року до договору № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року постачання природного газу, сторони погодили викласти пункт 3.1 статті 3 «Ціна договору» у наступній редакції:

«Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 6 201, 25 грн., без ПДВ, крім того з ПДВ (20 %) - 1240, 25 грн., що разом з ПДВ складає 7 441, 50 грн.».

Сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди до договору № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 13.01.2021 року (пункт 3 додаткової угоди) (а.с. 20).

Додатковою угодою № 5 від 02.02.2021 року до договору № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року постачання природного газу, сторони погодили викласти пункт 3.1 статті 3 «Ціна договору» у наступній редакції:

«Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 6 821,37 грн., без ПДВ, крім того з ПДВ (20 %) - 1 364,28 грн., що разом з ПДВ складає 8 185, 65 грн.».

Сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди до договору № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 16.01.2021 року (пункт 3 додаткової угоди) (а.с. 21).

Додатковою угодою № 6 від 25.02.2021 року до договору № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року постачання природного газу, сторони погодили викласти пункт 3.1 статті 3 «Ціна договору» у наступній редакції:

«Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 7 502,50 грн., без ПДВ, крім того з ПДВ (20 %) - 1 500,50 грн., що разом з ПДВ складає 9 003,00 грн.».

Сторони домовились, що дана угода складена у двох примірниках. По одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 05.02.2021 року (пункт 3 додаткової угоди) (а.с. 22).

Додатковою угодою № 7 від 25.02.2021 року до договору № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року постачання природного газу, сторони погодили викласти пункт 3.1 статті 3 «Ціна договору» у наступній редакції:

«Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 8 250,00083 грн., без ПДВ, крім того з ПДВ (20 %) - 1 650,00017 грн., що разом з ПДВ складає 9 900, 00100 грн.».

Сторони домовились, що дана угода складена у двох примірниках. По одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 16.02.2021 року (пункт 3 додаткової угоди) (а.с. 23).

Як зазначає позивач, останній фактично надав відповідачу послуги з постачання природного газу у січні 2021 року - 679 куб.м. природного газу вартістю 5 101, 49 грн. У лютому 2021 року загальний об`єм природного газу вартістю 5 478, 77 грн. склав 588,45 куб.м. У зв`язку із чим, за підсумками надання послуг з газопостачання у січні 2021 року постачальником на підставі даних оператора ГРМ, були оформлені та надано споживачу акти приймання - передачі природного газу:

- № ХО381001046 від 12.01.2021 року відповідно до якого, відповідачу було передано 280 куб.м. природного газу вартістю 1 894, 20 грн.;

- № ХО381002413 від 15.01.2021 року відповідно до якого, відповідачу було передано 79 куб.м. природного газу вартістю 587,88 грн.;

- № ХО381002417 від 31.01.2021 року відповідно до якого, відповідачу було передано 320 куб.м. природного газу вартістю 2 619,41 грн., які були підписані відповідачем (а.с. 25-27).

За підсумками лютого 2021 року позивачем передано відповідачу відповідно до актів приймання - передачі природного газу:

- № ХО381003349 від 04.02.2021 року передано 82 куб.м. на суму 671, 22 грн.;

- № ХО381003351 від 12.02.2021 року передано 230 куб.м. на суму 2 070,70 грн.;

- № ХО381003353 від 28.02.2021 року передано 276,75 куб.м. на суму 2 736,85 грн. які було направлено на адресу відповідача відповідно до листа № 617-Сл.5062-0421 від 15.04.2021 року (а.с. 28-31).

За твердженням позивача, відповідачем було частково здійснено оплату за договором на постачання природного газу № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року, а саме на суму 1 894, 20 грн. У зв`язку із чим, за розрахунком позивача, сума заборгованості за договором складає суму у розмірі 8 686, 06 грн. за отриманий відповідачем у січні та лютому 2021 року природний газ.

15.07.2021 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення заборгованості у розмірі 8 686,06 грн. (а.с. 33-34).

20.04.2021 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення заборгованості у розмірі 8 686,06 грн. (а.с. 35-36).

Вищевказані вимоги, відповідачем залишені без відповіді та задоволення, що стало причиною звернення позивача, із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Факт наявності у відповідача заборгованості за спожитий природній газ підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу, а саме за січень 2021 року:

- № ХО381001046 від 12.01.2021 року відповідно до якого, відповідачу було передано 280 куб.м. природного газу вартістю 1 894, 20 грн.;

- № ХО381002413 від 15.01.2021 року відповідно до якого, відповідачу було передано 79 куб.м. природного газу вартістю 587,88 грн.;

- № ХО381002414 від 31.01.2021 року відповідно до якого, відповідачу було передано 320 куб.м. природного газу вартістю 2 619,41 грн. (а.с. 25-27).

Та за лютий 2021 року № ХО381003349 від 04.02.2021 року передано 82 куб.м. на суму 671, 22 грн.;

- № ХО381003351 від 15.02.2021 року передано 230 куб.м. на суму 2 070,70 грн.;

- № ХО381003353 від 28.02.2021 року передано 276,75 куб.м. на суму 2 736,85 грн. (а.с. 28-31).

За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача за договором № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року складає суму у розмірі 8 686,06 грн. (а.с. 24).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожитий природний газ за договором № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року на постачання природного газу, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу у розмірі 8 686,06 грн. є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 13562 від 09.06.2021 року) відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, та зокрема зазначив, що між відповідачем та позивачем було укладено договір від 01.12.2020 року № 41 АВ617-725-20 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів. Керуючись частиною 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони дійшли згоди змінити договір від 01.12.2020 року № 41АВ617-725-20 у частині терміну дії договору до 31.03.2021 року (додаткова угода № 2 від 28.12.2020 року), на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків загальної суми визначеної у договорі, укладеному у попередньому році.

Також зазначає, що у зв`язку із тим, що термін дії договору у попередньому році склав місяць (з 01.12.2020 року по 31.12.2020 року) тому коштів закладених для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року не вистачило для проведення оплати за спожитий газ у повному обсязі за період з 01.01.2021 року по 28.02.2021 року.

Після проведення процедури закупівлі, було укладено договір від 22.03.2021 року № 53 на постачання природного газу. Цей договір набрав чинності з дати його укладання.

За твердженнями відповідача, останній виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, оскільки договори укладаються на один календарний рік, та згідно акту звірки взаєморозрахунків за період 2020 року, оплата за договором проведена у повному обсязі, та станом на 31.12.2020 року заборгованість відсутня. У зв`язку із чим, за твердженнями останнього, враховуючи, що термін дії договору від 01.12.2020 року № 41АВ617-725-20 на постачання природного газу сплинув 28.02.2021 року, тому у митниці немає підстав для проведення оплати за спожитий природний газ згідно наданих рахунків на суму 8 686, 06 грн.

Суд не приймає вищевикладені заперечення відповідача, оскільки як вбачається із умов пункту 2 додаткової угоди № 2 від 28.12.2020 року сторони узгодили, що договір вважається пролонгованим до 31.03.2021 року (а.с. 18).

Крім того, додатковими угодами № 3 від 27.01.2021 року, № 4 від 02.02.2021 року, № 5 від 02.02.2021 року, № 6 від 25.02.2021 року сторонами було змінено вартість природного газу (а.с. 19-22).

При цьому відповідні додаткові угоди, підписані уповноваженими представниками сторін, доказів визнання недійсними чи розірвання договору у встановленому законом порядку. Відповідачем до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене. викладені у відзиві на позовну заяву заперечення відповідача не приймаються судом, та спростовуються матеріалами справи, та вищевикладеними нормами.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивачем було нараховано відповідачу 3 % річних у розмірі 44, 17 грн., та інфляційні втрати у розмірі 179, 74 грн.

Щодо стягнення із відповідача, нарахованих позивачем - 3% річних у розмірі - 44,17 грн., та інфляційних втрат у розмірі 179, 74 грн. (відповідно до наданого розрахунку та за зазначений у наданому до суду розрахунку періоду (а.с. 24), суд зазначає наступне.

Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу 3% річних у розмірі - 71, 97 грн., - пеню у сумі 308,19 грн. (за зазначений у наданому до суду розрахунку періоду нарахування (а.с. 20-21)) за допомогою онлайн-системи "Ліга-закон", та встановлено, що вищезазначені нарахування здійснені відповідно до приписів діючого законодавства, та є такими що підлягають до задоволення.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме: про стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ за договором на постачання природного газу № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року у розмірі 8 686, 06 грн., 3 % річних у розмірі 44, 17 грн., інфляційні втрати у розмірі 179, 74 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 2 270, 00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул.. Короленка, буд. 16 Б, ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд. 54, ЄДРПОУ 39590621, п/р НОМЕР_1 в АТ «Кліринговий дім» м. Київ, МФО 300647) заборгованість за спожитий природний газ за договором на постачання природного газу № 41АВ617-725-20 від 01.12.2020 року у розмірі 8 686, 06 грн., 3 % річних у розмірі 44, 17 грн., інфляційні втрати у розмірі 179, 74 грн., судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд. 54, ЄДРПОУ 39590621);

відповідач: Слобожанська митниця Держмитслужби (61003, м. Харків, вул.. Короленка, буд. 16 Б, ЄДРПОУ 43332958).

Повне рішення складено "20" липня 2021 р.

Суддя О.О. Ємельянова