Рішення № 98417910, 14.07.2021, Селидівський міський суд Донецької області

242/3618/21

2а/242/50/21

РІШЕННЯ

Іменем України

м. Селидове 19 липня 2021 року

Селидівський міський суд Донецької області, діючий як адміністративний суд, в складі: головуючий - суддя Черков В.Г., при секретарі судового засідання Клименко А.В., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області, третя особа поліцейський ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції Шуваєв Андрій Володимирович, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначив, що 25.06.2021 р. відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 906083, відповідно до якої він 25.06.2021 р. о 18.25 годині поблизу с.Новоукраїнка на автошляху Знам`янка-Луганськ-Ізваріне не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) та здійснив її перетин, чим порушив п.8.5.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. Було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. Вважає незаконною дану постанову, оскільки порушення ПДР не допускав, закінчив маневр обгону до вузької суцільної лінії дорожньої розмітки та, після цього, на вимогу поліцейського, зупинив свій транспортний засіб. На місці складення протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським не було доведено порушення ПДР, при перегляді відеозапису з відеокамери поліцейського не видно перетинання суцільної лінії дорожньої розмітки. Належним доказом правопорушення в даному випадку, на його думку, є точна фіксація самого місця перетинання суцільної дорожньої розмітки, та її розташування відносно сталих координат. В даному випадку поліцейський не зазначив ні кілометр вказаного автошляху, ні метровий діапазон автошляху – місця начебто порушення. 05.07.2021 р. перебував на лікуванні, у зв`язку чим пропустив процесуальний строк, який просив поновити як пропущений з поважних причин (хвороба), та просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії БАА № 906083 від 25.06.2021 р., провадження по справі закрити.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутності.

Відповідач 14.07.2021 р. надав заяву, в якій просив відкласти розгляд справи у зв`язку з обмеженим строком, отриманням доказів та визначенням правової позиції.

Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з обмеженим строком розгляду даної категорії справ, тим, що копію позовної заяви відповідач отримав 09.07.2021 р., а третя особа на стороні відповідача поліцейський ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Шуваєв А.В. надав заперечення проти позову із відеозаписом події, суд вважає дане клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню та вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

Третя особа - поліцейський ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції Шуваєв А.В. – просив розглянути справу без його участі. Заперечував проти задоволення позову, на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення надав диск з відеозаписом події.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Обов`язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин.

Позивач дізнався про порушення свого права 25.06.2021 р., до суду із позовом звернувся 08.07.2021 р. Зазначає, що 05.07.2021 р. (останній день для звернення до суду із позовом) перебував у лікаря, де перебував майже цілий день, у зв`язку з чим пропустив процесуальний строк, доказів на підтвердження викладеного суду не надає. Звернувся до суду із даним позовом 06.07.2021 р. (згідно штампу на конверті).

Враховуючи час пропуску до суду із даним позовом, суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску строку та поновити позивачу строк для звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

З оскаржуваної постанови вбачається, що посадова особа, яка її винесла, вважає, що водієм було порушено п.8.5.1 ПДР, що виразилося у не виконанні вимог дорожньої розмітки 1.1 (Вузька суцільна лінія) 25.06.2021 р. о 18.25 годин в Покровському районі, поблизу с.Новоукраїнка на автошляху Знам`янка-Луганськ-Ізваріне, у зв`язку з чим накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, проаналізувавши норми діючого законодавства України, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки відповідачем доказів допущення порушення, про яке зазначено в постанові про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Підставою для зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням позивача стало допущення ним порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, а саме перетин горизонтальної суцільної дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія».

Так, у постанові зазначено про порушення п. 8.5.1 ПДР відповідно до якого г встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.

Підрозділом 1 розділу 34 ПДР України передбачено, що лінії горизонтальної розмітки мають білий колір. Суцільними лініями горизонтальної розмітки є лінії 1.1 (вузька суцільна лінія), 1.2 (широка суцільна лінія) та 1.3 (подвійна суцільна лінія).

Лінія 1.1 «вузька суцільна лінія» поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію 1.1 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Ч.1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Позивач заперечував проти порушення ним правил дорожнього руху, про що зазначив також у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Так, ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Отже, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

З огляду на те, що в силу п. 9 ч.1 ст. 31 та ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» відеоспостереження за дотриманням позивачем ПДР України інспектором зафіксовано у встановленому законом порядку, а сам відеозапис як доказ досліджувався ним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, інспектор також надавав його для перегляду позивачеві на місці зупинки транспортного засобу (запис на диску без № від 25.06.2021 р., час запису 18.24 год. – 18.26 год.), тому суд визнає його як належний та допустимий доказ.

Проте, з наданого відеозапису неможливо дійти однозначного висновку про порушення позивачем ПДР України, оскільки не він відображає відомостей про вчинення правопорушення, так як зроблений зі значної відстані, на записі не видно, чи то позивач здійснив маневр обгону по вузькій суцільній лінії дорожньої розмітки, чи до неї.

Належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є точна фіксація самого місця перетинання суцільної дорожньої розмітки.

Проте з урахуванням того, що у суду відсутні дані (докази) про конкретне місце ймовірного вчинення позивачем адміністративного правопорушення, даний відеозапис не може бути належним доказом по даній справі.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що відповідач не дотримався процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та не довів його складу, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутності в діянні позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 134, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області, третя особа поліцейський ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції Шуваєв Андрій Володимирович, про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 906083 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі ч.1 статті 122 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Першого апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя