Ухвала суду № 98405297, 16.07.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2442/21

Провадження № 1-кс/307/658/21

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

у вигляді домашнього арешту

16 липня 2021 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., секретар судового засідання Пальонна М.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Дьордяя І.М, погодженого із прокурором Тячівської окружної прокуратури Баником С.Ю., у кримінальному провадженні № 12021071160000390 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя смт. Великий Бичків, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації місця проживання по АДРЕСА_2 , непрацюючого, із неповною загальною середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, інваліда ІІІ групи, який підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю прокурора Баника С.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

та його захисника адвоката Телегазія В.І.,

в с т а н о в и л а:

Слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Дьордяй І.М. 16 липня 2021 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим із прокурором Тячівської окружної прокуратури Баником С.Ю., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилався на те, що під час досудового розслідування встановлено, що 14 липня 2021 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «AUDI», модель «А4» номерний знак Словацької Республіки НОМЕР_1 та рухаючися в смт. Солотвино в напрямку м. Тячів підібрав в якості пасажира ОСОБА_2 , який стояв на автобусній зупинці, намагаючись доїхати до м. Хуста та добровільно погодився сісти до автомобіля, яким керував ОСОБА_1 в подальшому, рухаючись вказаним автомобілем в напрямку м. Хуста, під час руху між населеними пунктами м. Тячів - смт. Буштино, ОСОБА_1 розпочав словесний конфлікт з ОСОБА_2 , який виник на ґрунті вартості оплати за проїзд та діючи умисно, відкрито, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, з метою заволодіння майном ОСОБА_2 та всупереч волі останнього, погрожуючи йому насильством, вирвав з рук потерпілого грошові кошти в сумі 3700 гривень, після чого, зупинився на виїзді з смт. Буштино та, продовжуючи здійснювати словесну погрозу, видворив потерпілого з автомобіля і розвернувши автомобіль в напрямку м. Тячів, покинув місце злочину та зник у невідомому напрямку, внаслідок чого, спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 3700 гривень.

Вина ОСОБА_1 , повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допиту потерпілого, протоколом затримання ОСОБА_1 та іншими матеріалами кримінального провадження.

15 липня 2021 року о 03 год. 40 хв. ОСОБА_1 було затримано на підставі ст.208 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Таким чином, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 , вчинив злочини, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення; може незаконно впливати на потерпілого та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час розгляду вказаного клопотання прокурор Тячівської окружної прокуратури Баник С.Ю. в обґрунтування доводів клопотання посилався на викладені у ньому обставини.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Телегазій В.І. заперечили щодо задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, що належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 під час досудового розслідування може забезпечити інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою. Крім цього, ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, де проживає із матір`ю, а також є інвалідом ІІІ групи з 2008 року та визнаний таким пожиттєво.

Дослідивши обставини клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною другою цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За правилами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Статтею 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Із матеріалів кримінального провадження, наданих слідчим, видно про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, і він є раніше не судимий.

Також, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років і це може стимулювати підозрюваного до переховування від органу досудового розслідування, а також впливати на потерпілого з метою зміни ним своїх показань.

Однак, такий ризик як перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не знайшов свого підтвердження під час розгляду вказаного клопотання.

Проте, прокурором не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, а саме обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Із довідки та характеристики, виданих виконавчим комітетом Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області та посвідчення видно, що ОСОБА_1 неодружений, проживає із матір`ю у квартирі, яку винаймає по АДРЕСА_2 , є інвалідом ІІІ групи, офіційно не працює, однак працює по найму без укладання трудових угод; за період проживання скарг у виконавчий комітет не поступало, тобто у нього є постійне місце проживання та наявна родина, за місцем свого проживання характеризується позитивно, що свідчить про міцність у ОСОБА_1 соціальних зв`язків в місці його постійного проживання та наявність у нього родини.

Ураховуючи наведене необхідно застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який є достатнім для запобігання наявним ризикам і забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби і його може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно частин 5 та 7 статті 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

За наведеного, необхідно покласти на підозрюваного на строк до двох місяців такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, а у разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це та не залишати без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації місця проживання по АДРЕСА_2 , на строк по 14 вересня 2021 року включно, запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 та не залишати вказане житло у нічний час у період з 22 год. по 06 год. ранку наступного дня.

Згідно частин 3 та ч. 4 ст. 181 КПК України ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Дьордяя І.М., погодженого із прокурором Тячівської окружної прокуратури Баником С.Ю., про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя смт. Великий Бичків, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації місця проживання по АДРЕСА_2 , на строк по 14 вересня 2021 року включно, запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1. Прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, а у разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це.

2. Не залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 та не залишати вказане житло у нічний час у період з 22 год. по 06 год. ранку наступного дня.

Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Дьордяя І.М.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_1 , по 14 вересня 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 19.07.2021, о 13 год. 00 хв.

Слідчий суддя Л.Р.Сас