Рішення № 98431951, 13.07.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/569/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши матеріали справи №916/569/21

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Люсторфська дорога 56" (65059, м. Одеса, вул. Люсторфська дорога, буд. 56, код ЄДРПОУ 41331203)

до відповідача Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, буд. 1. Код ЄДРПОУ 26597691)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамента міського господарства Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д) та Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Вузовський" (65088, м. Одеса, вул. Шишкіна, 60-а)

про зобов'язання вчинити певні дії

Представники сторін:

від позивача - Швець К.О., ордер № 415639, дата видачі : 01.04.21;

від відповідача - Садардінова І.В (самопредставництво),

від третьої особи КП "Житлово-комунальний сервіс "Вузовський" - Купрашвілі-Делі О.І., самопредставництво

від третьої особи Департамента міського господарства ОМР - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Люсторфська дорога 56" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Одеської міської ради згідно якого просить суд зобов'язати Одеську міську раду виконувати свій обов'язок в натурі шляхом здійснення прибирання (санітарного очищення) території навколо (поблизу) багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 56 у відповідності до Наказу Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства України №76 від 17.05.2006 року. Наказу Міністерства охорони здоров'я України №145 від 17.03.2011 року. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №54 від 14.02.2012 року та план-схемі території, шо підлягає санітарному очищенню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.03.2021 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/596/21 за правилами загального позовного провадження.

19.04.2021р. за вх.№ 10819/21 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент міського господарства Одеської міської ради та Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Вузовський".

Ухвалою суду 26.04.2021р. клопотання Одеської міської ради від 19.04.2021р. за вх.№ 10819/21 про залучення третіх осіб було задоволено, залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент міського господарства Одеської міської ради та Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Вузовський". Крім того відповідною ухвалою суду було продовження строк підготовчого провадження на тридцять днів в порядку ст. 177 ГПК України.

20.04.2021р. за вх. №11075/21 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якого останній просить суд визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради та зобов'язати Одеську міську раду здійснювати утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 56. у відповідності до Наказу Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства України №76 від 17.05.2006 року, Наказу Міністерства охорони здоров'я України №145 від 17.03.2011 року. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №54 від 14.02.2012 року та план-схемі території, що підлягає санітарному очищенню.

Крім того, 20.04.2021р. до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

18.05.2021р. за вх.№13444/21 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якого останній просить суд зобов'язати Одеську міську раду здійснювати утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд, 56, у відповідності до Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України №76 від 17.05.2006 року, Наказу Міністерства охорони здоров'я України №145 від 17.03.2011 року Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №54 від 14.02.2012 року та план-схемі території, що підлягає санітарному очищенню.

Представник позивача в судовому засіданні, просив суд заяву про зміну предмету позову від 20.04.2021р. не розглядати, а розглядати заяву про зміну предмету позову від 18.05.2021р. з урахування заяву про уточнення позовних вимог від 20.04.2021р.

Судом заява про зміну предмету позову від 18.05.2021р. з урахування заяву про уточнення позовних вимог від 20.04.2021р. була прийнята до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2021р. в порядку ч.3 п.2 ст. 185 ГПК України підготовче засідання було закрито та призначено відповідну справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

01.04.2021р. за вх. №9035/21 відповідач надав до суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнає, вважає позовні вимоги не обґрунтованими безпідставними в зв'язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити повністю.

Крім того, 03.06.2021р. до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження по справі, згідно якої останній просить суд закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 231ГПК України, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Судом в задоволенні відповідної заяви було відмовлено, оскільки з урахування предмету та підстав позову зазначений спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

15.06.2021р. за вх. №16186/21 до суду від третьої особи Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Вузовський" надійшли письмові пояснення, згідно яких третя особа вважає що позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Люсторфська дорога 56" задоволенню не підлягають.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Як вказує позивач, 12.05.2017 року в будинку за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 56 було створено ОСББ «Люстдорфска дорога 56» що підтверджується випискою з ЄДРПОУ та статутом ОСББ.

01.08.2017 року будинок за адресою м. Одеса, вуя. Люстдорфська дорога. 56, було передано за актом прийняття-передачі з балансу КП «ЖКС «Вузівский» в управління ОСББ «Люстдорфська дорога 56».

Разом з тим, позивач зазначає, що земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок та територія поблизу нього, яка призначена для обслуговування багатоквартирного будинку - в користування, власність чи на баланс ОСББ «Люстдорфська дорога 56» не передавалась і не могла передатись зважаючи на не сформованість землевпорядної документації.

З моменту передачі багатоквартирного будинку в управління ОСББ «Люстдорфська дорога 56» почало здійснювати управління багатоквартирним будинком, тобто з 01.08.2017 р., зокрема, силами ОСББ «Люстдорфська дорога 56» виконувалось та виконується ряд робіт по належному утриманню будинку, зокрема і прибирання території поблизу будинку.

В той же час, за посиланнями позивача відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою. організацією. з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудннкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту. Відповідно до п 2.4 Рішення Одеської міської ради від 23.12.2011 р. N 1631-VI «Про затвердження Правил благоустрою території міста Одеси» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: - утримувати у належному стані території, надані їм в установленому законом порядку; - утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини); - усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини: - усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку; - проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин); - у процесі утримання об'єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи щодо запобігання передчасному зносу об'єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані; - відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України. Відповідно до п. 1.9 Правил - прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, v межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Відповідно до частини 4 статті 42 Земельного кодексу України, розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо. Відповідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Проте, як зазначає позивач, Одеська міська рада, що є власником землі в межах населених пунктів, в даному випадку міста Одеси (крім земель державної та приватної власності), не здійснила виокремлення земельних ділянок, як того вимагає законодавство, а отже не передала і не могла передати їх у власність чи користування іншим особам.

Позивач вважає, що на основі вищевикладених норм, ОСББ «Люстдорфська дорога 56», не маючи на балансі, в користуванні чи у власності земельної ділянки, на якій могла б бути розміщена прибудинкова територія, не будучи балансоутримувачем багатоквартирного будинку - не має обов'язку із здійснення прибирання (санітарного очищення) території навколо (поблизу) будинку.

Власником земельної ділянки, на якій повинна бути розташована прибудинкова територія будинку за адресою м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 56. є територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради і саме в Одеської міської ради, як власника земельної ділянки, за міркування позивача наявний обов'язок по здійсненню прибирання (санітарного очищення) території навколо (поблизу) багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 56.

В той же час, як вказує позивач з моменту створення ОСББ та передачі багатоквартирного будинку в управління ОСББ, тобто з 01.08.2017 року, Одеська міська рада жодним чином не виконувала свої обов'язки власника та не здійснювала і не фінансувала здійснення прибирання (санітарне очищення) території навколо та поблизу багатоквартирного будинку.

При цьому в підтвердження факту того, що Одеська міська рада та її структурні підрозділи, комунальні підприємства не здійснюють прибирання земельної ділянки поблизу багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 56 позивач посилається на відповіді на запити, звернення вих. №746-К від 08.10.2020 р.. вих. №01-69/214 від 22.02.2021 р. надані Департаментом міського господарства. Київською районною адміністрацією Одеської міської ради у яких вказується те, що КП «ЖКС» не здійснюють прибирання вищевказаних земель, а обов'язок з виконання таких робіт покладається на ОСББ.

Як наголошує позивач, співвласники багатоквартирного будинку, від імені яких діє ОСББ «Люстдорфська дорога 56» за власний рахунок організовують прибирання території, яка їм не належить, внаслідок чого зазнають збитків, в свою чергу як відповідач, будучи власником землі, жодним чином не виконує обов'язку по санітарному очищенню територій, які належать до комунальної власності, чим порушує права співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Люсторфська дорога 56" звернулось до господарського суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Так, звертаючись з відповідним позовом до суду Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Люсторфська дорога 56", просить суд зобов'язати Одеську міську раду здійснювати утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд, 56, у відповідності до Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України №76 від 17.05.2006 року, Наказу Міністерства охорони здоров'я України №145 від 17.03.2011 року Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №54 від 14.02.2012 року та план-схемі території, що підлягає санітарному очищенню.

При цьому в обґрунтування позивних вимог, позивач зазначає, що ОСББ «Люстдорфська дорога 56», не маючи на балансі, в користуванні чи у власності земельної ділянки, на якій могла б бути розміщена прибудинкова територія, не будучи балансоутримувачем багатоквартирного будинку - не має обов'язку із здійснення прибирання (санітарного очищення) території навколо (поблизу) будинку, в той же час як Одеська міська рада будучи власником землі, жодним чином не виконує обов'язку по санітарному очищенню територій, які належать до комунальної власності, чим порушує права співвласників багатоквартирного будинку.

Як встановлено судом, розпорядженням міського голови № 97-01р. от 28.07.2003 року «Про передачу майна у повне господарське відання комунальним підприємствам Дирекція єдиного замовника» житлові будинки територіальної громади міста Одеси були передані в повне господарське відання та прийняті на баланс КП «ЖКС «Вузівський».

Розпорядженням міського голови №169-01р від 03.03.2008 р. «Про заходи щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків комунальної власності» створено робоча група із визначення прибудинкових території багатоквартирних будинків.

12.05.2017 року в будинку за адресою м. Одеса, вуя. Люстдорфська дорога, 56 було створено ОСББ «Люстдорфска дорога 56» що підтверджується випискою з ЄДРПОУ та статутом ОСББ.

Відповідно до акту приймання-передачі багатоквартирного будинку Люстдорфська дорога, 56 ( з балансу) КП «ЖКС «Вузівський» в управління (на баланс) ОСББ «Люстдорфська дорога 56» пунктом 5 «Благоустрій прибудинкової території» визначено: площа газонів та квітник 363 кв.м; площа асфальтових покрить 1639 кв.м.; площа прибудинкової території 2002 кв.м.

Пунктом 6 акта прийняття-передачі від 01.08.2017 року визначено перелік документів (технічна документація), яка передається разом із житловим будинком. Серед переліку документів міститься і план земельної ділянки об'єкта з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані; паспорт земельної ділянки; схеми креслення земельних ділянок; паспорт прибудинкової території тощо.

Згідно частини 2 статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» на співвласників покладено обов'язок дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм.

Відповідно до частини 8 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово- комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. «д» ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташованібагатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг...»

Стаття 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 17.05.2005 N 76: «Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них(прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством».

Як зазначено вище ОСББ створюється для забезпечення належного утримання та використання спільного майна, передбачених законодавством та статутними документами.

Наказом Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 р. № 150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 р. за № 1046/9645, затверджено примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 № 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 927/11207.

Обов'язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.07.2018 № 190 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 р. за № 934/32386).

Реалізація цих нормативно-правових актів спрямована на забезпечення належного функціонування житлових будинків та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням.

Суд зазначає, при визначенні витрат на утримання та управління багатоквартирним будинком, ОСББ мають враховувати необхідність дотримання вимог цих нормативно-правових актів.

Так, при формуванні розміру внесків на управління багатоквартирного будинку та прибудинкової території, з метою забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинку та прибудинкової території необхідно дотримуватися обов'язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 27 липня 2018 року №190.

Відповідним наказом встановлено, шо зменшення Обов'язкового переліку можливе лише за об'єктивних умов експлуатації будинку, що залежать від його капітальності, рівня облаштування та благоустрою (відсутності певних інженерних систем, обладнання, елементів зовнішнього опорядження); витрати на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання не включаються до складу витратна утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у разі укладення індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги згідно з частиною третьою статті 14 Закону України «Про житлово- комунальні послуги»; витрати на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у разі, якщо співвласники не доручили виконання цих робіт іншій особі згідно з частиною третьою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; - вартість робіт з підготовки житлового фонду до сезонної експлуатації враховується під час визначення вартості технічного обслуговування та поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних мереж та систем, технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього упорядження, що розташовані на прибудинковій території.

Обов'язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території: 1. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: водопостачання; вод овід ведення; теплопостачання; гарячого водопостачання; зливової каналізації; електропостачання; газопостачання. 2. Технічне обслуговування ліфтів. 3. Обслуговування систем диспетчеризації. 4. Обслуговування димових та вентиляційних каналів. 5. Технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності). 6. Поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку. 7. Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем: водопостачання; водовідведення; теплопостачання; гарячого водопостачання; зливової каналізації; електропостачання; газопостачання. 8. Поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їхньої наявності). 9. Прибирання прибудинкової території. 10. Прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних). 11. Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами. 12. Дератизація. 13. Дезінсекція. 14.Придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Таким чином з урахуванням наведеного витрати з управління багатоквартирним будинком включають у себе витрати з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (обов'язковий перелік).

Згідно з положеннями ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Люсторфська дорога 56" зазначає що здійснює управління та утримання багатоквартирним будинком, при цьому за його посиланням не має обов'язку здійснювати прибирання (санітарного очищення) території навколо (поблизу) будинку.

Разом з тим, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: 1) утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; 2) купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; 3) поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Як зазначалось вище відповідно до акту приймання-передачі багатоквартирного будинку Люстдорфська дорога, 56 ( з балансу) КП «ЖКС «Вузівський» в управління (на баланс) ОСББ «Люстдорфська дорога 56» пунктом 5 «Благоустрій прибудинкової території» визначено: площа газонів та квітник 363 кв.м; площа асфальтових покрить 1639 кв.м.; площа прибудинкової території 2002 кв.м.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Київської районної адміністрації від 08.10.2020 року за № 746-К «обов'язок прибирання, вчинення протиожеледних заходів, знищення бур'янів та відповідальність за збереження зелених насаджень та територія від будинку № 56 по вул. Люстдорфська дорога, до бордюрного каменю проїжджої частини вул. Люстдорфська дорога вздовж всієї ділянки будинку покладається на ОСББ «Люстдорфська дорога 56».

Отже з урахуванням наведеного вище, суд доходить висновку що обов'язок по утриманню та благоустрою прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд, 56 покладений саме на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Люсторфська дорога 56".

Більш того суд, суд зазначає, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Стаття 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлює повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів 1. До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

Стаття 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначає поняття «утримання в належному стані території» - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою

Відповідно до пункту 44 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 5, 10, 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI затверджено Правила благоустрою території міста Одеси.

Правила благоустрою території міста Одеси (далі - Правила) є обов'язковими для виконання на території міста Одеси, ними встановлюється порядок благоустрою та утримання об'єктів благоустрою міста Одеси, визначаються правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні основи благоустрою.

Відповідно до пункту 1.9 Розділу 1 Правил утримання будинків і прибудинкових територій це діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи із забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Пунктом 7.1 Розділу 7 Правил обов'язок по механізованому та ручному прибиранню територій, вчинення протиожеледних заходів дворів, тротуарів, покриття проїзної частини, територій, прилеглих до будівель громадської забудови, прибудинкової території, у тому числі будівель, що утримуються товариством власників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом покладається на балансоутримувача будівель, товариства власників багатоквартирного будинку, житлово- будівельні кооперативи.

Отже, з урахування наведеного вище, враховуючи встановлено судом факту того що відповідний обов'язок по утриманню та благоустрою прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку покладений саме на позивача, приймаючи до уваги той факт, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень Одеської міської ради належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, які були затверджені Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI, позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Люсторфська дорога 56" щодо зобов'язання Одеську міську раду здійснювати утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд, 56, у відповідності до Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України №76 від 17.05.2006 року, Наказу Міністерства охорони здоров'я України №145 від 17.03.2011 року Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №54 від 14.02.2012 року та план-схемі території, що підлягає санітарному очищенню задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Інші посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Люсторфська дорога 56" в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Люсторфська дорога 56" (65059, м. Одеса, вул. Люсторфська дорога, буд. 56, код ЄДРПОУ 41331203) до Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, буд. 1. Код ЄДРПОУ 26597691) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамента міського господарства Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д) та Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Вузовський" (65088, м. Одеса, вул. Шишкіна, 60-а) - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Люсторфська дорога 56" (65059, м. Одеса, вул. Люсторфська дорога, буд. 56, код ЄДРПОУ 41331203).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 19 липня 2021 р.

Суддя К.Ф. Погребна