Вирок № 98418726, 20.07.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №190/411/19

провадження №1-кп/176/76/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Крамар О.М.

з участю секретаря судових засідань Яценко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водяне Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, на обліку у центрі зайнятості не перебуваючого, група інвалідності не встановлена, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, освіта базова загальна середня, без місця реєстрації, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-26.07.2004 року вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.104 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

-11.08.2005 року вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 16.11.2007 року постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області умовно-достроково на 9 місяців 15 днів;

-22.11.2010 року вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29.12.2014 року невідбуту частину покарання 02 роки 10 місяців 27 днів замінено на більш м`яке покарання у виді обмеження волі, ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26.06.2015 року звільнений умовно-достроково від подальшого відбування покарання у виді обмеження волі на невідбутий строк 1 рік 9 місяців 19 днів;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2019 року за №12019040550000048, -

за участю учасників судового провадження: прокурора Жовтоводської окружної прокуратури Чаусова Д.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника - адвоката Ліненка О.А., потерпілого ОСОБА_2 , судового розпорядника Андросовича О.І.,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України за наступних обставин.

20 січня 2019 року близько 18 год. 50 хв., повторно, ОСОБА_1 , перебуваючи на пероні залізничного вокзалу станції Ерастівка в с.Вишневе П`ятихатського району Дніпропетровської області, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, в результаті сварки з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, у нього виник раптовий умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, підійшов до будівлі залізничного вокзалу станції Ерастівка, де знаходився ОСОБА_2 , та наніс чотири удари кулаком правої руки та один удар металевими плоскогубцями в область голови потерпілого ОСОБА_2 , заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2 ступеня, множинних контузійних геморагічних вогнищ в лівій скроневій та потиличній долях, уламкового втиснутого перелому лівої скроневої, потиличних кісток, кісткового дефекту в лівій скронево-тім`яній ділянці голови, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 23-Е від 16.03.2019 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм, як небезпечні для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину не визнав. Дав суду показання про те, що події відбувалися взимку, якого числа він не пам"ятає, у вечірню пору, біля 19 години. Він йшов додому на АДРЕСА_2 , через залізничну станцію Ерастівкв. Пройшовши через залізничні колії, він зустрів чотирьох людей, дві дівчини і двоє хлопців, серед яких був потерпілий. Проходячи повз них, він помітив як вони розпивали спиртні напої і нецензурно лаялися. Він нікого не чипав, у нього попросили закурити. Він сказав, що немає, і потерпілий сказав йому, що він бомж, на що він відповів йому так само. Потім потерпілий поліз до нього з кулаками. Він його відштовхнув два рази, потім, хвилюючись за своє життя, ударив його чи кулаком, чи долонею руки, точно не пам"ятає, і пішов. Потім він оглянувся і побачив як потерпілий лежав на землі. Він підійшов і підняв потерпілого, допоміг йому дійти до приміщення вокзалу. Запитав як він себе почуває, на що він відповів, що все нормально. Потім о 03 годині ночі йому зателефонував працівник поліції і сказав, що зараз за ним приїдуть. Після чого його відвезли у відділення поліції, де тримали до 22 год. Потім до нього підійшов заступник начальника поліції і сказав, щоб він видав які - небудь пасатіжі, і вони зможуть тоді його відпустити. З потерпілим він не був знайомий, бачив його вперше, конфліктів з ним не було. Коли потерпілий на нього замахувався, то перебував приблизно на відстані одного метра від нього. Він двічі відштовхував потерпілого, оскільки останній намагався його вдарити. Коли він відводив потерпілого до приміщення вокзалу, то бачив на ньому кров, яка йшла чи з губи, чи з носа. Кров у потерпілого могла з`явитися при падінні. Він штовхав потерпілого в груди два рази. В руках у нього нічого не було. На запитання суду обвинувачений відповів, що штовханина проявлялася в тому, що потерпілий намагався його вдарити кулаками, ледве зачепив його голову, а він його відштовхнув руками. Потерпілий замахувався на нього три рази і коли він відштовхував його, то двічі потерпілий утримувався на ногах, але в третій раз упав на спину. Він не міг пояснити від чого у потерпілого з"явилася кров на обличчі. Він ударів не наносив потерпілому. Ці події відбувалися біля ліхтаря, який освітлював часту ділянки. Коли потерпілий упав, він розвернувся і пішов, потім обернувшись назад побачив, що він лежить. Потерпілий був в стані алкогольного сп`яніння, але він міг рухатися самостійно. Що відбувалося з потерпілим далі, йому нічого невідомо. Він видав працівниками поліції свої пасатижі за вимогою останніх, оскільки обіцяли відпустити його. Однак, ними він ніяких ударів потерпілому не наносив. Свідка ОСОБА_3 бачив в магазині, вона там працювала. Неприязних стосунків між ним і свідком та потерпілим не було. Він не знає чому потерпілий вказує на нього, як на особу, яка завдала йому тяжких тілесних ушкоджень. На його думку, через сварку на пероні.

В судовому засіданні допитані потерпілий ОСОБА_2 , свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про допит яких заявлено прокурором, свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про допит яких заявлено захисником, а також судовий експерт ОСОБА_9 .

Потерпілий ОСОБА_2 дав суду показання про те, що 20.01.2019 року ввечері він проводжав свою дружину ОСОБА_10 до залізничного вокзалу на станції Ерастівка смт. Вишневе. По дорозі дружина зайшла до своєї матері, а він пішов купити цигарок. Потім вони зустрілися з нею біля залізничного вокзалу. На пероні вокзалу вони зустріли знайому ОСОБА_11 зі своїм хлопцем ОСОБА_12 . Вони поговорили приблизно 20-30 хвилин, потім дружина зайшла в електропотяг, а він залишився. В цей час до нього підійшов ОСОБА_1 , штовхнув його, наніс йому удар в область носа, потім 3 удари в обличчя і останній удар був нанесений чи пасатижами /пласкогубцями/ чи великим ключем, від якого він втратив свідомість. Пасатижі були великого розміру приблизно пів метра, яскравого кольору, помаранчевого чи червоного, точно не пам`ятає. ОСОБА_1 достав їх з-під своєї куртки. Під час нанесення удару пасатижами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 поряд не було вже. Куди вони пішли йому не відомо. Коли ОСОБА_1 підходив до нього, то ОСОБА_14 і ОСОБА_15 стояли поряд. В цей час він ще розмовляв з ОСОБА_14 . Дружина в цей час знаходилася в електропотягу. Ніхто в їх конфлікт не втручався. Обвинувачений був сам. ОСОБА_1 підійшов ззаду, повернув його рукою за плече і наніс удар в ніс. Прийшов до тями він вже в приміщенні вокзалу від холоду, бо на ньому не було куртки, яку напевно зняв ОСОБА_1 , а також пропав телефон, кошти в сумі 200 грн., рукавиці та шапка. Хто його роздягнув він не пам`ятає. Отямившись, він пішов, але не усвідомлював куди. Приблизно на відстані 100 метрів від вокзалу до нього підійшла дружина та працівники поліції. Далі нічого не пам"ятає, оскільки знову втратив свідомість і опинився в лікарні в м. Кривий Ріг. На лікуванні він перебував 20 діб. Наслідками його побиття стало те, що він зараз перебуває на обліку у лікаря невропатолога. Скільки часу відбувався конфлікт він не пам`ятає. В ході досудового слідства його речі знайшли і працівники поліції повернули їх. Скільки часу він був непритомним він не пам`ятає. Чи казав йому щось ОСОБА_1 , коли підійшов до нього, він не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала суду показання про те, що 20.01.2019 року вона їхала вніч на роботу. Чоловік ОСОБА_2 її проводжав. Вони вийшли трохи раніше, оскільки вона заходила до матері. Потім вони зустрілися на платформі залізничного вокзалу, там зустріли ОСОБА_14 , яка проводжала на інший електропотяг свого хлопця. Вони розмовляли між собою. Прибув електропотяг на першу колію біля платформи. Електропотяг прибував у 18 год. 52 хв. і стояв на пероні 8-9 хв. Біля електропотягу вони стояли, спілкувались з ОСОБА_14 і ОСОБА_17 , потім вона зайшла у вагон, а ОСОБА_14 ще розмовляла із ОСОБА_18 . Коли вона поставила речі, то їй зателефонувала ОСОБА_14 і сказала, що ОСОБА_48 . Вона залишила речі у вагоні і так як електричка ще стояла і двері були відчинені, вона виглянула з вагону і побачила бійку. На вулиці було освітлення. Вона побачила декілька ударів. З вагону приміського потягу побачила, як ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 два удари рукою у вісочну частину голови, потім два удари рукою в область ока, після чого пасатижами з жовтими ручками наніс один удар по голові, після якого вона почула «Щелчок». Пасатижі ОСОБА_1 дістав із-за спини. Від удару ОСОБА_18 впав на землю, потім ОСОБА_1 підняв його. Вона крикнула, щоб ОСОБА_21 покликала когось із залізничного вокзалу, і в цей момент побачила як ОСОБА_1 замахнувся та наніс удар по голові ОСОБА_22 , від якого останній впав на землю. Чи була якась розмова між ОСОБА_18 та ОСОБА_1 вона не знає. В цей час у вагоні зачинилися двері і потяг рушив. Вона сказала поліції, що це був ОСОБА_1 . Поки вона доїхала до Вільногірська, вона вже викликала поліцію і швидку допомогу. Вона телефонувала ОСОБА_22 , але телефон вже був вимкнений. Наступний електропотяг у зворотній бік прибув через 10 хвилин, вона сіла і по телефону розмовляла з поліцією. Вона повернулася до м. П`ятихатки через 30 хвилин. Коли приїхала, то на пероні ОСОБА_18 вже не було, вона забігла в приміщення вокзалу і побачила сліди крові. Вона запитала у диспетчерів про чоловіка, але вони нічого не бачили, бачили лише якусь тінь. Коли вона вибігла з вокзалу, то побачила як її чоловік, йдучи в напрямку села, падав і підіймався. Він був роздягнений і не міг говорити. Свого чоловіка вона знайшла, коли він рухався по дорозі між вокзалом і вулицею, де живе ОСОБА_23 . Відстань до вокзалу приблизно 70 м. ОСОБА_24 , який приїхав за матір"ю в магазин, побачив ОСОБА_18 та посадив в машину зігрітися. Потім хвилин через 20-30 приїхали швидка допомога і працівники поліції. Вона брала участь у проведенні слідчого експерименту, її було запрошено слідчим. Вона зафіксувала самі удари, які бачила і які наносилися. На обличчі у нього була кров. Потім вони поїхали в м.П"ятихатки, там провели огляд, зробили знімок і направили на Кривий Ріг у лікарню, де зробили операцію. На стаціонарному лікуванні ОСОБА_18 перебував 2 тижня. Коли ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_22 , то ОСОБА_14 і ОСОБА_15 були недалеко. Удари наносив лише ОСОБА_1 . Біля ОСОБА_1 був ще хлопець, але він не втручався у бійку. Вона бачила три удари і удар великими пасатижами. Пасатіжи були у ОСОБА_1 за спиною. В той день ОСОБА_18 випив 1 літр пива після обіду. Раніше ОСОБА_18 з ОСОБА_1 знайомі не були. Конфліктів між ними не було. Все відбувалось на добре освітленій території, тому вона добре їх роздивилася. Відстань між тамбуром вагону, в якому вона стояла та місцем, де все відбувалось, було приблизно 40 метрів. Телефон ОСОБА_18 знайшли в ломбарді. Ще знайшли куртку і шапку.

Свідок ОСОБА_6 дав суду показання про те, що точну дату він не пам"ятає. В той день він приїхав за мамою до свого магазину, який розташований в селищі Вишневе біля залізничого вокзалу і чекав коли мама зачине магазин. Магазин від станції знаходиться приблизно на відстані 100 метрів. Він сидів в машині і чекав матір. В цей час до його машини підійшов хлопець, якого він спочатку не впізнав. Це був ОСОБА_18 . Хлопець щось йому говорив, але він не зрозумів і не звертав на нього уваги. Хлопець був у крові. Дочекавшись матері, він від`їхав на відстань 200-300 метрів. І тоді він зрозумів, що це ОСОБА_25 , якого він знає. Він розвернув автомобіль і під`їхав до ОСОБА_18 , посадив ОСОБА_20 в машину, потерпілий тремтів від холоду, мама зателефонувала у поліцію, але їй відповіли, що поліція вже їде і вони сиділи та чекали. Потім до них, через 15 хвилин, підійшла ОСОБА_26 , розповіла, що сталося і сказала, що вже викликала поліцію. Дочекавшись поліцію і швидку допомогу, він поїхав. ОСОБА_25 підійшов до його автомобіля з-заду, тобто зі сторони залізничного вокзалу. Запах алкоголю від ОСОБА_27 він не чув.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання про те, що в січні місяці якого числа вона не пам"ятає в 2019 році, ввечері, вона зі своїм знайомими ОСОБА_28 перебували на залізничному вокзалі станції Ерастівка. Зустріли на пероні ОСОБА_29 та його дружину ОСОБА_30 . Приблизно о сьомій годині прибув електропотяг П`ятихатки- Дніпропетровськ. ОСОБА_26 їхала на роботу у м. Вільногірськ. Вони стояли, спілкувалися, і поміж них, проходив ОСОБА_1 і голосно висловлювався, а ОСОБА_31 повернувся до нього і зробив йому зауваження, сказав: - " Так не красиво говорить", на що ОСОБА_1 зі злістю штовхнув ОСОБА_29 , а той перечипився і впав. При цьому, ОСОБА_20 лише зробив зауваження ОСОБА_1 . ОСОБА_32 і ОСОБА_18 вони розмовляли приблизно 10 хвилин. Вона тоді взяла свої сумки і з хлопцем пішли в натовп людей. Між ОСОБА_1 і ОСОБА_18 виникла штовханина, яка була лише між ними двома. Сторонніх предметів у ОСОБА_1 вона не бачила. Її колишній хлопець розвернув її спиною і далі вона не бачила що відбувалось. Потім вона зателефонувала ОСОБА_33 , яка на той час вже була в електропотягу, і сказала, що ОСОБА_20 штовхає ОСОБА_34 . Чи бив ОСОБА_35 вона не бачила. Коли вона повідомила ОСОБА_33 про те, що сталося, ОСОБА_36 сказала, що поліцію викличе сама. В цей час вона вже стояла в тамбурі потягу. Потяг, на якому їхала ОСОБА_36 , ще стояв на пероні. Відстань від тамбура потягу до місця події було приблизно 70 метрів. Місце події було освітлене ліхтарями. ОСОБА_1 був один. Штовханина тривала приблизно 10 хвилин. Коли електропотяг поїхав, то вони із Замниус ще залишалися чекати іншого електропотягу. Куди пішов ОСОБА_1 після цього вона не бачила, а коли вони йшли до електропотягу, то бачила як ОСОБА_18 лежав один біля ліхтаря. Ні вона, ні ОСОБА_17 ніяких дій щодо припинення штовханини між ОСОБА_1 та ОСОБА_18 , не вчиняли, до них не підходили. Коли оголосили прибуття їх електропотягу, вони пішли на перехід, щоб перейти на іншу платформу і побачили як ближче до перону, біля ліхтаря, лежав на землі потерпілий ОСОБА_18 . Ні вона, ні її хлопець не підходили до нього. Вона бачила лише як ОСОБА_1 штовхав ОСОБА_18 . Вона не бачила як ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_22 .

Свідок ОСОБА_7 в судовому засідання дала показання про те, що взимку 2019 року, точної дати не пам`ятає, приблизно о 19 годині вечора, вона їхала з м. П"ятихатки електропотягом, вийшла на станції Ерастівка. Проходячи по перону, вона почула крики. Побачила на пероні як один чоловік намагався вдарити іншого чоловіка, а той кого намагаються ударити, відштовхнув його від себе. Чоловік, який намагався нанести удар, був у нетверезому стані, нецензурно лаявся. Коли його відштовхнули, він відразу ж упав. Коли вона наблизилася, то по голосу впізнала обвинуваченого ОСОБА_1 . Він намагався підняти чоловіка, який лежав не землі. Вона запитала чи потрібна йому допомога, на що ОСОБА_37 сказав, що не потрібно. Потім ОСОБА_1 підняв чоловіка із землі і повів його до вокзалу. Потерпілий намагався вдарити ОСОБА_1 , на що останній його відштовхнув, від чого потерпілий впав на землю. Вона не бачила, щоб ОСОБА_37 наносив удари потерпілому.

Свідок ОСОБА_8 суду дала показання про те, що із ОСОБА_1 вони мешкають в с. Вишневе. З обвинуваченим знайома, стосунки добрі, підстав оговорити його немає, з потерпілим не знайома. 20.01.2019 року біля 19 години вона проходила залізничну станцію Ерастівка. Побачила як п"яні люди /троє чи четверо людей/ дуже голосно розмовляли. Потім вона побачила як вони почали голосно перемовлятися з ОСОБА_1 . Потерпілий щось кричав в бік ОСОБА_1 , ображав його нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_1 і потерпілий декілька разів штовхнулися, бійки вона не бачила, в руках ОСОБА_1 нічого не тримав. Коли вона пішла, то їй здалося, що конфлікт між ними закінчився. На пероні був електоропотяг П"ятихатки-Дніпро. Вона проходила повз хлопців на відстані 5-10 метрів. Між обвинуваченим і потерпілим була штовханина, хтось когось штовхнув, але ніхто не падав, бійки не було. З освітлення були ліхтарі, місце де знаходилися потерпілий і обвинувачений не дуже добре було освітлене. Вони стояли на відстані 5 метрів від ліхтаря.

Експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні свої висновки, складені у даному кримінальному провадженні підтримав, за обставин викладених в них. Суду пояснив, що судово-медична експертиза у даному провадженні проводилася по матеріалам кримінальної справи, тобто по матеріалах медичних документів, які йому були надані. Самого потерпілого він бачив вже після лікування. Рана на голові в медичних документах потерпілого не була описана. Тому він не може сказати, чи була рана на голові потерпілого відкрита чи закрита. В медичній документації описані виявили ушкодження при трепанації черепа. Після отримання черепно-мозкової травми потерпілий міг повзати, переставляти руки, ноги в положенні лежачі. Він міг пройти невеликий проміжок відстані, так як наростали явища, пов`язані з черепно-мозковою травмою /приблизно 3-5 метрів/. Потерпілий після отримання тілесних ушкоджень самостійно міг передвинутися від місця отримання тілесних ушкоджень на протязі декількох метрів 2-3 метри, після чого із - за травм втрачає свідомість. При цьому, експерт не виключає можливість, що потерпілий після отримання таких травм міг пройти 50 метрів. Враховуючи дані матеріалів справи, у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку. Є артеріальний забій і венозний забій. Артеріальний настає швидше, венозний настає пізніше. Зазначив, що у потерпілого був артеріальний забій головного мозку, який розвивався дуже швидко, приблизно 10-15 хв. В медичних документах потерпілого не зазначені тілесні ушкодження на обличчі. Оскільки тілесні ушкодження на обличчі потерпілого були незначні, то лікарі їх не фіксували у медичних документах. Тому у висновку експертизи ним також не зазначені тілесні ушкодження на обличчі потерпілого. Показання підозрюваного під час проведення з ним слідчого експерименту від 22.01.2019 р. не відповідають дійсності, оскільки від удару в ділянку нижньої щелепи зліва та падіння потерпілого на правий бік не може викликати осколкового перелому кісток склепіння черепу а саме скроневої, тім`яної та потиличної кістки зліва. Вдавлений перелом міг виникнути тільки від дії обмеженого предмету в дану ділянку.

В ході судового розгляду кримінального провадження сторона обвинувачення - прокурор відмовився від заявленого раніше клопотання про виклик та допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_39 . Керуючись вимогами ст.22 КПК України, норми якої визначають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, з огляду на те, що суд не може перебирати на себе функцію обвинувачення та захисту, а також враховуючи те, що прокурор відмовився від допиту свідків сторони обвинувачення, суд не здійснював допит свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_39 .

Прокурором в судовому засіданні надано письмові докази, які на думку сторони обвинувачення підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

1. Протокол огляду місця події від 20.01.2019 року з фототаблицями до нього, з якого слідує, що об`єктом огляду є ділянка місцевості, розташована у П`ятихатському районі на пероні станції «Ерастівка» Придніпровської залізниці в с.Вишневе. Більш детальним оглядом перону на поверхні плитки, частково вкритої шаром льоду, було виявлено пляму рідини бурого кольору розмірами 385 на 258 мм, яка розміщується на відстані 4,5 метри від лівого кута стіни приміщення вокзалу з фронтальної сторони та на відстані 400 метрів від опори ліхтаря освітлення. Подальшим оглядом на відстані трьох метрів від лівої стіни приміщення вокзалу відносно фронтальної сторони, в купі снігу лежать: шапка чоловіча в`язана чорного кольору, з якою лежить почата пачка цигарок марки «Camel» жовтого кольору, поверхня якої вкрита рідиною бурого кольору. В процесі подальшого огляду з даної плями рідини бурого кольору на марлевий тампон були вилучені зразки даної рідини та тампон зі слідами речовини бурого кольору, запечатано до паперового конверту. Вказану шапку було запаковано до прозорого поліетиленового пакету. Вищевказану пачку цигарок «Camel» з плямами речовини бурого кольору було запаковано до спеціального пакету експертної служби №0946633. Вказані речі вилучені до П`ятихатського ВП ЖВП (а.с.п. 5-7, том №2).

Зазначений протокол огляду місця події не підтверджує, що саме ОСОБА_1 вчинив злочин відносно ОСОБА_2 . Оглядом зафіксовано лише обстановку та місцевість, де відбувалися події - це частина місцевості на пероні, біля приміщення вокзалу. Зафіксовано та вилучено також деякі речі, які не пов`язані із ОСОБА_1 . Із поданого протоколу слідує, що слідчим не проведено огляд приміщення вокзалу, де знаходився потерпілий ОСОБА_2 , оскільки потерпілий та обвинувачений стверджували, що ОСОБА_2 перебував деякий час в приміщенні вокзалу.

2. Довідка № б/н від 25.01.2019 року з П`ятихатського міжрайонного відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР, відповідно до якої на підставі даних медичних документів, наданих до П`ятихатського відділення СМЕ на громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що він знаходиться на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КЗ «Криворізька міська лікарня» №2 ДОР» з діагнозом: Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Вдавлений перелом лівої тім`яної та скроневої кісток. Забій м`яких тканин голови. Вказані в медичних документах тілесні ушкодження в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм як небезпечні для життя, на підставі пп.б п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Дані тілесні ушкодження оцінюються в сукупності, оскільки вони знаходяться в одній анатомічній ділянці (а.с.п. 8, том №2).

Зазначений доказ не підтверджує, що саме ОСОБА_1 спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , в тому числі завдав удари останньому, що стали наслідком отримання вище перелічених травм. Медичною довідкою лише зафіксовані виявлені певні тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_2 , які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

3. Довідка КЗ «П`ятихатська центральна районна лікарня» від 20.01.2019 року, видана ОСОБА_2 в тому, що він звертався до лікаря у приймальне відділення вищевказаного закладу 20.01.2019 року о 21 год 00 хв. з приводу захворювання: забійна рана волосяної частини голови, гематома лівого ока, СГМ, алкогольне сп`яніння Алкотест 6т10 - 1,15 ‰, забій головного мозку, перелом тім`яної кістки зліва (а.с.п. 9, том №2).

Зазначений доказ також не підтверджує, що саме ОСОБА_1 спричинив такі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , в тому числі завдав удари останньому, що стали наслідком отримання вище перелічених травм. Медичною довідкою лише зафіксовано огляд потерпілого у медичному закладі та виявлення травм голови. Окрім того, лікарями встановлено перебування потерпілого в стані алкогольного сп`яніння - 1,15 проміле виявлено у потерпілого.

4. Довідка лікуючого лікаря ОСОБА_40 від 21.01.2019 року про те, що ОСОБА_2 , 1975 року народження, знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 21.01.2019 року по теперішній час, тобто по 21.01.2019 року, з діагнозом: ВЧПМТ, забій головного мозку, вдавлений перелом лівої тім`яної та скроневої костей. Забій м/т голови (а.с.п. 11, том №2).

Зазначений доказ також не підтверджує, що саме ОСОБА_1 спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 . Медична довідка підтверджує лише те, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі, у зв`язку з отриманням травм, у медичній установі лікарями встановлено діагноз: ВЧПМТ, забій головного мозку, вдавлений перелом лівої тім`яної та скроневої костей. Забій м/т голови.

5. Протокол огляду місця події від 21.01.2019 року разом з фототаблицями до нього, місцем огляду якого є ділянка АДРЕСА_2 , де проживає гр. ОСОБА_1 . На вимогу працівників поліції гр. ОСОБА_1 добровільно надав працівникам поліції належні йому особисті речі, а саме: куртку чоловічу осінню на блискавці чорного кольору 54 розміру з синтетичного матеріалу з підкладкою, по бокам маються кишені, що закриваються на блискавку. Куртка бувша у використанні, без пошкоджень, в кишенях немає ніяких предметів. При візуальному огляді яких-небудь слідів та плям на поверхні куртки виявлено не було. Також гр. ОСОБА_1 добровільно надав належні йому штани чоловічі з синтетичного матеріалу кремового кольору на застіжці з кишенями по обидва боки, були у використанні, без пошкоджень, в придатному для носіння стані. При візуальному огляді яких-небудь слідів та плям на поверхні штанів виявлено не було. Також, гр. ОСОБА_1 добровільно надав працівникам поліції належні йому плоскогубці /пасатижі/ з металу чорного кольору з пластиковою ізоляцією синього кольору на обох рукоятках, на яких зверху намотана ізоляційна стрічка синього кольору. Як пояснив гр. ОСОБА_1 саме цими плоскогубцями він наносив удар потерпілому ОСОБА_2 , тобто під час бійки з ОСОБА_2 вказані плоскогубці знаходились у нього в руках. Вказана бійка мала місце 20.01.2019 року близько 20 години на пероні біля будівлі залізничного вокзалу «Ерастівка» в с.Вишневе. Як пояснив гр. ОСОБА_1 , вказані речі знаходились на ньому під час бійки. Виявлені під час огляду речі та предмети вилучені до П`ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП до вирішення питання по суті (а.с.п. 12-13, том №2).

Оцінюючи даний доказ з точку зору його допустимості, суд виходить з наступного.

Як слідує з протоколу огляду місця події, учасником даної дії був підозрюваний ОСОБА_1 , який видав працівникам поліції особисту чоловічу куртку, яка була одягнена на ньому на час події, плоскогубці з металу чорного кольору з пластиковою ізоляцією синього кольору на обох рукоятках, на яких зверху намотана ізоляційна стрічка синього кольору, які були у нього при собі.

В протоколі чітко зазначено процесуальний статус ОСОБА_41 - підозрюваний.

Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Після проведення вище зазначених дій, що передбачені ст.42 КПК України, особа набуває процесуального статусу підозрюваного та має відповідні процесуальні права і обов`язки підозрюваного, визначені ст.42 КПК України, в тому числі право мати захисника.

З матеріалів судового провадження слідує, що ОСОБА_1 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину лише 25.01.2019 року о 15 год. 20 хвилин, що підверджується протоколом затримання особи від 25.01.2019 року /а.с.п. 115, том №2/. Про підозру у вчиненні даного злочину ОСОБА_1 повідомлено лише 22.01.2019 року о 17 год.15 хв. /а.с.п. 5 - реєстр матеріалів досудового розслідування, том №2/.

Станом на 21.01.2019 року, коли проводилася слідча дія, ОСОБА_1 не набув процесуального статусу підозрюваного, а тому зазначена слідча /розшукова/ дія з участю ОСОБА_1 , як підозрюваного, під час якої останній видав вище перелічені особисті речі, проведена незаконно та всупереч вимогам КПК України, та з порушенням права на захист ОСОБА_1 .

Окрім того, судом встановлено, що на вилучених речах ОСОБА_1 ніяких слідів (кров, тощо) не виявлено. Цей доказ також не підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, а навпаки спростовує вину останнього.

Також судом встановлено, що видані ОСОБА_1 пасатижі не мають відношення до даного кримінального провадження, оскільки вони не є знаряддям вчинення злочину. Прокурор в судовому засіданні пояснив та наголошував, що хоча пасатижі ОСОБА_1 визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, однак, вони не є знаряддям вчинення даного злочину. Органом досудового розслідування встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому були нанесення іншими пасатижами, які під час досудового розслідування виявлені не були.

За таких обставин, суд визнає протокол огляду місця події від 21.01.2019 року за участю ОСОБА_1 недопустимим доказом та не бере його до уваги.

6. Протокол огляду місця події від 22.01.2019 року разом з фототаблицями до нього, місцем огляду якого є службовий кабінет №7, розташований в адміністративній будівлі П`ятихатського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області, на 2 поверсі, де ОСОБА_38 добровільно надав для огляду чоловічу куртку синього кольору, яку знайшов 20.01.2019 року близько 19 год. 10 хв. на залізничній станції «Ерастівка» в с. Вишневе П`ятихатського району Дніпропетровської області. На момент огляду зазначена куртка синього кольору з чорними вставками на рукавах, з каптуром, з плащового матеріалу, застібається в передній частині на блискавку та кнопки, також в передній частині куртки та на рукавах мається надпис «Динк», «Днепр-1», «Feeden», «Fishing Team», «Строительная компания Динк», на якій по всій поверхні куртки є нашарування бурого кольору, схожі на кров. Як пояснив ОСОБА_38 вищевказану чоловічу куртку він знайшов 20.01.2019 року о 19 год. 10 хв. біля залізничного вокзалу станції «Ерастівка» в с.Вишневе П`ятихатського району Дніпропетровської області, яку забрав із собою додому. Про те, що куртка належить чоловіку, якого у вищезазначений час побив ОСОБА_1 не знав, про це дізнався від працівників поліції (а.с.п. 14-16, том №2).

Зазначений доказ не підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Одяг потерпілого було виявлено у іншої особи - у ОСОБА_38 , який є свідком у даному провадженні та від допиту якого прокурор відмовився в судовому засіданні. Речі потерпілого не були виявлені у ОСОБА_1 .

Окрім того, суд звертає увагу на те, що протокол огляду місця події суперечить відомостям викладених у протоколі. У протоколі зазначено по суті добровільну видачу ОСОБА_38 певних речей. Обставини добровільної видачі ОСОБА_38 певних речей не можуть бути оглядом місця події в розумінні ст. 237 КПК України.

Зокрема, ст.237 КПК України визначає, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Також суд звертає увагу на те, що протокол огляду місця події не містить прізвище, ім`я, по батькові слідчого СВ П`ятихатського відділення поліції, який проводив зазначену слідчу дію, що є порушенням КПК України. В графі, в якій повинно бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові слідчого міститься пропуск.

Протокол огляду місця події суд визнає неналежним та недопустимим доказом та не бере його до уваги.

7. Протокол проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_1 від 22.01.2019 року та відтвореним в судовому засіданні відеозаписом, що міститься на DVD диску, який є додатком до протоколу проведення слідчого експерименту від 22.01.2019 року. Під час проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_1 розповів обставини події. Зокрема зазначив, що 20.01.2019 року о 18 год. 50 хв. він проходив в напрямку залізничного вокзалу станції «Ерастівка» в с.Вишневе П`ятихатського району через залізничну платформу, де помітив трьох людей, один з яких запитав чи є цигарки, на що він відповів, що немає. Потім вказаний чоловік сказав йому: «Ти що бомж?», у відповідь сказав «Сам бомж». Після чого чоловік почав розмахувати руками, він відхилився і відштовхнув чоловіка від себе, після чого чоловік намагався вдруге вдарити його та замахнувся на нього рукою. У відповідь він наніс йому удар один правою рукою в області голови у щелепу, від удару чоловік впав, а він повернувся в протилежному напрямку від чоловіка та спрямував до виходу від вокзалу, потім обернувся, побачив, що чоловік продовжував лежати, повернувся, допоміг встати чоловіку і завів його у середину вокзалу. Крім цього ОСОБА_1 зазначив, що будова вокзалу та прилегла біля нього територія відповідає вокзалу, розташованому на станції Ерастівка в с.Вишневе П`ятихатського району. Далі, підозрюваний ОСОБА_1 показав, що прямував через залізничні колії в напрямку залізничного вокзалу ст.Ерастівка, де на платформі помітив трьох людей, з одним з них зав`язалася сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, при цьому останній показав місце, де саме знаходився в цей момент, для того, щоб показати, де знаходився потерпілий був запрошений статист, якому ОСОБА_1 показав, куди необхідно стати. Далі, розмістивши статиста в положенні стоячи обличчям до обличчя та ставши від нього на відстані близько 1 м 25 см ОСОБА_1 пояснив, що в такому положенні вони знаходились в момент нанесення удару, потім пояснив, що він дещо зблизився з потерпілим та, відхиляючись від удару його правої руки, ОСОБА_1 нахилився вперед та, випрямляючись наніс удар кулаком правої руки в ділянку лівої половини обличчя потерпілого. Потім, розмістивши статиста в положенні стоячи, ставши від нього на відстані близько 80 см показав, як він ухиляючись від удару потерпілого нажимом тіла вперед та різко випрямившись, кулаком правої руки наніс удар в ділянку кута нижньої щелепи зліва. Від отриманого удару потерпілий впав на правий бік та залишився в такому положенні до тих пір, коли його, як пояснив ОСОБА_1 , підвів та відвів у середину станції «Ерастівка». Більше ударів він не наносив (а.с.п. 18-22, том №2).

Під час проведення зазначеної слідої (розшукової) дії ОСОБА_1 , будучи на той час підозрюваним, відмовився від послуг захисника, про що подав письмову заяву про відмову від захисника. /а.с.п.17 том №2/. Суд звертає увагу, що дана заява не містить дати її скаладання, тобто не встановлено, коли саме підозрюваний відмовився від захисника. Чи відмовився він в цілому від участі захисника у кримінальному провадженні, чи лише на час проведення слідчої дії.

Судом проведено відтворення відеозапису слідчого експерименту, який міститься на DVD-диску в порядку ст. 359 КПК України. На відеозапису зазначені ті обставини, які викладені у протоколі.

Судом встановлено, що слідчий експеримент із підозрюваним проведено не на місці вчинення злочину на залізничній станції Ерастівка, а на залізничній станції м. П`ятихатки, що не є місцем злочину.

Відповідно до ч.1 ст.240 КПК України, слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Однак, дослідивши протокол, суд приходить до висновку, що у даному випадку мало місце проведення по суті допиту підозрюваного, а не перевірка і уточнення певних відомостей кримінального правопорушення. Під виглядом слідчого експерименту, слідчим проведено допит підозрюваного, з виїздом не на місце вчинення злочину, а на іншу місцевість.

Даний протокол не підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, зокрема у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 саме обвинуваченим ОСОБА_42 .

8. Протокол огляду місця події від 23.01.2019 року разом із фото таблицями до нього, відповідно до якого місцем огляду є службове приміщення №8, розташоване в адміністративній будівлі П`ятихатського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м.П`ятихатки, Дніпропетровська область, на 2 поверсі, де ОСОБА_38 добровільно надав для огляду мобільний телефон марки «Nous» сірого кольору в силіконовому чохлі світло-коричневого кольору, на момент огляду без зовнішніх ушкоджень, в розрядженому стані, при зарядці якого встановлено, що в ньому знаходиться сім-картка оператора «Київстар» № НОМЕР_1 , на рахунку якої знаходиться 4 грн 55 коп. Крім цього, встановлено, що телефон має два ІМЕІ: ІМЕІ 1 - НОМЕР_2 ; ІМЕІ 2 - НОМЕР_3 . Як пояснив ОСОБА_38 , вищевказаний телефон він знайшов 20.01.2019 року о 19 год. 10 хв. біля будівлі залізничного вокзалу станції «Ерастівка» в с.Вишневе П`ятихатського району Дніпропетровської області, який знаходився близько 3-4 метрів на купі снігу біля вокзалу у чоловічій куртці синього кольору, яку забрав із собою, де також знаходилася чоловіча шапка темного кольору, яку з собою не взяв. Про те, що речі належать чоловіку, якого побив ОСОБА_1 не знав, про це дізнався від працівників поліції (а.с.п. 28-30, том №2).

Зазначений доказ не підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Мобільний телефон потерпілого було виявлено у іншої особи - у ОСОБА_38 , який є свідком у даному провадженні та від допиту якого прокурор відмовився в судовому засіданні. Речі потерпілого не були виявлені у ОСОБА_1 .

Окрім того, суд звертає увагу на те, що протокол огляду місця події суперечить відомостям викладених у протоколі. У протоколі зазначено по суті добровільну видачу ОСОБА_38 певних речей. Обставини добровільної видачі ОСОБА_38 певних речей не можуть бути оглядом місця події в розумінні ст. 237 КПК України.

Зокрема, ст.237 КПК України визначає, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Також суд звертає увагу на те, що протокол огляду місця події не містить прізвище, ім`я, по батькові слідчого СВ П`ятихатського відділення поліції, який проводив зазначену слідчу дію, що є порушенням КПК України. В графі, в якій повинно бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові слідчого міститься пропуск.

Органом досудового розслідування та прокурором не встановлено яким чином зникли речі потерпілого та яким чином їх виявлено у свідка ОСОБА_38 . В протоколі огляду місця події (видача ОСОБА_38 працівникам поліції речей потерпілого ОСОБА_2 ), зазначено, що про події, що відбувалися 20.01.2019 року, йому, ОСОБА_38 , стало відомо від працівників поліції. Є незрозумілим чому працівники поліції повідомляли громадянина ОСОБА_38 про вчинення кримінального правопорушення в селище Вишневе. Не перевірили можливу причетність ОСОБА_38 до вчинення даного злочину. На вказані не з`ясовані обставини прокурор не звернув уваги як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

9. Акт судово-медичного обстеження №04 від 22.01.2019 року П`ятихатського відділення СМЕ КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР, відповідно до якого будь-яких тілесних ушкоджень при огляді гр. ОСОБА_1 не виявлено (а.с.п.31, том № 2).

Зазначений доказ не підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, а лише констатує відсутність будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 .

Далі, висновки судових експертиз, надані прокурором та дослідженні судом.

10. Висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №246 від 11.02.2019 року - 01.03.2019 року, з якого слідує, що на марлевому тампоні (об`єкт №1), що був наданий на дослідження, встановлена наявність крові, визначений білок людини. Клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдено. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров на марлевому тампоні (об`єкт №1) належать особі чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні крові (в об`єкті №1) виявлені антигени А та Н ізосерологічної системи АВ0. Результати серологічного і цитологічного

досліджень не виключають можливість походження слідів крові на марлевому тампоні, від чоловіка (чоловіків) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В та вмістом супутнього антигену Н ізосерологічної системи АВ0, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_43 , враховуючи групову належність його крові. При цьому, походження крові в даному об`єкті від підозрюваного ОСОБА_44 виключається, оскільки антиген В, властивий його крові, при дослідженні об`єкту №1 не виявлений./а.с.п.39-42 том №2/.

11. Висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №300 від 11.02.2019 року-14.02.2019 року, відповідно до якого, при дослідженні зразка крові, висушеної на марлевому тампоні, підозрюваного ОСОБА_1 , встановлена група В з ізогемаглютиніном анти -А за ізосерологічною системою АВ0 (а.с.п.44-45 том №2).

12. Висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №301 від 11.02.2019 року-13.02.2019 року, відповідно до якого при дослідженні зразка крові, висушеної на марлевому тампоні, потерпілого ОСОБА_2 , встановлена група А з ізогемаглютиніном анти -В за ізосерологічною системою АВ0 (а.с.п.47-48 том №2).

13. Висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №303 від 11.02.2019 року-16.02.2019 року, відповідно до якого на чоловічій куртці синього кольору (об`єкти №№1-10, 12-15) встановлено наявність крові людини, а в об`єкті №11 - наявність крові не встановлено. Враховуючи групову приналежність крові осіб, що проходять по цій справі, не виключається можливість походження цих слідів крові від потерпілого ОСОБА_2 , або від іншої особи (осіб), в крові якої (яких), містяться виявлені групові властивості. Оскільки у слідах крові на куртці (об`єктів №№ 1-10, 12-15) групоспецифічний антиген В, властивий крові підозрюваного ОСОБА_1 , не виявлений, то можливість походження цих слідів крові від нього виключається (а.с.п.50-53, том № 2).

14. Висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №304 від 11.02.2019 року-16.02.2019 року, відповідно до якого на представлених на дослідження куртці, на штанах наявність крові не виявлено /а.с.п. 55-57 том №2/. Вказані речі були вилучені працівниками поліції у ОСОБА_1 /це особисті речі ОСОБА_1 /

15. Висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №302 від 16.02.2019 року, відповідно до якого на шапці чорного кольору (об`єкт №1), на пачці цигарок (об`єкти №№ 2,3) встановлено наявність крові людини. Враховуючи групову приналежність крові осіб, що проходять по цій справі, не виключається можливість походження цих слідів крові від потерпілого ОСОБА_2 , або від іншої особи (осіб), в крові якої (яких), містяться виявлені групові властивості. Оскільки в слідах крові об`єктів №№1-3 групоспецифічний антиген В, властивий крові підозрюваного ОСОБА_1 , не виявлений, то можливість походження цих слідів крові від нього виключається (а.с.п.59-61, том № 2).

16. Висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №247 від 20.02.2019 року, відповідно до якого на поверхні пасатижів (об`єкти №№ 1-3), що були вилучені 21.01.2019 року під час огляду домоволодіння АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 наявність крові не встановлена, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені (а.с.п.63-64, том № 2). Під час судового розгляду встановлено, що пасатижі, видані ОСОБА_1 , не є знаряддям вчинення злочину.

17. Висновок експерта П`ятихатського відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №09-Е від 05.02.2019 року, відповідно до якогобудь-яких тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_1 при судово-медичній експертизі не виявлено. Будь-яких даних про алкогольне чи наркотичне сп`яніння ОСОБА_1 на експертизу не надавалося. (а.с.п.66-67, том № 2).

Досліджені судом висновки судових експертиз, жоден з них, не підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Виявлені плями бурого кольору /кров/ як на місці події, так і на вилучених предметах, не належать обвинуваченому ОСОБА_1 , встановлена наявність крові на місці події та вилучених предметах /одяг потерпілого, пачка цигарок/ лише потерпілого ОСОБА_2 .

18. Виписка із медичної картки стаціонарного хворого №У-819, відповідно до якої пацієнт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні та обстеженні в нейрохірургічному відділенні з 21.01.2019 року по 07.02.2019 року з діагнозом: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма. Забій головного мозку ІІ ступеня. Множинні контузійні геморагічні вогнища в лівій скроневій, потиличній долях. Уламковий втиснутий перелом лівих скроневої, потиличної кістки. Операція від 22.01.2019 року (а.с.п.68, том № 2).

Досліджений судом доказ також не підтверджує, що саме ОСОБА_1 спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 . Виписка із медичної картки хворого підтверджує лише те, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі, у зв`язку з отриманням травм, у медичній установі лікарями встановлено діагноз: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма. Забій головного мозку ІІ ступеня. Множинні контузійні геморагічні вогнища в лівій скроневій, потиличній долях. Уламковий втиснутий перелом лівих скроневої, потиличної кістки. Проведена операція від 22.01.2019 року

19. Протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 від 07.03.2019 року разом із фототаблицями до нього, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомив у присутності понятих, що 20.01.2019 року приблизно о 18 год. 50 хв. він знаходився на залізничній станції «Ерастівка», смт.Вишневе П`ятихатського району Дніпропетровської області, де проводжав на електропотяг свою співмешканку ОСОБА_4 та після того, як остання сіла до електропотягу, до нього підійшов малознайомий на ім`я ОСОБА_45 , з яким в нього виник конфлікт, з якого приводу він не пам`ятає, та останній наніс йому тілесні ушкодження, від яких він втратив свідомість. Далі потерпілому ОСОБА_2 було запропоновано продемонструвати нанесення тілесних ушкоджень нападником ОСОБА_1 , на що потерпілий дав свою згоду і розмістивши статиста в положенні стоячи обличчям до обличчя на відстані близько 65-70 см один від одного показав, як ОСОБА_1 кулаками рук наносив удари в ділянку обличчя, а саме кулаком правої руки наніс удар в ділянку кута нижньої щелепи зліва, потім кулаком лівої руки з замахом з боку наніс удар в ділянку кута нижньої щелепи зліва, а потім знов кулаком правої руки в ділянку скронево-нижньощелепного суглобу справа. Після даних ударів, як пояснив ОСОБА_2 , він впав на перон та коли піднявся на ноги, отримав удар металевим предметом в ліву скронево-тім`яну ділянку голови. Далі, розмістивши статиста в положенні стоячи обличчям до обличчя, ОСОБА_2 , ставши від нього на відстані 75-80 см, показав як ОСОБА_1 із замахом збоку наніс удар в ліву скронево-тім`яну ділянку голови, після даного удару ОСОБА_2 впав на землю та втратив свідомість, а до тями прийшов лише у приміщенні лікарні (а.с.п.71-73, том № 2).

Судом встановлено, що слідчий експеримент із потерпілим проведено не на місці вчинення злочину на залізничній станції Ерастівка, а у службовому кабінеті відділу поліції, що не є місцем злочину.

Відповідно до ч.1 ст.240 КПК України, слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Однак, дослідивши протокол, суд приходить до висновку, що у даному випадку мало місце проведення по суті допиту потерпілого, а не перевірка і уточнення певних відомостей кримінального правопорушення. Окрім того, обставини зазначені потерпілим під час проведення слідчої дії суперечать показанням потерпілого наданим під час судового розгляду.

20. Протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_4 від 07.03.2019 року, з фототаблицями до нього, відповідно до якого ОСОБА_4 повідомила, що 20.01.2019 року приблизно о 18 год. 50 хв. вона прийшла на станцію «Ерастівка», що в смт.Вишневе П`ятихатського району разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 , де сівши до електропотяга спостерігала, як поміж ним та знайомим ОСОБА_1 виникла бійка, де тільки ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_2 . У подальшому свідку ОСОБА_4 було запропоновано продемонструвати нанесення ОСОБА_1 удари ОСОБА_2 , на що свідок ОСОБА_4 розмістивши статиста в положенні стоячи, ставши до нього обличчям до обличчя на відстані близько 50-60 см один від одного, де ОСОБА_46 лівою рукою, утримуючи ОСОБА_2 за одяг на рівні грудної клітини, кулаком правої руки з замахом з боку від рівня плеча наносив удари в ділянку обличчя, а саме в ділянку лівої скроні ОСОБА_2 , в ділянку зовнішнього кута лівого ока, в ділянку внутрішнього кута лівого ока та в ділянку перенісся з ліва. Всього було нанесено 4 удари, після чого, потерпілий ОСОБА_2 впав, але невдовзі піднявся і знову вступив у словесну перепалку з нападником ОСОБА_1 , після чого останній різким рухом розстібнув куртку та дістав якийсь предмет, схожий на плоскогубці і наніс даним предметом удар в ліву тім`яно-скроневу ділянку голови зліва ОСОБА_2 . Потім, розмістивши статиста в положенні стоячи обличчям до обличчя, ставши від нього на відстані близько 65-70 см, показала, як нападник ОСОБА_1 , витягнувши предмет з-під одягу наніс ним один удар із замахом з боку в ліву тім`яно-скроневу ділянку ОСОБА_2 . Потім, як пояснила свідок ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_2 впав на перон, а на снігу була велика пляма крові (а.с.п.74-78, том № 2).

Судом встановлено, що слідчий експеримент зі свідком проведено не на місці вчинення злочину на залізничній станції Ерастівка, а у службовому кабінеті відділу поліції, що не є місцем злочину.

Відповідно до ч.1 ст.240 КПК України, слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Однак, дослідивши протокол, суд приходить до висновку, що у даному випадку мало місце проведення по суті допиту свідка, а не перевірка і уточнення певних відомостей кримінального правопорушення.

Слідчий експеримент за участю ОСОБА_4 не охоплює всіх обставин подій, що відбувались на залізничній станції 20.01.2019 року, так як не відтворено події з урахуванням знаходження свідка в потягу /відстань між вагоном потягу, в якому перебувала свідок та місцем події/, та часу на посадку в потяг, руху потерпілого від потягу, та час стоянки потяга, що свідчить про невідповідність подій відтворених в слідчому експерименті. Обставини викладені свідком ОСОБА_4 у протоколі суперечать показаннями свідка, які надані під час судового розгляду.

21. Висновок експерта П`ятихатського відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №23-Е від 16.03.2019 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 мались тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2 ступеня, множинних контузійних геморагічних вогнищ в лівій скроневій та потиличній долях, уламкового втиснутого перелому лівої скроневої, потиличної кісток, кісткового дефекту в лівій скронево-тім`яній ділянці голови, які могли виникнути від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою жорсткою поверхнею в ділянці контакту з великою силою (великою швидкістю дії) в строк та можливо при обставинах, що викладені в ухвалі суду тобто 20 січня 2019 року та у своїй сукупності відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм як небезпечні для життя. Підстава: «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6 пункт 2.1.3. підпункти а,б,п. Дані тілесні ушкодження оцінюються в сукупності оскільки вони знаходяться в одній анатомічній ділянці та могли виникнути і від одноразової дії. В наданих медичних документах на ім`я потерпілого мається відмітка про тест на алкоголь від 21.01.2019 року за № 6892 - 0,29‰. За наркотичне сп`яніння в медичній документації будь-яких даних не мається. Враховуючи тяжкість спричинення тілесного ушкодження, тобто відкритої проникаючої черепно-мозкової травми з осколковим вдавленим переломом кісток лівої скроневої, тім`яної та потиличної ділянок можливо стверджувати, що потерпілий протягом певного обмеженого проміжку часу (що визначається хвилинами) міг самостійно виконувати не цілеспрямовані рухи, що не потребують значного фізичного навантаження, але чинити опір, втікати, кликати на допомогу не міг. Вірогідніше за все потерпілий з нападником знаходились у вертикальному чи близькому до нього положенні, обличчям до обличчя. Для більш детальної відповіді на дане запитання необхідно провести слідчий експеримент. Виявлені на тілі потерпілого тілесні ушкодження можуть відповідати даті їх заподіяння, тобто 20.01.2019 року, що підтверджується даними медичних документів на його ім`я. Для спричинення виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень достатньо було нанести один удар тупим твердим предметом з обмеженою жорсткою поверхнею на рівні контакту з великою силою (великою швидкістю дії). Тілесні ушкодження, що виявлені на тілі потерпілого не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту чи висоти близької до неї так як контакт голови був з предметом, що має обмежену поверхню на рівні контакту (а.с.п. 80-85, том № 2).

Зазначений доказ не підтверджує вину ОСОБА_1 у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , а лише констатує виявлення та наявність у останнього певних тілесних ушкоджень, їх локалізацію та визначено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.

При цьому суд звертає увагу на те, що жодним чином не зафіксовані /ні в медичних документах, ні у висновках експертиз/ інші тілесні ушкодження, які отримав потерпілий ОСОБА_2 , хоча в судовому засіданні потерпілий зазначав про нанесення інших ударів в обличчя.

В судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_9 , який проводив зазначену експертизу, пояснив, що потерпілий ОСОБА_2 , отримавши такі тяжкі тілесні ушкодження, не міг самостійно виконувати цілеспрямовані рухи, що свідчить про те, що потерпілий не мав змоги самостійно покинути місце, де отримав тяжкі тілесні ушкодження. В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_9 підтвердив зазначені висновки, та роз`яснив, що потерпілий після отримання тілесних ушкоджень самостійно міг передвинутись від місця отримання тілесних ушкоджень на протязі декількох хвилин приблизно на 2-3 метри, після чого він би втратив свідомість. Також експерт зазначив, що на обличчі потерпілого були незначні тілесні ушкодження, тому лікарі їх не фіксували в медичних документах. Тому й висновку експертизи відсутні відомості про тілесні ушкодження на обличчі потерпілого.

22. Висновок експерта П`ятихатського відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №24-Е-Д від 16.03.2019 року, відповідно до якого механізм спричинення тілесних ушкоджень, на які вказав підозрюваний ОСОБА_1 під час проведення з ним слідчого експерименту від 22.01.2019 року не відповідає дійсності. Так як від удару в ділянку нижньої щелепи зліва та падіння потерпілого на правий бік не може викликати осколкового перелому кісток склепіння черепу, а саме скроневої тім`яної та політичної кістки зліва. Враховуючи наявність виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та покази потерпілого, а саме нанесення удару металевим предметом в ліву скронево-тім`яну ділянку можливо судити, що тілесні ушкодження у потерпілого могли виникнути за тих обставин, на які він вказав під час проведення слідчого експерименту. Тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_2 могли виникнути за тих обставин, на які вказала свідок ОСОБА_4 (а.с.п. 87-92, том № 2).

Зазначений доказ також не підтверджує, що саме ОСОБА_1 спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілому. Експертом лише констатовано, що враховуючи наявність виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та покази потерпілого, можливо судити, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілий отримав внаслідок нанесення удару металевим предметом в ліву скронево-тім`яну ділянку голови.

З огляду на досліджені судом письмові докази суд зазначає наступне.

Жоден письмовий доказ прямо чи непрямо не підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, який ставиться йому за провину.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілого ОСОБА_2 було виявлено на відстані 200 метрів від станції залізничного вокзалу. В той же час, судовий експерт ОСОБА_9 зазначив, що потерпілий, отримавши такі травми, міг передвинутись від місця отримання тілесних ушкоджень на протязі декількох хвилин приблизно на 2-3 метри, після чого він би втратив свідомість. Свідок ОСОБА_6 та ОСОБА_4 також підвердили, що виявили ОСОБА_2 на відстані більше 200 метрів від вокзалу. Таким чином, тяжкі тілесні ушкодження потерпілий ОСОБА_2 не міг отримати на пероні вокзалу, тобто органом досудового розслідування не встановлено місце вчинення злочину. Не усунуті слідчим та прокурором розбіжності щодо цих обставин. Не встановлено, яким чином потерпілий ОСОБА_2 , отримавши такі травми голови, опинився на такій відстані від місця вчинення злочину.

Під час проведення досудового розслідування були виявлені речі потерпілого /одяг, мобільний телефон/, але виявлені ці речі не у ОСОБА_1 , а у іншої особи, у свідка ОСОБА_38 .

Суд погоджується з доводами сторони захисту, що можливо мало місце вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2 , оскільки в судовому засіданні встановлено, що окрім спричинення тяжких тілесних ушкоджень, невідомі особи чи невідома особа, заволоділа майном потерпілого, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 КК України. Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що у нього заволоділи грошима в сумі 200 грн., мобільним телефоном та одягом.

Ні прокурор, ні слідчий не звернули увагу на зазначені обставини. Не перевірили дану версію подій під час досудового розслідування. Адже, під час досудового розслідування були виявлені речі потерпілого /одяг, мобільний телефон/ у іншої особи. В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зазначили, що виявили потерпілого ОСОБА_2 , який некоординовано рухався роздягнутим у зимню пору року, що може свідчити про вчинення розбійного нападу. Прокурор та слідчий не дали жодної правової оцінки цим обставинам. Якщо дійсно мало місце також заволодіння майном потерпілого, то з матеріалів кримінального провадження витікає інша кваліфікація кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування та судового розгляду, лише потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_4 вказують на ОСОБА_1 як на особу, яка завдала ударів потерпілому. Інші свідки пояснювали, що бачили лише конфлікт та штовханину між потерпілим та обвинуваченим, який відбувся на пероні залізничного вокзалу. Ніхто із свідків не бачив як ОСОБА_1 наносив удари потерпілому, в тому числі удар пасатижами. Інших належних доказів вини ОСОБА_1 органом досудового розслідування не було здобуто. Потерпілий ОСОБА_2 надав суду недостовірні свідчення що стосується алкогольного сп`яніння, втрати свідомості, та отримання тілесного ушкодження великим ключем чи пласкогубцями, саме на пероні залізничної станції «Ерастівка». Покази потерпілого спростовуються довідкою з приймального відділення КЗ «П`ятихатська ЦРЛ» ДОР» в якій зазначено, що ОСОБА_2 20.01.2019р. о. 21-00 год. мав ступінь алкогольного сп`яніння - 1,15 проміля; висновком експерта №23-Е, згідно якого ОСОБА_2 після отримання тілесного ушкодження предметом по голові «на протязі певного обмеженого проміжку часу (що визначається хвилинами) міг самостійно виконувати не цілеспрямовані рухи, що не потребують значного фізичного навантаження, але чинити опір, тікати, кликати на допомогу не міг». Згідно даного висновку експерта, потерпілий не взмозі був самостійно покинути територію залізничної станції «Ерастівка». Тому у суду виникають сумніви щодо показань потерпілого по дійсним обставинам подій, що мали місце 20.01.2019 року на пероні залізничного вокзалу станції «Ерастівка». Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання, які суперечать протоколу проведення слідчого експерименту та показанням свідка ОСОБА_6 . Зокрема, в судовому засдіанні свідок ОСОБА_4 вказала, що бачила ОСОБА_18 на відстані 200 метрів в залізничного вокзалу, який рухався по дорозі хитаючись. При цьому, свідок ОСОБА_6 зазначив в судовому засіданні, що коли прийшла ОСОБА_4 , ОСОБА_2 вже сидів в салоні його автомобіля. Тому свідок ОСОБА_4 жодним чином не могла бачити ОСОБА_2 , який рухався по дорозі в напрямок села.

Свідок ОСОБА_4 дала показання про те, що вже з вагону приміського потягу побачила, як ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 два удари рукою у вісочну частину голови, потім два удари рукою в область ока, після чого пасатижами з жовтими ручками наніс один удар по голові, після якого вона почула «Щелчок». По телефону їй повідомила ОСОБА_5 , що « ОСОБА_1 . б`є ОСОБА_2 » Після чого ОСОБА_4 зателефонувала до поліції та викликала медичну допомогу, зійшла з потяга на слідуючій зупинці, та іншим потягом повернулась до залізничної станції «Ерастівка». Після чого разом зі свідком ОСОБА_6 знайшла ОСОБА_2 поблизу магазину на відстані 150-200 метрів від залізничного вокзалу.

В той же час, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснювала, що не бачила як ОСОБА_1 наносив будь-які удари потерпілому ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_4 особисто не бачила повністю всі події, що відбувались 20.01.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на станції «Ерастівка». Зазначені обставини, підтверджується показаннями самої ОСОБА_4 , показаннями свідка ОСОБА_5 .

З досліджених в судовому засіданні доказах слідує, що, дійсно, 20.01.2019 року на пероні залізничної станції «Ерастівка» о 19-00 год. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла сварка, яка перейшла в бійку. В ході бійки ОСОБА_1 шляхом поштовхів спричинив незначні тілесні ушкодження ОСОБА_2 , які навіть в ході медичного обстеження не були взяті до уваги. Також було встановлено /показаннями свідків/, що після бійки, ОСОБА_1 підняв ОСОБА_2 з землі та відвів його до приміщення вокзалу станції «Ерастівка», та посадив на лавку. При цьому, слідів крові потерпілого в приміщенні вокзалу та на одягу ОСОБА_1 не виявлено, хоча згідно висновків експерта, від отриманої травми голови потерпілим вбачається сильна кровотеча з рани голови.

Також згідно висновку експерта №24-Е потерпілий після отримання тілесних ушкоджень предметом по голові міг пересуватися декілька хвилин на відстань до 3 метрів, після чого втрачає свідомість.

Натомість потерпілого ОСОБА_2 з тілесними ушкодженнями в області голови знайшли 20.01.2019 року о 19-50 год. на відстані 150-200 метрів від залізничного вокзалу, який некординовано рухався взад та вперед.

Дані обставини свідчать, що ОСОБА_1 не спричиняв тяжких тілесних ушкоджень в область голови металевим предметом 20.01.2019 року о 18-50 год. ОСОБА_2 на території залізничної станції «Ерастівка», ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження металевим предметом по голові невстановленою особою на відстані 150-200 метрів від залізничної станції «Ерастівка», поблизу магазину 20.01.2019 року приблизно о 19-45 год.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час допиту зазначив, що 20.01.2019 року між ним та потерпілим ОСОБА_2 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння, на пероні залізничної станції «Ерастівка» виникла спочатку словесна сварка, яка перейшла в бійку, в ході якої ОСОБА_1 відштовхував ОСОБА_2 та ухилявся від ударів. Потім ОСОБА_2 впав, та в області губ чи носу в потерпілого з`явилась кров. Далі ОСОБА_1 підвів потерпілого на ноги та відвів в приміщення вокзалу. Ніякими металевими предметами по голові потерпілого не бив, та взагалі у нього не було при собі будь-яких металевих предметів.

Показання ОСОБА_1 підтверджені слідчим експериментом за його участю від 22.01.2019 року, також підтверджуються показаннями наступних свідків:

- свідок ОСОБА_8 , яка зазначила, що проходила повз перону вокзалу та бачила сварку ОСОБА_1 з потерпілим, які штовхали один одного, бійки між ними не було, в руках у ОСОБА_1 АЖ. будь-яких металевих предметів не було. Також зазначила, що поведінка потерпілого вказувала на те, що він знаходився в алкогольному сп`янінні.

- свідок ОСОБА_7 , зазначила, що бачила як потерпілий намагався вдарити ОСОБА_1 , який в свою чергу відштовхнув потерпілого, від чого останній впав, далі ОСОБА_1 підвів на ноги потерпілого та відвів до приміщення вокзалу. В руках у ОСОБА_1 будь-яких металевих предметів не було.

Також показання ОСОБА_1 підтверджуються висновком експерта №24-Е-Д, в якому експертом зроблено висновок, що за обставин, на які вказав ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту, ОСОБА_2 не міг отримати тяжкі тілесні ушкодження від дій останнього.

Під час допиту ОСОБА_2 зазначив, що 20.01.2019 року він на залізничній станції «Ерастівка» о 19-00 год. провів свою цивільну дружину до вхідних дверей приміського потягу, далі повернувся та коли відходив зустрів ОСОБА_1 , з яким в нього виникла сварка, що перейшла в бійку, в ході якої ОСОБА_1 наніс йому в обличчя приблизно 3-4 удари, далі наніс один удар по голові чи великим ключем, чи великими пласкогубцями, точно не зазначив, після чого втратив свідомість, та прийшов до тями лише в лікарні. Окрім того ОСОБА_2 зазначив, що в цей день він випив лише 0,5 літри пива та не був в стані алкогольного сп`яніння.

Однак, показання потерпілого ОСОБА_2 суперечать матеріалам справи що стосується алкогольного сп`яніння, втрати свідомості, та отримання тілесного ушкодження великим ключем чи плоскогубцями, саме на пероні залізничної станції «Ерастівка».

Окрім того, суперечать один одному показання потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 . Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 дістав пасатижі з-під куртки, а свідок ОСОБА_4 , яка знаходилась на відстані майже 70 метрів від події, вказала, що ОСОБА_1 дістав пасатижі із-за спини. Зазначені розбіжності у показах вказаних осіб не усунуті під час судового розгляду. Тому покласти в основу обвинувального вироку лише покази потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 суд не може, оскільки ці покази між собою не узгоджуються.

Зокрема, відповідно до довідки з приймального відділення КЗ «П`ятихатська ЦРЛ» ДОР» слідує, що ОСОБА_2 20.01.2019р. о. 21-00 год. мав ступінь алкогольного сп`яніння, виявлено 1,15 проміля.

Висновок експерта №23-Е, згідно якого ОСОБА_2 після отримання тілесного ушкодження предметом по голові «на протязі певного обмеженого проміжку часу (що визначається хвилинами) міг самостійно виконувати нецілеспрямовані рухи, що не потребують значного фізичного навантаження, але чинити опір, тікати, кликати на допомогу не міг». Згідно даного висновку експерта, потерпілий не взмозі був самостійно покинути територію залізничної станції «Ерастівка».

Експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні при допиті роз`яснив висновок експерта №23-Е та зазначив, що потерпілий після отримання тілесних ушкоджень предметом по голові самостійно міг передвинутись від місця отримання тілесних ушкоджень приблизно в радіусі 3 метрів після чого втрачає свідомість, та передвигатись не може.

Показання в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , які зазначили, що знайшли потерпілого вже о 19-50год., поблизу магазина, на відстані приблизно 150-200 метрів від залізничної станції, що свідчить про те, що потерпілий ОСОБА_2 відповідно до висновку експерта №23-Е отримав тілесні ушкодження предметом по голові поблизу магазину, а не на території станції «Ерастівка», та приблизно в 19-40 год.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_47 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 пояснили, що не бачили як ОСОБА_1 наносив удари потерпілому ОСОБА_2 , в тому числі будь-яким предметом (пасатижі, чи інший предмет). Навпаки, свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 пояснили, що між потерпілим та обвинуваченим була штовханина, і що саме потерпілий намагався вдарити обвинуваченого.

Показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не підтверджують, що саме ОСОБА_1 завдав удару металевим предметом, в томі числі пасатижами, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 .

Під час судового розгляду попереднім складом суду, за клопотанням сторони захисту, судом витребувано інформацію з ПАТ «Укрзалізниця». Відповідно до наданої довідки №НЗТ-127/382 від 28.10.2019 року регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» слідує, що 20.01.2019 року у період з 18 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв. на станції Ерастівка здійснювали зупинку наступні приміські електропоїзди:

- №6035 сполученням Дніпро-Головний - П`ятихатки з прибуттям на станцію о 19:06 год. та відправленням зі станції о 19:07 год.;

- №6037 сполученням Дніпро-Головний - П`ятихатки з прибуттям на станцію о 19:40 год. та відправленням зі станції о 19:51 год. (а.с.168, том № 2).

Окрім того, прокурором під час судового розгляду подані документи: інформація про рух приміських електропотягів по станції Ерастівка 21.01.2019 року, витяг з журналу ф. ДУ 2 за 21.01.2019 року. /а.с.34-36, том справи №4/. Як слідує з поданих документів, електропотяг № 6536 П`ятихатки-Дніпро прибув о 18 год.45 хв., час стоянки 15 хв., час відправлення 19 год. 00 хв. Електропотяг №6035 Дніпро-П`ятихатки, час прибуття 19 год. 04 хв., час стоянки 1 хв., час відправлення 15 год.05 хв. Електропотяг №6037 Дніпро-П`ятихатки, час прибуття 19 год. 44 хв., час стоянки 1 хв, час відправлення 19 год. 45 хв.

Надані прокурором документи свідчать про рух електропотягів на станції Ерастівка 21 січня 2019 року. Однак, подія злочину мала місце 20.01.2019 року, а не 21.01.2019 року. Таким чином, подані прокурором документи не стосуються обставин події, що мала місце 20.01.2019 року, а тому суд не бере їх до уваги.

В подальшому, прокурором подані інші документи: інформація про рух приміських електропотягів по станції Ерастівка 20.01.2019 року, витяг з журналу ф. ДУ 2 за 20.01.2019 року. /а.с. 76-78, том справи №4/. Як слідує з поданих документів, електропотяг № 6536 П`ятихатки-Дніпро прибув о 18 год.45 хв., час стоянки 15 хв., час відправлення 19 год. 00 хв. Електропотяг №6035 Дніпро-П`ятихатки, час прибуття 19 год. 04 хв., час стоянки 1 хв., час відправлення 15 год.05 хв. Електропотяг №6037 Дніпро-П`ятихатки, час прибуття 19 год. 44 хв., час стоянки 1 хв, час відправлення 19 год. 45 хв.

Інформація «Укрзалізниці» про рух електропотягів на станції Ерастівка від 20.01.2019 року не підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину. В наданій інформації містяться розбіжності щодо часу стоянки електропотягу № 6536 П`ятихатки-Дніпро. В одній інформації зазначено, що потяг стояв 1 хвилину, в іншій - потяг стояв 15 хвилин. Мова йде про потяг, в який сіла свідок ОСОБА_4 . Вказані розбіжності сторонами не усунуто під час судового розгляду. Жодних клопотань сторони не заявляли. Захисник заперечував щодо дослідження наданої прокурором інформації, оскільки подана інформація в порушення вимог ст.290 КПК України. І ці докази не відкривалися стороні захисту. І доводи сторони захисту в цій частині є слушними.

Під час судового розгляду кримінального провадження, в порядку ст. 357 КПК України, судом проведено дослідження речових доказів.

Зокрема, судом досліджено чоловічу куртку темно синього кольору, яка належить потерпілому ОСОБА_2 . На куртці виявлено місця зрізів частини тканини для проведення експертизи. Відповідно до проведеної судової медичної експертизи на куртці потерпілого були виявлені сліди крові, яка належить потерпілому. Слідів крові обвинуваченого ОСОБА_1 на куртці виявлено не було. Судом оглянуто плоскогубці синього кольору, які добровільно видав обвинувачений ОСОБА_1 . В судовому засіданні прокурор зазначив, що вказані плоскогубці не були знаряддям вчинення злочину щодо потерпілого ОСОБА_2 . Оскільки плоскогубці добровільно видав ОСОБА_1 , тому вони були визнані речовими доказами. Однак, вказані плоскогубці не мають відношення до кримінального провадження, оскільки під час досудового розслідування не встановлено, що саме цими пасатижами /плоскогубцями/ були нанесенні тілесні ушкодження потерпілорму ОСОБА_2 .

Судом досліджено також речові докази: шапку потерпілого, чоловічу куртку та штани, які видав ОСОБА_1 . На шапці чорного кольору є зрізи частини тканини для проведення судової експертизи. На шапці потерпілого встановлено належність крові. В судовому засіданні потерпілий пояснив, що саме в цій шапці він був одягнений в день вчинення злочину.

На чоловічій куртці та штанах, які добровільно видав ОСОБА_1 , також маються зрізи тканини для проведення судової експертизи. Жодних слідів крові на вказаному одязі не виявлено.

Під час огляду місця події території залізничного вокзалу на станції «Ерастівка» було виявлено сліди крові, які з місця події вилучені. За результатами проведеної судової медичної експертизи №246 від 11.02.2019 року слідів крові встановлено, що результати дослідження не виключають можливість походження слідів крові від потерпілого ОСОБА_2 . При цьому походження крові від підозрюваного ОСОБА_1 виключається, оскільки антиген В, який властивій його крові, при дослідженні об`єкту не виявлений.

Під час проведення досудового розслідування виявлено та вилучено речі: одяг потерпілого (куртка, шапка), а також пачка цигарок. На вказаних предметах виявлено наявність слідів крові людини. За результатами проведеної судової медичної експертизи №303 від 11.02.2019 року куртки чоловічої встановлено, що результати дослідження не виключають можливість походження слідів крові від потерпілого ОСОБА_2 . При цьому походження крові від підозрюваного ОСОБА_1 виключається, оскільки антиген В, який властивий його крові, при дослідженні об`єкту не виявлений. За результатами проведеної судової медичної експертизи №302 від 11.02.2019 року шапки чоловічої та пачки цигарок встановлено, що результати дослідження не виключають можливість походження слідів крові від потерпілого ОСОБА_2 . При цьому походження крові від підозрюваного ОСОБА_1 виключається, оскільки антиген В, який властивий його крові, при дослідженні об`єктів не виявлений.

На одязі підозрюваного ОСОБА_1 , які він добровільно видав працівникам поліції, слідів крові не виявлено. На пасатижах, виданих ОСОБА_1 , слідів крові не виявлено.

Надані прокурором висновки судових експертиз №300 від 11.02.2019 року, №301 від 11.02.2019 року констатують лише факт певної групи крові як потерпілого так і обвинуваченого. Кров потерпілого та обвинуваченого була відібрана в процесуальному порядку на підставі постанов прокурора.

Прокурором надані також процесуальні документи у кримінальному провадженні, зокрема:

- постанову прокурора П`ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Поташенка А.В. від 23.01.2019 року про відібрання зразків крові у ОСОБА_1 /а.с.п.26 том №2/

- протокол від 23.01.2019 року отримання зразків крові у ОСОБА_1 для проведення експертизи /а.с.п. 27 том №2/

- постанову прокурора П`ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Поташенка А.В. від 23.01.2019 року про відібрання зразків крові у потерпілого ОСОБА_2 /а.с.п.32 том №2/

- протокол від 25.01.2019 року отримання зразків крові у ОСОБА_2 для проведення експертизи /а.с.п. 33 том №2/

Зазначені документи є процесуальними документами, які складені під час проведення досудового розслідування кримінального провадження. Однак, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення вони не підтверджують. Вони лише підтверджують обставини відібрання зразків крові як у обвинуваченого, так і у потерпілого, з дотриманням процесуального порядку їх відібрання.

Під час судового розгляду судом встановлено, що відносно потерпілого ОСОБА_2 було вчинено кримінальне правопорушення, в результаті якого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження. Разом з тим, органом досудового розслідування та прокурором не надано суду належних, допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину.

Сторона захисту, під час судового розгляду, подала письмові клопотання про визнання доказів неналежними. /а.с.п. 95-98, том справи №4./

Зокрема, захисник Ліненко О.А. та обвинувачений ОСОБА_1 просили визнати неналежними доказами:

- Протокол огляду місця події від 21.01.2019р. що проведений в період з 20-30 год. до 21-20 год. слідчим П`ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, яким вилучено чоловічу куртку, чоловічі штани та металеві пласкогубці, що упаковані в спецпакети, та опечатані;

- Протокол огляду місця події від 22.01.2019р. що проведений в період з 14-00 год. до 14-15 год., слідчим П`ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, яким вилучено чоловічу куртку потерпілого ОСОБА_2 , що упакована в спецпакет, та опечатана;

- Протокол огляду місця події від 20.01.2019р. що проведений в період з 20-00 год. до 21-20 год., слідчим П`ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, яким вилучено фрагменти бурого кольору схожі на кров на марлевий тампон, шапку чоловічу, пачку з під цигарок, що упаковані в спецпакети, та опечатані;

- Протокол огляду місця події від 23.01.2019р. що проведений в період з 16-30 год. до 16-45 год., слідчим П`ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, яким у ОСОБА_38 вилучено мобільний телефон марки «NOUS", та в подальшому переданий потерпілому ОСОБА_2 ;

- Висновок експерта №24, згідно якого на марлевому тампоні вилученого зразка бурої плями схожої на кров з місця події протоколом огляду від 22.01.2019р. що проведений в період з 14-00 год. до 14-15 год. встановлено належність крові потерпілому ОСОБА_2 , та відсутність належності її ОСОБА_1 ;

- Висновок експерта №247, згідно якого на металевих пласкогубцях вилучених протоколом огляду місця події від 21.01.2019р. що проведений в період з 20-30 год. до 21- 20 год. слідів крові не виявлено;

- Висновок експерта №300 - встановлено групову приналежність крові ОСОБА_1 ;

- Висновок експерта №301 - встановлено групову приналежність крові ОСОБА_2 ;

- Висновок експерта №302, згідно якого на чоловічій шапці та пачці з під цигарок вилучених протоколом огляду місця події від 20.01.2019р. що проведений в період з 20-00 год. до 21-20 год. - встановлено належність крові потерпілому ОСОБА_2 , та відсутність належності її ОСОБА_1 ;

- Висновок експерта №303, згідно якого на куртці, що належить потерпілому ОСОБА_2 вилученої протоколом огляду місця події від 22.01.2019р. що проведений в період з 14-00 год. до 14-15 год., встановлено належність крові потерпілому ОСОБА_2 , та відсутність належності її ОСОБА_1 ;

- Висновок експерта №304, згідно якого на чоловічих штанах та куртці, що належать ОСОБА_1 , вилучених протоколом огляду місця події від 21.01.2019р. що проведений в період з 20-30 год. до 21-20 год. - слідів крові взагалі не виявлено.

Захисник зазначає, що в ході судового розгляду справи було досліджено речові докази по справі, а саме чоловічу куртку, чоловічі штани та металеві пласкогубці, що належать ОСОБА_1 , чоловічу куртку та чоловічу шапку, що належить ОСОБА_2 , в ході якого стороною овинувачення було визнано той факт, що дані речові докази жодним чином не підтверджують причетність ОСОБА_1 до інкримінуємого правопорушення.

Захисник стверджує, що зазначені докази лише свідчать про наявність кримінального правопорушення відносно ОСОБА_2 , але жодним чином не вказують на причетність ОСОБА_1 до інкримінуємого правопорушення згідно обвинувального акту.

За іншими клопотаннями захисник просить визнати неналежними та недопустимими доказами інформації про рух приміських електропотягів по ст. Ерастівка за 20.01.2019р. і 21.01.2019р., та копії витягів з журналу ДУ-2 за 20.01.2019р. і 21.01.2019р., оскільки зазначені докази не підтверджують існування чи відсутність обставин, що відбувались 20.01.2019р., та зібрані і надані до суду з порушенням ч.8 ст. 223, ч.12 ст.290 КПК України.

Окрім того, захисник просить визнати неналежними доказами протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 , протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 , протокол проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , висновок експерта №23Е, висновок експерта №23Е-Д, недостовірними свідчення надані суду потерпілим ОСОБА_2 що стосується, часу втрати свідомості, та отримання тілесного ушкодження по голові великим ключем чи пласкогубцами, саме на пероні залізничної станції «Ерастівка», від ОСОБА_1 , свідком ОСОБА_4 в частині того, що вона особисто бачила повністю всі події, що відбувались 20.01.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на станції «Ерастівка».

Щодо поданих стороною захисту клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно статті 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до стс.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Викладені у клопотаннях доводи захисника про визнання доказів неналежними та недопустимими, є обґрунтованими та суд бере їх до уваги. У вироку суд мотивував та зазначив підстави для визнання доказів неналежними та недопустимими, під час оцінки доказів кримінального провадження, які зазначені вище по тексту у вироку. Окрім того, суд надав оцінку показам потерпілого та свідків.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до кримінальної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своєму рішенні, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Національне законодавство України повністю узгоджується і з усталеною судовою практикою ЄСПЛ, що сформульована зокрема у п. 43 рішення від 14.02.2008 в справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine) (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». При цьому розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом кримінального провадження, крім того, що інкримінований злочин вчинений і обвинувачений є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом кримінального провадження. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Таким чином, стороною обвинувачення не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які у своїй сукупності та взаємозв`язку були б достатніми для прийняття рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, що є підставою для ухвалення виправдувального вироку.

Суд, дослідивши під час судового розгляду письмові докази кримінального провадження надані прокурором, вислухавши показання потерпілого та свідків, приходить до висновку, що прокурором поза розумним сумнівом не доведена вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальногго правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та останнього слід виправдати за недоведеністю його вини у вчиненні даного кримінального правопорушення.

У даному кримінальному провадженні до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під вартою обвинувачений перебував з 25.01.2019 року по 24.06.2019 року. Ухвалою суду від 24.06.2019 року змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. ОСОБА_1 звільнений з-під варти в залі суду. Згодом, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчився. На даний час обвинувачений є таким, відносно якого запобіжний захід, не застосовано.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та за вказаною частиною та статтею Кримінального кодексу України - виправдати за недоведеністю його вини.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-Мобільний телефон марки «NOUS» сірого кольору ІМЕІ НОМЕР_2 ,

НОМЕР_3 , що належить потерпілому ОСОБА_2 - залишити потерпілому ОСОБА_2

-Марлевий тампон з плямами бурого кольору, який поміщений до паперового конверту після проведення експертизи; чоловічу шапку чорного кольору, що поміщена до поліетиленового пакету, після проведення експертизи, пачку цигарок марки «Camel», що поміщена до спеціального пакету № 0946633, після проведення експертизи - знищити;

-Чоловічу куртку та чоловічі штани, які поміщені до поліетиленового пакету зеленого кольору, після проведення експертизи, а також металеві плоскогубці з рукоятками синього кольору, які поміщені до поліетиленового пакету синього кольору, після проведення експертизи - повернути ОСОБА_1 ;

-Чоловічу куртку потерпілого ОСОБА_2 , яка поміщена до поліетиленового пакету чорного кольору, після проведення експертизи - повернути потерпілому ОСОБА_2 ;

-Зразки підозрюваного ОСОБА_1 для проведення експертизи - знищити;

-Зразки потерпілого ОСОБА_2 для проведення експертизи - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя