Рішення № 98422109, 05.07.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/563/21

Провадження № 2/488/1010/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.07.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі - судді Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання - Кривопішиній О.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Карпенко О.В.,

представника відповідача - Перейми Д.О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про поновлення на роботі і оплату часу вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2021 р. позивач ОСОБА_1 звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "АМПУ"), в якій просив суд визнати протиправним та скасувати наказ ДП "АМПУ" від 20.01.2021 р. № 20-к про його звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП України, поновити його на роботі на посаді економіста 1 категорії відділу тарифної політики Департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління ДП "АМПУ". Також просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 січня 2021 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову станом на 19.02.2021 року становить 43 608,90 грн. і витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що перебував з відповідачем у трудових відносинах з 26.12.2016 р. до 20.01.2021 р.

20.01.2021 р. згідно з наказом № 20-к він був звільнений з ДП "АМПУ" на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням строку трудового договору. Своє звільнення вважав незаконним з огляду те, що 09.09.2020 року, працюючи на на посаді інженера з економічної безпеки 2 категорії відділу аналізу, оцінки небезпек та загроз управління економічної безпеки апарату управління ДП «АМПУ», він отримав попередження про скорочення з 10.12.2020 року його посади на підставі наказу ДП «АМПУ» від 09.09.2020 № 604-к «Про скорочення штату працівників апарату управління ДП «АМПУ». Йому також було вручено повідомлення про наступне вивільнення у випадку відмови ним від запропонованих вакантних посад. Протягом двох місяців з дати попередження про скорочення його посади позивачу кілька разів пропонувалась інша робота, яка не відповідала його кваліфікаційним вимогам. 27.11.2020 року при черговій пропозиції зайняти одну із вакантних ОСОБА_1 погодився на переведення на посаду економіста 1 категорії відділу тарифної політики Департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління ДП «АМПУ". Вказане переведення на нову посаду з 10.12.2021 було оформлено наказом від 04.12.2020 № 747-к.

При оформленні його переведення останньому було повідомлено, що вказана посада є вакантною на час відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами, а потім - у зв`язку із відпусткою по догляду за дитиною ОСОБА_2 . При умові виходу працівника ОСОБА_2 на роботу працівниками Департаменту кадрової політики Левченко О.О. та Котовою Е.Г. йому було обіцяно надати для працевлаштування інші вакансії.

В порушення досягнутої домовленості, 18.01.2021 року йому було вручено повідомлення Директора департаменту кадрової політики Левченко О.О. та Директора департаменту бюджетування та тарифоутворення Обухової О.Л. про закінчення його строкового трудового договору з 20 січня 2021 року та наступне звільнення з цієї дати.

На свою вимогу пояснити передчасне розірвання трудового договору позивач отримав інформацію про наче б то вихід на роботу з відпустки по вагітності та пологах ОСОБА_2 , що насправді не відповідало дійсності.

На вимогу позивача надати йому іншу роботу відповідно до наявних вакансій останньому було відмовлено, посилаючись на відсутність обов`язку роботодавця пропонувати іншу роботу при закінченні строкового трудового договору.

Здійснюючи скорочення посади інженера з економічної безпеки 2 категорії відділу аналізу, оцінки небезпек та загроз управління економічної безпеки апарату управління ДП «АМПУ», вважав, що відповідач фактично не виконав вимоги статті 492 КЗпП України, що стосуються порядку вивільнення, оскільки запропонував роботу, яку позбавив його можливості виконувати через 40 днів після прийняття ним цієї пропозиції та відмовивши в наданні інших вакантних посад.

Посилаючись на безпідставність та незаконні дії з боку роботодавця, він був змушений звернутися в суд за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін. Ухвала суду була невідкладно направлена сторонам по справі, а також відразу розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду була доступною для ознайомлення відповідачу.

В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Карпенко О.В. заявлені вимоги підтримали та просили задовольнити позов.

Представник відповідача Перейма Д.О. надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у трудових відносинах з ДП «АМПУ» позивач ОСОБА_1 перебував з 26.12.2016 р. З 10.12.2020 р. він працював на посаді економіста 1 категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління ДП «АМПУ» на умовах строкового трудового договору на період відпустки по вагітності і пологам ОСОБА_2 .

Згідно з наказом ДП «АМПУ» від 28.09.2020 №792 ОСОБА_2 , економісту 1 категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління ДП «АМПУ», надано відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами на 126 днів з 17.09.2020 р. по 20. 01. 2021 р.

04.12.2020 р. позивачем була подана заява про його переведення на посаду економіста 1 категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління ДП «АМПУ» на умовах строкового трудового договору на період відпустки по вагітності і пологам ОСОБА_2 з визначенням робочого місця за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська 1 .

Наказом ДП «АМПУ» від 04.12.2020 № 747-к «Про переведення» ОСОБА_1 , інженера з економічної безпеки 2 категорії відділу аналізу, оцінки небезпек та загроз управління економічної безпеки апарату управління, переведено на посаду економіста 1 категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління ДП «АМПУ», на умовах строкового трудового договору на період відпустки по вагітності і пологам ОСОБА_2 , з визначенням робочого місця за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1 , на підставі заяви ОСОБА_1 та повідомлення про скорочення.

Повідомленням від 18.01.2021 № 09/10-01-12-41 позивача було повідомлено про те, що 20.01.2021 року закінчується строк дії його строкового договору, у зв`язку з чим його буде звільнено 20.01.2021 відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до наказу ДП «АМПУ» від 20.01.2021 № 20-к «Про звільнення» 20.01.2021 ОСОБА_1 , економіста 1 категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління ДП «АМПУ», звільнено за п. 2 от. 36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору).

Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача вважав позов ОСОБА_1 необґрунтованим та безпідставним, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши сторін по справі, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з таких підстав.

26.12.2016 р. на підставі наказу про прийом на роботу № 541-к від 20.12.2016 р. ОСОБА_1 був зарахований на посаду інспектора сектору контролю економічної та внутрішньої безпеки відокремлених підрозділів служби економічної та внутрішньої безпеки Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Згідно з наказом № 124-к від 24.01.2020 р. ОСОБА_1 був переведений на посаду інженера з економічної безпеки 2 категорії відділу аналізу, оцінки небезпек та загроз управління економічної безпеки апарату управління постійно з 24 січня 2020 року.

Відповідно до наказу № 604-к від 09.09.2020 р. "Про скорочення штату працівників апарату управління ДП "АМПУ" 3 10.12.2020 р. було прийнято рішення про ліквідацію структурних підрозділів апарату управління з усіма структурними одиницями та посадами, зокрема Управління з внутрішньої та економічної безпеки.

Згідно з пунктом 2 названого наказу Департаменту по роботі з персоналом апарату управління було надано розпорядження щодо здійснення заходів по вивільненню працівників відповідно до вимог законодавства про працю України, в тому числі запропонувати всім працівникам апарату управління ДП "АМПУ", посади яких скорочуються, переведення за їх письмовою згодою на інші вакантні посади в ДП "АМПУ" (у разі наявності). Названим наказом також було визначено, що у разі наявності письмової відмови працівників апарату управління ДП "АМПУ" від переведення на інші запропоновані вакантні посади провести необхідні заходи щодо їх звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України тощо.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 492 КЗпП України про вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Водночас із попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або вповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав указані вимоги КЗпП України стосовно працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які є на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок із працевлаштування працівника покладається на власника із дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, як указується в ч. 3 ст. 492 КЗпП України, роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду та які існували на день звільнення.

Так, на виконання наказу про скорочення штату працівників апарату управління ДП "АМПУ" ОСОБА_1. було письмово повідомлено про наступне вивільнення, про що свідчить його підпис, датований 07.10.2020 р. (а.с. 15), та запропоновано переведення на одну із вакантних посад в ДП "АМПУ" згідно доданого до повідомлення переліку.

Згідно з наданою суду копією повідомлення про проведення порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації працівників апарату управління ДП "АМПУ" від 27.11.2020 р. щодо переведення на посаду начальника відділу контролю служби аналізу та управління ризиками апарату управління ДП "АМПУ", ОСОБА_1 було запропоновано розглянути вакантні посади, наявні в ДП "АМПУ", станом на 27.11.2020 р. (а.с. 18).

04.12.2020 р. позивачем ОСОБА_1 власноруч була написана заява про переведення його на посаду економіста 1 категорії відділу тарифної політики Департаменту бюджетоутворення та тарифоутворення апарату управління ДП "АМПУ" на умовах строкового трудового договору з 10 грудня 2020 року на період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_7 (а.с. 82).

Відповідно до наказу № 747-к від 04.12.2020 р. ОСОБА_1 був переведений на посаду економіста 1 категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління з 10 грудня 2020 року на умовах строкового трудового договору на період відпустки по вагітності і пологам ОСОБА_2 на підставі: заяви ОСОБА_1 та повідомлення про наступне вивільнення від 09.09.2020 р. (а.с. 83).

Згідно з пунктом 2 та 3 статті 23 К України трудовий договір може укладатися або на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; або на час виконання певної роботи.

Відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору може бути закінчення його строку.

Ця пiдстава припинення трудового договору застосовується для строкових трудових договорiв.

Факт закінчення строку обумовленої роботи не припиняє трудовий договір, якщо працівник продовжує працювати, а роботодавець не видає наказу про звільнення.

Відповідно до статті 391 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Припинення трудового договору пiсля закiнчення строку не вимагає заяви або жодного волевиявлення працiвника, який погодився на укладення строкового трудового договору, коли написав заяву про прийняття на роботу на умовах такого договору. Власник або уповноважений ним орган не зобов`язаний попереджати або в iнший спосiб iнформувати працiвника про подальше звiльнення.

Згідно з копією повідомлення за вих. № 09/10-01-12-41 від 18.01.2021 р. позивач ОСОБА_1 був повідомлений про закінчення дії строкового трудового договору та наступне звільнення з підстав, передбачених п. 2 ст. 36 КЗпП України, з 20 січня 2021 року (а.с. 84). З названим повідомленням позивач був ознайомлений під підпис 19.01.2021 р.

Відповідно до копії наказу № 20-к від 20.01.2021 р., ОСОБА_1 був звільнений з посади економіста 1 категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням строку трудового договору 20 січня 2021 року. З названим наказом позивач був ознайомлений в той же день, про що свідчить його особистий підпис від 20.01.2021 року (а.с. 85).

Вирішуючи питання про законність видання наказу № 20-к від 20.01.2021 р. про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку трудового договору, суд звернув увагу на те, що під час виконання обов`язку відповідачем щодо надання пропозицій працівникові про наявність на підприємстві вакантних посад (іншої роботи), які з`явилися на підприємстві, починаючи з дати повідомлення позивача про наступне вивільнення, у наданому відповідачем переліку вакантних посад ДП "АМПУ" станом на 27.11.2020 р. значиться вакантною посада: "Економіст 1 категорії (м. Одеса)" у відділі тарифної політики з посадовим окладом 24 000,00 грн. Стосовно названої посади у наданому Переліку зроблена відмітка про те, що посада економіста 1 категорії (м. Одеса) є вакантною на час відпустки для догляду за дитиною до 3-х років (а.с. 36-37).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено наданими відповідачем доказами, особа, яка фактично займала запропоновану позивачу посаду, станом на 27.11.2020 року перебувала у соціальній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, а не у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 81).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 1 та 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу № 20-к від 20.01.2021 р. у зв`язку з закінченням строку трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України відбулося без порушення трудових прав позивача, при звільненні ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України був дотриманий порядок звільнення у зв`язку з закінченням строку трудового договору, встановлений трудовим законодавством, правових підстав для поновлення позивача на посаді судом не встановлено, адже поновлення може бути застосовано у випадку незаконного звільнення працівника, що не було доведено позивачем достатніми доказами, тому підстав для задоволення позову та поновлення на роботі немає.

Вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від основних вимог в силу ст. 235 КЗпП України, пов`язаних з поновленням на роботі, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, у зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 259, 263, 264, 265, 268, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про поновлення на роботі і оплату часу вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", код ЄДРПОУ: 38727770, місцезнаходження представництва: 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1; юридична адреса: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14.

Повний текст рішення складений 12.07.2021 року.

Суддя Я.А. Чернявська