Ухвала суду № 98419679, 16.07.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/1987/21

УХВАЛА

іменем України

16 липня 2021 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Чернишової О.С.,

прокурора Тарасова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сватове клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Краснодон Луганської області, має середню освіту, не одружений, має на утриманні дітей 2005 р.н., та 2013 р.н., не працюючого, не військовозобов`язаного, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засуджений вироком Донецького міського суду Ростовської області від 23 січня 2019 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст.33, ч.3 ст. 229.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, ч.3 ст. 33, ч. 2 ст. 228 Кримінального кодексу Російської Федерації, -

встановив:

До Сватівського районного суду Луганської області з Міністерства юстиції України надійшло клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації щодо ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 11 червня 2021 року наказом Міністерства юстиції України № 2148/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до статей 605, 606, 609-611 Кримінального процесуального кодексу України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 30.11.2020 року за № 06-136111/20.

ОСОБА_1 засуджено вироком Донецького міського суду Ростовської області до покарання у вигляді 12 років 6 місяців позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 33, ч. 3 ст. 229.1, ч. 3 ст. 33, ч. 2 ст. 228 Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до ст.ст. 27, 305, 309 КК України.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні є: АДРЕСА_1 , а тому відповідно до ч.1 ст.610 КПК України клопотання подано до суду першої інстанції за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 1 ГУФСВП Росії по Ставропольському краю». Кінець відбуття строку покарання – 01 жовтня 2030.

При визначенні строку покарання, який підлягатиме відбуванню у разі передачі ОСОБА_1 в Україну, заявник просить суд враховувати вимоги частини першої статті 10 та частини першої статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року щодо максимального врахування покарання, визначеного вироком російського суду, з метою створення належних підстав для реалізації засудженим ОСОБА_1 права бути переданим в Україну як державу свого громадянства для подальшого відбування покарання.

Посилаючись на ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та ст. 610 КПК України заявник просить визначити правову кваліфікацію діяння, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним. Визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженою ОСОБА_1 згідно з КК України.

В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з`явився, у клопотанні Міністерство юстиції України просить розглянути клопотання за відсутності представника Міністерства юстиції України (а.с.4).

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання, зазначивши, що воно є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши письмові докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України згідно частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження.

Останнє відоме місце проживання в Україні є: АДРЕСА_1 , а тому відповідно до ч.1 ст.610 КПК України клопотання подано до суду першої інстанції за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 .

Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Краснодонському міськрайонному суду Луганської області, здійснюється Сватівським районним судом Луганської області.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджено вироком Донецького міського суду Ростовської області Російської Федерації від 23.01.2019 року до покарання у вигляді 12 років 6 місяців позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 33, ч. 3 ст. 229.1, ч. 3 ст. 33, ч. 2 ст. 228 Кримінального кодексу Російської Федерації (а.с.6-53).

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 1 ГУФСВП Росії по Ставропольському краю». Кінець відбуття строку покарання – 01 жовтня 2030 року. Невідбута частина покарання складає: 09 років 07 місяців 16 днів. (а.с.64).

Під час відбування покарання на території Російської Федерації засуджений ОСОБА_1 написав заяву, у якій просить передати його для подальшого відбування покарання в Україні (а.с.62).

В матеріалах подання також наявний медична довідка щодо ОСОБА_1 , згідно якої згідно якої стан здоров`я ОСОБА_1 – задовільний (а.с.65).

Також міститься характеристика на ОСОБА_1 , відповідно до якої засуджений характеризується задовільно (а.с.66-67).

В матеріалах справи наявна копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Краснодон Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.68-72).

Таким чином, на розгляд суду були надані всі необхідні документи згідно зі ст. 6 Конвенції про передачу засуджених від 21.03.1983 р. та ч. 2 ст. 610 КПК України.

У відповідності до положень Кримінального кодексу Російської Федерації, дії ОСОБА_1 кваліфіковано Донецьким міським судом Ростовської області за ч. 3 ст. 33, ч. 3 ст. 229.1, ч. 3 ст. 33, ч. 2 ст. 228 Кримінального кодексу Російської Федерації.

Таким чином, у відповідності до Кримінального кодексу України дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати:

- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 305 КК України як організація вчинення та керування контрабандою наркотичних засобів, тобто їх переміщенням через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчиненою за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 309 КК України як організація вчинення та керування незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням наркотичних речовин без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

За вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 305 КК України визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти з конфіскацією майна.

За вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 309 КК України визначене покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Згідно ч.3 ст.610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Частиною 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Таким чином, за вироком Донецького міського суду Ростовської області РФ від 23.01.2019, слід вважати ОСОБА_1 засудженим за:

- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 305 КК України до 10 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у вигляді 12 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання рахувати з 23.01.2019.

Зарахувати у строк відбування покарання, строкпопереднього ув`язнення, а саме з 02.04.2018 по 24.04.2019 (день набрання вироком законної сили), відповідно до ч. 5 ст. 72 КК із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 12 березня 1983 року), ст.ст. 369-372,602,610 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України - задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Донецького міського суду Ростовської області від 23 січня 2019 року, яким громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 33, ч. 3 ст. 229.1, ч. 3 ст. 33, ч. 2 ст. 228 Кримінального кодексу Російської Федерації та призначено покарання у виді 12 років 6 місяців позбавлення волі.

За вироком Донецького міського суду Ростовської області РФ від 23.01.2019, слід вважати ОСОБА_1 засудженим за:

- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 305 КК України до 10 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді 12 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання рахувати з 23 січня 2019 року.

Зарахувати у строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення, а саме з 02.04.2018 по 24.04.2019 (день набрання вироком законної сили), відповідно до ч. 5 ст. 72 КК із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України та прокурором до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом семи днів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії ухвали направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну.

Повний текст ухвали проголошено 19 липня 2021 року о 09.00 годині.

Суддя Ю.В.Крива