Рішення № 98423761, 04.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року Справа № 160/4833/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

30.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області:

1. податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 року №0008951304;

2. податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 року №0008921304;

3. податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 року №0008931304;

4. податкову вимогу від 13.06.2019 року №40557-50/66.

В обгрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність висновків податкового органу про те, що позивачем у 2016 році отримано від ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» дохід у сумі 2453100,69 грн. за ознакою доходу «126» - додаткове благо. Зауважує, що у позивача відсутнє додаткове благо передбачене п.п.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у вигляді прощення боргу, оскільки 15.03.2016 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» скористався правом позасудового захисту та на підставі застереження у договорі іпотеки задовольнив свої вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 08.04.20008 №11330152000, забезпечені іпотекою (договір іпотеки від 08.04.2008 №11330152/11220551/11220572/3, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Якубою О.А., реєстр №2194), шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, саме: квартири АДРЕСА_1 , в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвой А.М., індексний номер 28818511 від 18.03.2016, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Так, визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податку з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. Виходячи з вищенаведеного, сума боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» вважається не прощеною (анульованою), а погашеною за рахунок переходу до кредитора права власності на предмет іпотеки, відтак , на думку позивача, у нього не відбулось приросту показників фінансового та/або майнового стану, а навпаки відбулось вибуття активів в рахунок погашення існуючої кредитної заборгованості. Відтак, у позивача не виникало обов`язку щодо подання декларації про майновий стан та доходи отримані в 2016 році, а також сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Беручи до уваги вищезазначене, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є протиправними, у зв`язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішення.

Ухвалою суду від 02.04.2021 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

11.05.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому заперечує проти позову.

В обгрунтування своєї позиції вказав, що в процесі перевірки фізичної особи ОСОБА_1 , встановлено, що позивач фактично отримав дохід за ознакою "126" (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо) сума фінансової допомоги, включаючи суму боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства відповідно до абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України, який відображений ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у 2016 році у сумі 2 453 100,69 грн. Відповідач зазначає, що позивачем за податковий період 2016 року не було подано декларацію про майновий стан і доходи, за ознакою доходу, отриманого від ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», чим порушено пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для їх скасування немає.

04.06.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначив, що відзив на позовну заяву, датований 30.04.2021 підписаний головним інспектором відділу супроводження в судах податкових спорів за представництвом інтересів ДПС управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Дніпропетровській області (відокремлений підрозділ) Турчак Тетяною, підписом ОСОБА_2 засвідчені додані до нього докази та зазначає, що ОСОБА_2 не відноситься до осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.

Крім того, позивач стверджує, що 15.03.2016 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» скористався правом позасудового захисту та на підставі застереження у договорі іпотеки задовольнив свої вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 08.04.2008 №11330152000, забезпечені іпотекою (договором іпотеки від 08.04.2008 №11330152/11220551/11220572/З, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Якубою О.А. реєстр №2194), шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме :квартири АДРЕСА_1 в порядку ст. 37 закону України «Про іпотеку» на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвой А.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 17.01.2019 по 21.01.2019, відповідно до наказу від 17.12.2018 №7200-п, на підставі п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), фахівцями відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатом якої складено Акт від 24.01.2019 №2931/04-36-13-2724200453 (а.с.14-22).

Висновками до Акту перевірки від 24.01.2019 №2931/04-36-13-2724200453 встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

-підпункту «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167 з урахуванням норм п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) у зв`язку з отриманням доходу, як додаткового блага, у вигляді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства , в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 441 434,11грн.;

- п.п.1.2, п.п.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI (зі змінами і доповненнями) у зв`язку з отриманням доходу, як додаткового блага, у вигляді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, в результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік в розмірі 36 786,16грн.

-пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.

На підставі акту перевірки від 24.01.2019 №2931/04-36-13-2724200453, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 25.03.2019 :

№0008951304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 551 792,64 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 441434,11 грн., за штрафними санкціями 110358,53 грн. (а.с.10);

№0008921304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 45982,70 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 36786,16 грн., за штрафними санкціями 9196,54 грн. (а.с.11);

№0008931304, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 170,00 грн (а.с.12).

Крім того, відповідачем також прийнято податкову вимогу від 13.06.2019 №40557-50/66 на загальну суму податкового боргу 726672,57 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.В силу положень абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з статтею 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (позивачем) та ПАТ «УКРСИББАНК» було укладено договір про надання споживчого кредиту від 08.04.2008 №11330152000 в сумі 120000 доларів США, строком до 09.04.2018 року, під 14% річних.

08.04.2008 між позивачем та ПАТ «УКРСИББАНК» укладено договір іпотеки №11330152/11220551/11220572/3, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Якубою О.А, реєстр №2194, згідно з яким в забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту від 08.04.2008 року №11330152000, ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , ринковою вартістю предмету іпотеки, яка була визначена на підставі звіту суб`єкта оціночної діяльності - 1 545 000,00грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.04.2008 року (5,05грн. за 1 дол. США) було еквівалентно 305 940,60 дол. США.

Також, між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та ПАТ «УКРСИББАНК» укладено договір факторингу від 12.12.2011 року №1 та договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Є.В., реєстр №5207, набуло право вимоги до ОСОБА_1 належного виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту з ПАТ«УКРСИББАНК» від 08.04.2008 року №11330152000, а також права іпотекодержателя за договором іпотеки від 08.04.2008 року №11330152/11220551/11220572/3, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Якубою О.А, реєстр №2194.

15.03.2016 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» скористався правом позасудового захисту та на підставі застереження у договорі іпотеки задовольнив свої вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 08.04.2008 року №11330152000, забезпечені іпотекою (договір іпотеки 08.04.2008 року №11330152/11220551/11220572/3), шляхом набуття права власності на предмет іпотеки квартири АДРЕСА_2 , в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку» (номер запису 13763070) на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвой А.М. індексний номер 28818511 від 18.03.2016, що підтверджується інформаційною Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №90929359 від 30.06.2017 (а.с 26-29).

Судом встановлено, що 20.03.2017 позивач ознайомлений з повідомленням про анулювання боргу від ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ, що підтверджується його власноручним підписом.

Цим Повідомленням ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» повідомило позивачу, що на підставі кредитного договору від 08.04.2008 №11330152000 станом на 15.03.2016 обліковується кредитна заборгованість у сумі 130050,79 доларів США. що за курсом НБУ станом на 15.03.2016 становить 3448608,70 грн., з яких:

- заборгованість по основній сумі кредиту - 92509,10 дол.США, за курсом НБУ на 15.03.2016 складає 2453100,69 грн.;

- заборгованість за процентами - 37541,69 дол.США за Курсом долара на 15.03.2016 складає 995508,01 грн.

Крім того, як вбачається з Повідомлення, рішення про анулювання (прощення) кредитної заборгованості позивача було прийнято у зв`язку з реалізацією ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» права на нерухоме майно, яким було забезпечено виконання зазначеного вище кредитного договору, на підставі ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку», яке відбулося 15.03.2016.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №90929359: 15.03.2016 на підставі Договору іпотеки від 08.04.2008, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Якуба О.А. та зареєстрованого в Реєстрі за №2194. за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» зареєстроване право власності на предмет іпотеки квартира загальною площею 155,3 кв.м., житлова площа 86,9 кв.м. (п`ятикімнатна) за адресою: АДРЕСА_3 (номер запису про право власності 13763070, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 879186212101).

Враховуючи наведені вище норми суд приходить до висновку, що визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податку з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Отже, судом встановлено, що у позивача відсутнє додаткове благо передбачене п.п.164.2.17(д) п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у вигляді прощення боргу, оскільки такий було списано у зв`язку з реалізацією ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» свого права на предмет іпотеки шляхом прийняття у власність квартири загальною площею 155,3 кв.м., житлова площа 86,9 кв.м. (п`ятикімнатна) за адресою: АДРЕСА_3 (номер запису про право власності 13763070, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 879186212101) позивача.

З огляду на викладене суд вважає помилковим висновок податкового органу про те, що кошти у розмірі 2 453100,69 грн. є оподатковуваним доходом фізичної особи ОСОБА_1 , передбаченим пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що позивач не отримував у 2016 році дохід від ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», у зв`язку з чим у позивача не виникло обов`язку подавати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, з огляду на що нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, є протиправним.

Відтак, нарахування на зазначену суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору є необґрунтованим, а тому податкові повідомлення рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 25.03.2019 року №0008951304;№0008921304; №0008931304 та податкова вимога від 13.06.2019 року №40557-50/66 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо доводів позивача про підписання відзиву ОСОБА_3 , як не повноважним представником ГУ ДПС у Дніпропетровській області, суд не приймає до уваги, оскільки відзив на позов підписано повноважним представником відповідача без окремого доручення керівника, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника відповідача про заміну сторони, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано які юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби зі переліком згідно з додатком.

Поряд із цим установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій (пункт 2 Постанови № 893).

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком (зокрема, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ).

Відповідно до п.7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Частиною першою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до положень статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 КАС України, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Отже, з 01.01.2021 року відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання компетенції від ліквідованого ГУ ДПС у Дніпропетровській області як юридичної особи публічного права до ГУ ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Таким чином, ГУ ДПС у Дніпропетровській області як юридична особа публічного права втратило адміністративну процесуальну правоздатність органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики.

Вищенаведене узгоджується із висновком, зробленим Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду (постанова від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а, адміністративне провадження № К/9901/23524/20).

Отже, для встановлення факту публічного правонаступництва суб`єкта владних повноважень визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта або перехід повністю чи частково його функцій (адміністративної компетенції).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідача по справі на належного, а саме на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору, документально підтверджені у сумі 7268,50 грн. відповідно до квитанції №35959843-1 від 30.03.2021.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області:

1. податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 року №0008951304;

2. податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 року №0008921304;

3. податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 року №0008931304;

4. податкову вимогу від 13.06.2019 року №40557-50/66.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 7268,50 грн. відповідно до квитанції №35959843-1 від 30.03.2021 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко