Ухвала суду № 98401298, 30.06.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3368/21

Провадження №2/369/3348/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2021 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву адвоката Клок В.В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №369/3368/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимоги щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини з батьком, -

ВСТАНОВИЛА:

15 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимоги щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини з батьком.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2021 року відкрито провадження у справі.

З метою забезпечення позову позивачем 29 червня 2021 року також було подано заяву про забезпечення позовних вимог.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову у цивільній справі №369/3368/21 заявник посилається на те, що предметом розгляду даного спору в суді є визначення місця проживання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 .

Заявник зокрема вказує, що 08 липня 2011 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Від цього шлюбу у сторін є малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05 березня 2021 року рішенням Подільського районного суду м. Києва шлюб між подружжям розірвано.

Станом на день звернення до суду з позовною заявою, відповідач незаконно, протиправно утримує малолітню дитину, без згоди батька змінила місце постійного проживання доньки та повністю обмежила контакт батька з дитиною.

Враховуючи вище наведене, позивач вважає обґрунтованим вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії щодо забезпечення позивачу права на проживання дитини з батьком.

Відзначає, що на його думку, даний спосіб забезпечення не обмежує прав відповідача, проте убезпечує від неможливості подальшого виконання судового рішення в даній справі в разі задоволення позову. Зазначенні заходи є адекватними до вимог заявлених у позові та забезпечують фактичне виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником даного судового процесу.

На підставі вище наведеного заявник просив суд до вирішення цивільної справи №369/3368/21 по суті вжити заходи забезпечення позову, шляхом визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком – ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на період вирішення спору по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Підставою забезпечення позову ОСОБА_1 є доводи заявника про те, що дане забезпечення позову не обмежує прав відповідача, проте убезпечує від неможливості подальшого виконання судового рішення в даній справі в разі задоволення позову.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін на вжиття негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитись, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту позову ОСОБА_1 вбачається, що предметом спору є визначення місця проживання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з баьком ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник просить вжити заходи забезпечення позову у справі шляхом визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком – ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на період вирішення спору по суті.

Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналізуючи вище викладене суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник є спів мірними із заявленими позовними вимогами.

Суд роз`яснює заявнику, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Таким чином заявнику слід відмовити у забезпеченні позову оскільки такий вид заходу забезпечення позову може призвести до негативних наслідків, а саме порушення прав інших осіб, а також буде фактично вирішенням спору по суті.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких обставин, аналізуючи вище викладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву адвоката Клок В.В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №369/3368/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимоги щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини з батьком - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: І.О. Фінагеєва