Рішення № 98406634, 13.07.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1324/21

Номер провадження 2/585/656/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді – Євлах О.О., за участю: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ромни цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження

позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

до

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи - не з`явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК» ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25032 грн. 00 коп. та сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн.

2. Позов обґрунтував тим, що 09 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 863410. 23.04.2020 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 23 квітня 2020 р. до Договору факторингу № 23042020 від 23.04.2020 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25032 грн., з яких: 7000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3780 грн. – сума заборгованості за відсотками; 14252 грн. – сума заборгованості за пенею.

Згідно п. 3.9 Договору Факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього Договору, Клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти фактору протягом трьох банківських днів з дати їх отримання, на рахунок фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов`язаний надати розшифровку платежів, у вигляді електронного листа, а саме: вказати наступні дані Боржників: прізвище, ім`я, по – батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору. Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме: з 23.04.2020 р. Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 863410 в розмірі 25032 грн..

3. Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі. Свої заперечення мотивує тим, що відповідач здійснював платежі на погашення заборгованості і на даний час повністю погасив її. В свою чергу, позивач не надав жодного доказу на підтвердження наявності вказаної заборгованості. Зокрема, як вбачається з Картки обліку - інформації за укладеним договором № 863410 від 09.05.2019, яка надана самим позивачем, відповідач на погашення кредиту сплатив загалом 24822 грн. Однак, всупереч п.3.5 Договору № 863410 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 09.05.2019 р. і ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», позивач жодного разу не зарахував сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення основної суми позики, а направляв їх виключно на погашення процентів за користування сумою позики. Таким чином, відповідач погасив основну суму позики, розмір якої становить 7000 грн., оскільки загальні платежі відповідача становлять значно більшу суму – 24822 грн., а відповідно до п. 3.5 Договору кредиту і ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», сплачені відповідачем кошти, в першу чергу, направляються на погашення простроченої до повернення суми Позики. Таким чином, не підлягають стягненню з відповідача 7000 грн. основної суми позики у зв`язку з фактичним її поверненням. Крім того, відповідач погасив також і відсотки за користування основною сумою позики, розмір яких відповідно до змісту позовних вимог становить 3780 грн., оскільки розмір загальних платежів відповідача після нарахування коштів на погашення основної суми боргу (7000 грн.) становить суму, достатню для погашення відсотків, а саме: 17822 грн. Таким чином, не підлягає стягненню з відповідача 3780 грн. відсотків (процентів) за користування основною сумою позики у зв`язку з фактичним її поверненням. З наданої позивачем Картки обліку – інформації за укладеним договором № 863410 від 09.05.2019 р., позивач (його попередник – ТОВ «Авентус Україна») взагалі не здійснював нарахування заборгованості за пенею. Тож, вимога позивача в цій частині є безпідставною. Оскільки відповідачем не визнається позов, то і можливість стягнення з відповідача судових витрат відповідач також повністю заперечує. З огляду на викладене, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з його безпідставністю. Крім того, просить стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (а. с. 45-48).

4. Представник позивача надав суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій повідомив, що при формуванні Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 23042020 від 23.04.2020 р. було допущено технічну помилку, яка потягла за собою технічну помилку при формуванні позовної заяви. Відтак, первісним кредитором було помилково розраховано складові заборгованості Відповідача за Договором № 863410 від 09.05.2019 р. в сумі 25032 грн. Просить суд вважати вірним наступне: ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 25032 грн., з яких: 7000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 14672 грн. – сума заборгованості за відсотками; 3360 грн. – сума заборгованості за неустойкою. Просить суд звернути увагу на ту обставину, що загальна сума заборгованості відповідача за Договором № 863410 від 09.05.2019 р. є однаковою, як в Реєстрі Боржників за Договором Факторингу № 23042020 від 23.04.2020 р., так і в Картці обліку за Договором № 863410 від 09.05.2019 р. Просить суд взяти до уваги те, що позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника, а, відтак, позивач лише просить суд стягнути із Відповідача ту заборгованість за Кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором. Наголошує на тому, що Кредитний договір, укладений між Відповідачем та Первісним кредитором, Договір відступлення прав вимоги, укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину. Відтак, і розрахунок заборгованості вважається чинним. Щодо неустойки за Договором просить взяти до уваги, що позивачем жодних додаткових нарахувань не здійснювалося, всі нарахування стосовно процентів та неустойки за Договором № 853410 були здійснені первісним кредитором. Відповідач не виконав та не виконує в подальшому зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Щодо витрат на правничу допомогу, зазначив, що ОСОБА_1 в особі представника відповідача до відзиву на позовну заяву не додано доказів розміру витрат, які Відповідач поніс, тому відсутні підстави для їх стягнення (а. с. 53-57).

5. Представник відповідача надав суду заперечення, в яких вважав відповідь на відзив позивача безпідставною, а позов таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі. Зокрема, вважає, що відповідач погасив і 7000 грн. основного боргу, і відсотки за користування основною сумою позики, розмір яких відповідно до уточнених позовних вимог становить 14672 грн., оскільки розмір загальних платежів відповідача після вирахування коштів на погашення основної суми боргу (7000 грн.) становить суму, достатню для погашення відсотків, а саме: 17822 грн. (24822 грн. – 7000 грн.=17822 грн.). Таким чином, не підлягає стягненню з відповідача 14672 грн. відсотків (процентів) за користування основною сумою позики у зв`язку з фактичним її поверненням. При цьому, наголошує, що згідно з п. 3.6 та 1.3.2 Договору кредиту, максимальний розмір процентів, які позивач має право нараховувати та отримати від відповідача становить 10962 грн. (7000 грн. х 1, 8 % = 126 грн.; 126 грн. х 87 днів = 10962 грн.). Щодо вимог про стягнення 3360 грн. заборгованості за неустойку, то вважає, що залишку платежів відповідача за Договором кредиту після вирахування коштів на погашення основної суми боргу (7000 грн.) та відсотків у максимально можливому розмірі (10962 грн. – згідно з п. 3.6, 1.3.2 Договору кредиту) достатньо для погашення усієї суми штрафів у розмірі 3360 грн. Зокрема, після відрахування коштів на погашення основної суми боргу та відсотків у відповідача залишається переплата у розмірі 6860 грн. Більше того, після відрахування вказаної суми штрафів у відповідача залишається переплата за договором у розмірі 3500 грн. Щодо заперечень позивача проти стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, то докази у підтвердження розміру витрат на правову допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

6. Представник позивача надав суду додаткові пояснення у справі, в яких проти стягнення з нього витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. заперечував. Зокрема, просив звернути увагу на те, що адвокатом у наданих документах на підтвердження розміру витрат на правову допомогу не зазначено витрачений час на надання послуг, у тому числі на складання відзиву та складання заперечень. Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

7. Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

8. Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, у заяві до суду просили проводити розгляд справи в їх відсутності, проти позову заперечували, просили у задоволенні позовних вимог відмовити; вимоги про стягнення витрат на правову допомогу підтримали в повному обсязі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

9. Ухвалою суду від 17 травня 2021 року (а.с.30) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

10. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.

11. 09 травня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 863410 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту; згідно якого товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в загальній сумі 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат. Згідно п. 1.4. Договору загальна вартість Позики за зниженою ставкою складає 127,00 % від суми Позики (у процентному виразі) або 8890, 00 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування Позикою – 27, 00 % від суми Позики (у процентному виразі) або 1890, 00 грн. Відповідно до п. 1.6 Договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у вставлений строк Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою. Згідно з п. 4.5 Договору штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь – якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів та пені), нарахованої за порушення Клієнтом зобов`язань за цим Договором, не може перевищувати 50 % суми, одержаної Клієнтом за цим Договором, і становить 3500, 00 грн. (а. с. 4-5).

12. Згідно графіку платежів до договору про надання коштів у позику, на умовах споживчого кредиту № 09.05.2019 дата повернення Позики та сплати нарахованих процентів – 08 червня 2019 року, сума позики – 7000,00 грн.; сума нарахованих процентів – 1890,00 грн., разом до сплати – 8890, 00 грн. (а. с. 5, зв.).

13. З паспорта споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який ОСОБА_1 електронним підписом 09.05.2019 р., сума кредиту – 7000 грн.; строк кредитування – 30 днів; мета отримання кредиту – покриття побутових витрат Клієнта; знижена процентна ставка річних – 328, 50 %, тип процентної ставки – фіксована (а. с. 6-7).

14. Відповідно до договору факторингу № 23042020 від 23.04.2020 р. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а. с. 8-9).

15. Відповідно до Реєстру боржників від 23 квітня 2020 р. до Договору факторингу № 23042020 від 23.04.2020 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25032 грн., з яких: 7000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3780 грн. – сума заборгованості за відсотками; 14252 грн. – сума заборгованості за пенею.

16. Згідно Акту прийому – передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 23042020 від 23.04.2020 р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» уклали даний Акт про те, що на виконання п. 1.2 Договору Факторингу № 23042020 від 23.04.2020 р. ТОВ «Авентус Україна» передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 6294, після чого, з урахуванням п. 1.2 Договору факторингу від 23.04.2020 р., від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від Боржників і Факторів стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей (а. с. 10).

17. Згідно Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 23042020 від 23.04.2020 р. боржником вказаний ОСОБА_1 , номер кредитного договору 863410, сума заборгованості за основною сумою боргу – 7000 грн., сума заборгованості за відсотками – 3780 грн., сума заборгованості за пенею, штрафами – 14252 грн., сума заборгованості разом – 25032, 00 грн. (а. с. 13).

18. Відповідно до картки обліку позичальника ОСОБА_1 загальна заборгованість становить 24822, 00 грн. (а. с. 14-15).

19. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, види діяльності ТОВ «Авентус Україна» - інші види грошового посередництва; інші види кредитування (а. с. 20, 21-22).

20. Зі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, вбачається, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є фінансовою установою; має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на: надання послуг факторингу (а. с. 16, 17, 18).

ІV. Норми права

21. Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Одним із видів договорів, є договір приєднання, яким відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як передбачено ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях…….

Згідно норм викладених в ст. 644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Оцінка Суду.

22. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Так, виходячи з п. 1.6 Договору № 863410 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 09.05.2019 р. договір є продовженим на тих же умовах, тобто оплата за користування кредитом здійснюється позичальником відповідно до п. 1.4 Договору. Відповідач на погашення заборгованості вніс перший платіж у строк визначений договором,-08.06.2019р. в сумі 1890,00 грн. Відтак, нарахування відсотків за користування в період з 09.06.2019р. по 08.07.2019р. має здійснюватись за ставкою 27% на місяць. Відповідач сплатив 08.07.2019р. на рахунок позикодавця 3780,00 грн., тобто 1890,00 грн. відсотки і 1890,00 грн. на погашення суми позики, а тому після цього платежу сума позики знижується до 5110, 00 грн. Наступний платіж відповідач здійснив 12.09.2019 р., тобто понад строк кредитування за зниженою відсотковою ставкою, а тому відсотки за період позики з 10.08.2019 р. по 12.09.2019 р. нараховуються за правилами п. 1.3.2 Договору і складатимуть за цей період в розмірі 59, 4 %. За таким же алгоритмом суд розрахував подальше погашення заборгованості, використовуючи при цьому дані Картки обліку (а.с.14-15). А саме:

Станом на 08.07.2019 р. =7000 грн. (сума боргу)- (3780 грн.(внесені кошти) -1890 грн.(сплачені відсотки) = 5110 грн. (залишок позики)

Станом на 09.08.2019 р. = 5110 грн. – (3780 грн.(внесені кошти) – 1379, 70 грн.(відсотки за період користування 09.07.2019р. по 08.08.2019р. за ставкою 27% від суми позики)) = 2709, 70 грн.

Станом на 2.09.2019 р. = 2709, 70 грн. – (3780 грн. (внесені кошти) – 1609, 57 грн. (відсотки за період користування 09.08.2019р. по 12.09.2019р. за ставкою 54,9% від суми позики)) = 539, 27 грн.

Станом на 16.10.2019 р. = 539, 27 грн. – (3780 грн.(внесені кошти) – 330,03 грн. .(відсотки за період користування 13.09.2019р. по 16.10.2019р. за ставкою 61,2% від суми позики) – 168 грн. (пеня за два місяці – (84 грн. + 84 грн.)) = - 2742, 70 грн.

Таким чином, з огляду на проведений судом розрахунок відповідач платежем від 16.10.2019 р. погасив суму отриманого кредиту, а тому з розрахунком наданим позивачем суд не погоджується, оскільки він суперечить умовам укладеного Договору.

Суд не погоджується з доводами позивача стосовно того, що сума заборгованості за відсотками і пенею, зазначені у позові є опискою, оскільки у витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №2304220 від 23.04.2020 р. зазначені такі ж суми, що й в позовній заяві (а.с.13).

20. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем заборгованість за договором № 863410 від 09.05.2019 р. повністю погашена, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

23. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позовних вимогах в повному обсязі витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

24. Щодо витрат відповідача на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

12 липня 2021 року через канцелярію суду представник відповідача ОСОБА_2 надав докази судових витрат, понесених відповідачем на надання правничої допомоги, зокрема, копію Договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.06.2021 р., предметом якого є надання правової допомоги, включаючи захист, представництво інтересів Клієнта в будь – яких цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних, інших публічних та приватних правовідносинах; квитанцією № 113 від 09.06.2021 р., згідно якої адвокатом Яковцем Є.О. отримано від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2000 грн. за надання правничої допомоги відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 09.06.2021 р. (за складання відзиву на позовну заяву); квитанцією № 114 від 11.06.2021 р., згідно якої адвокатом Яковцем Є.О. отримано від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1000 грн. за надання правничої допомоги відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 09.06.2021 р. (за участь в одному судовому засіданні); квитанцією № 115 від 29.06.2021 р., згідно якої адвокатом Яковцем Є.О. отримано від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2000 грн. за надання правничої допомоги відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 09.06.2021 р. (за складання заперечення).

25. Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми права, суд робить висновок, що вимоги відповідача про стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Витрати на правничу допомогу адвоката мають бути: пов`язаними з конкретною справою; співмірними із: складністю справи, що визначається предметом спору, обсягом дослідження доказів, тривалістю розгляду справи, тощо; ціною позову; обсягом наданих послуг, що має бути підтверджено актами наданих послуг, актами виконаних робіт, тощо; витраченим часом адвоката на надання правничої допомоги; підтверджені належними доказами, а саме: квитанцією до прибуткового касового ордера, платіжним дорученням з відміткою банку або іншим банківським документом, касовим чеком, тощо.

Крім того, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Також, слід вказати, що предметом даної справи є стягнення заборгованості за кредитним договором, що є справою незначної складності. У той же час, розмір витрат, понесених відповідачем, склав 5000 грн., що є не співмірним зі складністю даної справи.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, з урахуванням того, що такі витрати понесені фактично, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а також, беручи до уваги критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором – відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19 липня 2021 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. О. Євлах