Рішення № 98424707, 19.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 р. Справа№200/4940/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Торецького об`єднаного Управління пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2020 № 807 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника; зобов`язання зарахувати до страхового стажу померлого годувальника ОСОБА_2 періоди роботи з 01.11.1979 по 14.08.1985, з 31.10.1985 по 09.02.1987 на шахті «Торецька», з 01.04.1987 по 13.07.1988 в навчально-курсовому комбінаті в/о «Дзержинськвугілля»; зобов`язання зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи померлого годувальника періоди роботи з 02.09.1963 по 22.01.1973 на шахті імені Дзержинського, з 24.01.1973 по 19.04.1979 на шахті «Торецька»; зобов`язання врахувати дані вкладишу до трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданого 15.03.1986; записи про роботу згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої 25.03.2010 та довідку про заробітну плату від 22.07.2004; зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії по втраті годувальника від 07.05.2020.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що відповідачем під час вирішення питання про призначення їй пенсії по втраті годувальника безпідставно не враховано до стажу роботу періоди роботи померлого годувальника, що вже були враховані під час призначення та виплати йому пенсії. Позивач зауважила, що чинним законодавством на особу, що звертається за призначенням пенсії не покладений обов`язок доводити стаж померлого годувальника, зокрема, у випадках, коли такий годувальник отримував пенсію. На думку позивача, у відповідача відсутні підстави надавати правову оцінку наявним в матеріалах пенсійної справи померлого годувальника документам, у т.ч. вирішувати питання щодо достатності цих документів для підтвердження наявного в нього стажу роботи. Позивач зазначила, що відомостей в наданих нею документах разом із заявою про перехід на інший вид пенсії достатньо для підтвердження стажу роботи померлого годувальника та зауважила на безпідставності неприйняття відповідачем відомостей про роботу, зазначених у поданні на призначенні пенсії від 19.04.1979, довідках, уточнюючих стаж роботи, рукописній копії трудової книжки та зауважила, що в будь-якому випадку вона не може нести відповідальності за правильність заповнення цих документів. За змістом викладеного в позові, окремі періоди, що не враховані відповідачем до стажу роботи померлого годувальника, враховувалися у складі страхового та пільгового стажу померлого годувальника під час обчислення його пенсії.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому до суду відзиві. За змістом викладеного у відзиві рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії по втраті годувальника є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. У наданому до суду відзиві на позов відповідач зауважив на неможливості призначення позивачу пенсії по втраті годувальника на підставі наданої нею заяви від 07.05.2020, оскільки факт родинних зв`язків між позивачем та померлим ОСОБА_2 встановлений рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 15.09.2020, що набрало законно сили 15.10.2020. На дату подання позивачем заяви про призначення пенсії – 07.05.2020 цього рішення не було, а тому підстав для переведення позивача на пенсію по втраті годувальника не було.

За змістом відзиву під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не враховані певні періоди роботи ОСОБА_2 , оскільки у поданні та довідках, наданих на підтвердження періодів роботи ОСОБА_2 з 02.09.1963 ар 22.01.1973, з 24.01.1973 по 1979 на шахті Торецька, зазначено прізвище ОСОБА_3 , що не збігається з паспортними даними померлого годувальника; періоди роботи з 01.04.1987 по 13.07.1988 в Навчально-курсовому комбінаті в/о «Дзержинськвугілля», з 01.11.1979 по 14.08.1985 та з 31.10.1985 по 09.02.1987 на шахті «Торецька» неможливо підтвердити через відсутність в рукописній копії трудової книжки відомостей про засвідчення записів про звільнення підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, не зазначено підстави внесення запису про звільнення з шахти «Торецька». Відомості вкладишу до трудової книжки не враховано, оскільки такий вкладиш наданий без трудової книжки, через що є недійсним, відомості дублікату трудової книжки не враховані через відсутність в матеріалах пенсійної справи документів про прийняття та звільнення померлого годувальника з посад, на підставі яких внесені записи про роботу до дублікату трудової книжки. Довідка про заробітну плату від 22.07.2004 не прийнята відповідачем через невідповідність прізвища померлого « ОСОБА_4 » зазначеному в цій довідці прізвищу – ОСОБА_3 .

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою суду від 30.04.2021 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою від 02.06.2021 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.06.2021.

До судового засідання, призначеного на 15.06.2021 повідомлені належним чином про розгляд справи представники сторін не з`явилися, на підставі частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є пенсіонером, отримує пенсію за віком в Торецькому об`єднаному управління пенсійного фонду України Донецької області.

Як встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі 200/5932/20-а згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 29.09.1977, виданого міським відділом РАЦС м. Дзержинськ, позивач з 29.09.1977 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 1.09.2020, що набрало законної сили 15.10.2020.

ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік позивача помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Торецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) НОМЕР_4 .

07.05.2020 позивач надала заяву до Торецького ОУ ПФУ Донецької області про призначення пенсії по втраті годувальника згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням №357 від 14.05.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії по втраті годувальника через непідтвердження родинних стосунків заявниці та годувальника. Зазначене рішення про відмову в призначенні пенсії скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду, яким також зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії по втраті годувальника від 07.05.2020.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2020 відповідач повторно розглянув заяву позивача про призначення пенсії по втраті годувальника, за наслідком розгляду якої прийняв рішення № 807 від 21.12.2020 про відмову позивачу в призначенні пенсії. За змістом рішення під час розгляду заяви ОСОБА_1 додатково взяті до уваги індивідуальні відомості про застраховану особу та матеріали пенсійної справи ОСОБА_2 .

Згідно з викладеним в рішенні, переведення позивача на пенсію по втраті годувальника недоцільно, оскільки пенсія по втраті годувальника становить 2600,00 грн та є нижчою ніж пенсія за віком, що отримує позивачу.

У рішенні зазначено, що під час вирішення питання про переведення позивача на пенсію по втраті годувальника відповідач вирішено не враховувати:

вкладиш до трудової книжки серії НОМЕР_1 виданий 15.03.1986 на підставі п. 3.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» № 58 від 29.07.1993 до надання трудової книжки;

записи про роботу згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданого 25.03.2010 згідно п. 5.3 „Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" N 58 від 29.07.1993 до надання підтверджуючих документів;

до страхового стажу період роботи на шахті «Микитівка» з 25.10.1948 по 21.11.1948 за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_2 відповідно п.26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993р. №637, оскільки в поданні №41 від 19.04.1979 прізвище не збігається з паспортними даними;

до страхового та пільгового стажу періоди роботи на шахті ім. «Дзержинського» з 02.09.1963 по 22.01.1973, на шахті «Торецька» з 24.01.1973 по 19.04.1979, оскільки в поданні № 41 від 19.04.1979 та уточнюючих довідках на підтвердження стажу прізвище не збігається із паспортними даними;

до страхового стажу період роботи на шахті «Торецька» з 01.11.1979 по 14.08.1985, оскільки запис про звільнення здійснено з порушенням п.2.4 „Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" № 58 від 29.07.1993, в рукописній копії трудової книжки відсутні відомості про наявність підпису відповідальної особи та печатки;

до страхового стажу період роботи на шахті «Торецька» з 31.10.1985 по 09.02.1987, оскільки запис зроблений з порушенням п.2.4 „Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" N 58 від 29.07.1993, в рукописній копії трудової книжки відсутні відомості про наявність підпису відповідальної особи та печатки, а також відсутня підстава внесення запису про звільнення;

до страхового стажу період роботи в Навчально-курсовому комбінаті в/о «Дзержинськвугілля» з 01.04.1987 по 13.07.1988, тому що запис зроблений з порушенням п.2.4 „Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" N 58 від 29.07.1993, в рукописній копії трудової книжки відсутні відомості про наявність підпису відповідальної особи та печатки;

довідку про заробітну плату від 22.07.2004 відповідно п.26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993р. №637, оскільки прізвище не співпадає з паспортними даними.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Згідно зі ст.. 9 Закону 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ст.. 10 Закону 1058).

Відповідно до ст. 36 Закону 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 по 21.02.2014 за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

Статтею 37 Закону № 1058 передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Частинами 1, 3 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за N 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Згідно з пунктом 2.3. Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Підпунктами 2, 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються:

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01.01.2004, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562.

- для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.200 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку також передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку 637).

За п. 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджено Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58.

Згідно пункту 2.1. Інструкції № 58 трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Пунктами 3.1. та 3.2. передбачено, що у тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем.

Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка.

Вкладиш без трудової книжки недійсний.

Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульний аркуш) трудової книжки зверху ставиться штамп розміром 10х25 мм з написом "Виданий вкладиш" і тут же зазначаються серія і номер вкладиша. При кожній наступній його видачі має ставитися другий штамп і зазначатися серія і номер вкладиша.

Пунктами 5.1.-5.3. цієї Інструкції в редакції чинній на 25.03.2010 передбачено, що особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

Згідно з пунктом 5.3. Інструкції № 58 якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.

Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.

Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.

У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.

У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.

До 17.08.1993 діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974, що містила тотожні умови стосовно оформлення вкладишу до трудової книжки.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

При вирішенні питання правомірності відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії суд виходить зі змісту документів, що надавалися позивачем разом із заявою про призначення пенсії та які розглядалися відповідачем, оцінка правомірності рішення здійснюється шляхом встановлення обґрунтованості викладених в цих рішенні підстав неврахування певних періодів роботи у складі спеціального стажу.

З рішення відповідача від 21.12.2020№ 807 встановлено, що під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії відповідач досліджував наступні документи:

1. дублікат трудової книжки НОМЕР_2 від 25.03.2010, оформлений відокремленим підрозділом Шахта імені Дзержинського ДП «Дзержинськвугілля» (арк. справи 24-26).

2. вкладиш до трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформлений 15.03.1986 Ремонтно-експлуатаційним управлінням житлового комунального господарства Дзержинського ВО по видобутку вугілля «Дзержинськвугілля».

3. рукописну копію трудової книжки ОСОБА_2 1929 р.н., заповненої 01.08.1950.

4. подання Шахти Торецька в/о Артемвугілля від 19.04.1979 на призначення пенсії за віком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3

5. довідка в/о «Артемвугілля» від 09.04.1979 про роботу померлого годувальника позивача на шахті імені Дзержинського в період з 02.09.1963 по 22.01.1973;

6. довідка Шахти «Торецька» ДП Дзержинськвугілля» (ЄДРПОУ 32411707) від 15.12.2003 про роботу ОСОБА_2 .

Щодо правомірності неврахування відповідачем до стажу померлого годувальника позивача – ОСОБА_2 періодів роботи на шахті імені Дзержинського в/о Артемвугілля, на шахті «Торецька» ДП «Дзержинсьвугілля» та в навчально-курсовому комбінаті в/о Дзержинськвугілля суд зазначає наступне.

Дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 містить записи про роботу померлого годувальника позивача в період з 10.09.1963 по 22.01.1973 на шахті імені Дзержинського ДП «Дзержинськвугілля» (ЄДРПОУ 33839013); з 24.01.1973 по 14.08.1985 на шахтоуправлінні «Торецьке» Виробничого об`єднання «Дзержинськвугілля». Подання від 19.04.1979 містить відомості про роботу ОСОБА_2 з 25.10.1948 по 30.08.1956, з 02.04.1957 по 29.08.1958, з 01.09.1958 по 01.07.1963, з 02.09.1963 по 22.01.1973 , з 24.01.1973 по 19.04.1979. Довідкою шахти «Торецька» від 15.12.2003 підтверджено зайнятість померлого годувальника позивача в періоди з 24.01.1973 по 14.08.1985, з 31.10.1985 по 09.02.1987. Довідкою в/о Артемвугілля від 09.04.1979, підтверджено період роботи померлого годувальника позивача з 02.09.1963 по 22.01.1973.

Згідно з першою сторінкою дублікату трудової книжки НОМЕР_2 , його оформлено 25.03.2010 відокремленим підрозділом Шахта імені Дзержинського ДП «Дзержинськвугілля», ЄДРПОУ 33839013 (арк. справи 24-26). За даними Єдиного державного реєстру за кодом 33839013 обліковується ДП «Торецьквугілля», яке на сьогоднішній день здійснює господарську за адресою: АДРЕСА_2 . За даними реєстру зазначене підприємство є правонаступником ДП «Донецька вугільна коксівна компанія» (ЄДРПОУ 33049556), яке в свою чергу визначено правонаступником ДП «Дзержинськвугілля» (ЄДРПОУ 32411707).

У дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_2 підставами внесення записів про роботу визначені відповідні накази. Зі змісту оскаржуваного позивачем рішення вбачається, що відповідачем не встановлено відсутності зазначених наказів під час оформлення дублікату трудової книжки, з огляду на що суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача щодо заповнення дублікату трудової книжки серії НОМЕР_2 із порушенням пункту 5.3. Інструкції № 58. Наведене є підставою висновку про протиправність неврахування записів дублікату трудової книжки відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, в яких зазначено про занятість позивача в період з 02.09.1963 по 22.01.1973, з 24.01.1973 по 14.08.1985 та з 31.10.1985 по 09.02.1987 суд дійшов висновку про наявність в них необхідної інформації для обчислення стажу роботи позивача. Посилання відповідача на неприйняття до уваги довідок від 15.12.2003, 09.04.1979 та подання від 19.04.1979 під час обчислення стажу померлого годувальника позивача з підстав зазначення прізвищем померлого годувальника « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 » судом не приймаються, оскільки в даному випадку йдеться про описку у прізвищі, будь-яких доводів щодо недостовірності відомостей про роботу, що зазначені в цих документах відповідач в рішенні не навів. Слід також звернути увагу на ту обставину, що відповідно до наявних у справі в матеріалів пенсійної справи померлого годувальника позивача наведені періоди враховувалися у складі його стажу роботи під час призначення пенсії, що підтверджено протоколами обчислення стажу, що наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 94, 99-100, 182, 210-211).

Таким чином, суд вважає необґрунтованим рішення відповідача в частині відмови врахувати до стажу роботи періоди роботи померлого годувальника позивача з 02.09.1963 по 22.01.1973 на шахті імені Ф.Е. Дзержинського в/о «Дзержинськвугілля» та з 24.01.1973 по 19.04.1979, 01.11 1979 по 14.08.1985, з 31.10.1985 по 09.02.1987 на шахті «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» на підставі наявних на час розгляду у відповідача документів з наведених в цьому рішенні підстав та вважає протиправним неврахування під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії у зв`язку зі втратою годувальника відомостей подання від 19.04.1979, довідки Шахти «Торецька» від 15.12.2003, довідки в/о Анртемвугілля від 09.04.1979, дубліката трудової книжки НОМЕР_2 .

Оскільки питання обчислення стажу та визначення спеціального та страхового стажу віднесено до дискреційних повноважень відповідача, враховуючи встановлення під час розгляду справи нездійснення відповідачем розгляду певних документів щодо роботи позивача, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов`язання врахувати певні періоди роботи до спеціального чи страхового стажу, до складу стажу періоди роботи та вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії у зв`язку зі втратою годувальника із врахуванням під час обчислення стажу відомостей про роботу померлого годувальника позивача згідно з дублікатом трудової книжки НОМЕР_2 , довідки шахта «Торецька» від 15.12.2003, довідки в/о Артемвугілля від 09.04.1979 та подання від 19.04.1979.

З приводу наявності підстав для врахування у складі стажу періодів роботи померлого годувальника позивача з 01.04.1987 по 13.07.1988 в учбово-курсовому комбінаті в/о «Дзержинськвугілля» суд зазначає таке.

Відомості про роботу померлого годувальника позивача в зазначений період наявні в рукописній копії трудової книжки, заповненої 01.08.1950, згідно з протоколів розрахунку стажу ОСОБА_2 зазначений період враховувався у складі його стажу під час обчислення пенсії. Втім, врахування зазначеного стажу під час обчислення пенсії годувальника не є визначальною передумовою врахування зазначеного періоду під час обчислення стажу для призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, оскільки приписами Порядку № 22-1 передбачено надання документів, що підтверджують стаж померлого годувальника разом із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника. Дослідивши наявну в матеріалах справи рукописну копію трудової книжки позивача, суд дійшов висновку про неможливість вважати її належним доказом зайнятості померлого годувальника в період з 01.04.1987 по ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки зазначена копія не містить розшифровки підпису особи, що її склала, відтиск печатки на цій копії нерозбірливий, через що встановити особу чи орган, який виготовили цю копію неможливо. Будь-які інші документи із зазначенням про роботу померлого в наведеному періоді в матеріалах справи відсутні.

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про зарахування до страхового стажу її померлого годувальника періоду роботи з 01.04.1987 по 13.07.1988 в Навчально-курсовому комбінаті в/о «Дзержинськвугілля».

Відомості вкладишу до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.03.1986 не враховані відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії через відсутність трудової книжки, до якої складено цей вкладиш. Вкладиш до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.10.1986 місить записи про роботу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 : в Дзержинському управління ЖКГ в/ «Дзержинськвугілля» в періоди з 24.05.1986 по 10.12.1992, з 02.01.1993 по05.11.1994 та з 10.11.1994 по 17.12.1999; в Дитячому садку № 2 м. Дзержинська з 01.11.2001 по 01.12.2001.

Оцінюючи такі дії відповідача суд виходить із того, що положеннями чинного законодавства України передбачено встановлення під час розгляду заяви про призначення пенсії зайнятості особи протягом певного періоду для зарахування такого періоду до складу стажу. В будь-якому випадку, недоліки певних документів, що підтверджують стаж не можуть вважатися достатньою підставою неврахування певного періоду роботи у складі стажу. Суд зазначає, що положенням п. 2.1. Інструкції № 58 оформлення трудової книжки та вкладишу до нею покладено на роботодавця, а тому відповідач може відмовити врахуванні певного періоду роботи до стажу лише за умови встановлення відсутності зайнятості особи на роботах протягом певного періоду. Оскільки рішення позивача не містить відомостей, які б свідчили про встановлення недостовірності відомостей вкладишу до трудової книжки НОМЕР_1 від 15.03.1986, суд вважає відмову відповідача врахувати зазначені в ній відомості лише через відсутність трудової книжки, не здійснивши перевірки жодного з наявних в цьому вкладишу запису такою, що вчинена з формальних підстав. Суд зазначає, що в даному випадку в відповідача наявні повноваження на отримання інформації від третіх осіб щодо стажу роботи померлого годувальника, яким відповідач не скористався під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії.

Отже, відмова відповідача врахувати відомості вкладишу до трудової книжки серії НОМЕР_1 свідчить про невідповідність прийнятого відповідачем рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства. Наведене вище свідчить про обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання відповідача розглянути повторно заяву про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника із врахуванням відомостей вкладишу до трудової книжки серії НОМЕР_5 .

Щодо врахування довідки про заробітну плату померлого годувальника від 22.07.2004, неприйнятої відповідачем через зазначення прізвищем померлого годувальника « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 » суд зазначає наступне.

В довідці про заробітну плату від 22.07.2004 зазначено суму заробітку за періоди роботи на шахті Торецька за 1981 та 1982 роки. Суд вважає, що оскільки під час розгляду цієї справи підтверджено факт занятості померлого годувальника позивача у 19681 НОМЕР_6 року на роботах на шахті «Торецька» Державного підприємства «Дзержинськвугілля», помилка в букві прізвища померлого годувальника також не є достатньою підставою неврахування відомостей цієї довідки під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії. Таким чином, вимоги позивача про зобов`язання повторно розглянути заяву позивач про призначення пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату за 1981 та 1982 роки від 22.07.2004 також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Зважаючи на наведене, сплачений позивачем судовий збір у сумі 908 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Стосовно розподілу витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн суд зазначає таке.

Згідно статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката належать розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або належить сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що належить сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати належать компенсації стороні, що не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі (ЄДРСР 75149541).

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами.

Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 826/7375/18 (ЄДРСР 85645427)

Враховуючи незначну складність справи, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами у сумі 5000 грн та наявність підстав для зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги.

Суд зазначає, що розмір гонорару адвокату визначається за погодженням з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу визначивши витрати на правничу допомогу у сумі 750 грн.

Беручи до уваги викладене вище, на підставі положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846, та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 807 від 21.12.2020 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника від 07.05.2020 із врахуванням відомостей про стаж роботи померлого годувальника позивача – ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) згідно з дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_2 ; поданням від 19.04.1979 адміністрації шахти «Торецька» в/о Артемвугілля, довідкою шахти «Торецька» від 15.12.2003, довідкою в/о Артемвугілля від 09.04.1979, вкладишем до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 15.03.1986.

Зобов`язати Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника від 07.05.2020 із врахуванням відомостей про заробітну плату померлого годувальника позивача – ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) за 1981 та 1982 роки на підставі довідки шахти «Торецька» від 22.07.2004.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп та суму витрат на правничу допомогу в розмірі 750 (сімсот п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) – РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) – ідентифікаційний код 42170475, місцезнаходження: 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а.

Суддя А.С. Михайлик