Рішення № 98420301, 20.07.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4692/21

Провадження № 2-о/645/157/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 липня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого- судді-Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території, заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

встановив:

Заявники, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулися до Фрунзенського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просять встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт народження дитини чоловічої статі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Донецьку, батьками якого є: батько: громадянин України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Донецька, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; мати: громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Донецька, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 .

На обґрунтування заяви заявники посилалися на те, що з 2018 року перебувають у фактичних шлюбних відносинах та проживають в м. Донецьку. ІНФОРМАЦІЯ_4 о 18 год. 50 хв. в м. Донецьку в центральній державній клінічній лікарні № 24 м. Донецька заявниця ОСОБА_1 народила хлопчика вагою 3 кг 500 гр. 09.10.2020 року заявники отримали свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане Ленінським відділом ЗАЦС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки. Оскільки заявники є громадянами України, дитина також є громадянином України, тому вони бажають отримати свідоцтво про народження сина відповідно до Законів України.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.07.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами окремого провадження.

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали заяви про розгляд справи без їх участі, заяву підтримують та просять її задовольнити. Зазначають, що встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно для державної реєстрації дитини.

Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлялися, в зв`язку з розглядом справи даної категорії відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України невідкладно з моменту надходження заяви, своєчасно та належним чином, надав суду пояснення, просили розглянути заяву у їх відсутність.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у фактичних шлюбних відносинах.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 народила дитину, ОСОБА_3 .

В свідоцтві про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , виданому 09.10.2020 року Ленінським відділом ЗАЦС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, актовий запис № 343, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з частиною першою та третьою статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявникам для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження дитини, зразка, встановленого у державі Україна.

Згідно з частиною першою статі 144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

У відповідності до наказів Міністерства юстиції України № 246/7 від 25 листопада 2014 року та № 935/5 від 17 червня 2014 року всі органи та підрозділи, які підпорядковані Міністерству юстиції України, повинні були переміститися з тимчасово непідлеглих територій в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та перереєструватись, тому всі акти та документи, видані органами не переміщеними в населені пункти, на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та не перереєструвались з 01 грудня 2014 року, вважаються недійсними.

Статтею першою 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Заявниками на обґрунтування своїх вимог надані медичне свідоцтво про народження дитини № 598, видане Державним бюджетним закладом «Цетральна міська клінічна лікарня № 24», свідоцтво про народження ОСОБА_3 у ОСОБА_2 (батька) та ОСОБА_1 (матері), видане Ленінським відділом ЗАЦС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, актовий запис № 343, обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні.

Вказані документи, видані органом, що непідконтрольний державній владі України, є недійсними і не створюють правових наслідків.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Частиною 4 статті 49 ЦК України передбачено, що реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про народження особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини четвертої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, документи, що підтверджують факт народження дитини.

Відповідно пункту 7 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Суд враховує, що визначальним для правильного вирішення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є не факт народження заявницею дитини, а факт народження дитини, однак в цьому питанні існує законодавча прогалина, оскільки дитина народилася на тимчасово окупованій території України.

З точки зору практики Європейського суду реалізація прав та свобод людини не може бути поставлена в залежність від недосконалості національного законодавства.

В цьому разі єдиною підставою для державної реєстрації народження є відповідне рішення суду.

До уваги слід брати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), проти Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia, Ilascu and Others v. Moldova and Russia), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Cyprus v. Turkey, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами охорони здоров`я), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Відповідно до статті 7 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно, для проведення державної реєстрації народження дитини є об`єктивні перешкоди.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінкав казують на наявність достатніх та належних підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 18, 19, 293, 315, 316, 317, 318, 319, 352, ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території, заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - задовольнити.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Донецьку, у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Донецька, громадянки України, та батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецька, громадянина України.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Заявник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 41403995, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Валентинівська, 31.

Повне судове рішення складено 20.07.2021 року.

Суддя -