Вирок № 98424802, 19.07.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

19.07.2021

Справа № 642/6801/16-к Провадження № 1-кп/642/247/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Алфьорової І.Р.,

прокурора Костюкова М.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого: 1)27.10.2010 Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.190, ч.2 ст.185, 70 КК України на строк 3 роки обмеження волі, ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки: 2)13.08.2010 Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ст.71.72 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 09.03.2016 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України на строк 3 роки позбавлення волі, ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком 1 рік, 4)07.06.2019 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України на строк 1 рік 6 (шість) місяців позбавлення волі, який ніде не зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчинені кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Так, 22.09.2016 року близько 09 год.20 хв. ОСОБА_1 перебував на Центральному ринку в м. Харкові, а саме біля буд № 9 по вул. Суздальські ряди, де, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою власного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяв з торгової палатки, розташованої за вищевказаною адресою обкладинки на документи в кількості 46 штук, частину яких сховав собі за куртку, а частину залишив в своїй руці, і почав відходити від палатки. Однак ОСОБА_1 не зміг довести свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як був помічений та зупинений працівником торгової палатки. Згідно висновку товарознавчої експертизи № 4988 від 29.09.2016 року ринкова вартість викраденого майна, що належить ОСОБА_2 , становить 478 грн. 82 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, не заперечував факту вчинення кримінального правопорушення за обставин, як про це вказано вище, у вчиненому щиро розкаявся.

Дане кримінальне провадження розглянуто згідно вимог ч. 3 ст. 349 КПК України без дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження зрозуміло зміст цих обставин, чи є їх позиція добровільною та істиною. Судом також роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. У зв`язку з цим докази судом не досліджувалися і їх оцінка судом не проводилася.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України - тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який до вчинення правопорушення так і після нього був раніше судимий, не має офіційного місця роботи, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

За зазначених обставин, суд дійшов висновку про призначення покарання у межах, встановлених санкцією статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений 07.06.2019 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, покарання повністю не відбув.

ОСОБА_1 відбував покарання та при державній установі "Олексіївська виправна колонія (№25) з 18.03.2021 року, прибув з державної установи "Харківський слідчий ізолятор" для подальшого відбування покарання. Початок строку покарання 25 лютого 2021 року. Кінець строку покарання 25 серпня 2022 року.

Виходячи з приписів кримінального закону правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов`язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

При цьому, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, за яким він засуджується, до постановлення попереднього вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.06.2019 року, яким він засуджений за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 шести місяців позбавлення волі, суд відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України, вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів та застосовує принцип повного поглинання призначеного покарання.

Розподілити процесуальні витрати відповідно до ст. 124 КПК України.

Питання про речові докази суд вирішує згідност. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупності злочинів, шляхом повного поглинання призначеного покарання за вироком Комінтерніського районного суду м. Харкова від 07.06.2019 року за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі менш суворого покарання, призначеного даним вироком, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк - 1 (один) рік та 6 (шість) місяців.

Початок відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 25 лютого 2021 року.

Міра запобіжного заходу за даним кримінальним провадженням не обиралась.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 351 грн. 84 коп.

Речові докази вважати повернутими потерпілій ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.Г. Пашнєв