Вирок № 98422914, 20.07.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1148/21

Провадження № 1-кп/191/72/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря - Куцевол Ю.В.

прокурора – Бачурного П.В.

потерпілого – ОСОБА_1

обвинуваченої – ОСОБА_2

захисника – Скороход А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 на станції Ключева Краснодарського краю, РФ, громадянки України, з повною середньою освітою, розлученої, не працюючої, без реєстрації місця проживання, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої в силу ст.89 КК України, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 18.02.2021 в період часу з 22 години 00 хвилин до 24 години 00 хвилин, більш точного часу слідством не встановлено, знаходилася на кухні за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , куди зайшов її співмешканець ОСОБА_3 та між ними виникла словесна сварка з побутових причин.

В ході сварки ОСОБА_3 словесно принизив ОСОБА_2 та у неї раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, тобто умисне, протиправне позбавлення життя іншої людини - потерпілого ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з верхнього ящика кухонного стола правою рукою схопила кухонний ніж та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння смерті ОСОБА_3 , в цей же день (тобто 18.02.2021) в період часу з 22 години 00 хвилин до 24 години 00 хвилин, більш точного часу слідством не встановлено, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, достовірно знаючи, що потерпілий є особою похилого віку та особою з інвалідністю III групи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання смерті ОСОБА_3 , перебуваючи в кухонній кімнаті, за адресою: АДРЕСА_1 , тримаючи кухонний ніж у правій руці, нанесла потерпілому не менше трьох тичкових колотих ударів ножем в ділянку грудей посередині та лівої бокової поверхні черевної порожнини, від яких настала смерть останнього.

Згідно з висновком експерта № 66 від 12.03.2021 смерть ОСОБА_3 настала 18.02.2021 в період часу з 22 години 00 хвилин до 24 години 00 хвилин від численних колото-різаних, проникаючих до черевної порожнин поранень живота, з ураженнями печінки, шлунку та брижі тонкого кишечнику, з масивною внутрішньою та зовнішньою кровотечею, травматичний перебіг яких призвів до гострої крововтрати і гострого недокрів`я внутрішніх органів, що і з`явилося безпосередньою причиною його смерті.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провину у пред`явленому обвинуваченні визнала, але при цьому пояснила, що вона не мала умислу на вбивство ОСОБА_3 , скоїла злочин у стані душевного хвилювання, викликаного внаслідок образ та побоїв зі сторони ОСОБА_3 . Суду обвинувачена пояснила, що зі своїм співмешканцем вона почала спільно проживати з 2015 року за місцем його мешкання. За час їхнього спільного проживання ОСОБА_4 її ніколи не бив, у них інколи виникали словесні конфлікти, але вони вирішувалися самі собою.

18.02.2021 ОСОБА_3 був на похоронах та прийшов додому в стані алкогольного сп`яніння. Вона в цей день також вживала алкогольні напої. Ввечері між ним ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 почав її бити руками по різним частинам тіла та по обличчю, а потім виштовхав її в холодний коридор, кинув їй подушку з ковдрою та наказав їй там спати. Вона не стерпіла такого відношення, дістала з шухляди столу кухонний ніж, наставила його в бік ОСОБА_3 та попередила, що вб`є його , якщо він не перестане її ображати. Після цього ОСОБА_3 сам зробив рух до неї та наткнувся черевною порожниною на ножа, який вона тримала у руках. Що було після цього та куди дівся ніж вона не пам`ятає, скільки ще ударів вона наносила ножем також пояснити не могла. Після отриманих поранень ОСОБА_3 зігнувся та опустився на підлогу, де і залишився лежати. Вважаючи, що він помер, обвинувачена пішла назад до кімнати, взяла телефон, щоб викликати поліцію, але телефон не працював, тому вона лягла спати, а вранці на наступний день близько 07 години пішла до сусідів, сказала їм, що вона вбила ОСОБА_3 та попросила надати їй телефон, щоб викликати поліцію. Швидку допомогу вона не викликала, так як була впевнена, що ОСОБА_3 помер. Також зазначила, що раніше між нею та ОСОБА_3 виникали конфлікти , але не такі серйозні та були пов`язані здебільшого з матір`ю ОСОБА_3 , яка жила разом з ними та потребувала постійного догляду.

Крім визнання вини самою обвинуваченою, її вина у скоєному повністю підтверджується наступними доказами, які були досліджені у судовому засіданні, а саме:

-показами потерпілого ОСОБА_5 , який суду пояснив, що його батько зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 проживали нормально. Відвідував він батька періодично, відносинами батька з його співмешканкою не цікавився. ОСОБА_2 не сподобалася йому з самого початку, бо вона вела себе якось зухвало. Батько на неї ніколи не скаржився. 19.02.2021 о 08-01 йому зателефонувала жінка, яка представилася сусідкою батька та сказала, що йому необхідно приїхати до батька, бо у нього там щось сталося. Він почав випитувати у неї, що сталося, на що вона сказала, що батька вбили і йому треба приїхати. Він одразу приїхав додому до батька та там вже були співробітники поліції. Він запитав, що сталося, на що обвинувачена відповіла, що зарізала батька. Далі він зайшов на кухню та побачив, що батько лежить мертвий на підлозі весь у крові;

-показами свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що її чоловік спілкувався з ОСОБА_3 , який проживав зі своєю співмешканкою на ім`я ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . 19.02.2021 приблизно о 06-55 годині до них прийшла ОСОБА_7 в збентеженому стані та сказала, щоб викликали поліцію, бо вона вбила ОСОБА_4 . Вона одразу зі свого телефону зателефонувала на 102 і сказала, що у них сталося вбивство та передала телефон ОСОБА_7 , яка пояснила, що 18.02.2021 вона побилася зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , а також сказала, що вона хотіла його налякати і вбила. Потім вона подзвонила дочці і сказала, що вбила дядю ОСОБА_8 і її посадять за грати. На запитання у ОСОБА_7 , що сталося, вона відповіла, що вчора ввечері вбила ОСОБА_4 . На запитання чому не прийшла до них вчора, щоб викликати швидку, вона розвела руками та зробила здивоване обличчя;

-показами свідка ОСОБА_9 , який в судовому засідання пояснив, що він проживає по сусідству із загиблим ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2 . Як йому відомо, вони проживали мирно, без конфліктів. В день, коли все сталося, а саме 18.02.2021 , ніяких суперечок чи криків зі сторони будинку ОСОБА_3 він не чув, сторонніх осіб у їх будинку також не бачив. Вранці 19.02.2021 близько 07 години він побачив на подвір`ї ОСОБА_3 поліцію та дізнався, що ОСОБА_7 вбила ОСОБА_4 ;

- показами свідка ОСОБА_10 , яка пояснила суду, що проживає по сусідству з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . За час їх спільного проживання вона не чула про якісь суперечки та конфлікти між ними. 18.02.2021 також ніяких сварок чи криків в їх будинку чути не було, сторонніх осіб вона також там не бачила. Про вбивство обвинуваченою співмешканця ОСОБА_3 вона дізналася від інших осіб;

- допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що знає загиблого ОСОБА_3 та обвинувачену ОСОБА_2 з позитивної сторони, будь-яких серйозних конфліктів між ним не було. ОСОБА_2 допомагала ОСОБА_3 доглядати за його хворою матір`ю, а оскільки ОСОБА_3 сам був інвалідом, то основний тягар догляду лягав на плечі ОСОБА_7 . Про вбивство ОСОБА_3 їй стало відомо від інших осіб;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12021040390000135 від 19.02.2021, з якого вбачається, що 19.02.2021 о 07-06 год. до Синельниківського РУП надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що 18.02.2021 приблизно о 23-00 годині вона, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , завдала своєму співмешканцю ОСОБА_3 , 1958 р.н., ножові поранення в область черевної порожнини, від яких він помер (т.2 а.с.1);

- даними протоколу огляду місця події від 19.02.2021, проведеного в приміщені за адресою: АДРЕСА_1 , та фототаблицею до нього, в ході якого було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення та виявлено труп ОСОБА_3 з ознаками настання насильницької смерті (т.2 а.с.8-13);

- лікарським свідоцтвом про смерть №66 від 19.02.2019 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_3 настала внаслідок численних ушкоджень органів черевної порожнини, множинних відкритих ран живота, нижньої частини спини і тазу. Напад з використанням гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження(т.2 а.с.18);

- висновком експерта №66 від 12.03.2021, відповідно до якого смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в проміжок часу між 22-00 і 24-00 годинами від численних колото-різаних, проникаючих до черевної порожнини поранень живота, з ураженням печінки, шлунку та брижі тонкого кишечнику, з масивною внутрішньою та зовнішньою кровотечею, травматичний перебіг яких призвів до гострої крововтрати і гострого недокрів`я внутрішніх органів (а.с.24-32, т.2);

- висновком судово-психіатричної експертизи №41 від 01.04.2021, згідно з яким ОСОБА_2 на хронічне психічне захворювання, недоумство, хворобливий стан психіки в період інкримінованого їй діяння не страждала і в теперішній час не страждає. Виявляла раніше і виявляє в теперішній час емоційно нестійкий розлад особистості, у період часу , до якого відноситься інкриміноване їй діяння, могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (т.2 а.с.98-101);

-даними протоколу слідчого експерименту від 24.02.2021 та відеозаписом до нього, згідно з якими ОСОБА_2 пояснила обставини скоєння нею злочину (т.2 а.с.143-144) ;

-висновком додаткової судово-медичної експертизи №66 (за наслідками слідчого експерименту за участі обвинуваченої), згідно з яким судово- медичні експертні дані щодо характеру та локалізації встановлених на трупі тілесних ушкоджень частково відповідають судово-експертним даним щодо кількості і ділянок поранень встановлених на тілі трупу потерпілого, тобто може відповідати характеру і розташуванням проникаючого колото-різаного поранення , на які вказує ОСОБА_2 у власних показах під час проведення слідчого експерименту від 24.02.2021 (т.2 а.с.146-147);

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №178 від 01.03.2021, згідно з яким визначена групова належність крові обвинуваченої ОСОБА_2 (т.2 а.с.105-106);

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи №179 від 25.03.2021, відповідно до якої на доставленому для дослідження марлевому тампоні зі змивом з дверей кухні, вилучених за адресою: АДРЕСА_1 , встановлена наявність крові людини, результат дослідження не виключає можливість походження від потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченої ОСОБА_2 (т.2 а.с.111-114);

-висновком судово-медичної імунологічної експертизи №179/1 від 25.03.2021, згідно з яким на доставлених для дослідження кофті та штанах, що належать ОСОБА_2 , знайдена кров людини, результат дослідження не виключає можливість походження від потерпілого ОСОБА_3 (т.2 а.с.116-119);

- висновком судово-медичної імунологічної експертизи №179/2 від 25.03.2021, згідно з яким на доставлених для дослідження сорочці та трусах, що належать ОСОБА_3 , знайдена кров людини, результат дослідження якої не виключає можливість походження від потерпілого ОСОБА_3 (т.2 а.с. 121-125);

-висновком судово-медичної цитологічної експертизи №194 від 25.03.2021, згідно з якою кров в слідах на клинку ножа належить особі чоловічої статі, отримані результати дослідження не виключають, що сліди крові на клинку ножа могли походити від ОСОБА_3 (т.2 а.с.136-141);

- висновком експерта №283-МК від 09.04.2021, згідно з яким пошкодження на шматку шкіри з передньої поверхні грудної клітки від потерпілого ОСОБА_3 являється колото-різаною раною, заподіяне плоским колючо-ріжучим предметом та могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа (т.2 а.с.151-156);

-висновком експерта №319/1 від 13.05.2021, згідно з яким на доставлених для дослідження штанах та кофті , що належать ОСОБА_2 , знайдено кров людини, що належить особі чоловічої статі (т.1 а.с.42-44);

-висновком експерта №319/2 від 13.05.2021, згідно з яким на доставлених для дослідження сорочці білого кольору з сірими смугами, що належать ОСОБА_3 , наявні сліди крові, які належать особі чоловічої статі (т.2 а.с. 46-47).

Також судом враховуються висновок експерта №55 від 19.02.2021, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження обличчя , а саме правої навколоочної ділянки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та ймовірно могли бути спричинені 18.02.2021 дією кисті руки людини, стуленою в кулак , або інших предметів з аналогічними властивостями контактуючої частини (т.2 а.с.21-22).

Вищезазначені показання свідків та письмові матеріали кримінального провадження узгоджуються між собою , сумнівів у їх достовірності не викликають, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження. Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності є достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.

Призначаючи покарання обвинуваченій, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення нею кримінального правопорушення, тяжкість злочину, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, особу винної, яка не судима в силу ст.89 КК України, але раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти життя та здоров`я людини, на обліку лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання позитивно.

При цьому судом не встановлено обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та давали підстави для застосування до обвинуваченої ст.69 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій, суд вважає з`явлення із зізнанням та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. При цьому, доводи сторони захисту щодо щирого каяття обвинуваченої та вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, суд вважає безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження в ходу судового розгляду.

Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

З огляду на поведінку обвинуваченої як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, її відношення до скоєного, суд прийшов до переконання, що обвинувачена не висловлює жалю з приводу вбивства нею людини та свою поведінку вона не засуджує .

Крім того, наявність конфліктів та суперечок між нею та загиблим ОСОБА_3 не можна вважати жорстоким поводженням з боку загиблого, а дії обвинуваченої під час та після скоєння нею кримінального правопорушення, перебування її у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлення нею суспільно небезпечного характеру своїх дій, свідчать про направленість умислу на позбавлення життя потерпілого.

Жодних даних про те, що обвинувачена перебувала в стані сильного душевного хвилювання, судом не було встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченій , відповідно до ст. 67 КК України, суд вважає вчинення злочину щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю, особи, з якою обвинувачена перебуває у сімейних або близьких відносинах, а також вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин справи та особи обвинуваченої, покарання їй повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі, з реальним відбуванням покарання в умовах ізоляції від суспільства, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.115 КК України.

Цивільні позови по кримінальному провадженню не заявлено.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до положень ч.3,5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України документи, які надані суду, з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.

Керуючись ст.368, 370, 374 КПК України, суд , -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити їй покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з дня її фактичного затримання – 19.02.2021.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Речові докази – нігтьові зрізи з обох рук ОСОБА_2 , які поміщені у паперовий конверт, на ниточках марлі, контроль марлі у паперовому конверті, залишки змиву з рукоятки ножа в паперовому конверті; залишки змивів та витяжки з об. №№ 1, 2, на ниточках марлі, контроль марлі, в паперовому конверті, ніж у паперовому конверті, змиви з долонь обох рук ОСОБА_3 , поміщені у паперовий конверт ,відібрані змиви з долонь обох рук у підозрюваної ОСОБА_2 , поміщені в паперовий конверт, які зберігаються в кімнаті для зберігання речових доказів Синельниківського РУП за квитанцією №111356 – знищити;

- предмети одягу обвинуваченої ОСОБА_2 , а саме; жіночі штани темно-синього кольору, блакитна кофта жіноча з блискавкою -повернути обвинуваченій ОСОБА_2 ;

- предмету одягу ОСОБА_3 , а саме: сорочка білого кольору з сірими смугами, труси темно синього кольору в поздовжню смугу блакитного та жовтого кольору – повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: Я. Ю. Костеленко