Рішення № 98427878, 19.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 року Справа № 480/3384/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3384/21 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2021 року позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 29933,33 грн. та пені у розмірі 5,99 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2021 позовну заяву Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишено без руху у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 30.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає, що перевіркою поданої до відділення Фонду соціального захисту інвалідів державної звітності відповідача "Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю 2020 рік" встановлено, що відповідач не забезпечив виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця, що є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції у розмірі 29933,33 грн., яку відповідач в добровільному порядку не сплатив, та пені у сумі 5,99 грн.

Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що відповідач здійснив усі передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування інваліда на своєму підприємстві, шо підтверджується відповідними доказами, а тому він не може бути притягнутий до відповідальності, що передбачена статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». У зв`язку з тим, що відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості осіб з інвалідністю для працевлаштування, що нівелює доводи Позивача, викладені в позовній заяві. При цьому, відповідач зазначає, жодних доказів про те, що відповідачем не виділено та не створено робочого місця для працевлаштування інваліда позивачем не надано та не доведено факту протиправної відмови у працевлаштуванні інваліда з боку товариства.

Згідно штатного розпису ТОВ «Велес» з 01.01.2020 одна посада (касир квитковий) зарезервована для працевлаштування особи з інвалідністю 2-3 групи. Відповідач зазначив, що ним своєчасно подано до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік. Водночас, у відповідності із Порядком подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, відповідач протягом 2020 року систематично подавав до Сумського міського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)":

-від 20.01.2020 про наявність 1-ї вакансії касира квиткового для працевлаштування особи з інвалідністю;

-від 03.06.2020 про наявність 1-ї вакансії касира квиткового для працевлаштування особи з інвалідністю;

-від 02.09.2020 про наявність 1-ї вакансії касира квиткового для працевлаштування особи з інвалідністю;

-від 01.12.2020 про наявність 1-ї вакансії касира квиткового для працевлаштування особи з інвалідністю.

Крім того, відповідачем вживалися інші заходи щодо працевлаштування інвалідів, а саме:

-в газеті «Ваш шанс» від 05.02.2020 № 05, від 03.06.2020 № 22, від 15.07.2020 № 28, від 16.09.2020 № 37, від 28.10.2020 № 43, від 02.12.2020 № 48, від 23.12.2020 № 51 розміщувалася інформація-оголошення про прийняття Товариством на роботу осіб з інвалідністю.

У зв`язку з введенням на території України карантину, на підставі Постанови Кабінету України від 11.03.2020 №211, підприємство з 18.03.2020 по 22.05.2020 повністю не працювало.

На думку відповідача, вищезазначене свідчить, що відповідачем вживалися залежні від нього заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантну посаду у підприємстві.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що ним були виконані вимоги Закону № 875 щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, підприємство відмовляло інвалідам, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано, причини непрацевлаштування інвалідів не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Відповідач подав до Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік форми № 10-ПОІ, в якому зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становила - 15 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - не зазначено, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" - 1 особа (а. с. 4).

Судом встановлено, що відповідач протягом 2020 року подавав до Сумського міського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)":

-від 20.01.2020 про наявність 1-ї вакансії касира квиткового для працевлаштування особи з інвалідністю (а.с. 30);

-від 03.06.2020 про наявність 1-ї вакансії касира квиткового для працевлаштування особи з інвалідністю (а.с. 31);

-від 02.09.2020 про наявність 1-ї вакансії касира квиткового для працевлаштування особи з інвалідністю (а.с. 32);

-від 01.12.2020 про наявність 1-ї вакансії касира квиткового для працевлаштування особи з інвалідністю (а.с. 33).

Крім того, відповідачем вживалися інші заходи щодо працевлаштування інвалідів, а саме в газеті «Ваш шанс» від 05.02.2020 № 05, від 03.06.2020 № 22, від 15.07.2020 № 28, від 16.09.2020 № 37, від 28.10.2020 № 43, від 02.12.2020 № 48, від 23.12.2020 № 51 розміщувалася інформація-оголошення про прийняття Товариством на роботу осіб з інвалідністю (а.с. 34-40).

Позивач застосував до відповідача адміністративно - господарські санкції в сумі 29933,33 грн., у зв`язку із незайнятим 1 робочим місцем, яке призначене для працевлаштування особи з інвалідністю, згідно із даними звіту за 2020 рік та у зв`язку із не сплатою до 15.04.2021 року адміністративно - господарських санкцій, та нарахована пеня в сумі 5,99 грн.

Відповідно до ст. 19 Закону України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон № 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону № 875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто, цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Відтак, ст. 18 Закону № 875 не встановлено правил, за якими підприємство було б зобов`язане самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Разом з тим, частиною третьою вказаної статті чітко визначені обов`язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 18-1 цього ж Закону пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України від 05.07.2012 року № 5067-VI "Про зайнятість населення" передбачено, що роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до пункту 5 Розділу І Порядку "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42, форма № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб.

Отже, вказане свідчить про наявність у роботодавця обов`язку виділяти та створювати робочі місця для осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, а також повідомляти уповноважені органи про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування. Звіт форми № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, де датою відкриття є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладено новий трудовий договір з найманим працівником.

Суд звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто, передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" від 5 березня 2020 року № 6-к звільнено ОСОБА_1 із займаної посади 5 березня 2020 року згідно статті 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням (а.с. 26).

Натомість, обов`язку встановленого пунктом 5 Розділу І Порядку "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 щодо подання звітності форми 3-ПН у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії відповідач не виконав, подавши звіт форми № 3-ПН лише 03.06.2020.

Отже, суд погоджується із доводами представника позивача, що після звільнення працівника 5 березня 2020 року позивачем в порушення п. 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316, до центру зайнятості направлено не було.

Крім того, на підприємстві відповідача з 01.01.2020 по 10.02.2020 була вакансія для працевлаштування осіб з інвалідністю, однак звітність за формою 3-ПН до державної служби зайнятості відповідачем у вказаний термін подана не була.

Проте, судом встановлено, що на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" від 10 лютого 2020 року № 3-к прийнято ОСОБА_1 , інваліда 2 групи, на посаду охоронця ТОВ "Велес" (а.с. 24). Отже, у період з 10 лютого по 5 березня 2020 року у відповідача працювала особа з інвалідністю.

Виконанням нормативу робочих місць в розумінні статті 19 цього Закону вважається саме працевлаштування підприємством інвалідів, а не лише створення робочих місць для таких осіб, що зумовлено загальною спрямованістю законодавства про соціальний захист та реабілітацію інвалідів на забезпечення реалізації ними трудових прав та обов`язків нарівні з іншими працівниками без додаткових соціальних гарантій у сприянні їх працевлаштування. Зазначене узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі №819/537/16.

Протягом січня-грудня 2020 року відповідачем систематично виконувалися вимоги щодо подання звітності про наявність вакантної посади для особи з інвалідністю.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем вживалися інші заходи щодо працевлаштування інвалідів, а саме в газеті «Ваш шанс» від 05.02.2020 № 05, від 03.06.2020 № 22, від 15.07.2020 № 28, від 16.09.2020 № 37, від 28.10.2020 № 43, від 02.12.2020 № 48, від 23.12.2020 № 51 розміщувалася інформація-оголошення про прийняття Товариством на роботу осіб з інвалідністю.

Також, суд враховує, що у зв`язку з введенням на території України карантину, на підставі Постанови Кабінету України від 11.03.2020 № 211, підприємство з 18.03.2020 по 22.05.2020 не працювало (а.с. 27-29).

За таких обставин, на думку суду, неподання відповідачем інформації з 01.01.2020 по 19.01.2020 та з 05.03.2020 по 03.06.2020 до центру зайнятості не свідчить про невиконання нормативу при працевлаштуванні осіб з інвалідністю за весь 2020 рік.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач у 2020 році належно виконував обов`язок щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Суд наголошує, що доказів, які б вказували на те, що відповідач безпідставно відмовляв у прийнятті на роботу особам з інвалідністю матеріали даної справи не містять.

Отже, суд приходить висновку про те, що вимоги позивача про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій є безпідставними.

З огляду на вказане вище, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко