Рішення № 98406454, 13.07.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/12920/20

Провадження №2/592/376/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді – Косолап М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Панченко Ю.С.,

представника позивача – Яременко Т.О.,

представника відповідача – Пономаренка В.П.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДОМКОМ СУМИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

У с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДОМКОМ СУМИ» (далі – позивач, товариство) звернулося до суду з позовом і просить стягнути з ОСОБА_1 (далі – відповідач) на його користь заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2015 по 30.10.2020 у розмірі 90797,49 грн., суму інфляційних втрат 3203,60 грн., суму трьох процентів річних у розмірі 2793,55 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що з 01.11.2015 товариство надає послуги з утримання, управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , щомісячно здійснюється нарахування за надані послуги. З 01.11.2015 по 31.07.2019 нарахування за житлово-комунальні послуги товариством здійснювалось відповідно до тарифів встановлених рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради, з 01.08.2019 по 30.10.2020 нарахування здійснювалось відповідно до ціни, що зафіксована у договорі № 16/07/2019-1-У про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16.07.2020. Зазначає, що власники нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку нарівні з власникам квартир у цьому будинку є співвласниками спільного майна такого будинку. Кожен співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. За відповідачем зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 439 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Між товариством та відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов`язки, оскільки товариство надавало послуги з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а відповідач ними користувався. Відповідач як власник нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку зобов`язаний брати участь у загальних витратах будинку АДРЕСА_1 , пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Відповідач фактично споживає надані послуги, проте не здійснює оплати за отримані послуги, у зв`язку з чим за період з 01.11.2015 по 30.10.2020 виникла заборгованість у розмірі 90797,49 грн.

23.03.2021 від представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову. Заперечення мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником окремого об`єкту нерухомого майна, яке знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 загальною площею 439 кв.м. Приміщення обладнане окремим входом, окремими системами електропостачання та водопостачання і водовідведення. Спільних комунікацій з іншою частиною житлового будинку не має. ОСОБА_1 не повинна нести витрати на утримання внутрішньо будинкових систем, які забезпечують життєдіяльність окремих квартир, а також брати участь в обслуговуванні та ремонті ліфтів, вносити плату за освітлення місць загального користування та за спожиту ліфтами електроенергію, прибирання прибудинкової території, якою з боку двору відповідач та інші власники нежитлових приміщень не користуються, а з лицьової сторони з боку АДРЕСА_1 прибирають та утримують самі. Від часу придбання ОСОБА_1 19.02.2015 об`єкту нерухомого майна позивач жодного разу з пропозицією про укладення та/або надання послуг з утримання її нерухомого майна чи всього будинку в цілому до неї не звертався. Вважає, що між позивачем та відповідачем відсутні цивільно-правові договірні відносини. Зазначає, що позивачем пред`явлені позовні вимоги за п`ять років, а загальний строк позовної давності складає три роки, тому просить застосувати строки позовної давності до позовних вимог.

05.04.2021 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, згідно яких зазначає, що відповідачу належить нежитлове прибудоване приміщення по АДРЕСА_1 , з часткою 1, яка не може розглядатися як одна з осіб, якій належить на праві спільної власності приміщення загального користування у житловому будинку, якими вона не користується, а тому не зобов`язана брати участь у їх утриманні. У позовній заяві пред`явлено окремі позови по трьох договорах, укладених позивачем з різними суб`єктами на обслуговування будинку. По першому договору незрозуміло, чи має позивач право виступати на законних підставах тією особою, яка дійсно обслуговувала житловий будинок в зазначений період часу. Позивачем не надано доказів, що після укладення 16.10.2015 договору, копія договору направлялась на адресу ОСОБА_1 . З 01.08.2018 договірні відносини, та взагалі права та обов`язки сторін по договору від 16.10.2015 припинилися, а тому пред`являти вимоги у позивача немає законних підстав. Тим більше, позивачем пропущено строк позовної давності без поважних причин. Щодо договору від 01.08.2018 позивач не надав доказів того, що вчинив усі дії після укладення цього договору по його легалізації та поширення його дії на заявленого відповідача. 31.07.2019 цей договір припинив свою дію і тому по цьому договору позивач не має підстав для пред`явлення позову. Щодо договору від 31.07.2019 зазначає, що позивач обрав не вірний спосіб захисту свого цивільного права та інтересу.

24.06.2021 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, згідно яких зазначає, що обов`язки щодо сплати за житлово-комунальні послуги несе власник приміщення, а не орендар. Кожен власник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Оплата на утримання ліфта лежить на всіх власниках майна в багатоквартирному будинку незалежно від того, чи користуються ці особи даним технічним пристосуванням. Вказує, що дев`ятиповерховий будинок збудований та зданий в експлуатацію одночасно разом з нежитловими приміщеннями, що перебувають на першому поверсі, як і указано у договорі купівлі-продажу.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засідання позовну заяву підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити. Зазначив, що між сторонами відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг. ОСОБА_1 є власником окремого об`єкту нерухомого майна та не повинна нести витрати на утримання внутрішньо будинкових систем. Вказував, що нежитлове приміщення передано в оренду ТОВ «ОРБІТОН», а тому саме орендар повинен здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги.

Заяви, клопотання.

02.03.2021 відповідачем подано заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відкладення розгляду справи.

23.03.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

24.03.2021, 06.05.2021, 08.06.2021 та 24.06.2021 представником позивача подано заяви про відкладення розгляду справи.

24.03.2021 представником відповідача подано заяву про відкладення розгляду справи.

05.04.2021 представником відповідача подано письмові пояснення.

30.04.2021 представником відповідача подано клопотання про залучення доказів до справи та залучення співвідповідача.

24.06.2021 представником позивача подано додаткові пояснення.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.01.2021 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін на 17.02.2021.

17.02.2021 у зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 04.03.2021.

04.03.2021 ухвалою суду заяву відповідача про розгляд справи у загальному провадженні залишено без задоволення, розгляд справи відкладено на 24.03.2021.

24.03.2021 за клопотанням представників сторін розгляд справи відкладено на 12.04.2021.

12.04.2021 розгляд справи відкладено на 06.05.2021 для надання доказів.

06.05.2021, 08.06.2021 та 29.06.2021 розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача.

13.07.2021 ухвалою суду клопотання представника позивача про залучення співвідповідача залишено без задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Відповідач ОСОБА_1 з 19.02.2015 є власником нежитлового приміщення першого поверху дев`ятиповерхового будинку, площею 439 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Договором купівлі-продажу від 19.02.2015 (а.с. 173-178, 222-223, 224-228).

11.07.2013 виготовлено Технічний паспорт на належні ОСОБА_1 нежитлові приміщення площею 439 кв.м., що знаходяться в житловому будинку (магазині) АДРЕСА_1 (а.с. 212-215).

16.10.2015 року між КП «Сумижитло» Сумської міської ради, як балансоутримувачем та управителем, та ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ», з метою забезпечення якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлових будинків, його технічного обладнання та надання житлово-комунальних послуг, було укладено договір № 16102015-1У на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до якого КП «Сумижитло» Сумської міської ради передало ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» функції з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, згідно з переліком будинків, зазначених у Додатку № 1 до договору, до якого входить будинок АДРЕСА_1 . Даний договір набрав чинності 01.11.2015 та припинив дію 31.07.2018 (а.с. 40-45).

На підставі Договору № 797-У на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного між Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради та ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» від 01.08.2018 ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» надає послуги з утримання житлових будинків, споруд і прибудинкових територій, житлово-комунальні послуги власникам та користувачам житлових та/або нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 46-52).

26.06.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «ОРБІТОН» укладено договір оренди нежитлового приміщення № 3 (далі – Договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове платне користування нежитлове підвальне приміщення площею 71,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення першого поверху дев`ятиповерхового будинку площею 439,0 кв.м. (а.с. 230-232). Пунктом 2.3 Договору оренди передбачено, що до складу орендної плати не входить вартість спожитих орендарем комунальних послуг, в тому числі з використання електроенергії, води та каналізації, газопостачання для опалення будівлі, та інші витрати пов`язані з утриманням території та будівлі.

З 01.08.2019 ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» надає послуги з утримання житлових будинків, споруд і прибудинкових територій, житлово-комунальні послуги власникам та користувачам житлових та/або нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі укладеного між ТОВ «КК «ДОМКОМ СУМИ» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , договору № 16/07/2019-1-У про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16.07.2019 (а.с. 53-61).

Позивач надає житлово-комунальні послуги з утримання будинку і прибудинкової території по АДРЕСА_1 , що підтверджується актами надання послуг, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами надання послуг, актами приймання виконаних робіт, актами здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 75 -147).

11.06.2020 на адресу ОСОБА_1 , як власнику нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , направлено копію договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 16.07.2019 № 16/07/2019-1-У (а.с. 148, 149, 150-151).

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано розрахунок суми заборгованості, відповідно до якого, за період з 01.11.2015 по 30.10.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість у розмірі - 90797,49 грн. (а.с. 28-29).

З долучених до позову розрахунків суми інфляційного збільшення та трьох процентів річних вбачається, що позивачем за період заборгованості з 21.11.2017 по 11.11.2020 нараховано суму інфляційного збільшення у розмірі 3203,30 грн. та три проценти річних на суму заборгованості за період з 21.11.2017 по 11.11.2020 у розмірі 2793,55 грн. (а.с. 28-29, 30-35, 36-39).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець), зобов`язується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

У період, за який виникли спірні правовідносини між сторонами, з 24.06.2004 діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV (далі – Закон № 1875-ІV), який втратив чинність 01.05.2019, а з 01.05.2019 діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ (далі – Закон № 2189-VІІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1875-ІV житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до пункту 1 частини статті 20 Закону № 1875-ІV споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону № 1875-ІV обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 20 Закону № 1875-ІV споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно пунктів 1, 5 частини 2 статті 7 Закону № 2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону № 1875-ІV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 8 Закону № 2189-VІІІ виконавець комунальної послуги зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15.

Відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлялась, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, останньою не надано.

Відтак між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, та оплати таких послуг, їх надання здійснюється на підставі типового договору про надання житлово-комунальних послуг, положення якого мають юридично обов`язковий характер і підлягають застосуванню незалежно від того, включені вони до конкретного договору чи ні, тому доводи представника відповідача щодо відсутності між сторонами договірних правовідносин на увагу суду не заслуговують.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 є власником окремого об`єкту нерухомого майна спростовуються наданими ним договором купівлі продажу та технічним паспортом, відповідно до яких ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, що розташоване на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо доводів представника відповідача про те, що сам орендар повинен здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

У даному випадку позовні вимоги позивачем пред`явлено безпосередньо до ОСОБА_1 , а правовідносини за договором оренди, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ОРБІТОН» не є предметом розгляду даної справи.

З огляду на викладене, у відповідача, як власника нерухомого майна, виникли зобов`язання щодо сплати заборгованості за надані комунальні послуги, а не укладення письмового договору про надання послуг не є підставою для звільнення відповідача як споживача від оплати відповідних послуг.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконала свого обов`язку своєчасно і в повній мірі оплачувати отримані надані житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2015 по 30.10.2020, в результаті чого за вказаний період виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 90797,49 грн.

Зазначений розмір заборгованості за надані житлово-комунальні послуги відповідачем не спростовується.

Разом з тим, представником відповідача заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Частиною 1 статті 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Відповідно до частин 3 і 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позов надійшов до суду 16.11.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, нараховані у період з 01.11.2015 по 31.10.2017, який знаходиться поза межами трирічного строку позовної давності, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в межах трирічного строку позовної давності за період з 01.11.2017 по 30.10.2020 становить 66327,59 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині 2 статті 625 ЦК України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, у зв`язку із простроченням відповідачем сплати комунальних послуг, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 3203,60 грн. за час прострочення та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 2793,55 грн., які нараховані в межах позовної давності та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, яка утворилась у період з 01.11.2017 по 30.10.2020 у сумі 66327,59 грн.; інфляційні втрати у розмірі 3203,60 грн. та три проценти річних в сумі 2793,55 грн.

Судові витрати.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1570,61 грн. (72324,74 грн. х 2102 грн. : 96794,64 грн.).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263 та 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДОМКОМ СУМИ» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДОМКОМ СУМИ»: заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2017 по 30.10.2020 у сумі 66327 (шістдесят шість тисяч триста двадцять сім) грн. 59 коп.; інфляційні втрати у розмірі 3203 (три тисячі двісті три) грн. 60 коп. та три проценти річних в сумі 2793 (дві тисячі сімсот дев`яносто три) грн. 55 коп.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДОМКОМ СУМИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2015 по 31.10.2017 у розмірі 24469 грн. 90 коп. – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДОМКОМ СУМИ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1570 грн. 61 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Ковпаківський районний суд міста Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ДОМКОМ СУМИ», м. Суми, вул. Троїцька, 49, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 39673255.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 19 липня 2021 року.

Суддя М.М. Косолап