Рішення № 98424482, 19.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 р. Справа№200/3508/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Бєломєстнова О.Ю.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

31.03.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги за 2020 рік до 05 травня у розмірі встановленому статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної одноразової грошової допомоги за 2020 рік до 05 травня у розмірі встановленому статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” на момент проведення виплат, з урахуванням виплаченої суми такої допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є учасником бойових дій. У 2020 році отримав щорічну разову допомогу до 5 травня, але не в повному обсязі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме п`яти мінімальних пенсій за віком. Отже, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020, відповідач не виплатив йому в повному обсязі разову допомогу до 5 травня за 2020 рік. Наведене стало підставою його звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05.04.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк - 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин цього та доказів на підтвердження таких причин.

16.04.2021 року через відділ діловодства та документообігу суду позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а саме заяву про поновлення строку звернення до суду. Заява мотивована тим, що він дійсно отримав частку вищевказаної разової допомоги у квітні 2020 року у розмірі 1390,00 грн. Однак, на той час помилково вважав, що отримав у вказаному розмірі всю зазначену матеріальну допомогу цілком, тому не вважав, що його права були порушені та до суду не звертався.

Ухвалою суду від 18.05.2021 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду. Відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

01.06.2021 року відповідач засобами електронного зв`язку надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідно до переліків списків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги за 2020 рік, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.03.2020 року, ОСОБА_1 включений до списку осіб, які мають право на одержання разової грошової допомоги в тому числі із зазначеною сумою для сплати у розмірі 1390,00 грн. Так, відповідно до списків на зарахування одноразової допомоги до 5 травня, погоджених з ДОУ АТ “Ощадбанк” у квітні 2020 року на рахунок ОСОБА_1 було зараховано – 1390,00 грн.

Крім того, звертає увагу на те, що про порушення свої прав внаслідок виплати грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж очікував, позивач дізнався у квітні 2020 року, коли отримав допомогу. Відтак, саме з квітня 2020 року слід обраховувати строк звернення до суду з вимогами про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня. Оскільки, в заяві позивачем підтверджено, що в квітні 2020 року він дізнався про порушення своїх прав, але звернуся до суду з зазначеним адміністративним позовом 31.03.2021 року, позивачем порушено шестимісячний строк, встановлений п.2 ст.122 КАС України.

У зв`язку з наведеним просить суд позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

17.06.2021 року позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав відповідь на відзив, яка за змістом є аналогічною за змістом позовної заяви.

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 . Належить до осіб, що мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 06.09.2015 року.

Відповідач - Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує повноваження, передбачені ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII.

Сторонами не заперечується, що позивачу було виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік для учасників бойових дій у розмірі 1390 грн.

Не погодившись з діями відповідача, які полягають в неповній виплаті коштів, на які розраховував позивач, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п`яту статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, якими визначався розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Так, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не можуть застосовуватися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тому з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14 листопада 2019 року установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

З урахуванням цього, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн. (1638,00 грн. х 5).

Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року за результатами розгляду справи № 440/2722/20. Посилання на дане рішення, яке приймається судом до уваги відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не свідчить про його застосування в порядку ст. 291 КАС України.

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати йому частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, внаслідок чого її розмір не відповідає п`яти мінімальним пенсіям за віком.

Також, надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи наведене, суд вважає, що достатнім, необхідним, ефективним та повним способом захисту є:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу разової грошової допомоги відповідно до ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їй соціального захисту” до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з відрахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги відповідно до ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їй соціального захисту” до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) частину грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з відрахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.

Повний текст судового рішення складено та підписано 19 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.