Рішення № 98428325, 19.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 липня 2021 року № 520/19202/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративний позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвіз" (м.Харків, пров. Сімферопольський, 6, кім.169-В, ЄДРПОУ 38771861) до Одеської митниці Державної митної служби України (м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а, ЄДРПОУ 433333459) про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив :

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 23.11.2020 № UA500070/2020/000004/2;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України від 21.12.2020 № UA500070/2020/00659.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підприємством подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, проте, відповідачем, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що під час митного контролю товарів встановлено, що надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1ст.54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Надані на вимогу митного органу документи не усунули наявних розбіжностей та не підтвердили заявленої митної вартості, що призвело до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та видачу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення .

Дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

14.03.2020 між ТОВ “УКРВІЗ” (покупець) та SUNSAME INDUSTRIAL CO. LIMITID Гонконг, Китайська Народна Республіка (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №CN-12/03/2020 щодо поставки товарів.

Пунктом 4.1, 5.1 Контракту передбачено загальну суму контракту 300000 дол. США та проведення розрахунків в доларах США., відповідно до інвойсів шляхом банківського переводу на рахунок продавця яку формі попередньої оплати так і у формі оплати за відвантажений товар відповідно до вантажної митної декларації.

Пунктом 3.1 Контракту визначено умови поставки FOB EXW - Шанхай, Нінгбо, Чінван, Шеньчжень, Фошань, Щекой, Гуанчжоу, Хуанпу (поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.).

Пунктом 4.2,6.2 Контракту визначено, що вартість на поставлений товар зазначається у специфікаціях (інвойс, фактура). Товар має супроводжувати оригінал Інвойсу, інші супроводжувальні документи можуть надаватися за погодженням сторін.

Відповідно до умов контракту отримана фактура (інвойс) №SS2020005-1 від 08.09.2020р. на здійснення поставки 7 найменування товарів загальної вартості 29707 доларів США.

В рахунок попередньої оплати товару з рахунків позивачем на адресу SUNSAME INDUSTRIAL CО .LIMITID Гонконг. Китайська Народна Республіка перераховано 22000 дол. США за платіжним дорученням в іноземній валюті (свіфт-переказ) від 29.07.2020 із зазначенням призначення платежу - контракт №CN-12/03/2020 від 14.03.2020р. та 7707.00 дол США за платіжним дорученням в іноземній валюті від 21.09.2020 року і з зазначенням призначення платежу - контракт №CN-12/03/2020 від 14.03.2020р.

Також, ТОВ “УКРВІЗ” укладено договір №290920-32від 29.09.2020 на транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів з ТОВ “АЙ СІ ЕС”, яким , отримано довідку про навантажувально-розвантажувальні роботи та перевезення вантажу до митного кордону України на сум 570000 грн, що підтверджується актом надання послуг № 422 від 02.12.2020 на загальну суму 90216.17 грн.

До митного оформлення товару поставленого SUNSAME INDUSTRIAL CO. LIMITID Гонконг, Китайська Народна Республіка, позивачем митному органу надано: електронну митну декларацію №UA500070/2020/503736 від 21.11.2020; контракт №CN-12/03/2020 від 14.03.2020р. з підприємством SUNSAME INDUSTRIAL СО. LIMITID, Гонконг; інвойс (рахунку) за №SS2020005-1 від 08.09.2020р., яким визначено 7 найменувань товарів, загальною кількістю 19600 одиниць, загальною вартістю 29707 дол. США; свіфт-переказ на адресу продавця SUNSAME INDUSTRIAL CО .LIMITID Гонконг на суму 22000 дол. США від 29.07.2020 із зазначенням призначення платежу - контракт №CN-12/03/2020 від 14.03.2020р.; свіфт-переказ на адресу продавця SUNSAME INDUSTRIAL CО .LIMITID Гонконг на суму 7707 дол. США від 21.09.2020 із зазначенням призначення платежу - контракт №CN-12/03/2020 від 14.03.2020р.; пакувальний лист до інвойсу (рахунку) за №SS2020005-1 від 08.09.2020р., яким визначено 7 найменувань товарів, загальною кількістю 19600 одиниць, загальна маса товару (нетто) 15814.36 кг, маса (брутто) товару 16013.06 кг, загальний об`єм 11.55 м3; коносамент (порту відправки товару) №SNZODS 163742 від 01.10.2020 року, згідно якого відвантажено товар маса (брутто) 16150.76кг., загальний об`єм 11.55 м3; документ про надання послуг митного брокера з ТОВ « Твоя Логістика» № U60304 від 12.06.2018; договір № 290920-62 від 29.09.2020 на транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів з підприємством ТОВ « АЙ СІ ЕС»; довідка ТОВ « АЙ СІ ЕС» про вартість послуг по перевезенню вантажу до митного кордон України, яка склала 57000 грн.

За результатами аналізу наданих документів митним органом повідомлено підприємство про необхідність надання додаткових документі до митного оформлення товару.

На вказаний запит позивачем надано вантажно-митну декларацію для експортної продукції КНР митний номер 530420200041180006, якою підтверджено відвантаження продукції на загальну суму 25851.41 дол. США; прайс-лист продавця SUNSAME INDUSTIAL CO LIMITED (Китай) до контракту №CN-12/03/2020 від 14.03.2020 та інвойсу №SS2020005-1 від 08.09.2020р повідомлено про те, що надано усі наявні документи.

За результатом розгляду наданих документів митним органом прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA 500070/2020/00659 та рішення про коригування митної вартості товарів UA 500070/2020/000002/2 від 23.11.2020

У подальшому 24.11.2020 оформлена митна декларація за №UA 500070/2020/503796 від 24.11.2020р. з урахуванням визначеної самостійно митним органом вартості товару.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи. Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Так, частина 1 ст.55 МК України, визначає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Застосуванню другорядних методів визначення митної вартості товарів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, що передбачає частина 4 ст.57 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Згідно з частиною 2 ст.64 МК України, вказує, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод відповідно до вимог частини 4 ст. 64 МК України.

Підставами відмови у оформленні товару за першим методом відповідачем вказано те, що у п.4 Угоди відсутня інформація щодо складових вартості товару; надані платіжні документи не завірені належним чином, що ставить під сумнів достовірність відомостей вказаних у них; у наданих документах відсутня інформація щодо виробника товару тоді як SUNSAME INDUSTRIAL CO., LIMITED є продавцем товару.

Щодо відсутності документального підтвердження виробника товарів, суд зазначає наступне.

Статею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, в значній мірі вплив на ціну мають саме комерційні фактори: обсяги придбання, різноманітність номенклатури, зацікавленість постачальника в подальшій співпраці з покупцем, конкретна ситуація на ринку зазначених товарів на конкретну дату, зміна умов транспортних та інших супутніх витрат, ділова репутація покупця, тощо.

Цінова політика постачальника це суто особисте право особи на встановлення вільних комерційних цін для своїх покупців. На цю політику не впливає факт того, чи є постачальник виробником цієї продукції, чи вона вироблена іншим учасником ринку подібних товарів.

Відповідач не має повноважень порушувати це право іноземного постачальника, який керується правовими нормами, наданими йому законодавством саме його держави.

Щодо посилань відповідача на відсутність інформації щодо складових вартості товару у п.4 контракту від 12.03.2020 № CN-12/03/2020 , судовим розглядом встановлено, що за змістом вказаного контракту вартість за товар зазначається в специфікації (інвойсах, фактурі), які відповідають партії товару .

Так до митного оформлення позивачем надано інвойс від 18.09.2020 № SS2020005-1, у якому з урахуванням умов поставки FOB зазначено вартість за одиницю товару, яка визначена у кількісному показнику ( загальна кількість товару 19600 одиниць, загальною вартістю 29707.00 дол. США) .

Судом встановлено, що вартість товару в розмірі 29707.00 доларів США також підтверджена платіжними документами, які перевірені банківською установою при перерахування грошових коштів, в розумінні вимог Закону України “Про банки та банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та свідчать про фактичну сплату вказаної суми.

Продовжуючи розгляд справи суд зазначає, що відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд зазначає, що для визначення митної вартості товару за другорядним методом відповідачем, в якості джерела цінової інформації було обрано визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів). Під подібними (аналогічними) товарами, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються та вважаються комерційно взаємозамінними.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що митну декларацію №UA508040/2020/000917 від 31.01.2020, №UA100530/2020/26639 від 11.06.2020, №UA500490/2020/505760 від 16.11.2020 , використано в якості джерела цінової інформації, та митна вартість товару самостійно визначена контролюючим органом.

При цьому відповідачем до суду митних декларацій, на основі даних якої визначалася митна вартість товарів, ввезених позивачем, не надано, що унеможливлює співставлення умов поставок, встановлення застосованого при розмитненні методу, а отже, не доводить обґрунтованості здійсненого відповідачем розрахунку митної вартості за резервним методом.

Відтак, у суду відсутня можливість встановити, які саме товари та з якими характеристиками возилися на територію України, на основі даних якої визначено митну вартість позивачу.

Відповідачем ані у рішенні про коригування митної вартості товару, ані в ході судового розгляду відомостей про те, які саме дані за вказаною митною декларацією та документами позивача було співставними під час визначення митної вартості товару, та з яких причин митна вартість готового виробу, що має індивідуально визначені характеристики та функції, визначалася на підставі маси товару, не зазначено.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частина 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Отже, суд приходить до висновку, що у спірному рішенні про визначення митної вартості товару не наведено належних підстав неможливості застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), не наведено обґрунтованого розрахунку скоригованої митної вартості, що є належною та достатньою підставою для його скасування.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби від 21.12.2020 року №UА500070/2020/00659 та рішення про коригування митної вартості товарів від 23.11.2020 року №UA 500070/2020/000002/2.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 23.11.2020 № UA500070/2020/000002/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України від 21.12.2020 № UA500070/2020/00659.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби України на користь ТОВ "Укрвіз" судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.