Рішення № 98398876, 19.07.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/5852/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у прощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) 03.06.2021 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.05.2020 №65 ДТ/ДСК «Про припинення доступу до державної таємниці» в частині припинення йому доступу до державної таємниці;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відрахування йому надбавки за секретність за травень-вересень 2020 року в сумі 3386,08 грн., виплати за додаткову відпустку окремих категорій в сумі 414,40 грн., а всього на загальну суму 3800,40 грн.;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо ненарахування та виплати йому матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік та зобов`язати нарахувати і виплатити йому матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо ненарахування та виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році та зобов`язати нарахувати і виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем йому безпідставно та незаконно була зменшена надбавка за секретність. Крім того, в порушення вимог чинного законодавства ДФС України не здійснила нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році.

Ухвалою суду від 10.06.2021 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 22.05.2020 №65 ДТ/ДСК «Про припинення доступу до державної таємниці» в частині припинення ОСОБА_1 доступу до державної таємниці повернуто позивачу.

Ухвалою судді від 10.06.2021 відкрито провадження у справі в решті позовних вимог за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому ДФС України позовні вимоги не визнало та просило у їх задоволенні відмовити, у зв`язку із необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, враховуючи таке.

ОСОБА_1 до 02.11.2020 проходив службу в податковій міліції ДФС України на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного забезпечення територіальних органів ДФС північних регіонів України Головного управління внутрішньої безпеки ДФС України та наказом ДФС України від 21.09.2020 №1346-о був звільнений із займаної посади (а.с. 11).

Вважаючи, що відповідач протиправно зменшив надбавку за секретність і не виплатив матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 348 Податкового кодексу України податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Статтею 353 Податкового кодексу України передбачено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України (пункт 357.1 статті 357 Податкового кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 17 липня 2018 року №616, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за №928/32380, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції (далі – Порядок №616).

Відповідно до пункту 3 Роздій І Порядку №616 грошове забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) складається, у тому числі із: щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за спортивне звання, за почесне звання, за виконання функцій державного експерта з питань таємниць, за службу в умовах режимних обмежень; доплати за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук; доплати за вчене звання; премій; одноразових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; допомоги для оздоровлення.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 отримував надбавку за секретність. Згідно із розрахунковим листом, у жовтні 2020 року ДФС України утримано із грошового забезпечення позивача надбавку за секретність за травень-вересень 2020 року в загальній сумі 3800,48 грн. (а.с. 24).

Відповідно до листа ДФС України від 12.03.2021 №942/6/99-99-09-04-15 підставою для зменшення ОСОБА_1 вказаної надбавки був наказ ДФС від 22.05.2020 №65 ДТ/ДСК «Про припинення доступу до державної таємниці» та наказ від 21.09.2020 №1346-о «Про звільнення ОСОБА_1 » (а.с. 39).

Суд звертає увагу, що вказані накази є чинними, тому утримання на їх підставі із позивача вказаних вище коштів є обґрунтованим.

Крім того, у наданому відзиві ДФС України пояснила, що 13.04.2020 Департаментом охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України погоджено номенклатури посад працівників, перебування на яких потребує допуску та надання доступу до державної таємниці.

24.04.2020 в.о. Голови ДФС України затвердив нову номенклатуру посад працівників, погоджену Службою безпеки України. Посада, на якій перебував ОСОБА_1 , не ввійшла до номенклатури, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці.

Крім того, строк дії доступу до державної таємниці у позивача був лише до 14.06.2020.

Щодо ненарахування та невиплати відповідачем ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік, суд зазначає таке.

Розділом V Порядку №616 передбачено, що керівник ДФС та керівники її територіальних органів у межах асигнувань, що виділяються на утримання відповідного органу, мають право надавати один раз на календарний рік особам начальницького складу податкової міліції допомогу для оздоровлення під час надання чергової відпустки в розмірі місячного грошового забезпечення.

Допомога надається відповідно до, зокрема, наказу ДФС - для першого заступника, заступника Голови ДФС за погодженням з Міністром фінансів України, для керівників, заступників керівників та інших осіб начальницького складу податкової міліції структурних підрозділів апарату ДФС, перших заступників, заступників керівників територіальних органів ДФС, крім ДПІ, для осіб начальницького складу податкової міліції підрозділів оперативного документування. Допомога надається згідно з наказом відповідного органу ДФС про відпустку, який готує служба управління персоналом.

Аналогічні положення закріплені у постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, з аналізу наведених норм права вбачається, що обов`язковою умовою для набуття особою начальницького складу податкової міліції права на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення є відбуття нею у чергову відпустку. При цьому, Порядком №616 не передбачено можливість здійснення вказаної виплати поза межами періоду, в якому особа перебувала в щорічній основній відпустці та/або подавала рапорт, а також після звільнення особи зі служби.

Відповідно до матеріалів справи у 2020 році ОСОБА_1 рапорт про надання йому чергової відпуски не подавав та її не отримував. У зв`язку з наведеним, наказом ДФС України від 21.09.2020 №1346-о передбачено виплату позивачу компенсації за невикористану чергову відпустку у 2020 році, пропорційно часу служби, що становить 37,5 діб (а.с. 11).

Зі змісту долучених ОСОБА_1 наказів встановлено, що у 2020 році, відповідно до поданих рапортів, позивачу надавалась частина чергової невикористаної відпустки за 2019 рік та 2016 рік (накази від 18.02.2020 №65-в, від 02.04.2020 №115-в) та додаткова відпустка із збереженням заробітної плати за 2020 рік, як учаснику бойових дій, тривалістю 14 календарних днів (наказ від 05.08.2020 №241-в) (а.с. 33-35).

Враховуючи наведене, суд вважає доводи ОСОБА_1 про наявність у нього права на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік необґрунтованими.

Щодо ненарахування та невиплати відповідачем ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, суд зазначає таке.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 установлено, що видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.

Відповідно до Розділу V Порядку №616 керівник ДФС та керівники її територіальних органів у межах асигнувань, що виділяються на утримання відповідного органу, мають право надавати один раз на календарний рік особам начальницького складу податкової міліції матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога надається відповідно до наказу, зокрема, ДФС - для першого заступника, заступника Голови ДФС за погодженням з Міністром фінансів України, для керівників, заступників керівників та інших осіб начальницького складу податкової міліції структурних підрозділів апарату ДФС, перших заступників, заступників керівників територіальних органів ДФС, крім ДПІ.

Проект наказу готує бухгалтерська служба відповідного органу ДФС на підставі поданих у формі протоколу засідання пропозицій комісії для розгляду заяв про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань працівників відповідного органу ДФС (у разі її створення).

Тобто, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань особам начальницького складу податкової міліції надається за наявності відповідних асигнувань на вказані цілі та заяви про її отримання.

Відповідно до наказу ДФС України від 28.11.2019 №146-ор, на підставі заяви (рапорту) позивача, у 2019 році ОСОБА_1 була виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (а.с. 27-28).

У свою чергу, належні і допустимі докази того, що ОСОБА_1 у 2020 звертався до ДФС України із заявою про отримання спірної допомоги надані не були. За наведених обставин, суд зазначає, у позивача право на її отримання не виникло.

Крім того, відповідно до листа ДФС України від 21.12.2020 №5983/6-99-99-09-02-15, рівень стимулюючих виплат в поточному році (2020 рік) по працівникам апарату ДФС дуже низький, відсутні кошти для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (а.с. 13-14).

Враховуючи наведені обставини в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 у задоволенні вимог про зобов`язання ДФС України нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19 липня 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197,Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053).

Суддя С.В. Бородавкіна