Постанова № 9840305, 07.06.2010, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 1-70/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2010 року місто Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми в складі:

головуючого судді Рунова В.Ю.

при секретарі Дегтяренко В.М.

з участю прокурорів Петренка В.І., Рубана О.П.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нижні Серогози Нижнє Серогозьського району Херсонської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, працюючого директором ПВКП «Анталія», проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого

за ст.ст.212 ч.3, 366 ч.2 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, приватного підприємця, працюючого директором ПП «Омега С», раніше судимого:

1. 11.06.2008 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст.ст.358 ч.2, 358 ч.3, 70 ч.1 КК України до обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки

за ст.ст.27 ч.5, 212 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України, -

в с т а н о в и в:

Органом досудового слідства ОСОБА_2 було предявлено обвинувачення за ст.212 ч.3 КК України в тому, що обіймаючи посаду директора та одночасно виконуючи обовязки головного бухгалтера ПВКП «Анталія», будучи службовою особою, відповідальною за керівництво і організацію ведення бухгалтерського обліку, підготовку податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов'язаних із своєчасним нарахуванням та сплатою необхідних сум податків, зборів, обов'язкових платежів у встановленому законом порядку, за попередньою змовою з ОСОБА_3, який надавав йому допомогу у здійсненні господарської діяльності та веденні бухгалтерського обліку, в період часу з серпня 2006 р. по червень 2008 р. умисно підробили з метою ухилення від сплати податків на прибуток та на додану вартість податкові накладні та інші документи щодо здійснення господарської діяльності ПВКП «Анталія» з ПП «Спецдревмет» м. Кременчук Полтавської області та ТОВ «Делона» м. Дніпропетровськ (з яких ПП «Спецдревмет» було у 2003 р. знято з податкового обліку та скасовано державну реєстрацію, а ТОВ «Делона» ніколи не здійснювало фінансово-господарської діяльності з ПВКП «Анталія») і використали ці підроблені документи в бухгалтерському обліку, врахувавши їх при складанні податкових декларацій з податку на прибуток та ПДВ, внаслідок чого були безпідставно завищені валові витрати підприємства та податковий кредит та занижено чисту суму зобовязань ПВКП «Анталія» з цих податків, які підлягали сплаті до бюджету.

Внаслідок вказаних дій директор ПВКП «Анталія» ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і п.п.4.1, 4.1.1, 4.1 ст.4; п.п.5.1, 5.2.1, 5.2, 5.3.9, 5.3 ст.5; п.п.8.4.3, 8.4 ст.8; п.п.11.3.1, 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та умисно ухилився від сплати податків, які входили в систему оподаткування податку на прибуток на загальну суму 495708 грн. і податку на додану вартість на загальну суму 368356 грн.

Крім того, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 з метою прикриття своєї незаконної діяльності підробили та використали в бухгалтерському обліку ПВКП «Анталія» авансові звіти за 2006-2007 р.р. про витрачені на господарські потреби кошти ПВКП «Анталія» з підробленими ними документами від ПП «Спецдревмет» та TOB «Делона», чим порушив вимоги п.п.4.2.9(г), п.4.2 ст.4, 8.1 ст.8; п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не було утримано та перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 273991 грн.

Всього таким чином впродовж серпня 2006 р. червня 2008 р. ОСОБА_2 ухилився від сплати податків на загальну суму 1138055 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Також ОСОБА_2 органом досудового слідства було предявлено обвинувачення і за ст.366 ч.2 КК України в тому що він, будучи службовою особою підприємства, повторно вніс завідомо неправдиві відомості в офіційні документи та підробив документи на придбання ТМЦ від імені ПП «Спецдревмет» та ТОВ «Делона» податкові та видаткові накладні, акт № ОУ-0001-5 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.10.2006 р.; довіреності серії ЯНМ № 601066 від 30.11.2006 р., № 601068 від 27.12.2006 р., № 601067 від 04.12.2006 р., а також повторно підробив офіційні документи податкової звітності ПВКП «Анталія» податкові декларації з ПДВ та з податку на прибуток, які в подальшому були незаконно використані в бухгалтерському обліку ПВКП «Анталія» та протиправно враховані для завищення валових витрат та податкового кредиту при складанні податкових декларацій з податку на прибуток та ПДВ і надані до податкової інспекції з метою ухилення від сплати податків, що призвело до тяжких наслідків у вигляді ненадходження до державного бюджету податків на загальну суму 1138055 грн.

ОСОБА_3 в порядку ст.277 КПК України прокурором, який брав участь у розгляді справи було предявлено обвинувачення за ст.ст.27 ч.5, 212 ч.3 КК України в тому, що він за попередньою змовою з директором ПВКП «Анталія» ОСОБА_2, який мав намір ухилитися від сплати податків на прибуток та додану вартість шляхом завищення валових витрат підприємства та податкового кредиту, в період часу з серпня 2006 р. по червень 2008 р. підробили податкові накладні та інші документи про здійснення господарської діяльності між ПВКП «Анталія» та ПП «Спецдревмет» м. Кременчук Полтавської області і TOB «Делона» М . Дніпропетровськ, які були незаконно використані в бухгалтерському обліку ПВКП «Анталія» та протиправно враховані при складанні податкових декларацій з податку на прибуток підприємства та ПДВ, внаслідок чого були безпідставно завищені валові витрати, податковий кредит та занижено чисту суму зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ ПВКП «Анталія», яка підлягала сплаті до бюджету.

Вказаними діями ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і п.п.4.1, 4.1.1, 4.1 ст.4; п.п.5.1, 5.2.1, 5.2, 5.3.9, 5.3 ст.5; п.п.8.4.3, 8.4 ст.8; п.п.11.3.1, 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», результаті чого не було нарахована і не сплачена до бюджету сума податку на додану вартість 368356 грн. та податку на прибуток на загальну суму 495708 грн.

Крім того, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2 з метою прикриття своєї незаконної діяльності підробили та використали в бухгалтерському обліку ПВКП «Анталія» авансові звіти за 2006-2007 р.р. про витрачені на господарські потреби кошти ПВКП «Анталія» з підробленими ними документами від ПП «Спецдревмет» та ТОВ «Делона», внаслідок чого не було утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 273991 грн., чим були порушені вимоги п.п.4.2.9(г), 4.2 ст.4; п.п.8.1 ст.8; п.п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Всього таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ухилились від сплати податку на прибуток в сумі 495708 грн., податку на додану вартість в сумі 368356 грн. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 273991 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великому розмірі в сумі 1138055 грн.

Також ОСОБА_3 було предявлено обвинувачення і ст.ст.358 ч.2, 358 ч.3 КК України в тому, що він у співучасті з директором ПВКП «Анталія» ОСОБА_2 в період з серпня 2006 р. по червень 2008 р. з метою ухилення від сплати податків (відображення по податковому та бухгалтерському обліку операцій по придбанню ПВКП «Анталія» товарно-матеріальних цінностей у ПП «Спецдревмет» та ТОВ «Делона», що давало можливість незаконно завищити валові витрати та податковий кредит і зменшити зобов'язання по податку на прибуток та ПДВ перед бюджетом) повторно внесли завідомо неправдиві відомості в офіційні документи та використали їх, а також склали та використали завідомо неправдиві документи про здійснення фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства, які вони врахували в бухгалтерському та податковому обліку підприємницької діяльності, що призвело до ненадходження до бюджету податків на загальну суму 1138055 грн.

Крім того, ОСОБА_3 як СПДФО в період часу з жовтня 2007 р. по травень 2008 р. повторно підробив та використав завідомо підроблені офіційні документи від ПП «Спецдревмет»» та ТОВ «Делона» і в бухгалтерському та податковому обліку своєї підприємницької діяльності з метою ухилення від сплати податків, які надав до податкової інспекції, що призвело до ненадходження до бюджету податків на загальну суму 98193 грн.

В період з вересня 2008 р. по квітень 2009 р. не будучи службовою особою ПВКП «Анталія» та не маючи відповідного дозволу, ОСОБА_3 повторно склав документи від імені директора ПВКП «Анталія» ОСОБА_2 про проведені господарські операції ПВКП «Анталія» з ПП ОСОБА_4, які передав ОСОБА_4 як справжні, тобто використав підроблені документи.

Під час розгляду справи від підсудного ОСОБА_3 надійшло клопотання про повернення кримінальної справа на додаткове розслідування та зміні йому запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Вислухавши думку прокурорів Петренка В.І. і Рубана О.П., які просили відмовити ОСОБА_3 у задоволенні вказаного клопотання і вважали за можливе закінчити судове слідство по справі та перейти до дебатів, міркування захисника ОСОБА_1 та підсудного ОСОБА_2, які не заперечували проти клопотання, перевіривши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що під час розслідування даної кримінальної справи була допущена неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота та неправильність не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Неправильним досудове слідство визнається у разі, коли органом досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Згідно ст.120 КПК України досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом 2-х місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокурору з обвинувальним висновком. При відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи на підставі направлень № 2372 від 20.08.2008 р. та № 4025 від 10.12.2008 р. в період з 20.08. по 28.08.2008 р. та з 10.12. по 18.12.2008 р. була проведена планова невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПВКП «Анталія» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р.

В ході перевірки було встановлено, що відповідальним за фінансово-господарську діяльність ПВКП «Анталія», починаючи з 09.08.2006 р. по день підписання акту, був тільки ОСОБА_2, який і обіймав посаду директора. Посада головного бухгалтера на підприємстві не була передбачена штатним розписом.

За наслідками проведеної перевірки був складений акт від 18.12.2008 р. за № 10355/2314/32024200/69, який був підписаний ОСОБА_2, згідно якого в період з серпня 2006 р. по червень 2008 р. ПВКП «Анталія» в особі директора ОСОБА_2 були допущені порушення п.п.4.1, 4.1.1, 4.1 ст.4; п.п.5.1, 5.2.1, 5.2, 5.3.9, 5.3 ст.5; п.п.8.4.3, 8.4 ст.8; п.п.11.3.1, 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (знижений податок на прибуток на загальну суму 495708, 0 грн.), п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (знижений податок на додану вартість на загальну суму 368356,0 грн.), п.п.4.2.9 (г), 4.2 ст.4; п.8.1 ст.8; п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (не правильне утримання та своєчасність перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2006 р. на суму 273991,33 грн., а всього на 1138055,33 грн. (т.1 а.с.103-127).

Вказані матеріали перевірки акт з додатками на 179 арк. 29.12.2008 р. були направлені для прийняття процесуального рішення начальнику УПМ ДПА в Сумській області, які останнім були отримані 30.01.2008 р., що підтверджується супроводжувальним листом (т.1 а.с.102)

Як вбачається з рапорту старшого о/у ОУ УПМ ДПА в Сумській області від 08.01.2009 р. (зареєстрованого в КОІпЗП ГВПМ ДПІ в м. Суми за № 6 від 09.01.2009 р.) останній доводив до відома керівництва УПМ ДПА в Сумській області факт вчинення директором ПВКП «Анталія» ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, наводячи при цьому у своєму рапорті на підтвердження своєї позиції певні обставини, в тому числі посилаючись на вказаний вище акт планової документальної перевірки ПВКП «Анталія» № 10355/2314/32024200/69 від 18.12.2008 р. та відповідних рішень-повідомлень, в яких були зазначені порушення податкового законодавства та донараховані податки на суму 1138055 грн. Також в даному рапорті був зроблений висновок, що ПВКП «Анталія» в єдиній особі директора ОСОБА_2 проводило протягом 2006-2008 р.р. фінансово-господарські операції з фіктивними підприємствами ПП «Спецдревмет» м. Кременчук та ТОВ «Делона» м. Дніпропетровськ щодо придбання паливно-мастильних матеріалів з використанням підроблених документів (т.1 а.с.92).

Таким чином станом на 09.01.2009 р. була відома службова особа ПВКП «Анталія», яка за версією слідства вчинила злочини, передбачені ст.ст.358 ч.3, 366 ч.2 КК України, тобто службове підроблення та використання завідомо підроблених документів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.98 КПК України, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Разом з тим, вперше ігноруючи вказані вище положення кримінально-процесуального закону, 20.01.2009 р. в.о. прокурора м. Суми порушує кримінальну справу за ст.ст.358 ч.3 і 366 ч.2 КК України щодо службового підроблення та використання завідомо підроблених документів від імені ПП «Спецдревмет» та ТОВ «Делона» не відносно конкретної службової особи ПВКП «Анталія», якою є лише директор ОСОБА_2 (і тільки він), а за фактом у відношенні якихось незрозумілих і чомусь невстановлених на протязі майже місяця перевірки службових осіб ПВКП «Анталія» (т.1 а.с.1-2).

Постановою заступника прокурора Сумської області від 20.01.2009 р. при визначені підслідності даної справи також було зазначено, що злочини, передбачені ст.ст.358 ч.2 і 3, 366 ч.2 КК України вчинювались невстановленими особами спільно з службовими особами ПВКП «Анталія» з метою ухилення від сплати податків, а тому дана кримінальна справа і була передана до слідчого відділу податкової міліції ДПА у Сумській області (т.1 а.с.3). При цьому також не дотримуються вимоги ч.2 ст.98 КПК України, хоча ухилитися від сплати податків ПВКП «Анталія» могла лише одна особа (і тільки службова) це директор ОСОБА_2, т.я. крім останнього на підприємстві ніхто ніколи не працював, що знайшло своє підтвердження як в ході досудового, так і під час судового слідства.

05.02.2009 р. аналогічним рапортом (зареєстрованого в КОІпЗП ГВПМ ДПІ в м. Суми за № 45 від 05.02.2009 р.) співробітник ОУ УПМ ДПА в Сумській області доводить до відома свого керівництва і про вчинення директором ПВКП «Анталія» ОСОБА_2 інших протиправних дій, передбачених ст.212 ч.3 КК України. (т.1 а.с.94).

06.02.2009 р. прокурором відділу Сумської обласної прокуратури була складена довідка (зареєстрованої у КЗіПЗ прокуратури Сумської області за № 19 від 06.02.2009 р.), в якій він також вказував на необхідність порушення кримінальної справи відносно службових осіб ПВКП «Анталія», ТОВ «Нафтогаз» та ТОВ «Ойлтрейд-Союз» за ст.ст.212 ч.3, 366 ч.2 КК України, також посилаючись при цьому на вищевказаний акт № 10355/2314/32024200/69 від 18.12.2008 р. про результати невиїзної планової документальної перевірки ПВКП «Анталія» (т.1 а.с.96-97).

Але знову, ігноруючи вимоги ч.2 ст.98 КПК України, кримінальна справа за ст.ст.212 ч.3, 366 ч.2 КК України порушується постановою заступника прокурора Сумської області від 06.02.2009 р. (т.1 а.с.8-9) не відносно конкретної службової особи ПВКП «Анталія» - директора цього підприємства ОСОБА_2, а за фактом. При цьому заступник прокурора у своїй постанові як на підстави порушення справи посилається на матеріали перевірки дотримання податкового законодавства ПВКП «Анталія».

Лише 20.05.2009 р. старшим слідчим СВ ПМ ДПА у Сумській області відносно директора ПВКП «Анталія» ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ст.ст.212 ч.3, 366 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України. При цьому слідчий в даній постанові зазначив, що вчинення ОСОБА_2 інкримінованих йому злочинів підтверджується, крім іншого, і проведеними перевірками (т.1 а.с.14-15).

В ході розгляду справи було встановлено, що починаючи з січня 2009 р. і по час порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.ст.212 ч.3, 366 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України відносно останнього органом досудового розслідування активно проводились слідчі дії та інші процесуальні дії, передбачені КПК України, зокрема обшуки (т.3 а.с.94, 95, 97-99) тощо.

Аналогічні процесуальні дії орган досудового слідства здійснював і у відношенні підсудного ОСОБА_3 (т.6 а.с.2, 4, 5-7, 8-13; т.37 а.с.132; т.38 а.с.12-13, 14-15, 17-18). Зокрема, в поданні слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА в Сумській області від 26.01.2009 р. зазначено, що підроблені бухгалтерські документи ПП «Спецдревмет» та ТОВ «Делона» були використані приватним підприємцем ОСОБА_3 при здійсненні безтоварної операції з придбання паливно-мастильних матеріалів. При цьому слідчий у своєму вказав, що директор ПВКП «Анталія» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знайомі між собою та заповнюють фіктивні документи один одному.

Однак кримінальна справа відносно ОСОБА_3 за ст.ст.212 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.2 КК України була порушена лише 08.07.2009 р. (т.1 а.с.17-19), хоча останній, як було зазначено вище, із самого початку досудового слідства фігурував у даній кримінальній справі як підозрюваний і відносно нього активно проводились слідчі дії.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_3 з 24.12.2008 р. перебував на обліку в кримінально-виконавчій інспекції Ковпаківського району м. Суми і згідно встановлених судом обовязків повідомив інспекцію та отримав дозвіл на виїзд до с. Коблево Одеської області по службовим питанням з поверненням до м. Суми у вересні 2009 р. (т.38 а.с.25).

Не зважаючи на відсутність ОСОБА_3 в м. Суми, слідчий у цей час порушує справу, 13.07.2009 р. своєю постановою матеріали справи відносно ОСОБА_3 виділяє в окреме провадження у зв'язку з неможливістю встановити місце перебування останнього (т.1 а.с.23-25), 23.07.2009 р. оголошує у розшук ОСОБА_3 та звертається до суду з поданням для обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, зазначаючи, що останній ухиляється від слідства.

Таким чином, органом досудового слідства штучно розєднуються матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не можуть бути розглянуті окремо.

14.07.2009 р. кримінальна справа відносно ОСОБА_2 з обвинувальним висновком була направлена прокурору Сумської області.

З огляду на викладене, суд вважає, що час, з якого необхідно рахувати строк досудового слідства це 20.01.2009 р., тобто з моменту порушення в.о. прокурора м. Суми кримінальної справи за ст.ст.358 ч.3 і 366 ч.2 КК України щодо службового підроблення та використання завідомо підроблених документів від імені ПП «Спецдревмет» та ТОВ «Делона» і передачі кримінальної справи за підслідністю до ДПА в Сумській області (т.я. на час порушення справи була достовірно встановлена особа, яка вчинила інкриміновані злочини).

Після 20.01.2009 р. строк досудового слідства ні разу не продовжувався у встановленому законом порядку і провадження у справі не зупинялось, а тому строк досудового слідства повинен обраховуватись на загальних підставах і становити два місяці (з 20.01. по 20.03.2009 р. включно).

Як вбачається з наведених вище обставин строк досудового слідства по даній справі фактично становить майже шість місяців (з 20.01. по 14.07.2009 р.)

Таким чином, суд вважає, що всі слідчі та інші процесуальні дії органу досудового слідства (в тому числі і пред'явлення обвинувачення), які були вчинені ним після закінчення строку досудового слідства, тобто після 20.03.2009 р., не можуть бути визнані законними, оскільки вони виконані поза межами строку досудового слідства, що є, на думку суду, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Зазначені порушення кримінально-процесуального закону, на думку суду, перешкоджають повно та всебічно розглянути дану кримінальну справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе судове рішення.

Оскільки усунути виявлені порушення закону, тобто неправильність досудового слідства в судовому засіданні неможливо, то суд вважає за необхідне кримінальну справу направити прокурору Сумської області на додаткове розслідування, в ході якого необхідно усунути вказані вище недоліки, а саме вирішити питання щодо продовження строків досудового слідства в установленому законом порядку, пред'явити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нове обвинувачення та виконати інші необхідні і можливі слідчі дії в межах строків досудового слідства.

Відповідно до положень кримінально-процесуального закону, досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст.22 і 64 КПК України не були досліджені або поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин тощо).

Так, статтею 212 КК України передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. У зв'язку з цим в судовому засіданні підлягає обовязковому встановленню, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обовязкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину. При цьому, необхідно розмежувати ухилення від сплати обовязкових платежів і несвоєчасну їх сплату за відсутності умислу на несплату.

Особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати зазначених платежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути притягнута лише до встановленої законом відповідальності за порушення податкового законодавства, пов'язані з обчисленням і сплатою зазначених платежів. Згідно законодавства з питань оподаткування зазначене діяння є фінансовим (податковим) правопорушенням, відповідальність за яке може наставати, зокрема, за підпунктом 17.1.1, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - у разі, коли несплата повязана з неподанням платником податкової декларації у визначені законом строки, або ж за п.11 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» - якщо несплата зумовлена відсутністю податкового обліку, ведення його з порушенням установленого порядку, неподанням чи несвоєчасним поданням платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обовязкових платежів) та іншими порушеннями податкового законодавства, відповідальність за які передбачена цим законом.

В ході досудового слідства підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину в умисному ухиленні від сплати податків та підробленні документів не визнали та пояснили, що від податків не ухилялися, сплачували їх відповідно до вимог закону. При цьому, і ОСОБА_2, і ОСОБА_3 вказували суду, що реально отримували товарно-матеріальні цінності (паливно-мастильні матеріали) від осіб, яких вони також реально сприймали як представників ПП «Спецдревмет» та ТОВ «Делона» і використовували надані останніми документи у своєму бухгалтерському обліку.

Разом з тим, під час досудового слідства і ОСОБА_2, і ОСОБА_3 неодноразово змінювали свої показання, однак у деяких своїх первинних показаннях при допиті в якості свідків вказували на те, що будь-якого товару вони не від кого реально не отримували, а займалися так званою «конвертацією» грошових коштів, які надходили від інших субєктів господарювання, тобто знімали зі своїх рахунків готівкові гроші, які надходили від інших підприємств та приватних підприємців, після чого повертали ці гроші у готівці знову до субєкта господарювання через їх керівників (т.38 а.с.20-22, ).

Вказані факти належним чином органом досудового слідства не перевірялись, внаслідок чого при розгляді справи в суді виникла ситуація, згідно якої начебто товар був і з його реалізації повинні бути сплачені необхідні податки податок на прибуток та податок на додану вартість, але при цьому чомусь витрати на його придбання, за версією обвинувачення, не можуть бути враховані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як при бухгалтерському, так і при податковому обліку, зокрема при обрахуванні податків як валові витрати підприємства та податковий кредит, що тягне за собою зменшення зобовязань по податку на прибуток та податку на додану вартість перед бюджетом.

Таким чином, виходячи з версії обвинувачення, стає не зрозумілим як і звідки з'явився товар, з реалізації якого повинні бути сплачені вказані вище податки, якщо підсудні не понесли ніяких витрат на його придбання. Зокрема, якщо зазначені в обвинувальному висновку товарно-матеріальні цінності (паливно-мастильні матеріали) були викрадені чи у будь-який інший спосіб незаконно вилучені у інших субєктів господарювання або фізичних осіб, то податки з їх реалізації не можуть бути обраховані та сплачені до відповідного бюджету (іншими словами обєктом оподаткування є передбачені законами доходи, одержані з легальних джерел. У зв'язку з цим, дії особи, яка одержала доходи від незаконної діяльності, що містить ознаки підприємницької, або іншої незаконної діяльності і не сплатив із них податки, кваліфікуються за відповідними статтями КК України, і додаткової кваліфікації за ст.212 КК України не потребують).

Якщо ж товар реально був у наявності, то дійсно податки з його реалізації повинні бути обраховані та сплачені відповідно до вимог податкового законодавства України, але при цьому, на думку суду, повинні бути враховані і витрати понесені на придбання такого товару.

З огляду на викладене, сама по собі формальна відсутність у фізичної особи підприємця чи у юридичної особи, як зазначалось вище, належним чином оформлених первинних фінансових чи бухгалтерських документів, ведення чи належного ведення бухгалтерського або податкового обліку тощо, не є тією безумовною підставою, яка безперечно тягне за собою кваліфікацію дій особи за ст.212 КК України як умисне ухилення від сплати податків та притягнення цієї особи саме до кримінальної відповідальності за цим законом.

З'ясування та дослідження вказаних вище обставин відповідно до вимог ст.ст.22 і 64 КПК України є обовязковим як для органів досудового слідства, так і для суду, оскільки вони впливають на встановлення дійсних обставин справи, визначення вини підсудних (чи їх невинуватості) та правильність юридичної кваліфікації їх дій, виду їх правової відповідальності згідно законодавства України, але суд позбавлений можливості це зробити в судовому засіданні через великий об'єм процесуальних і слідчих дій (в тому числі розшукових), відсутності клопотання на виконання певних слідчих дій в порядку ст.315-1 КПК України, встановлення певних осіб, а також з мотивів необхідності усунення вказаної вище неправильності досудового слідства.

Так, усунути викладену вище неповноту можливо лише шляхом проведення ряду слідчих дій, таких як відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (при необхідності) і службових осіб інших субєктів господарювання, яким був реалізований товар, що надійшов начебто він ПП «Спецдревмет» та ТОВ «Делона» щодо перевірки можливості його реального перевезення та зберігання (виходячи з його обємів та коштів, що пройшли по рахунках за його реалізацію тощо); провести зустрічні як документальні перевірки між підсудними та субєктами господарювання, які придбали у них товар, так і фактичні перевірки щодо порядку і обставин прийняття, відвантаження, та зберігання ними ТМЦ (якщо поставки здійснювались безпосередню від невідомого поставщика до кінцевого покупця, які придбали товар у ПВКП «Анталія» та ОСОБА_3, то як здійснювалось оформлення документів на цей товар); допитати службових осіб субєктів господарювання, які придбали товар у підсудних та провести між ними очні ставки для з'ясування дійсних обставин придбання ними товару по кожній окремо поставці; провести впізнання та очні ставки між підсудними та працівниками ПП «Спецдревмет» (колишніми) та ТОВ «Делона» на предмет їх знайомства; перевірити пояснення підсудних щодо наявності у них номерів телефонів осіб, які виступали від імені ПП «Спецдревмет» та ТОВ «Делона»; призначити по справі судову бухгалтерську (економічну) експертизу для з'ясування питання чи правильно обраховані та сплачені податки підсудними, у разі підтвердження наявності товару та за умови, що ПП «Спецдревмет» та ТОВ «Делона» мали у дійсності господарські відносини з підсудними.

Оскільки усунути виявлену вище неповноту досудового слідства в судовому засіданні неможливо, то суд вважає за необхідне кримінальну справу направити прокурору Сумської області на додаткове розслідування, в ході якого необхідно усунути вказані недоліки та провести необхідні процесуальні та слідчі дії.

Крім того, підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час судового слідства неодноразово ставилось питання про зміну їм запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

На підставі ст.274 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_3 і змінити йому та підсудному ОСОБА_2 обрані раніше запобіжні заходи з утримання їх під вартою на підписку про невиїзд, оскільки на теперішній час відсутні не тільки підстави, а й необхідність для тримання їх під вартою, т.я. останні, на думку суду, не мають будь-якої реальної змоги в подальшому перешкодити встановленню істини у справі, а такий запобіжний захід як підписка про невиїзд спроможний забезпечити їх належну процесуальну поведінку. При цьому у суду на цей час відсутні також будь-які підстави вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будуть намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, або ж продовжувати злочинну діяльність.

Керуючись ст.ст.273, 274, 281, 296 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ст.ст.212 ч.3, 366 ч.2 КК України та ОСОБА_3 за ст.ст.27 ч.5, 212 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України направити прокурору Сумської області на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства.

Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити на підписку про невиїзд, звільнивши їх з-під варти в залі суду негайно.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий суддя В.Ю. Рунов