Рішення № 98412844, 20.07.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №415/2632/21

Провадження №2-а/430/31/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі головуючої судді Дьоміної О.П., за участю секретаря судового засідання Савченко К.Є., представника позивача - адвоката Лисянського П.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Лисянського Павла Леонідовича, поданого в інтересах позивача ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за №148606 від 06.04.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

До Станично-Луганського районного суду Луганської області надійшов адміністративний позов адвоката Лисянський П.Л., поданого в інтересах позивача ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за №148606 від 06.04.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області від 23.04.2021 року зазначена справа передана на розгляд за територіальною юрисдикцією до Станично-Луганського районного суду Луганської області та надійшла до суду 02.06.2021 року.

03.06.2021 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з урахуванням особливостей визначених ст. ст. 268-2722, 286 КАС України.

Ухвалою суду від 06.07.2021 року клопотання представника позивача задоволено та допущено участь адвоката Лисянського П.Л. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «Easycon».

Звертаючись до суду, адвокат Лисянський П.Л. в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що постановою №148606 від 06.04.2021 року позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн. за те, що 06.04.2021 року о 11 год. 48 хв. в контрольному пункті в`їзду - виїзду «Станиця Луганська» під час здійснення контролю в`їзду - виїзду було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який відповідно з наявною базою даних 12.03.2021 року о 21 год. 56 хв. здійснив виїзд з контрольованої території України до території Російської Федерації через пункт пропуску «Мілове». 13.03.2021 року о 02 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 здійснив в`їзд до тимчасово окупованої території України з території РФ через непрацюючий пункт «Ізварине». Адвокат Лисянський П.Л. вважає постанову незаконною з наступних підстав:

ОСОБА_1 10.03.2021 року був змушений приїхати в Україну з ОРДЛО через РФ у зв`язку з необхідністю проходження медичного обстеження, тому що в нього з`явилися симптоми схожі на ГРВІ та пневмонію, оскільки на тимчасово окупованій території Луганської та Донецької областей неможливо отримати кваліфіковану медичну допомогу, тому позивач не мав іншої можливості для збереження свого здоров`я, крім виїзду на територію України. Оскільки, представники окупаційних адміністрацій РФ в ОРДЛО заборонили виїзд на підконтрольну територію України, ОСОБА_1 не мав іншої можливості потрапити на підконтрольну територію Україні, окрім як перетнувши кордон тимчасово окупованої території України з РФ. ОСОБА_1 неодноразово звертався до представників окупаційної влади РФ в м. Луганськ з вимогою пропустити його у зв`язку з необхідністю проходження курсу лікування, але дозволу не отримав, тому був вимушений 10.03.2021 року здійснити перетин державного кордону через пункт пропуску «Ізварине», у зв`язку з чим відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.

Після отримання кваліфікованої медичної допомоги на підконтрольній території України, ОСОБА_1 здійснив виїзд до території РФ через пункт пропуску «Мілове», де співробітниками відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Є. Пікуса у грубій формі було попереджено ОСОБА_1 , що за повторний перетин кордону з РФ до підконтрольної території України, його буде притягнуто до адміністративної відповідальності повторно. 13.03.2021 року ОСОБА_1 здійснив в`їзд до тимчасово окупованої території України з території РФ в напрямку н.п. Донецьк (РФ) - н.п. Ізварине (ТОТ) з метою повернення до місця постійного проживання.

06.04.2021 року, ОСОБА_1 здійснив перетин КПВВ «Станиця Луганська» до підконтрольної території України, з метою оформлення закордонного паспорту для своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 . Під час перетину КГІВВ «Станиця Луганська» постановою начальника кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» старшим прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду - виїзду «Станиця Луганська» капітана ОСОБА_3 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) грн. за ч. 2 ст. 204-2 КУпАП. На думку представника позивача, вказана постанова є незаконною, оскільки під час її винесення начальником кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» старшим прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду - виїзду «Станиця Луганська» капітаном ОСОБА_3 були допущені порушення ст. 268 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 не було надано можливості скористатися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не було ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченими ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 під час винесення постанови заявляв начальнику кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» старшому прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду - виїзду «Станиця Луганська» капітану ОСОБА_4 щодо необхідності надання йому безоплатної правової допомоги та відкладення розгляду справи до прибуття адвоката або іншого фахівця у галузі права, але його вимоги були проігноровані. Вказані дії свідчать про те, що підхід начальника кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» старшого прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду - виїзду «Станиця Луганська» капітана ОСОБА_3 є формальним, а ОСОБА_1 слід вважати невинним, постанову №148606 від 06.04.2021 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків начальника кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» старшого прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду виїзду «Станиця Луганська» капітана ОСОБА_4 .

Адвокат Лисянський П.Л. в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача - Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду не прибув, жодних заяв від нього не надходило.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2021 року начальником кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» старшим прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду - виїзду «Станиця Луганська» капітаном Литвиненком Є.Д. винесено постанову за №148606 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5 100 грн.

Так, в оскаржуваній позивачем постанові зазначено, що 06.04.2021 року об 11 год. 48 хв. в КП в`їзду-виїзду «Станиця Луганська» дорожній коридор №6 «Станиця-Луганська - Щастя - Новоайдар» під час здійснення контролю в`їзду/виїзду було виявлено ОСОБА_1 , який 12.03.2021 року о 21 год. 56 хв. здійснив виїзд з контрольованої території України до території РФ через пункт пропуску «Мілове», чим порушив вимоги п. 3 та п. 21 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» затвердженого Постановою КМ України від 17.07.2019 року №815. Також було встановлено, що особою було надано пояснення, відповідно до яких 13.03.2021 року о 02 год. 00 хв. особа здійснила в`їзд до тимчасово окупованої території України з території РФ на напрямку н.п. Донецьк (РФ) - н.п. Ізварине (ТОТ) в районі н.п. Ізварине Луганської області та під час в`їзду до тимчасово окупованої території України з території РФ заходи оформлення (контролю в`їзду/виїзду) представниками ДПС України не здійснювались. Намагання особи здійснити в`їзд до тимчасово окупованої території України встановленим порядком не підтверджено, скоєне правопорушення та накладене на нього стягнення особа не оспорює, права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України особі були роз`яснені.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступне:

Згідно ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1ст. 204-2 КУпАП - порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частина 2 цієї статті передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.

З пункту 3 Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року за №815, вбачається, що в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

Згідно п. 21 вищевказаного порядку особи, транспортні засоби, що в`їжджають - виїжджають, товари (вантажі), що переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій через контрольні пункти в`їзду-виїзду, підлягають контролю в`їзду/виїзду.

Згідно ст. 222-1 КУпАП - органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну, порушенням порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в`їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).

Зі змісту ст. 258 КУпАП вбачається, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 204-2 КУпАП (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду), якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1,4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП - обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Суд вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які достовірні і достатні докази наявності в діях ОСОБА_1 того складу адміністративного правопорушення, який вказано в оскаржуваній постанові. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що позивач перетнув державний кордон України саме в той спосіб, та в тому місці, які вказані у оскаржуваній постанові. Посилання в постанові на те, що позивач визнав свою вину суд не бере до уваги, оскільки, одного визнання вини позивачем було б недостатньо для встановлення в його діях ознак адміністративного правопорушення, адже оскарживши постанову у справі про адміністративне правопорушення позивач фактично відмовився від визнання своєї вини.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі за №215/5304/16-а (2-а/215/47/17) - притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за умови повного з`ясування усіх обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення та виявлення причин, що спричинили його вчинення. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності не достатньо лише встановлення факту вчинення нею порушення, оскільки застосування передбачених нормами КУпАП заходів впливу, можливе лише за умови відсутності обставин, визначених статтями 17, 247 КУпАП та у разі, якщо вина особи повністю, доведена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем п. 3 та п. 21 Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №815 від 17.07.2019 року, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно ОСОБА_1 , що є підставою для скасування постанови №148606 від 06.04.2021 року.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини щодо відсутності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, суд вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, якщо відповідачем у справі виступала посадова чи службова особа, то судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який є юридичною особою та в якому працює ця особа. При цьому, залучення такого суб`єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.

Позивачем був сплачений судовий збір в сумі 454 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2085883785.1 від 13.04.2021 року. Таким чином, враховуючи вищевикладене вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону (військової часини 9938), який є юридичною особою та до структури якого входить відділ прикордонної служби «Станиця Луганська» Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адвоката Лисянського Павла Леонідовича, поданого в інтересах позивача ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за №148606 від 06.04.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову начальника кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» старшого прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду - виїзду «Станиця Луганська» капітана Литвиненко Євгенія Дмитровича за №148606 від 06.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-2 КУпАП, а відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону - військової часини 9938 (код ЄДРПОУ 14321736, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги, буд. 58) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 05.02.2003 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя О.П. Дьоміна