Рішення № 98418249, 13.07.2021, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/3109/20

Провадження № 2/505/1174/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2021 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Івінського О.О.,

секретаря судового засідання Черчел Ю.В.,

за участі:

представника позивача – адвоката Маринушкіна А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області в режимі відеоконференції в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 10.11.2020 року до суду за позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), та просив зняти арешт з нерухомого майна – житлової квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить ОСОБА_1 .

Свою вимогу мотивував тим, 20 жовтня 2020 року під час вчинення нотаріальних дій пов`язаних із відчуженням квартири, яка розташована в АДРЕСА_1 позивач дізнався про існування арешту нерухомого майна, який внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 28 травня 2009 року реєстратором Одеської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН №355052 від 27.05.2009 року державного виконавця ВДВС Котовського МРУЮ.

Згідно наведених даних вбачається, що державним виконавцем накладено арешт на нерухоме майно - квартиру в межах виконавчого провадження відносно ОСОБА_2 , що є колишнім власником згаданої вище квартири.

07 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі – продажу квартири за адресою, яка розташована в АДРЕСА_1 . Зазначений договір купівлі - продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Сівун Ф.Й, реєстровий номер 1132, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.06.2007 року, номер витягу 14819461, який видано КП «Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за позивачем було здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме від 20.10.2020 року, номер інформаційної довідки 228862499, власником нерухомого майна є позивач, отже на час внесення відомостей про накладення арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження постановою ВДВС від 27.05.2009 року - ОСОБА_2 вже не був власником цього нерухомого майна, оскільки на підстави вищезгаданого договору купівлі - продажу здійснив її відчуження 07.06.2007 року на користь позивача.

Таким чином, позивач вважає очевидним, що ВДВС накладено арешт на майно та оголошено заборону на його відчуження, а саме житлової квартири, яка належить позивачу, а не ОСОБА_2 , отже зазначений арешт є незаконним.

Листом від 30.10.2020 року начальником Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було повідомлено позивача про неможливість скасування арешту, а тому, якщо позивач вважає себе власником нерухомого майна, рекомендував звернутися до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Маринушкін А.Г. в судовому засіданні в режимі відеоконференції на позовних вимогах наполягав та просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про судове засідання, відповідач був повідомлений за останнім відомим місцем реєстрації, проте конверт повернувся повернулись із зазначенням «За закінченням терміну зберігання». Іншими належними даними про місце перебування чи роботи відповідача суд не володіє. Згідно ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, виклик відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Котовського міськрайонного суду Одеської області, що є належним повідомленням про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явився. Надав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нерухоме майно – житлова квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2007 року, за реєстровим номером 1132, посвідченим приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Сівун Ф.Й.

Згідно договору купівлі-продажу від 07.06.2007 року, реєстровий номер 1132, посвідченим приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Сівун Ф.Й., між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі – продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за яким продавець ОСОБА_1 продав покупцю ОСОБА_2 вищезгадану житлову квартиру.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 228862499 від 20 жовтня 2020 року вбачається, що був накладений арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме: постановою відділу ДВС Котовського МРУЮ в Одеській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН №355052 від 27.05.2009 року (реєстраційний номер обтяження № 8754582).

Згідно відповіді Подільського МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області №28914/35-32 від 30.10.2020 року, підстав для зняття арешту з житлової квартири немає. Рекомендовано звернутися до суду.

Згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників від 04.11.2020 року фізична особа ОСОБА_3 в Єдиному реєстрі боржників не значиться.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст.13,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно із ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Оскільки виконавче провадження було відкрито та накладено арешт на майно та оголошено заборону на його відчуження, а саме житлової квартири, яка належить позивачу ОСОБА_1 , а не колишньому власнику квартири ОСОБА_2 немає підстав для збереження арешту.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За змістом наведених положень закону вбачається, що тільки власнику надано право для звернення до суду за вирішенням питання про зняття арешту з майна, а також вжиття заходів щодо захисту права власності.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з позовом до суду, за наявності арешту (обтяження) накладеного на все майно позивача, порушується його право власності, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність поновити порушені права позивача, шляхом зняття арешту з належного йому майна.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141,263265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна – житлової квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження АН №355052 від 27.05.2009 року відділом ДВС Котовського МРУЮ, реєстраційний номер запису про обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №8754582.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження №8754582 від 28.05.2009 року про арешт нерухомого майна – житлової квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , внесений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження АН №355052 від 27.05.2009 року відділом ДВС Котовського МРУЮ.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Котовський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя О.О. Івінський

Повне судове рішення складено 19 липня 2021 року.