Рішення № 98414662, 14.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/2560/21

н/п 2-а/336/48/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Боєва Є.С., за участю:

секретаря судового засідання Мойсєєвої Г.В.,

представника позивача адвоката Ящук О.В.,

представників відповідача Ігнатченко М.В., Процько Л.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЗП №00350-ун про притягнення ОСОБА_1 , директора КНП "Обласна інфекційна клінічна лікарня" ЗОР, до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст. 93 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень, що винесена 18.03.2021 головним державним інспектором відділу нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області Процько Лідією Олександрівною.

Свої вимоги мотивує тим, що 18.03.2021 головним державним інспектором відділу нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області Процько Л.О. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЗП №00350-ун про притягнення ОСОБА_1 , директора КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня «ЗОР до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст. 93 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Копію вказаною постанови було отримано позивачем за допомогою послуг поштового зв`язку 24.03.2021 року.

Крім того, в порушення вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності позивача, про що свідчить відсутність підпису ОСОБА_1 на оскаржуваній постанові, а також у постанові не зазначено місця розгляду справи та місця її складання. В оскаржуваній постанові головний державний інспектор ОСОБА_2 зазначила, що підставою для її винесення слугував протокол про адміністративне правопорушення від 03.03.2021 року. На момент складання протоколу позивач надав копії інформації про виконання вимог припису від 02.03.2021 та лист №399 від 02.03.2021 року у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також, позивач просив надати йому час для підготовки пояснень. У постанові не надано жодної оцінки зазначених обставинах.

Вказала, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, головний державний інспектор ОСОБА_2 не сповістив позивача про час та місце розгляду справи; не зазначив, які документи, докази та інше він розглядає, відмовився вирішувати питання щодо задоволення обґрунтованих клопотань ОСОБА_1 ..

Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, про яких було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Своїми діями головний державний інспектор ОСОБА_2 грубо порушила вимоги ст. 278,279 КУпАП.

Зазначила, що підставою для винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення було порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, а саме на киснево-розподільчий пункт підприємством не складений паспорт (не наданий на час перевірки), який повинен містити основні характеристики обладнання контроль-вимірювальних приладів та приміщень. Зазначене не відповідає дійсності, оскільки у КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР є технічний паспорт киснево-розподільчого пункту, складений ТОВ «Провітерм-Запоріжжя», який знаходиться у відповідальної особи за безпечну експлуатацію обладнання кисневого пункту та висне проводу, їх технічний стан та збереження відповідальної документації – завідувача господарством ОСОБА_5 (на період його відсутності інженера ОСОБА_6 ). Саме ці особи відповідальні у КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР за збереження даного паспорту, а не позивач, відносно якого було винесено постанову.

З огляду на вище викладене просить скасувати постанову.

23.04.2021 ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Сторонам надано строк для надання відзиву та заперечення на відзив.

Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження, позовну заява з додатками отримано 14.05.2021, про що свідчить зворотне повідомлення, наявне у матеріалах справи.

26.05.2021 в судовому засіданні представник відповідача надав відзив, за змістом якого просить відмовити у позові в повному обсязі з наступних підстав. У зв`язку з настанням групового нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 03.02.2021 року з працівниками КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР, згідно наказу першого заступника начальника Головного управління від 05.02.2021 №236р проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки та гігієни праці за результатами якого роботодавцю видано Акт від 17.02.2021 №29/4 та Припис від 17.02.2021 №29/4. Так, 03.03.2021 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗП №ПП350-ун щодо директора КНП «ОІКЛ» ЗОР Шинкаренка В.Л. Під час складання протоколу ОСОБА_1 , як особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, було надано витяг з Акту від 17.02.2021 №29/4 та витяг з Припису від 17.02.2021 №29/4, де вказано, що відповідно до затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.1988 (НПАОП 0.00-1.65-88). ОСОБА_1 з протоколом ознайомлений та один примірник протоколу одержав, про що свідчать його особистий підпис у протоколу. У поясненнях з протоколу зазначив, що з протоколом не згоден. Однак, в порушення зазначених вимог Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.1988 (НПАОП 0.00-1.65-88) за весь час перевірки паспорт на киснево-розподільчий пункт підприємством надано не було. Даний паспорт правоохоронними органами вилучено не було, про що свідчить опис вилучених документів. Справа про адміністративне правопорушення розглянута за відсутності ОСОБА_1 в порядку та у спосіб, передбачений законодавством. Про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 було повідомлено неодноразово в телефонному режимі, позивач умисно не з`явився на розгляд справи. Копію постанови про накладення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення було направлено рекомендованим листом з повідомленням 18.03.2021 року номер поштового відправлення №6900509942962. ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, чим не використав своє право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити.

Представники відповідача просили відмовити у позові в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. Додатково зазначили, що за матеріалами досудового розслідування, технічний паспорт на киснево-розподільчий пункт не вилучався. Про дату, час і місце розгляду справи ОСОБА_1 та його представник неоднораозово повідомлялися засобами телефонного зв`язку. Пояснили, що за ст. 93 КУпАП також було притягнуто ОСОБА_5 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, оцінивши наявні докази на своєї внутрішнє переконання, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).

Згідно приписів ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення Про Державну службу України з питань праці.

Відповідно до частини першої Положення, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Статтею 7 Положення визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Державної служби України з питань праці №84 від 03.08.2018 «Про затвердження положень про територіальні органи Держпраці» затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Запорізькій області.

Частиною 1 Положення визначено, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Управління Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією, законами України указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Основними завданнями Управління Держпраці є, зокрема, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, з питань нагляду та контролю за додержання законодавства про працю.

Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення (п.15 ч.4 Положення).

Управління Держпраці в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру і контролює їх виконання.

Статтею 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ст.7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Частинами 7,8 ст. 7 Закону №877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Судом встановлено, що 17.02.2021 винесено Акт №29/4, складений за результатами проведення позаплавного заходу державного нагляду щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці КНП «ОІКЛ» ЗОР, за підсумками якого встановлено ряд порушень та винесено Припис №29/4 від 17.02.2021 про усунення виявлених порушень, для виконання директору КНП «ОІКЛ» ЗОР Шинкаренко В.Л. (а.с.49-67).

Згідно із ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

03.03.2021 року о 19 год. 50 хв. головним державним інспектором відділу нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспортні та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області Процько Л.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЗП №00350-ун відносно ОСОБА_1 , КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР, директор, який вчинив адміністративне правопорушення 11.09.2021 о 13 год. 00 хв., АДРЕСА_1 , порушив п. 9.12 Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря затв. Державнотехнічним наглядом СРСР 12.014.1988 НПАОП 0.00-1.65-88, ст. 13,14 ЗУ «Про охорону праці», чим допустив адміністративне правопорушення, а саме: на киснево-розподільчий пункт підприємства не складений паспорт (не наданий на час перевірки), який повинен містити основні характеристики обладнання, контрольно-вимірювальних приладів та приміщень (а.с.5).

В протоколі відображені пояснення ОСОБА_1 , а саме: «додаю у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 копії інформації про виконання нами припису №392 від 02.03.2021, лист №399/1 від 02.03.2021. Прошу надати час для пояснень і отримання фахової допомоги адвоката на час розгляду протоколу. З протоколом не згоден».

18.03.2021 головним державним інспектором відділу нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспортні та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області Процько Л.О. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЗП №00350-ун ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 93 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності визначено у Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків (ст.14 КУпАП).

Відповідно до ст. 93 КУпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об`єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, - тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно незаконно, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст.278 КУпАП).

Статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (ст. 271 КУпАП).

З аналізу наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З наданих до суду матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення заявив письмове клопотання про надання можливості йому скористатися правничою допомогою адвоката.

Натомість державним інспектором під час розгляду справи дана вимога виконана не була, відсутнє і підтверждення про обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і міце розгляду справи, чим було допущено порушення права особи на захист.

Аргументи відповідача про дотримання вимог ст.ст. 268, 271 КУпАП свого підтвердження належними доказами не знайшли.

Суд зауважує, що порушення права особи на захист є суттєвим, адже як випливає пояснень ОСОБА_1 , викладених у протоколі про адміністративне правопрушення, він навіть правильно не розумів, у чому саме полягає правопорушення, у вчиненні якого він фактично обвинувачувався.

18.03.2021 головним державним інспектором відділу нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспортні та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області Процько Л.О. за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника винесен опостанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЗП №00350-ун ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 93 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

30 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 482/9/17, адміністративне провадження №К/9901/38702/18 та справі №308/12552/16-а, адміністративне провадження №К/9901/32526/18 досліджував принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Верховний Суд вказує, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

В даному випадку право ОСОБА_1 щодо завчасного повідомлення його про час і місце розгляду справи було порушено.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Між тим, на підтвердження встановленого у постанові вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 93 КУпАП, крім акту від 17.02.2021 №29/4 та припису від 17.02.2021 №29/4, відповідачем не надано.

Не надано відповідачем, зокрема, посадової інструкції ОСОБА_7 , що, з урахуванням доводів позивача про відповідальних осіб за безпечну експлуатацію обладнання – завідувача господарством ОСОБА_5 та інженера ОСОБА_8 (на період відсутності завідувача господарством) та пояснень представників відповідача про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 93 КУпАП, вказує на те, що такі суттєві обставини, які можуть вплинути на висновок про винуватість чи невинуватість конкретної посадової особи, залишилися поза увагою особи, яка винісла оскаржувану постанову.

Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення складу адміністративного правопорушення у діяннях ОСОБА_7 , та законність дій щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2,3,8-11,15,72-77, 241-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЗП № 00350-ун про притягнення ОСОБА_1 , директора КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» ЗОР до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст. 93 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень 00 копійок, що винесена 18.03.2021 року головним державним інспектором відділу нагляду у агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, будівництві, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці в Запорізькій області Процько Лідією Олександрівною.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 20 липня 2021 року.

Суддя Є.С. Боєв

14.07.21