Рішення № 98428495, 19.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2042/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області про визнання протиправним та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу № 218201, №218202 від 27.04.21 року,

встановив:

ОСОБА_1 через свого представника (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонської області (далі - відповідач 2) у якому просить визнати протиправним та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 218201, №218202 від 27.04.21 року.

Ухвалою від 13.05.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав.

Ухвалою від 18.05.2021р. відкрите спрощене провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.03.2021 року контролюючими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки в Херсонській області був складений акт № 258588 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано наступні порушення, передбачені ст.. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: автобусом Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 надавалися послуги з перевезення пасажирів у нерегулярному сполученні по маршруту «Одеса-Херсон» без оформлених документів, а саме не оформлено тахокарту, тривалість роботи водія перевищує 12 годин. На підставі акту проведення перевірки № 258588 від 17.03.2021 року, відповідачем винесено Постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 218201 від 27.04.2021 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн. за порушення абз. З ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також, на підставі акту проведення перевірки № 258588 від 17.03.2021 року, відповідачем винесено Постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 218202 від 27.04.2021 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 340 грн. за порушення абз. 8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Стверджує, що у відповідності до зареєстрованої інформації, що міститься на тахокарті від 17.03.2021 на даний транспортний засіб, діяльність водія була розпочата о 05.40 годині, що повністю відповідає його узгодженому маршруту та графіку. Акт № 258588 від 17.03.2021 був складений на зупинці «Автовокзал» Миколаївське шосе Херсонської області, під час того, як водій ще не розпочав будь-якої своєї діяльності, а транспортний засіб не пройшов жодної відстані, що свідчить про відсутність необхідності в реєстрації зазначених даних раніше обумовленого часу. Відсутність тахокарти в тахографі посадовою особою Укртансбезпеки була виявлена до часу складання Акту № 258588 та часу відповідної діяльності водія, а саме до 05 години 40 хв. оскільки тахокарта своєчасно встановлюється з часу отримання транспортного засобу в керування та його подальшого відбуття за заданим маршрутом, що свідчить про відсутність будь-яких порушень.

Також з інформації, що зафіксована на тахокарті від 17.03.2021, водій ОСОБА_2 розпочав свою роботу, отримав транспортний засіб в керування о 05.40 годині. До міста Одеси він прибув о 09.35 годині, пробувши за кермом 4 години. В період часу з 09.35 години до 12.30 г. тривала перерва для відпочинку та харчування, що не включається в робочий час водія. З 12.30 г. до 16.05 години водій ОСОБА_2 здійснював перевезення пасажирів до м. Херсон, передача транспортного засобу та завершення робочого дня відбулась о 17 годині 30 хв. Зважаючи на викладене, загальна тривалість робочого дня водія склала 9 годин, що свідчить про відсутність порушення режиму праці та відпочинку, передбаченого абз. 8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Із вказаних підстав просив суд задовольнити позов повністю.

Відповідачі, належним чином повідомлені про розгляд справи, не скористались правом подання відзиву.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

17.03.2021 року контролюючими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки в Херсонській області був складений акт № 258588 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано наступні порушення, передбачені ст.. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: автобусом Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 надавалися послуги з перевезення пасажирів у нерегулярному сполученні по маршруту «Одеса-Херсон» без оформлених документів, а саме не оформлено тахокарту, тривалість роботи водія перевищує 12 годин.

Перевірці підлягав транспортний засіб Mercedes-Benz 903 номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , який розташовувався на автомобільній дорозі Миколаївське шосе, зупинка «Автовокзал».

На підставі акту проведення перевірки № 258588 від 17.03.2021 року, відповідачем винесено Постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 218201 від 27.04.2021 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн. за порушення абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Також, на підставі акту проведення перевірки № 258588 від 17.03.2021 року, відповідачем винесено Постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 218202 від 27.04.2021 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 340 грн. за порушення абз. 8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись із цими постановами, позивач звернувся до суду.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 14 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно ч. ч. 17 та 18 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ, рейдові перевірки дотримання вимог законодавств про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до п. п. 2, 3, 14 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Частиною 18 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що у разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Згідно п. п. 15, 16, 17 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів".

Із системного аналізу наведених норм слідує, що державному контролю на автомобільному транспорті підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення, зокрема, пасажирів на території України. Контроль може здійснюватися територіальними органами Укртрансбезпеки, шляхом проведення рейдових перевірок в будь-який час без попереднього інформування об`єкта перевірки. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема наявність визначених ст.ст. 39, 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що посадові особи Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки при здійсненні державного автомобільного контролю на транспорті, шляхом проведення перевірки позивача на предмет дотримання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт, діяли у межах повноважень, визначених Законом № 2344-ІІІ та Порядком № 1567.

У акті перевірки, на підставі якого були винесені спірні постанови зазначено, що за результатами проведеної перевірки транспортного засобу Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , встановлено порушення передбачені ст.. 60 Закону України " Про автомобільний транспорт": авз. 3 част. 1 - надання послуг з пасажирських перевезень маршрутом «Херсон-Одеса» без оформлення документів …, а саме: не оформлення тахокарти 17.03.2021; абз 8 част. 1 - порушення режиму праці та відпочинку водієм ОСОБА_2 , а саме: тривалість … зміни перевищує 12 годин.

Наказом Міністерства інфраструктури від 24.04.2013 № 254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 травня 2013 р. за № 789/23321 затверджена Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті.

Пунктами 2.4, 2.8 Інструкції передбачено, що у протоколі зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; частина відповідної статті та стаття Кодексу, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за таке правопорушення; прізвища, місце проживання свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. До протоколу, за наявності, долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Разом із тим, в акті перевірки транспортного засобу Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 відповідач 2 не наводить жодних обґрунтувань, доказів, аргументів, та підстав що підтверджують висновки про порушення. Відсутні посилання на будь які фактичні обставини порушення.

З акту перевірки не вбачається, які документи перевірялися відповідачем, які документи взагалі були надані на перевірку. Додатки до акту перевірки відсутні.

Відповідно до п. 3.4. Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення та постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення (далі - постанова) оформляється відповідно до вимог, встановлених статтею 283 Кодексу та повинна містити: повне найменування органу (посадової особи), який (яка) виніс(несла) постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання, дата та місце народження, місце роботи, посада, серія і номер паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), дата видачі та найменування органу, який його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); опис обставин, установлених при розгляді справи; посилання на частину відповідної статті та статтю Кодексу, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за таке правопорушення; прийняте у справі рішення, а також інформацію про право оскарження постанови в порядку та у строк, визначені статтями 288, 289 Кодексу; дату набрання постановою законної сили; строк пред`явлення постанови до виконання. Постанова підписується посадовою особою, уповноваженою розглядати справи про адміністративні правопорушення, та скріплюється гербовою печаткою відповідного органу.

Суд відмічає, що у спірних постановах про накладення штрафних санкцій всупереч наведеній вище нормі п. 3.4. Інструкції відсутнє посилання на порушену позивачем норму, а саме у графі "порушення" вказано: "порушення Закону України "Про автомобільний транспорт". При цьому, у постановах не зазначено змісту порушення, яке слугувало підставою для накладення на позивача штрафної санкції, у зв`язку з чим не можливо встановити, за яке конкретне порушення до позивача застосовані адміністративно-господарські санкції.

Спірні постанови містять лише посилання на норми, якими визначені розміри штрафних санкцій, а саме: абзац 3 та 8 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Так ч. 1 ст. 60 передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 3);

порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 8).

Щодо даних порушень, суд відмічає наступне.

Відповідно до Договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах від 16.03.2021, за замовленням гр. ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_1 17.03.2021 здійснювалось перевезення пасажирів транспортним засобом Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 за маршрутом Херсон-Одеса-Херсон, час відправки 05.40 годин, прибуття до кінцевого пункту маршруту м. Херсон о 16.00 години (а.с. 26 - 28).

Згідно Бланку підтвердження діяльності, згідно Регламенту 561/2006 (ЄС) від 17.03.2021, водій ОСОБА_2 в період часу з 08.00 години 06.03.2021 до 05.40 години 17.03.2021 не здійснював жодної діяльності, перебував в очікуванні, що свідчить про те, що саме з 05.40 години 17.03.2021 водій розпочав свою роботу та отримав в керування, управління транспортний засіб (а.с. 30).

У відповідності до зареєстрованої інформації, що міститься на тахокарті від 17.03.2021 на даний транспортний засіб, діяльність водія була розпочата о 05.40 годині, що повністю відповідає його узгодженому маршруту та графіку (а.с. 29).

Суд погоджується із відповідачем, що Акт № 258588 від 17.03.2021 був складений на зупинці «Автовокзал» Миколаївське шосе Херсонської області о 5 год 40 хв., до того, як водій ще не розпочав будь-якої своєї діяльності, а транспортний засіб не пройшов жодної відстані, що свідчить про відсутність необхідності в реєстрації зазначених даних раніше обумовленого часу.

Відсутність тахокарти в тахографі посадовою особою Укртансбезпеки була виявлена до часу складання Акту № 258588 та часу відповідної діяльності водія, а саме до 05 години 40 хв. оскільки тахокарта своєчасно встановлюється з часу отримання транспортного засобу в керування та його подальшого відбуття за заданим маршрутом, що свідчить про відсутність будь-яких порушень.

Відповідач не наводить жодного аргументу ні в акті перевірки, ні у спірній постанові на підтвердження керування водієм ОСОБА_2 транспортним засобом без реєстрації тахокарти.

Напротивагу цьому в Бланку підтвердження діяльності, згідно Регламенту 561/2006 (ЄС) від 17.03.2021, зазначено, що водій ОСОБА_2 мав розпочав діяльність саме о 05.40 год.

Щодо застосування штрафних санкцій за перевищення тривалості робочого дня більше ніж 12 годин, суд відмічає наступне.

Відповідно до затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів до робочого часу водія включаються: а) змінний період керування; б) підготовчо-заключний період; в) час простоїв не з вини водія; г) час простоїв (у пунктах навантаження та розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів); г) час проведення медичних оглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення; д) час проведення робіт з усунення технічних несправностей ТЗ на маршруті (у рейсі); е) час охорони ТЗ з вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих та проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень у разі, якщо такі обов`язки передбачені трудовим договором, укладеним з водієм; є) половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на ТЗ, обладнаному спальним місцем; ж) інший час, передбачений законодавством України.

Нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.

Якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у ТЗ чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин за умови, що час керування протягом дня (зміни) не перевищує 9 годин.

Після керування протягом чотирьох годин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку. Перерва для відпочинку та харчування не включається в робочий час водія.

З інформації, що зафіксована на тахокарті від 17.03.2021, водій ОСОБА_2 розпочав свою роботу, отримав транспортний засіб в керування о 05.40 годині. До міста Одеси він прибув о 09.35 годині, пробувши за кермом 4 години. В період часу з 09.35 години до 12.30 г. тривала перерва для відпочинку та харчування, що не включається в робочий час водія. Із 12.30 г. до 16.05 години водій ОСОБА_2 здійснював перевезення пасажирів до м. Херсон, передача транспортного засобу та завершення робочого дня відбулась о 17 годині 30 хв.

Відтак загальна тривалість робочого дня водія склала 9 годин, що свідчить про відсутність порушення режиму праці та відпочинку, передбаченого абз. 8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд ухвалою від 18.05.2021р. витребував від відповідача 2 копії усіх документів, що стали підставою для прийняття спірних постанов.

Відповідач 2 вимоги ухвали суду не виконав, будь-яких пояснень, причин невиконання ухвали суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6-9 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відтак суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Крім того суд відмічає, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

На виконання цих вимог відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не довели правомірності своїх рішень та фактично визнали позовні вимоги.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити .

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.04.21 року № 218201.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.04.21 року №218202.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, 01135, м. Київ, пр.-т Перемоги, 14) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 113070200