Ухвала суду № 98424918, 19.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2021 р. Справа №200/8812/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, через свого представника адвоката Лозінську О.О., яка діє на підставі ордеру від 13.07.2021, звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, які виразились у відмові у переведенні на інший вид пенсії ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 та незастосуванні при розрахунку пенсії у зв`язку із втратою годувальника показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019роки;

- скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 7595 від 03.08.2020 року про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший;

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2020 про призначення пенсії в разі втрати годувальника, застосувавши при призначенні ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто (2017-2019 роки), з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії у зв`язку із втратою годувальника, тобто з 23.06.2020 року, урахуванням фактично виплачених сум.

Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог статті 160 КАС України, з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач зазначає, що є непрацюючим пенсіонером, особою похилого віку та перебуває в скрутному матеріальному становищу, яке унеможливлює сплату судового збору.

При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 гривень.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю,якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз вищезазначених статей свідчить, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на особу, яка звертається до суду з цим питанням.

Проте, позивачем не надані будь-які докази на підтвердження його скрутного матеріального становища та неможливості у зв`язку із чим сплати ним судового збору.

Водночас згідно копії листа пенсійного органу, доданого до позовної заяви, розмір пенсії позивача з 01.06.2020 складав 3615,91 грн., а з 01.03.2021 розмір пенсії позивача складає 3983,41 грн. Однак, з наведеного листа суд позбавлений можливості визначити чи перевищує розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даного позову (908,00 гривень), п`ять відсотків розміру річного доходу позивача за попередній рік.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлена вимога позивача про звільнення його від сплати судового збору не підлягає задоволенню на даний час, оскільки позивачем та представником позивача не надані будь-які докази на підтвердження неможливості сплати позивачем судового збору.

Відповідно до норм Закону України “Про судовий збір” та Закону України “Про Державний бюджет України” на 2021 рік позивачу за подання позовної заяви немайнового характеру необхідно платити судовий збір у розмірі 908,00 гривень.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн., за подачу позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA 308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або надати докази неможливості його сплати.

Отже, позивачу необхідно подати докази щодо наявності обставин для звільнення або відстрочення сплати судового збору передбачених Законом України “Про судовий збір” або докази сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Крім цього, разом з позовною заявою, представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що про своє порушене право позивач дізналась у травні 2021 року, коли отримала розрахунок пенсії та спірне рішення № 7595 від 03.08.2020 на запит адвоката.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , спірне рішення про відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника прийнято 03.08.2020, тобто означене рішення прийнято у межах десятиденного строку з моменту звернення особи до пенсійного органу. Листами №7711-8051/О-02/-0500/20 та №763-1718/О-03/8-0580/20 від 27.10.2020 пенсійний орган на звернення позивача подані через Вебпортал Пенсійного фонду України повідомляв позивачеві про прийняте спірне рішення від 03.08.2020 та результати розгляду заяви позивача від 29.07.2020.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Отже, матеріали позовної заяви містять відомості, що позивач ще у жовтні 2020 році дізналась про спірне рішення та підстави його прийняття. Втім, позивач звернулась до суду лише у липні 2021 року, чим пропустила шестимісячний строк звернення до суду.

Щодо посилання представника позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду на положення статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зауважує, що за змістом наведеної норми строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону № 1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що підстави, вказані представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, є неповажними.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно із частиною першою статті 123 КАС України, якою передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, даний позов слід залишити без руху, на підставі положень частини першої статті 123 КАС України, із наданням позивачеві десятиденного строку, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

При цьому, суд зазначає, що рішення про продовження процесуальних строків суд ухвалює на підставі належних обґрунтувань та поданих стороною доказів.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 161, 169, 167, 248, 256, частиною 2 статті 293, 294, 295, 297, 370 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 908,00 гривень або доказів на підтвердження неможливості його сплати та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала постановлена та підписана 19 липня 2021 року.

Суддя О.В. Зінченко