Ухвала суду № 98425757, 19.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

19 липня 2021 року Справа № 280/3581/21 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративним суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» про ухвалення додаткового рішення у справі №280/3581/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом Дніпровської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000098/1 від 30 квітня 2021 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі №280/3581/21 були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ»: визнане протиправним та скасоване рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000098/1 від 30 квітня 2021 року.

15 липня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача:

вартість професійної правничої допомоги 21565,00 грн.

компенсацію за відрив на протязі двох місяців від звичайних занять менеджера з митного оформлення у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат - 12000 грн.

компенсацію за відрив на протязі двох місяців від звичайних занять заступника директора у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат - 12000 грн.

15 липня 2021 року розпорядженням тимчасово виконуючим обов`язки керівника апарату Запорізького окружного адміністративного суду №209 проведено повторний автоматизований розподіл додаткових матеріалів справи у зв`язку із запланованою відпустковою судді Сіпаки А.В., що унеможливлює розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №280/3581/21 у строки передбачені КАС України.

Після повторного автоматизованого розподілу заяву передано судді Новіковій І.В. для розгляду.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду, з огляду наступне.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що стаття 252 КАС України не містить спеціальних вимог до заяв (подань), у зв`язку з чим суд застосовує за аналогією положення статті 167 КАС України.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

Як зазначено у частині 1 статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Судом встановлено, що заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі надійшла до суду засобами системи «Електронний суд».

Представником позивача до суду надано докази надсилання на адресу відповідача копії заяви за допомогою електронної пошти.

Однак необхідно зауважити на тому, що за правилами частини 9 статті 44 КАС України встановлено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

В супереч частини 9 статті 44 КАС України заявником не надано доказів надсилання заяви про ухвалення додаткового рішення суду, листом з описом вкладення на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби.

Суд зазначає, що зазначення заявником в листі надісланому засобами електронної пошти про те, що такий лист надсилається з описом вкладенням, не свідчить про дотримання вимог ч.9 ст.44 КАС України, з огляду на таке.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку, які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними (далі - Правила).

Відповідно до пункту 59 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Згідно, пункту 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, направлення листа з описом вкладення здійснюється засобами поштового зв`язку. При цьому, під час прийняття документів з описом вкладенням працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису.

Позивачем не надано доказів надіслання відповідачу заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладенням, що не відповідає вимогам КАС України.

Отже, заява подана без додержання вимог, встановлених частиною 1 статті 167 КАС України, оскільки до неї не додані докази її надіслання листом з описом вкладення на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби.

Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Оскільки заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення подана з порушенням вимог частини 1 статті 167 КАС України, то суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення без розгляду вказаної заяви.

Керуючись ст.ст. 167, 241, 248, 256, 379 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя І.В. Новікова