Рішення № 98417522, 20.07.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/107/21

Справа №752/11907/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві в особі інспектора роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Вашкевича Олексія Олексійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати незаконними дії відповідача по винесенню постанови ЕАМ №2653933 від 08.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за порушення п. 11.4 ПДР за ч. 2 ст. 122 КУпАП, скасувати вказану постанову, а справу закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не було зафіксовано покази свідків, відсутній відеозапис тощо.

Отже, вважає, що відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення формально підійшов до розгляду справи, не бажав встановити дійсні обставини справи.

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.07.2020 року справу передано до Солом`янського районного суду м. Києва за підсудністю.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.10.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

20.11.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП та Інструкцією, поряд з тим позивачем всупереч ч. 4 ст. 77 КАС України не додано до позову жодного належного доказу в підтвердження обставин за яких на думку позивача виникло порушення його прав чи законних інтересів.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 08.06.2020 року інспектором роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Вашкевичем О.О. було винесено постанову серії ЕАМ №2653933 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 255 грн.

Відповідно до змісту постанови, 08.06.2020 року о 13:12:53 год. за адресою АДРЕСА_1 , керував транспортним засобом Тойота номерний знак НОМЕР_1 , здійснив поворот ліворуч, при цьому перетнув подвійну суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).

Згідно ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Статтею ст. 251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи інспектором роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Вашкевичем О.О., при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не було зафіксовано покази свідків, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався позивач.

Таким чином, на думку суду, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів відеофіксації або фотофіксації порушення інспектором патрульної поліції надано не було.

Отже, виходячи з тексту постанови, обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, інспектором патрульної поліції не досліджувались, а отже - до уваги не брались.

Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, при винесенні постанови від 08.06.2020 р. посадова особа патрульної поліції в м. Києві припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2653933 від 08.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Вказаного відповідачем не спростовано.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дії інспектора роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Вашкевича О.О. щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАМ №2653933 від 08.06.2020 року, то слід зазначити наступне.

Вказані позовні вимоги охоплюються вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у даній справі.

Дії особи, яка винесла оскаржувану постанову відносяться до процесу провадження у справі про адміністративне правопорушення і є процесуальною діяльністю, тобто, є активною діяльністю відповідної службової особи у процесі провадження у справі про адміністративне правопорушення. Такі дії були вчинені відповідно до норм чинного законодавства, в межах наданих повноважень та у визначений законом спосіб, а вже можливі протиправні наслідки таких дій є предметом оскарження та підлягають судові перевірці та захисту.

Дії суду в такій категорії справи визначено спеціальними нормами КАС - ч. 3 ст. 286 КАС України.

З урахуванням викладеного у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог в сумі 420,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію України», статтями 126, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАМ №2653933 від 08.06.2020 року у справі про адміністративне правопорушення винесену інспектором роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Вашкевичем Олексієм Олексійовичем якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 грн., а справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, витрати пов`язані з оплатою судового збору 420,40 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя