Рішення № 98406806, 29.06.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2021 Справа №607/2013/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Безручко Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства та їх бездіяльністю ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Державної казначейської служби України, у якому просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в його користь за рахунок державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку (Державне казначейство України) завдану йому моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 19 серпня 2017 року Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області в ЄРДР було зареєстроване кримінальне провадження №12017210000000239 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.240 КК України №, за яким його, дружину та сина намагалися безпідставно звинуватити, як членів організованого злочинного угрупування, в порушенні правил охорони або використання надр. Про наявність зазначеного провадження та проведення стосовно нього та його рідних досудового слідства, позивачу стало відомо 08 листопада 2018 року під час проведення за місцем його проживання та здійснення підприємницької діяльності ряду обшуків та ознайомлення із ухвалами слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Із вказаних ухвал вбачалось, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом підприємницької діяльності, у комерційних цілях, організував злочинну схему видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, а саме підземних вод, без дозволу на користування надрами. В подальшому ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживають за адресою АДРЕСА_1 , шляхом незаконного видобування підземних вод, налагодили виробництво та збут на території західного регіону України бутильованої питної води торгових марок “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” та “Збручанська купіль ”. Із часу відкриття кримінального провадження, його та його рідних не викликали для дачі пояснень чи пред`явлення документів щодо діяльності підприємства. Під час проведення обшуків, та при розслідуванні кримінального провадження жодних фактів протиправноїдіяльності з його сторони чи його рідних встановлено не було. В подальшому, ОСОБА_1 неодноразово звертався як усно, так і з письмовими заявами та скаргами на дії слідчих до керівництва Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, які залишилися без реагування. Під час проведення обшуків 08 листопада 2018 року слідчими було безпідставно опломбовано виробниче обладнання, електрощитову, комунікації постачання води за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено значну кількість робочої документації, необхідної для нормального ведення підприємницької діяльності, яка була повернена лише після завершення слідства. Дозволів на опломбування виробничих потужностей підприємства та заборону підприємницької діяльності орган досудового слідства не отримував та жодних рішень з цього приводу ОСОБА_1 надано не було. Внаслідок протиправних дії посадових осіб ГУНП в Тернопільській області підприємство ОСОБА_1 не працювало, значна кількість найманих працівників була звільнена з роботи. Окрім цього, за період вимушеного простою підприємства з вини працівників поліції було втрачено ряд клієнтів, зв`язки з якими напрацьовувалися упродовж багатьох років. Позивач переконаний, що слідство безпідставно затягувалось з метою спонукання його та його рідних визнати себе винними у тому чого не вчиняли. Зазначає, що у кримінальному провадженні не призначалось та не проводилось жодних ревізій та експертиз діяльності належного йому підприємства. Лише після неодноразових скарг ОСОБА_1 , постановою слідчого відділу Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області від 9 березня 2019 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210000000239 було закрите на підставі п.2 ч. 1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу злочину. Таким чином, позивач вважає, що працівниками Головного управління Національної поліції в Тернопільській області під час здійснення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні було порушено його конституційні права громадянина. Після відкриття кримінального провадження органом досудового слідства не було проведено об`єктивного розслідування, а в подальшому безпідставно звинувачуючи його та членів його сім`ї у вчинення кримінальних правопорушень, яких вони не вчиняли, було введено в оману суд, на підставі чого 01 листопада 2018 року винесено судові ухвали на проведення обшуків. Органом досудового слідства в особі Головного управління Національної поліції в Тернопільській області порушено конституційні права, передбачені ст. 62 Конституції України, принцип презумпції невинуватості. Оскаржити до суду зазначені протиправні діяння працівників поліції під час досудового слідства ОСОБА_1 не мав можливості, оскільки процесуально не був визнаний стороною, чи будь-яким іншим учасником процесу. Зокрема було підірвано його авторитет, як громадянина серед мешканців населеного пункту та району за місцем проживання, також серед колег підприємців, значна кількість яких припинила співпрацю з ним. Все це викликало у позивача значні хвилювання, переживання. Був порушений його звичний уклад життя, він не міг спокійно спати, був подавлений, наслідки цих душевних переживань відчуває по даний час. Завдану позивачу моральну шкоду останній оцінює у розмірі – 50 000 гривень.

Представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області подав суду відзив на позовну заяву, у якому вказує на те, що СУ ГУНП в Тернопільській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні 12017210000000239 від 19.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України. В ході здійснення досудового розслідування факти порушення встановлених правил використання надр, а також видобування корисних копалин загальнодержавного значення не знайшли свого підтвердження тому в діях ОСОБА_5 не було встановлено ознак злочину передбаченого ч.4 ст. 240 КК України. Внаслідок наведеного 09.03.2019 старшим слідчим СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Мудрим Ю.І. винесено постанову про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210000000239 від 19.08.2017 у зв`язку з відсутністю складу злочину (ч.1 ст. 284 КПК України). Вважає, що позивач зобов`язаний був звернутися з вимогою про відшкодування шкоди до органу котрий закрив вказане кримінальне провадження. Оскільки, в матеріалах справи відсутні будь - які фактичні дані котрі б підтверджували той факт, що позивач звертався до органів Національної поліції з вимогою про відшкодування шкоди, тому вважає, що ним було порушено вимоги Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативну-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Відповідач вважає, що позивачем не доведено та не додано розрахунку заподіяння йому моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру, не надано будь-яких доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми. Зазначає, що позовні вимоги суперечать самому механізму відшкодування шкоди та нормам законодавства. У зв`язку із наведеним, просить відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю.

Представник Державної казначейської служби України подав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що Державна казначейська служба України розглянувши позовні вимоги по даній справі вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем не надано необхідних, належних доказів, якими мотивує обставини, викладені у позовній заяві. Вважає, що у позовній заяві відсутні факти заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить.Державна казначейська служба України вважає позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, яку позивач оцінив в 50 000 грн. – необґрунтованими, факт заподіяння позивачу моральної шкоди не підтверджений жодними доказами, як і не підтверджено наявність причинно-наслідкового зв`язку із життєвими обставинами.

Позивач та його представник відповіді на відзив не подавав.

03 лютого 2021 року у даній справі проведено підготовче судове засідання за наслідками якого закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача – адвокат Жовтий М.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав наведених ними у позовній заяві.

Представник Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутності, позовних вимог не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю, з мотивів наведених у відзиві на позов.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

19 серпня 2017 року Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами правоохоронного органу та зареєстровано кримінальне провадження №12017210000000239 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 240 КК України.

Як вбачається із Витягу є Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12017210000000239 від 19 серпня 2017 року « …громадянин ОСОБА_6 будучи суб`єктом підприємницької діяльності, організував незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення (води) без спеціального дозволу на користування надрами на території Тернопільської області та налагодив виробництво, фасування та збут бутильованої питної води.».

Як вбачається із рапорту оперуповноваженого УЗЕ в Тернопільській області ДЗЕ Національної поліції України від 18.08.2017 року, в ході проведення заходів було виявлено незаконну діяльність гр.. ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_3 , який будучи суб`єктом підприємницької діяльності, у комерційних цілях, в порушення ст..ст.19, 21, 23 Закону України «Про надра» організував злочинну схему видобутку корисних копалин загальнодержавного значення без спеціального дозволу на користування надрами. В подальшому, спільно із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 шляхом незаконного видобування підземних вод налагодив виробництво бутильованої питної води торгових марок «Щедрик», «Збручанська купіль» та збут на території західного регіону. Реалізацію та постачання незаконно виготовленої питної води ОСОБА_1 здійснює з використанням власного автотранспорту.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження № 12017210000000239, органом досудового розслідування на підставі ухвал слідчого судді під час досудового розслідування проводились негласні слідчі дії – візуальне спостереження за місцем, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за місцем ведення ОСОБА_1 своєї підприємницької діяльності, а також неодноразово проводились негласні слідчі дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру, яким користувався ОСОБА_1 .

Крім цього, як вбачається із ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 20 вересня 2018 року, задоволено клопотання слідчого про тимчасовий доступ дот речей та документів та надано тимчасовий доступ до інформації, яка становить банківську таємницю про повний рух грошових коштів по поточних рахунках, які належать ОСОБА_1 із роз шифровкою контрагентів, їх рахунків та сум та призначень платежів.

Також, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 01 листопада 2018 року задоволено клопотання слідчого ГУНП в Тернопільській області про проведення обшуку та надано дозвіл на проведення обшуку на земельній ділянці за кадастровим номером №6124610500:02:002:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 з метою виявлення та вилучення обладнання, призначеного для видобування води, зразки води, яка видобута зі свердловини, що знаходиться на даній земельній ділянці і використовується для виробництва бутильованої води, документів які свідчать про постачання води, тару, в якій здійснюється розлив води. Такий обшук був проведений органом досудового розслідування про що свідчить його протокол від 08 листопада 2018 року наявний у матеріалах кримінального провадження.

Крім цього, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 01 листопада 2018 року задоволено клопотання слідчого ГУНП в Тернопільській області про проведення обшуку та надано дозвіл на проведення обшуку у будинку, інших господарських та підсобних приміщеннях, по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 з метою виявлення та вилучення обладнання, призначеного для видобування води, документів, які свідчать про постачання та реалізацію води, тару, в яку здійснюється розлив води, який в подальшому було проведено органом досудового розслідування 08 листопада 2018 року.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.11.2018 року задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно та документи, які було вилучено в ході проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 .

09 березня 2019 року старшим слідчим СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Мудрим Ю.І. винесено постанову про закриття кримінального провадження №12017210000000239, з підстав передбачених п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 240 КК України.

15 лютого 2005 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво на знак для товарів та послуг на торгову марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та 10 червня 2011 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво на знак для товарів та послуг № НОМЕР_1 на торгову марку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

10 травня 2012 року ОСОБА_1 , як фізична особа підприємець отримав дозвіл, виданий Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області терміном дії з 10 травня 2012 року до 10 квітня 2015 року на спеціальне водокористування ПП «Швирло Б.Б.» свердловиною з ціллю господарсько-побутового і технологічного водопостачання та відведення зворотних вод.

Також згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В00 №125801, ОСОБА_1 02 березня 2001 року зареєстрований як фізична особа – підприємець.

Також згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ОСОБА_1 зазначено – «виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки».

Таким чином, із наведеного встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12017210000000239 від 19.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.240 КК України, стосовно ОСОБА_1 , який будучи суб`єктом підприємницької діяльності організував незаконний видобуток корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами на території Тернопільської області та налагодив виробництво, фасування та збут бутильованої питної води проводились слідчі дії, у тому числі негласні слідчі дії, а саме візуальне спостереження, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які обмежували права позивача. Зокрема, здійснено втручання у приватне спілкування ОСОБА_1 шляхом отримання в оператора стільникового зв`язку доступу до інформації про трафіки з`єднань мобільного телефону, який належав позивачу. Також, за місцем проживання ОСОБА_1 , а також за місцем здійснення ним підприємницької діяльності органом досудового розслідування було проведено обшуки, внаслідок яких було здійснено втручання у його приватне життя, порушено недоторканість житла та право власності під час яких були вилучені документи, пов`язані із здійснення ним підприємницької діяльності, накладено арешт на майно.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні тривало з 19.08.2017 року по 09 березня 2019 року, тобто 18 місяців.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до ч.2 ст.1176 ЦК України, право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.7 ст.1176 ЦК України, порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Зокрема, вищезазначений порядок відшкодування шкоди встановлений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», громадянинові відшкодовуються моральна шкода у наведених випадках в статті 1 цього Закону.

Згідно із частинами другою, третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної шкоди визначається із урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Тобто, законом передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом з урахуванням мінімального розміру заробітної плати.

Викладене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діють на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ, з урахуванням внесених змін та доповнень, розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2021 року становить 6 000 гривень.

Вимоги частин 2 та 3 статті 23 ЦК України передбачають, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.(частина третя статті 23 ЦК України).

Статтею 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Рішенням Конституційного Суду України від 3 жовтня 2001 року по справі № 1-36/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) встановлено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається на державу.

Згідно із ч.5 ст.9, ч.6 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст..38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч.5 ст.5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Аналізуючи наведені обставини, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог позивача, аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд вважає, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують заподіяння моральної шкоди позивачу внаслідок обмеження його конституційних прав, завданими незаконними діями органів досудового розслідування при здійсненні кримінального провадження №12017210000000239, а тому суд вважає, що його позовні вимоги підлягають до задоволення. При цьому, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд враховує моральні страждання, які було заподіяно позивачу внаслідок незаконного проведення щодо нього негласних слідчих дій органом досудового розслідування у рамках зазначеного кримінального провадження, обшуків за місцем проживання та ведення ним підприємницької діяльності, накладення арешту на майно, як наслідок втручання у його приватне життя, обмеження його прав, у тому числі на таємницю телефонних розмов, недоторканість житла. Визначаючи розмір моральної шкоди позивачу, суд виходить із тривалості кримінального провадження №12017210000000239, яке становило 18 місяців. При цьому визначаючи розмір моральної шкоди, суд у тому числі враховує моральні страждання, які поніс позивач під час проведення слідчих дій органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а саме порушення його нормальних життєвих зв`язків, які вимагали від нього додаткових зусиль для організації в подальшому свого життя, відновлення ним у повній мірі своєї підприємницької діяльності, яку він здійснював до порушення кримінального провадження, негативний вплив на ділову репутацію позивача, як фізичної особи приватного підприємця, що зумовило втрату ним своїх потенційних клієнтів, які були покупцями виробленої ним продукції, понесені у зв`язку із цим моральні переживання позивача. Внаслідок чого, позивач змушений був докладати додаткових зусиль для організації та відновлення своєї репутації, яка у нього склалась до вчинення слідчих дій у зазначеному кримінальному провадженні, пояснень невинуватості перед своїми партнерами, близькими та знайомими людьми.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства та їх бездіяльністю, задовольнити.

Стягнути із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 02 липня 2021 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан