Ухвала суду № 98414281, 19.07.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 6 Справа номер №303/5592/21

Провадження №1-кс/303/1704/21

УХВАЛА

Іменем України

19 липня 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

слідчий суддя Маргитич О.І.

при секретарі Цульба О.В.

з участю прокурора Демко В.В.

слідчого СВ Мукачівського РУП

ГУНП в Закарпатській області Максим А.Ю.

захисника Соскіда Ю.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого Відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції Костовського С.С. у кримінальному провадженні №12021071120000332, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

в с т а н о в и в :

19 липня 2021 року слідчий Відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції Костовський С.С. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стсовнопідозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено що 17 липня 2021 року близько 17 години водій ОСОБА_1 , керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем марки «INFINATI» моделі «FX30D», білого кольору, номерний знак Чеської Республіки « НОМЕР_1 », рухався по автодорозі «М-25» Чоп-Мукачево, у напрямку міста Мукачева. Біля будинку №231 по вулиці Центральна, у селі Страбичово, Мукачівського району, проїжджаючи заокруглений поворот, ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п.1.2, 1,3, 1.5, 1.10, «безпечна швидкість», «узбіччя», 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1 12.1 Правил дорожнього руху України, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, у результаті чого втратив керованість і виїзд автомобіля на ґрунтове узбіччя по ходу руху, що навпроти будинку по АДРЕСА_1 під час якого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 та зіткнення з задньою частиною припаркованого на узбіччі автомобіля марки «Volkswagen», моделі «Passat», номерний знак « НОМЕР_2 ».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді вогнищевого забою головного мозку, закриту черепно-мозкову травму (ЗЧМТ), геморагічний забій головного мозку, травматичний субарахноїдальний крововилив (САК), мозкову кому першого ступеня, забої і садна голови та обличчя, множинні переломи попереково-крижового відділу хребта та кісток таза, закритий черезацетабулярний перелом лівої клубової кістки, перелом лонної кістки зліва, сідничної справа, множинні садна та забої тулуба та грудної клітки, множинні відкриті рани гомілковостопного суглобу і стопи, забійно-рвані рани правої стопи, множинні садна та забої кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

2 із 6

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - частина 2 статті 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, , якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 : може переховуватися від органу досудового слідства, зокрема це підтверджується тим, що він вчинив тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та виїхати до Чеської Республіки; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, щодо зміни їхніх показів на судовому розгляді погрози, умовляння до потерпілого та свідків даного кримінального правопорушення, оскільки останній знаючи, які склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може чинити на потерпілого та свідків психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти потерпілого та свідків, до дачі неправдивих показань про вчинення останнім кримінального правопорушення, що унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження.

Вищенаведене не дає підстав органу досудового розслідування звертатися до суду із більш м`яким запобіжним заходом відносно підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки вони не забезпечать виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчий зазначає, що враховувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 адже вчинений злочин був висвітлений у багатьох засобах масової інформації та викликали особливий суспільний резонанс, а тому перебування підозрюваного під вартою є виправданим та слугує інтересам громади у демократичному суспільстві.

Таким чином, зазначає слідчий, що фактичні обставини справи, особа підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, свідчать про неможливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню підозрюваним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання просили задоволити, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Підстави для обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, з урахуванням обставин вчиненого ним кримінального правопорушення відсутні, тому просили застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного у вигляді тримання під вартою. Свої доводи захисник мотивував відсутністю ризиків застосування саме такого запобіжного заходу, просив застосувати стосовно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Також зауважив що наразі відсутні судові експертизи, які визначають ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень та встановлюють причинно-наслідковий зв`язок щодо обставин події.

У свою чергу підозрюваний ствердив що повністю визнає свою вину у вчиненому готовий понести покарання, має намір вжити всіх можливих заходів стосовно лікування потерпілого, тому просив не позбавляти його волі.

3 із 6

Заслухавши доводи прокурора та слідчого про необхідність задоволення клопотання, думку підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, слід прийти до наступного.

Стаття 29 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Клопотання слідчого, яке надійшло до суду відповідає вимогам КПК України.

18 липня 2021 року о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286-1 КК України.

Підозрюваний копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують його обвинувачення отримав о 17 годині 40 хвилин 18 липня 2021 року, що стверджується його особистим підписом, з участю захисника.

Надані стороною обвинувачення докази та матеріали кримінального провадження свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286-1 КК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286-1 КК України, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статті 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Пунктами 3,4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, визначено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час

4 із 6

попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Слід зазначити, що відповідно до статті 176 КПК України до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та при розгляді клопотання довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існує ризик переховування від органу досудового слідства, незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні та про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Усвідомлюючи тяжкість покарання підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

При цьому слід врахувати, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, наведене свідчить про наявність у нього стійких соціальних зв`язків, є фізично здоровим, а його стан здоров`я дозволяє йому зникнути з місця проживання та переховуватися від органи розслідування прокурора та суду.

Наявність ризику незаконно впливати на свідків підтверджується тим, що ОСОБА_1 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків, а також схиляти свідків та до дачі неправдивих показань про вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження.

Проте слід врахувати що підозрюваний повністю визнав свою провину у вчиненому, ствердив що має намір відшкодувати шкоду заподіяну потерпілому, вжити заходів щодо його лікування.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та можливість призначення міри покарання у вигляді позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді виді особистого зобов`язання та особистої поруки неможливо, так як при обранні вказаного заходу, підозрюваний може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, щодо зміни їхніх показів чи відмови від їх дачі, а також він на території України не працює, осіб, які б поручились за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків та які викликають довіру суду не встановлено. Також недоцільно обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки, враховуючи тяжкість злочинів у вчиненні якого він підозрюється.

Таким чином, виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м`який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_1 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навів слідчий, тому слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Між тим, відповідно до статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним,

5 із 6

обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, з урахуванням всіх обставин, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, вважаю за необхідне визначити розмір застави у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на даний час становить 2270 гривень оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись статтями 131,132,182-184,194,196,206,372,395 КПК України слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого Відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції Костовського С.С. у кримінальному провадженні №12021071120000332, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Обрати стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286-1 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_3 , громадянину України, розмір застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 ( сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії ухвали. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти, повідомивши про це Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

У разі внесення застави відповідно до частини 5 статті 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого чи прокурора, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

При невиконанні обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при

6 із 6

застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк тримання під вартою відраховувати з 17 липня 2021 року (з моменту затримання).

Термін дії ухвали закінчується 15 вересня 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя О.І.Маргитич