Рішення № 98416426, 09.07.2021, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа №557/668/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року смт. Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Пацка Д.В.

секретар судових засідань Довгалець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції України в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції України, про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 23 квітня 2021 року, капралом 4-ї роти 1-го батальйону поліцейським Управління патрульної поліції України в Рівненській області, Макаренко Ю.С. відносно позивача було винесено постанову серії ЕАН №4109006 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Відповідно до змісту постанови, 23 квітня 2021 року о 12 годині 12 хвилин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 рухався дорогою М-06 Київ-Чоп, 302 км зі швидкістю 111 км/год. При цьому, порушив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті Горбаків на 61 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20 ТС000672.

Вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки поліцейським Макаренко Ю.С. при винесенні постанови не виконано вимоги щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази, які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.

Зазначає, що в постанові відсутні докази щодо місцезнаходження дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці, а також не містить доказів, яким підтверджуються обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку 5.70. «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху».

Окрім того вказує, що утримуваний в руках лазерний вимірювач швидкості TruCam не є стаціонарно вмонтованим засобом, а здійснення фіксації швидкості з руки може дати більше ніж передбачено відповідним свідоцтвом про повірку похибку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху транспортного засобу. А також вказує на те, що поліцейським патрульної поліції Макаренко Ю.С. при складенні постанови про адміністративне правопорушення не було продемонстровано даний прилад TruCam і відповідно позивач не міг впевнитися, чи була присутня пломба на даному приладі.

Таким чином, посилаючись на вищенаведене та норми права ст. ст. 251, 258, 288, 289 КУпАП, ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» п. 3 Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, просить суд скасувати постанову Управління патрульної поліції України в Рівненській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4109006 від 23 квітня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн, а також стягнути з суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору.

11 червня 2021 року від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Немеришиної В.О. надійшов відзив на позов та заява про поновлення пропущеного строку подання відзиву на адміністративний позов.

У поданому відзиві на позов, відповідач позовних вимог не визнала, зазначивши, що останній дійсно вчинив інкриміноване йому порушення Правил, а тому законно підданий адміністративному стягненню у виді штрафу, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування постанови. Зазначила, що факт вчинених позивачем правопорушень був виявлений безпосередньо при здійсненні контролю за безпекою дорожнього руху. При цьому, був використаний прилад TruCam LTI 20/20 ТС000762, а в оскаржуваній постанові допущена описка замість вірного TruCam LTI 20/20 ТС000762 зазначено TruCam LTI 20/20 ТС000672 , який пройшов відповідну сертифікацію. У визначеній законом процедурі ним було здійснено фіксацію виявленого порушення Правил та винесено постанову, відповідно до якої на позивача було накладено штраф в межах санкції ч.4 ст. 122 КУпАП, якою встановлена відповідальність за вказане порушення. В якості доказу перевищення швидкості надала суду відповідне фото та відео, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху, швидкості руху, зафіксоване приладом TruCam.

Відповіді на відзив із запереченням наведених відповідачем у відзиві позивачем до суду не подано.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 13 травня 2021 року дана позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 11 червня 2021 року Управлінню патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції поновлено пропущений строк на подання відзиву на адміністративний позов.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій він позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить провести розгляд справи без його участі.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, належним чином та в установлений строк були повідомлений про час, дату та місце розгляду справи у суді.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН №4109006 від 23 квітня 2021 року, винесеної капралом 4-ї роти 1-го батальйону поліцейським Управління патрульної поліції України в Рівненській області, Макаренко Ю.С., вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 рухався дорогою М-06 Київ-Чоп, 302 км зі швидкістю 111 км/год. При цьому, порушив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті Горбаків на 61 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20 ТС000672.

Як вбачається із фото з приладу TRUCAM LT 20/20 ТС000762, що є додатком до постанови, зафіксовано рух автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 зі швидкістю 111 км/год 23.04.2021 о 12 год 04 хв на а/д М06 Київ-Чоп 302 км, дистанція до вимірювача 286,3 м.

Відповідно до листа «Служби автомобільних доріг у Рівненській області» №8/2941 від 26 грудня 2019 року, населений пункт село Горбаків (в напрямку руху від м. Київ до м. Рівне) дорожній знак 5.45. «Початок населеного пункту» села Горбаків розташований на 300+420 км автомобільного шляху М-06 Київ-Чоп, а дорожній знак 5.46. «Кінець населеного пункту» села Горбаків розташований на 302+500 км автомобільного шлях М-06 Київ-Чоп.

Процедура розгляду інспектором справи про адміністративне правопорушення, в тому числі і пояснення позивача було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського. З дослідженого у судовому засіданні відеозапису (а.с. 54) вбачається, що після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України та зупинки транспортного засобу поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини, позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи, будь-яких клопотань при розгляді справи позивачем не було заявлено, жодних переконливих доводів своєї невинуватості ним не надано, з боку інспектора патрульної поліції не здійснювалося будь-яких перешкод щодо реалізації позивачем своїх прав як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Позивачу ніщо не заважало скористатися своїми правами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами і доповненнями). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.3. ПДР України зобов`язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

У населених пунктах організований інтенсивний дорожній рух, що вимагає підвищеної уваги до забезпечення безпеки на проїзній частині, тому в таких місцях на всіх ділянках доріг (крім житлових зон і територій підприємств) встановлено максимально допустиме обмеження швидкості руху в 50 км/год. Дане обмеження встановленої максимальної швидкості руху вводиться знаком 5.45 «Початок населеного пункту» і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП, встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, саме на відповідача покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення і такі докази суду були надані.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

З огляду на встановлене, дослідивши матеріали, що були покладені в основу оскаржуваної постанови, суд вбачає, що дане рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема КУпАП, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, посилаючись на належні, допустимі та достатні докази у справі, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку, а стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, установлених КУпАП.

Суд відхиляє твердження позивача щодо відсутності в постанові доказів щодо місцезнаходження дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці, а також не містить доказів, яким підтверджуються обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку 5.70. «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», оскільки такі спростовуються листом Служби автомобільних доріг у Рівненській області» №8/2941 від 26 грудня 2019 року. Всі дорожні знаки встановлюються відповідно до Правил дорожнього руху та повинні відповідати вимогам національного стандарту – ДСТУ 4100:2014. Окрім того, як вбачається з доданих до відзиву фототаблиць, дорожній знак 5.70. «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» розташований перед знаком 5.45 «Початок населеного пункту» та зазначено зону дії знаку 5.70, що відповідає стандарту ДСТУ 4100:2014.

Суд також не приймає доводи позивача, що лазерний вимірювач швидкості TruCam, не є стаціонарно вмонтованим засобом, виходячи з наступного.

Листом від ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року за № 22- 38/49 також, додатково зазначено, що лазерний вимірювач ТruСАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач ТruСАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. Опломбування лазерних вимірювачів швидкості транспортних засобів ТruСАМ LTI 20/20 (далі - вимірювачі ТruСАМ) не передбачене експлуатаційними документами, методикою повірки або іншими нормативними документами (додаток).

Виробник приладу TruCam (LTI) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04.10.2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.

Прилад TruCAM отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 ТruСАМ», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.

Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.

Окрім того, згідно сертифікату про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/20476 від 24 листопада 2020 року, вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 ТruCАМ ТС000762 відповідає вимогам технічної документації. Вказаний сертифікат чинний до 24 листопада 2021 року.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, дослідивши позов та додані до нього матеріали, відзив, поданий відповідачем та відеозапис, приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 , 23.04.2021 року о 12.12 год., на автодорозі Київ-Чоп 302 км дійсно скоїв перевищення дозволеної швидкості руху більше як на 61 км/год, чим допустив порушення 12.4 ПДР України, відповідальність за що передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, тому відносно останнього правомірно застосовано адміністративне стягнення у виді штраф у розмірі 1700 грн.

Окрім того, судом звертається увага, що аналіз наведених правових норм та обставин справи дають підстави для висновку, що зазначення інспектором в оскаржуваній постанові неправильного номера вимірювача швидкості автотранспортних засобів лазерний ТruCАМ а саме №000672 замість вірного №ТС000762 не спростовує порушення позивачем вимог 12.4 ПДР України, відповідальність за що передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, та є опискою, оскільки як встановлено фото з приладу TRUCAM, що є додатком до оскаржуваної постанови, вказано TRUCAM LT 20/20 ТС000762.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, здійснення належного розгляду справи та законного притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а відтак у позові слід відмовити.

На підставі ст. 55 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 205, 242-246, 268-269, 271-272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції України в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції України, про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на дане рішення суду подається через Гощанський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до "Прикінцеві положення" КАС України пункту 3 :

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646; Головне управління Національної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: 33000, м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 2.

Суддя Д.В. Пацко