Ухвала суду № 98422916, 20.07.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/805/21

Провадження № 2/192/514/21

УХВАЛА

20 липня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Тітової О.О.,

за участі секретаря - Петльованого Д.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Солоне Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №11718, вчинений 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову та клопотання про витребування доказів. В клопотанні позивач просить витребувати у відповідача:

- повний текст Договору факторингу №1 від 21.06.2016 укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Кредитні Ініціативи»;

- повний текст Договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 укладеного між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста»;

- повний текст Договору про відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019, укладеного між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал»;

- первинні бухгалтерські документи, які підтверджують заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа-Банк».

Також в клопотанні просить витребувати у 3-ї особи - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича оригінал або завірену копію виконавчого провадження №662639548.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2021 року в порядку забезпечення позову зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 62639548 відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича №11718 від 16.07.2020.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2021 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – приватного нотаріуса Горай О.С. та приватного виконавця Клименка Р.В., призначене підготовче засідання на 20 липня 2021.

В підготовче судове засідання позивач не з`явилась, про слухання справи була повідомлена належним чином, направила представника ОСОБА_2 , надавши довіреність, видану 03.08.2018 зі строком дії по 03.08.2021 року.

Судом встановлено, та підтверджено ОСОБА_2 в підготовчому засіданні, що він не є адвокатом.

Як на підставу представлення інтересів позивача ОСОБА_2 посилався на положення ст.ст. 19, 274 ЦПК України, зазначаючи, що дана справа є малозначною в силу закону, тому розгляд її в порядку загального позовного провадження не змінює її статусу як малозначної, тому просив допустити його в якості представника позивача для розгляду даної справи.

Суд при вирішенні допуску представника, який не є адвокатом виходить з такого.

Відповідно до положень ч.1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч.2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.5 ст. 9 ЦПК України умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи що виникають з трудових відносин, про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З системного аналізу зазначених норм цивільно-процесуального закону суд приходить до висновку, що порядок здійснення провадження у конкретній справі пов`язаний із її категорією та складністю.

При цьому, враховуючи призначення Цивільного процесуального кодексу України, який визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, порядок здійснення судочинства є визначальним.

Безвідносно до порядку здійснення провадження у справі (спрощеного чи загального) визначення справи малозначною, на думку суду, позбавлене змісту. Застосування в ч.5 ст.19 ЦПК України конструкції: «умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом», на думку суду, вказує на дискреційні повноваження суду в провадження якого надійшла відповідна справа та яким вирішується питання про відкриття провадження у справі.

Питання порядку здійснення провадження спрощеного або загального позовного визначається судом в ухвалі про відкриття провадження у справі та пов`язаний із принципом пропорційності, закріпленим в ст.11 ЦПК України, відповідно до якої суд визначає порядок здійснення провадження у справі враховуючи завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору, ціну позову, складності справи, значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розміру судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відмінне від позиції суду тлумачення цивільно-процесуальних норм ОСОБА_2 не спростовує висновків суду викладених вище.

Враховуючи, що судом розглядається справа про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та вона не визнана малозначною в ухвалі про відкриття провадження у справі, розглядається в порядку загального позовного провадження, представником у ній може бути адвокат або законний представник. За таких обставин судом не допущено до участі у справі в якості представника позивача – ОСОБА_2 .

Відповідач в судове засідання не з`явився, свого представника не направив, про слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Житомирського МНО Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клименко Р.В. в судове засідання не з`явились, про слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, пояснень щодо позову не надали.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторін по справі про час та місце розгляду справи, забезпечивши їм можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, відкладення судового розгляду не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

За таких обставин, суд вважає можливим провести дане підготовче засідання у відсутність учасників справи та відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та вирішити заявлене позивачем клопотання про витребування доказів.

В обґрунтування клопотання про витребування доказів позивач посилається на те, що зверталась до учасників справи з вимогами про отримання документів, про витребування яких просить суд, однак, відповідач та 3- я особа приватний виконавець Клименко Р.В. надіслали лише частину документів, а приватний нотаріус взагалі не отримує кореспонденцію. У зв`язку з тим, що докази подаються сторонами для підтвердження заявлених вимог просила витребувати у відповідача та 3-ї особи приватного нотаріуса Клименка Р.В. документи, зазначені в клопотанні.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ст.77 ЦК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Предметом спору у даній цивільній справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а предметом доказування - наявність або відсутність підстав для вчинення виконавчого напису та дотримання процедури його вчинення.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що суду наданий виконавчий напис №11718 від 16.07.2020 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича в якому зазначені підстави його вчинення та надані документи на підставі яких відкрито виконавче провадження, суд не вбачає підстав для витребування у відповідача повних текстів договорів щодо переходу права вимоги та первинних бухгалтерських документів, а також у 3-ї особи - приватного виконавця Клименка Р.В. оригіналу або завіреної копії виконавчого провадження №662639548 за яким зупинено виконання ухвалою суду від 18.06.2021, а тому в задоволенні клопотання позивача суд відмовляє.

У зв`язку з неявкою позивача, який направив до суду представника, якого суд не допустив до участі у справі, з метою дотримання прав позивача, відповідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає необхідним відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 19, 84, 223, 260, 274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача про витребування доказів – відмовити.

Підготовче судове засідання відкласти на 19 серпня 2021 року на 10:00 год., повторити виклик учасників справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud0438/.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне рішення суду.

Суддя - О.О. Тітова