Ухвала суду № 98432044, 19.07.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"19" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1577/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп” (вх. №2-867/21 від 09.07.2021р.) про застосування зустрічного забезпечення, подане по справі, –

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія”

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп”

про стягнення 1 939 100,50 грн.

та за зустрічним позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп”

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія”

про стягнення 501 299,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Оптіма-технологія” (далі по тексту – ТОВ „Оптіма-технологія”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Еногруп” (далі по тексту – ТОВ „Еногруп”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 939 100,50 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 1 712 453,22 грн., пені у розмірі 109 238,26 грн., збитків від інфляції у розмірі 25 205,89 грн. та процентів у розмірі 92 203,13 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №ОТ01192 від 16.01.2019р. в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 09.06.2021р. дана справа була призначена за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.06.2021р. заява ТОВ „Оптіма-технологія” про вжиття заходів забезпечення позову була задоволена шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах, та належать ТОВ „Еногруп” в межах ціни позову у розмірі 1 939 100,50 грн.

29.06.2021р. до господарського суду від ТОВ „Еногруп” надійшла зустрічна позовна заява, згідно якої відповідач просить суд стягнути із позивача заборгованість у розмірі 501 299,16 грн. В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог відповідач посилається на перехід до нього права вимоги за контрактом №71901 від 22.01.2019р., укладеним між позивачем та компанією exportadora de artigos de cortica Ltd, згідно договору про відступлення права вимоги (цесії) №1607 від 20.05.2021р., який був укладений між відповідачем та іноземною компанією. При цьому, відповідачем було наголошено, що після укладення договору на адресу позивача була направлена заява про зарахування однорідних зустрічних вимог, яка була залишена позивачем без відповіді. Посилаючись на викладені обставини, ТОВ „Еногруп” було наголошено про наявність підстав для стягнення із ТОВ „Оптіма-технологія” основного боргу у розмірі 501 299,16 грн. у зв`язку з неналежним виконанням позивачем зобов`язань за контрактом №71901 від 22.01.2019р.

Ухвалою суду від 13.07.2021р. зустрічна позовна заява ТОВ „Еногруп” була прийнята до розгляду та об`єднана зі справою №916/1577/21 в одне провадження.

09.07.2021р. до господарського суду від ТОВ „Еногруп” надійшло клопотання про застосування зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання ТОВ „Оптіма-технологія” у десятиденний строк внести на депозитний рахунок господарського суду Одеської області грошові кошти у розмірі 1 939 100,50 грн.

В обґрунтування поданого до суду клопотання відповідачем було наголошено, що в результаті накладення судом арешту на грошові кошти згідно ухвали від 24.06.2021р. ТОВ „Еногруп” зазнає збитків. Так, факт завдання збитків, за переконанням відповідача, підтверджується неможливістю виконання зобов`язань за договором овердрафтового кредитування, за умовами якого накладення арешту на рахунки товариства є підставою для призупинення Банком подальшого надання овердрафту, а також може стати підставою для нарахування відповідачу пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Відповідачем також наголошено, що за кредитним договором, укладеним із іншим Банком, ТОВ „Еногруп” має фінансові зобов`язання у розмірі 900 000,03 грн., неможливість повернення яких у зв`язку із накладенням арешту на рахунки відповідача також є підставою для нарахування відповідачу пені. Наведене, з урахуванням відсутності у позивача зареєстрованого нерухомого майна, на яке може бути накладено стягнення, за переконанням відповідача, свідчить, що за невиконання прийнятих на себе зобов`язань за договором овердрафтового кредитування та кредитним договором передбачені фінансові санкції, які безумовно спричинять понесення відповідачем збитків.

ТОВ „Оптіма-технологія” не скористалось правом на подання письмових пояснень на клопотання відповідача про застосування зустрічного забезпечення.

Розглянувши клопотання ТОВ „Еногруп” про застосування зустрічного забезпечення, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24.06.2021р. заява ТОВ „Оптіма-технологія” про вжиття заходів забезпечення позову була задоволена шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах, та належать ТОВ „Еногруп” в межах ціни позову у розмірі 1 939 100,50 грн.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Частиною 4 ст. 141 ГПК України передбачено, що питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Згідно зі ст. 146 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися. У разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд доходить висновку, що зустрічне забезпечення може бути застосовано судом за клопотанням учасника судового процесу у випадку доведення суду існування обставин, які можуть свідчить про завдання особі, щодо якої були застосовані заходи забезпечення позову, збитків.

Як зазначалось вище по тексту ухвали, ТОВ „Еногруп” на підтвердження можливості завдання йому збитків в результаті накладення судом арешту на його грошові кошти посилається за положення кредитного договору та договору кредитування, за умовами яких Банк має право нараховувати відповідачу збитки у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе відповідачем грошових зобов`язань щодо повернення кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Постановою Кабінету Міністрів України „Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” №211 від 11.03.2020р. на усій території України протягом періоду з 12.03.2020р. по 03.04.2020р. було встановлено карантин, а також заборонено відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

В подальшому дія карантину, згідно постанов Кабінету Міністрів України, була продовжена із запровадженням нових обмежень з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Слід зазначити, що запровадження на території України карантину є загальновідомою обставиною та не потребує доказування.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, якими встановлено заборону нараховувати позичальнику неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, господарський суд дійшов висновку про недоведеність ТОВ „Еногруп” можливості завдання йому збитків у випадку застосування Банками права на нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитними договорами. При цьому, суд зазначає, що докази на підтвердження призупинення Банком подальшого надання відповідачу овердрафтового кредиту в матеріалах справи відсутні. Доводи відповідача про відсутність у позивача зареєстрованого нерухомого майна, на яке може бути накладено стягнення як на підставу для задоволення поданого клопотання судом відхиляються, оскільки ТОВ „Еногруп” зобов`язано довести суду факт потенційної можливості завдання йому збитків, який, в даному випадку, відповідачем доведений не був.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про недоведеність ТОВ „Еногруп” існування потенційної можливості завдання йому збитків в результаті накладення арешту на грошові кошти на підставі ухвали суду від 24.06.2021р., що має наслідком необхідність відмови у задоволенні поданого відповідачем клопотання.

Керуючись ст.ст. 86, 136, 137, 141, 146, 234 ГПК України, –

У Х В А Л И В :

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Еногруп” у задоволенні клопотання про застосування зустрічного забезпечення.

Ухвала набрала законної сили 19.07.2021р. та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.П. Желєзна