Постанова № 98406904, 16.07.2021, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/1210/21

Провадження № 3/647/849/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року місто Берислав

Суддя Бериславського районного суду Херсонської області Миргород В. С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштований, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , розглянуто у присутності порушника, якому роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, клопотань не заявлено,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2021 року до Бериславського районного суду Херсонської області надійшов адміністративний протокол серії ДПР18 №156192 від 30.04.2021 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адмінінстративне правопорушення серії ДПР18 №156192 від 30.04.2021 року ОСОБА_1 30.04.2021 року о 01-27 год. в с.Тягинка по вул.Больнична Бериславського району Херсонської області керував керував автомобілем марки «CITROEN BERLINGO», державний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з рота, нестійка хода, неадекватна поведінка), від продуття алкотестера та від проходження огляду на стан сп`яніння в лікарні відмовився в присутності двох свідків, чім порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що Правил дорожнього руху не порушував, за кермом автомобіля не перебував, перебувала його дружина. Свідки є зацікавленими особами. Працівниками поліції не надано достатньо доказів його провини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Суддя, вислухавши особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши надані пояснення, письмові матеріали справи, у тому числі відеозаписи, надані разом з адміністративними матеріалами, прийшла до наступного.

Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, якою затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»; спільним Наказом МВС та МОЗ України віл 9 листопада 2015р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», самої Інструкцією.

У відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: а )запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак алкогольного сп`яніння( крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в протоколі зазначені ознаки алкогольного сп`яніння.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, хоча п.6 вищезазначеної інструкції зазначає, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.; лікарем закладу охорони здоров`я, факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння зафіксований відеозаписом переглянутим у судовому засіданні, а також актом огляду на стан алкогольного сп`ягніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`ягніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ( а.с.7, 8).

Відтак, суд вважає спростованими доводи правопорушника ОСОБА_1 щодо незаконності складання відносно нього протоколу за відмову від огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.

З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що 30.04.2021 року о 02-38 год. останні були запрошені у якості свідків при огляді водія автомобіля «CITROEN BERLINGO», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 від якого було чуть запах алкоголю, хода його була нестійкою, поведінка неадекватною, який відмовився продути алкотестер «Драгер», також відмовився пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, відмовився підписати протокол та надати письмові пояснення.

В п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом на вимогу працівника поліції відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: на вимогу поліцейського, водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Саме невиконання ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є предметом судової перевірки.

Отже, адміністративна відповідальність наступає саме за «відмову» від проходження водієм встановленого порядку медичного огляду, а тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд, дослідивши надані документи, приходить до висновку, що процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не була порушена.

Що стосується пояснень правопорушника ОСОБА_1 з приводу того, що останній не керував транспортним засобом, за кермом нібито перебувала його дружина ОСОБА_4 , та не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, суд зазначає наступне.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_4 , 29.04.2021 року до 20-00 години вона перебувала на робочому місці. Прийшовши додому чоловіка ОСОБА_1 не було, де він був її невідомо, також був відсутній автомобіль «CITROEN BERLINGO», на якому їздив чоловік. Приблизно о 01-00 год. зателефонував чоловік та попросив привезти документи на рушницю. Вона приїхала на вул..Лікарняну, де були працівники поліції, від яких дізналась, що в автомобілі чоловік перевозив належну йому рушницю. ОСОБА_5 їхав з річки на підпитку та його зупинили працівники поліції. У подальшому чоловікові запропонували пройти тестування на стан сп`яніння з допомогою «Драгера» або пройти медичне освідування у лікарні. На таку пропозицію ОСОБА_5 у присутності двох понятих відмовився та пояснив, що 29.04.2021 року ввечері на березі лиману випив пиво, після чого сів у автомобіль та почав рух в сторону домівки (а.с.3).

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля, коли працівники поліції у присутності двох свідків запропонували останньому пройти медичний огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Також перебуваючи за кермом автомобіля ОСОБА_1 телефонував дружині, ОСОБА_4 та просив привести документи на рушницю. На запитання дружині про його місце знаходження, пояснив її що знаходиться недалеко, на вул..Больничній, що спростовує покази ОСОБА_1 надані в судовому засіданні, щодо керування автомобілем саме його дружиною ОСОБА_4 .

Достовірність вказаного відеозапису не викликає у судді сумнівів, тому суд вважає такий доказ належним у справі.

Окрім цього 30.04.2021 року ОСОБА_1 у своїх письмових пояснення наданих начальнику Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області полковнику поліції О.Пєшкову зазначає, що він 30.04.2021 року о 01-20 год. перевозив в автомобілі «CITROEN BERLINGO», державний номер НОМЕР_2 між переднім сидінням свою гладко ствольну рушницю без чохла з трьома патронами. Дозвіл на рушницю знаходився вдома (а.с.4). Тобто підтвердив факт керування транспортним засобом, саме 30.04.2021 року о 01-20 год. тобто під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Оцінивши зазначені докази в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ЄПДР, який зобов`язує водіїв на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Суддя бере до уваги значну суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

За статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати д нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір, розмір якого встановлено законом.

Керуючись ст. 40-1 , ч.1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить сумі 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортним засобами на строк один рік.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу – 34000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 гривні 00 копійок. Судовий збір перераховувати на Номер рахунку (IBAN) UA 758999980313141206000021039, отримувач коштів: ГУК у Херсон обл/Берисл р-н/22030101, код за ЄДРПОУ 37959517, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, пункт 5.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці.

Постанова набрала законної сили _____ 2021 року.

Суддя В. С. Миргород