Рішення № 98424408, 14.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 р. Справа№200/4999/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративний позов Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (адреса: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Котляревського, 22, ЄДРПОУ 04683773) до Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, 59) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Донецька регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №00036720721 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26 березня 2021 року в розмірі 220 961,89 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання належним чином засвідчених копії документів, які додано до позовної заяви, для відповідача.

В установлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року замінено відповідача Головне управління ДПС у Донецькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44070187).

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Так, в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що рішенням №00036720721 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нараховано єдиний внесок від 26 березня 2021 року відповідач застосував штрафні санкції в розмірі 220 961,89 грн. Зазначене рішення прийнято за результатами розгляду матеріалів перевірки від 22.02.2021 року №1218/05-99-07-16/04683773, відповідно до якої виявлено порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 4 ч. 2 ст. 6, абз. 1, абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, та відповідно, за наслідками якої донараховано 1180427,29 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Спірне рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що управлінням було проведено позапланову виїзну перевірку, під час якої виявлено порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 4 ч. 2 ст. 6, абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI. За результатами перевірки складно акт від 22.02.2021 року №1218/05-99-07-16/04683773, на підставі якого складено спірне рішення №00036720721 від 26.03.2021 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасно не нарахованого платником єдиного внеску. Станом на момент реєстрації зазначеного акту перевірки до Головного управління ДПС у Донецькій області позивачем сертифікат торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання підприємством не наданий. Крім того, зазначив, що пункт 94 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 виключено.

Одночасно, відповідачем у відзиві заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке вмотивоване тим, що дана справа має суттєве значення для органів ДПС та значний суспільний інтерес щодо формування сталої судової практики з такого спірного питання, потребує детального розгляду спору по суті, дослідження великого обсягу доказів та з`ясування всіх обставин.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ця справа є справою незначної складності.

Крім того, зі змісту ст. 262 КАС випливає, що ця справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Приписами ч. 4 ст. 260 КАС України передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд вважає, що заява відповідача про розгляд цієї справи в загальному позовному провадження є необґрунтованою, оскільки відповідачем не доведено наявність обставин, на які він посилався, і не наведено належного обґрунтування щодо неможливості вказати у відзиві на позов всі потрібні пояснення.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява відповідача про розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, Донецька регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (код ЄДРПОУ 04683773), зареєстрована в якості юридичної особи 02.03.1998 року, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Покровсько-Добропільське управління, Покровська ДПІ), зареєстроване за адресою: 85300, Донецька обл., місто Покровськ, вул. Котляревського, будинок 22.

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) – суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

22.01.2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України прийнято акт №1218/05-99-07-16/04683773 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, код за ЄДРПОУ 04683773», якою встановлено порушення позивачем п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 4 ч. 2 ст. 6, абз. 1, абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI в частині несвоєчасно нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 1 180 427,29 грн., в тому числі:

- за січень 2014 року в сумі 217 278,06 грн. за звітом від 25.06.2014 №1408298827, терміном нарахування – 20.02.2014, фактично нараховано 25.06.2014;

- за червень 2014 року в сумі 165 608,07 грн. за звітом від 24.07.2014 №1409437771, терміном нарахування – 21.07.2014, фактично нараховано 24.07.2014;

- за липень 2014 року у сумі 185 349,91 грн. за звітом від 15.01.2015 №1501160759, терміном нарахування – 20.08.2014, фактично нараховано 15.01.2015;

- за серпень 2014 року у сумі 149 685,65 грн. за звітом від 15.01.2015 №1501166314, терміном нарахування – 22.09.2014, фактично нараховано 15.01.2015;

- за вересень 2014 року у сумі 134 645,37 грн. за звітом від 15.01.2015 №1501344340, терміном нарахування – 20.10.2014, фактично нараховано 15.01.2015;

- за жовтень 2014 року у сумі 112 409,60 грн. за звітом від 16.01.2015 №1501508737, терміном нарахування – 20.11.2014, фактично нараховано 16.01.2015;

- за листопад 2014 року у сумі 146 581,64 грн. за звітом від 16.01.2015 №150159047, терміном нарахування – 22.12.2014, фактично нараховано 16.01.2015;

- за червень 2016 року у сумі 68 869,19 грн. за звітом від 26.07.2016 №1600003454, терміном нарахування – 20.07.2016, фактично нараховано 26.07.2016. (а.с. 4-7)

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску до рішення від 09.03.2021 року №00036720721 згідно акту перевірки №1218/05-99-07-16/04683773 від 22.02.2021 року нараховано 220 961,89 грн. штрафних санкцій. (а.с. 8)

Позивачем подано відповідачу заперечення до акта перевірки від 22.02.2021 року №1218/05-99-07-16/04683773, за результатами розгляду якого Головним управлінням ДПС у Донецькій області видано лист від 24.03.2021 року №2665/05-99-07-16-19, відповідно до якого висновки, викладені податковим органом в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 22.01.2021 року №1218/05-99-07-16/04683773 залишено без змін. (а.с. 13-22)

26 березня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято рішення №00036720721 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 220 961,89 грн. (а.с. 23)

Отже, спірним при розгляді спору є наявність правових підстав для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 26 березня 2021 року №00036720721 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 220 961,89 грн.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010. (далі Закон України № 2464 )

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України № 2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464).

Згідно із абзацом 1 частини 8 статті 9 Закону України № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац 2 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

На суму недоїмки відповідно до приписів частини десятої статті 25 Закону України №2464 нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України № 2464 (в редакції до 01.01.2015 року) передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України № 2464 (в редакції з 01.01.2015 року) передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (частина 14 статті 25 Закону № 2464).

Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької, Луганської та частини Харківської області.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон №1669-УІІ, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону № 2464-VІ та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» п. 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02.03.2015 № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

З аналізу зазначених норм чинного законодавства на момент виникнення зобов`язань у позивача вбачається, що підставою для звільнення платників податків від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Отже, виходячи зі змісту наведених положень законодавства, платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати свої встановлені частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язки, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, при цьому, в цей же період за таку його несвоєчасну сплату відповідальність, штрафні та фінансові санкції до них не застосовуються.

Поряд із тим, Законом України від 24.12.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності з 01.01.2016, зокрема вилучено п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та скасовано п. 9 прим. 4 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від виконання обов`язків, передбачених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платників ЄСВ, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція.

Верховний Суд у зразковій справі №812/292/18 від 30 березня 2018 року зазначив, що Закон № 2464-VІне скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Суд касаційної інстанції визначився з тим, що пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ є чинним на цей час, зміни безпосередньо до Закону №2464-VІ щодо виключення або викладення в новій редакції тощо пункту 9-4 розділу VIII цього Закону не внесені, чим спростовуються доводи щодо втрати чинності положень цього пункту.

Суд вважає, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені абзацом третім пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, не застосовуються виключно в цей період. Положення цієї норми не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов`язків, які виникли до 14.04.2014 та/або після закінчення антитерористичної операції.

Не впливає на такий зміст правового регулювання також і подальше виключення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII із Закону № 1669-VII підпункту 8 пункту 4 статті 11, яким доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ пунктом 9-3 (у подальшому - пункт 9-4), оскільки до Закону № 2464-VІ у зв`язку з цим, відповідних змін внесено не було й вказана норма залишилась чинною.

За приписами частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже враховуючи зазначене, судом встановлено, що позивач був платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону № 2464, та перебував на обліку контролюючого органу, розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком, де проводилась антитерористична операція та яка на даний час триває.

Суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, перелік територій, на яких здійснювалась антитерористична операція, був визначений.

Отже, як наслідок, у відповідності до приписів зазначених законів позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов`язків платника єдиного внеску.

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» №440-IX від 14.01.2020, який набрав чинності 13.02.2020, виключено пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ, натомість, суд зазначає, що вказана пільгова норма діяла у період часу з 14.04.2014 по 13.02.2020, яким частково охоплюється період підприємництва позивача у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Щодо подання заяви як обов`язкової підстави для звільнення від виконання обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, суду зазначає, що її подання є додатковою умовою для списання і в подальшому ненарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов`язань по єдиному внеску, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу. Платник єдиного внеску має можливість подання такої заяви протягом певного строку (тридцяти днів) після закінчення антитерористичної операції.

Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі № 2464-VI та не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В рішенні Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп/1997 зазначено, що це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Щодо судової практики в аналогічних справах: Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №805/1949/17-а 14 травня 2019 року виніс постанову, якою визнав неправомірним рішення ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Суд виходив з наступного:

- недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» №405/2014 від 14.04.2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

- відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

- наявність або відсутність сертифікату Торгово-промислової палати не впливає на вирішення спірних відносин, оскільки відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій за невиконання обов`язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску в повному обсязі не застосовується до платників єдиного внеску за умови, якщо вони перебувають на обліку в податкових органах на території, де здійснювалася антитерористична операція.

- ненадання суб`єктом заяви про звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску не є безумовною нормою, оскільки надання такої заяви відповідачу, згідно з наведеними положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», передбачене в разі невиконання обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 6 цього Закону, щодо своєчасної та в повному обсязі сплати єдиного внеску, а не в разі звільнення платника єдиного внеску від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зазначеного обов`язку.

Аналогічної позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зайняв у постанові від 26 квітня 2019 року у справі №805/1023/16-а, зазначивши, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу спірної вимоги, оскільки позивач у вказаний період за законом був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та його своєчасної сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону №2464.

Отже аналогічне застосування норми права правомірно підлягає застосуванню і до спірних правовідносин.

Водночас, враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про правомірність нарахування штрафних санкцій у розмірі 54 319,52 грн. за несвоєчасне нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2014 року.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про скасування рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №00036720721 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26 березня 2021 року на суму 166 642,37 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1711,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (адреса: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Котляревського, 22, ЄДРПОУ 04683773) до Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій - задовольнити частково.

Визнати протиправною та частково скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №00036720721 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26 березня 2021 року на суму 166 642,37 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, 59) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (адреса: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Котляревського, 22, ЄДРПОУ 04683773) судові витрати з судового збору у розмірі 1711 (одна тисяча сімсот одинадцять) гривень 80 копійок.

Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано 16 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова