Рішення № 98423018, 16.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 липня 2021 р. Справа № 120/1395/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення правом користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась Державна служба геології та надр України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогою припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5298 від 13 січня 2011 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 13 січня 2011 року надано спеціальний дозвіл на користування надрами №5298 з метою видобування піску, придатного для використання як компонент в`яжучого щільних силікатних бетонів та для рекультивації, благоустрою і планування.

У зв`язку із тим, що надрокористувач порушив вимоги статті 11 закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі по тексту - Закон №877-V), що відповідно до статті 26 Кодексу України про надра та пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі по тексту - Порядок №615), є підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 13 січня 2011 року №5298.

Ухвалою від 01 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку з прощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 01 березня 2021 року надсилалася на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві (така адреса зазначена і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення потового відправлення, що свідчить про отримання відповідачем 11 березня 2021 року відповідної кореспонденції.

Проте, відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду в строки, визначені ухвалою від 01 березня 2021 року, не надійшов.

Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з метою видобування піску, придатного для використання як компонент в`яжучого щільних силікатних бетонів та для рекультивації, благоустрою і планування, 13 січня 2011 року надано спеціальний дозвіл на користування надрами №5298. Як додаток до спеціального дозволу укладена Угода про умови користування надрами та складена Програма робіт.

Відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 28 листопада 2018 року №450 "Про затвердження Річного плану здійснення державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік" відповідач включений до переліку надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у грудні 2019 року.

Відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 30 жовтня 2019 року №392 "Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у грудні 2019 року" у відповідача вирішено провести планову перевірку його діяльності.

З метою проведення відповідної перевірки Державна служба геології та надр України надіслала відповідачу повідомлення про проведення планової перевірки від 01 листопада 2019 року вих. №22177/03/14-19, проте таке відповідачем не отримано.

За результатами проведеного планового заходу 06 грудня 2019 року складено акт №06-02/26/2019-99/п-(255), у якому зафіксовано виявлені під час такого заходу порушення абзацу 2 статті 11 Закону №877-V, а саме: недопущення суб`єктом господарювання посадових осіб Держдавної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю).

На підставі згаданого акту від 06 грудня 2019 року №06-02/26/2019-99/п-(255) складений припис від 06 грудня 2019 року №2354-14/06, яким відповідачу надано строк до 11 січня 2020 року на усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання матеріалів згідно з додатком №1 до припису, які підтверджують факт усунення порушень.

Наказом від 10 березня 2020 року №85 Державна служба геології та надр України зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами від 13 січня 2011 року№5298.

Листом від 25 березня 2020 року вих. №4986/01/07-20 Державна служба геології та надр України повідомила відповідача про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 13 січня 2011 року №5298 та надала 30 календарних днів для усунення порушень.

Відповідач вказаний лист не отримав, оскільки згідно з наявних матеріалів такий повернуто на адресу позивача "за закінченням встановленого строку зберігання".

20 травня 2020 року відповідачем подано позивачеві заяву, у якій просив відтермінувати дату зупинення дії спеціального дозволу, пославшись при цьому на те, що про проведення планового заходу йому не було відомо.

Наказом Державної служби геології та надр України від 03 червня 2020 року №196 відтерміновано дату зупинення дії дозволу відповідача, встановлену наказом від 10 березня 2020 року №85, строком до 01 вересня 2020 року.

Листом від 22 жовтня 2020 року вих. №15773/01/07-20 Державна служба геології та надр України просила відповідача надати у 15-денний строк позицію щодо припинення права користування надрами згідно з спеціальним дозволом на користування надрами від 13 січня 2011 року №5298.

Оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надав згоду на припинення користування надрами, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документи дозвільного характеру дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно з частиною 7 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:

- звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

- наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

- здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Відповідно до статті 2 Кодексу України про надра його завдання є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр (частина 1 статті 19 Кодексу України про надра).

Частиною другою статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу України про надра права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Підстави припинення права користування надрами передбачені статтею 26 Кодексу України про надра.

Так, право користування надрами припиняється у разі:1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

З наведених норм слідує, що за наявності передбачених законом підстав право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, про що видається відповідний наказ.

Вирішення питання щодо анулювання документа дозвільного характеру або ж звернення до суду із відповідним позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру належить до виключної компетенції позивача.

Так, підставою для звернення позивача до суду із позовною заявою слугувало неусунення відповідачем порушень, зазначених у приписі від 06 грудня 2019 року вих. №2354-14/06, в частині обов`язку надрокористувача допустити представників Держгеонадр України для здійснення державного геологічного контролю.

Водночас, на переконання суду, фактично плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр проведений не був у зв`язку із недопуском до проведення такого, що підтверджується відповідним актом від 06 грудня 2019 року №06-02/26/2019-99/п(255).

До таких висновків суд дійшов з огляду на наступне.

Особливості планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 5 Закону №877-V.

Так, частиною 4 згаданої статті передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Відтак, наведеними приписами передбачено обов`язкове повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу шляхом надіслання такого рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручення особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Особливу увагу варто звернути на абзац 7 частини 4 статті 5 Закону №877-V, згідно з яким суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Більше того, відповідно до частини 1 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (частина 5 статті 7 Закону №877-V).

Відтак, вказаними нормами Закону №877-V також передбачено можливість проведення планового заходу лише за умови дотримання відповідної процедури, а саме: пред`явити керівнику суб`єкта господарювання посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Наведене вище узгоджується із частиною 11 статті 4 Закону №877-V, згідно із якою плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону №877-V).

Таким чином, законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень надрокористувачем умов користування надрами, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеного планового або позапланового заходу, результати якого відображаються в акті за наслідками його проведення, що підтверджує невиконання умов користування надрами та є підставою для вжиття Держгеонадрами заходів для усунення виявлених порушень, зокрема й шляхом зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр чи притягнення до відповідальності.

Водночас, в ході судового розгляду встановлено, що 06 грудня 2019 року плановий захід щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр не був проведений, адже його не повідомлено про проведення такого, як того вимагає частина 4 статті 5 Закону №877-V.

Факт неповідомлення відповідача про проведення відповідного заходу не заперечується позивачем.

На переконання суду, складання 06 грудня 2019 року акта із встановленим порушенням абзацу другого статті 11 Закону №877 (недопуск до перевірки) не може свідчити про виявлення у суб`єкта господарювання порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, оскільки такий засвідчує лише факт неможливості здійснення такого заходу та, як наслідок, відсутності результату державного геологічного контролю із зазначених у ньому підстав.

Оскільки проведення планового заходу відносно відповідача не відбулося з підстав неможливості його проведення, то такий результат повинен бути оформлений у вигляді припису із зобов`язанням допуску посадових осіб органу до державного нагляду.

Однак, приписом від 06 грудня 2019 року №2354-14/06 встановлено відповідачу строк до 11 січня 2020 року для надання до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріалів згідно з додатком №1 до даного припису. При цьому, у зазначеному додатку міститься таблиця з загальним переліком питань, які підлягають перевірці та документів відповідно до поставлених питань.

Отже, вимоги вказаного припису стосуються не усунення суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства шляхом допуску посадових осіб Держгеонадр до здійснення заходів державного нагляду (контролю), а надання певних документів та матеріалів, що безпосередньо стосуються питань, які підлягають перевірці.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що припис від 06 грудня 2019 року №2354-14/06, в якому не передбачено вимоги усунення суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства, не є доказом того, що відповідачем порушено умови користування надрами.

А тому, посилання позивача на порушення відповідачем законодавства про надрокористування у виді недопуску до планового заходу є безпідставними.

Зазначене свідчить про відсутність у суду підстав для анулювання дозволу, оскільки не було встановлено порушень вимог законодавства у сфері надрокористування у зв`язку з відсутністю самого факту проведення перевірки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 жовтня 2018 року у справі №П/811/1162/17, а також Сьомий апеляційний адміністративний суду у постановах від 30 січня 2020 року у справі №560/2597/19, від 12 серпня 2020 року у справі №560/3375/19.

Окрім того, судом встановлено, що підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами відповідача є порушення пункту 5 статті 26 Кодексу України про надра - використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Однак, надаючи оцінку підставам припинення спеціального дозволу на користування надрами, позивачем не було встановлено жодного порушення використання надр відповідачем.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачеві сплаченого ним при зверненні до суду судового збору у зв`язку із відмовою у задоволенні позовної вимоги.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державної служби геології та надр України відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Державна служба геології та надр України (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37536031)

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено 16.07.2021

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович