Рішення № 98422183, 20.07.2021, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/572/21

Провадж.№ 2-а/481/11/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судових засідань Асмолової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВП №1 Баштанського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області та Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Стислий виклад обставин справи.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та просить поновити йму строк на оскарження постанови, визнати дії інспектора СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області неправомірними та скасувати постанову інспектора СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 30.04.2021 року серії БАБ № 262989.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 30.04.2021 поліцейський СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області виніс постанову серії БАБ № 262989 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосував стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до змісту постанови, він, 30.04.2021 року о 16.29 годині, керуючи автомобілем марки «GEELY MK», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 метрів від виїздів з прилеглої території, чим ніби-то порушив вимоги п. 15.10и ПДР. Вважає вказану постанову незаконною і такою що підлягає скасуванню. Так, 30.04.2021 року у м. Новий Буг Миколаївської області він керував автомобілем марки «GEELY MK», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював його зупинку, проте без жодних порушень, оскільки територія, на якій він здійснив зупинку не містить жодних обмежувальних знаків. Крім цього, відстань працівником поліції не вимірювалась, а п. 15.10 ПДР не містить пункту «и», та у постанові про адміністративне правопорушення не зазначено місце події. Також стверджує, що копію постанови отримав поштою 15.05.2021 року.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20.05.2021 року матеріали справи передано судді Ціпивко І.І.

Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 20.05.2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний термін для усунення недоліків.

22.06.2021 року позивачем подано суду заяву, якою усунуто недоліки, зазначені в ухвалі судді.

Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 03.06.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.-6.2021. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 15.06.2021 року до участі у справі залучено співвідповідача Головне Управління Національної поліції в Миколаївській області, розгляд справи відкладено до 01.07.2021 року.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 01.07.2021 року продовжено ГУ НП в Миколаївській області за його клопотанням процесуальних строк на подання відзиву до 20.07.2021 року.

Позивач ОСОБА_1 подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи.

Представником відповідача ГУНП в Миколаївській області надіслано до суду відзив на позовну заяву, у якому він просив позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. В обґрунтування своїх заперечнь проти позовних вимог посилається на те, що інспектором СРПП ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Ляховим Р.С. при винесенні оскаржуваної постанови дотримано усіх норм чинного законодавства України та не порушено прав ОСОБА_1 . Стверджує, що фактичною підставою для винесення оскаржуваної постанови стали висновки інспектора про те, що позивач здійснив зупинку атвоомбіля з порушенням ПДР, а також докази: фото фіксація та показання свідка ОСОБА_2 .

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ч. 4 ст.229 КАС України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст.268 КАС України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка відповідачів не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №262989 від 30.04.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 30.04.2021 року о 16.29 годині, у м. Новий Буг по вул. Гагаріна, 7, (магазин « АТВ Маркет »), керуючи автомобілем марки «GEELY MK», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 метрів від виїздів з прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.10и ПДР

З долучених відповдіачем до справи фотокопій судом встановлено місце зупинки автомобіля марки «GEELY MK», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 по вул. Гагаріна у м. Новий Буг Миколаївської області та вид і розташування дороги.

Таким чином між сторонами виник спір щодо правомірності винесення постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення ним Правил дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 вказаної статті КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За правилами ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Положеннями ст.289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову позивачем отримано 15.05.2021 року, що є підставою для поновлення йому строку для оскарження відповідної постанови.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Нормою ч. 1 ст.122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 8.4 Правил дорожнього руху дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Відповідно до п. 15.9и Правил дорожнього руху зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від23.12.2005№ 14"Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства усправах продеякі злочинипроти безпекидорожнього рухута експлуатаціїтранспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом у сукупності, викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Крім цього, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Всупереч даним вимогам, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами. Відповідачем ГУ НП у Миколаївській області як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та правомірність винесеної поліцейським постанови про накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідач ГУ НП в Миколаївській області на обгрунтування правомірності оскаржуваної постанови надав: фотознімки із зображенням автомобіля марки «GEELY MK», д.н.з. НОМЕР_1 та прилеглих територій та пояснення свідка ОСОБА_2 .

Суд критично оцінює такі докази, виходячи із такого.

Так на фотознімках зображено транспортний засіб марки «GEELY MK», д.н.з. НОМЕР_1 , який припаркований, проте не зображено на дорозі жодних дорожніх знаків, які би забороняли там стояеку автомобіля. Крім цього із вказаних фотознімків не встановлено вимірювання пліцейським відстані від виїзду до припаркованого автомобіля.

Так само із показань свідка ОСОБА_2 не встановлено факту вчинення ОСОБА_1 ПДР, а саме зупинки останнім автомобіля ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, так як такі вимірювання не проводилися.

Належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 8 лютого 2018 року у справі 760/3696/16-а, та від 18 липня 2019 року у справі № 16/5226/16-а.

Вказане свідчить про те, що поліцейський розглянув справу та притягнув позивача до адміністративної відповідальності за відсутності доказів вчинення ним адмінправопорушення та винуватості останнього.

Більше того, інспектор СРПП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області при винесенні оскаржуваної постанови та притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності посилається на порушення останнім п. 15.10 и ПДР, однак фабулу порушення у постанові вказує ту, яка викладена у п. 15.9 и ПДР.

Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена протиправно, з порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, з порушенням законних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, при встановленні відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до п. 3. ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В п. 3 ч. 1 ст.293 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за порушення ч. 1 ст.122КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення.

В задоволені позовної вимоги про визнання незаконними дій інспектора щодо складання оскаржуваної постанови слід відмовити, виходячи з наступного.

Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені основні повноваження поліції, яка відповідно до покладених на поліцію завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч. 1, 2 ст.30Закону України «Про Національнуполіцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом Українипро адміністративніправопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Як визначено в ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують рух транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає, що поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу, що позивач не конкретизує, в чому полягає незаконність дій поліцейського та з яких підстав їх слід визнати протиправними.

Отже, оскільки відсутні докази того, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови вийшов за межі наданих йому повноважень або діяв у непередбачений законом спосіб, а тому відсутні підстави вважати протиправними його дії при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 5, 9, 72, 77, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково. Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови.

Постанову поліцейського СРПП ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області серії БАБ № 262989 від 30.04.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень, скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний термін з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.07.2021 року.

Суддя І.І. Ціпивко