Рішення № 98398479, 16.07.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5840/21

РІШЕННЯ

іменем України

16 липня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Бевза Ю.П., представника відповідача: Місяця К.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся позивач до Головного управління ДПС у Хмельницькій області з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19.03.2021 №Ф-1032-23.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22 лютого 2021 року він отримав вимогу ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 15 лютого 2021 року № Ф-1032-23. Згідно вказаної вимоги зазначається, що у позивача є заборгованість у розмірі 22524,31 грн., з яких недоїмка - 11131,79 грн., штраф - 2624,56 грн., пеня - 8767,96 грн.

Відповідно до вказаної вимоги, 23 лютого 2021 року позивачем були здійснені наступні платежі: 11132 грн. - сплата недоїмки по ЄСВ; 2625 грн. - сплата штрафу;

На думку позивача, він в повній мірі виконав вимоги щодо сплати недоїмки та штрафу, зазначені вимозі ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 15 лютого 2021 року № Ф-1032-23.

В той же час, згідно отриманої вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19 березня 2021 року № Ф-1032-23, зазначається, що у позивача і далі існує заборгованість щодо сплати недоїмки і штрафу, хоча станом на 2021 рік він припинив діяльність як фізична особа-підприемець.

Отже, у вказаній вимозі не було зазначено, яким чином виникла заборгованість по єдиному внеску, на підставі чого формувалася так вимога та за який період виникла заборгованість, яка база нарахування ЄСВ визначалася податковим органом.

У вимозі була відсутні дані стосовно підстав та періоду виникнення боргу, інформація з даних ІСО органу доходів та зборів не відповідала дійсності, та було порушено ряд процедурних вимог, які повинні бути дотримані при формуванні вимоги по сплаті боргу (недоїмки) по ЄСВ.

21.05.2021 суд ухвалою залишив позов без руху.

11.06.2021 суд ухвалою відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду у судовому засіданні.

01.07.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає, що ОСОБА_1 не дотримано вимоги ст. 9 Закону № 2464-VІ.

На момент реєстрації в ФОП ОСОБА_1 по ІКП 71040000 (ЄСВ) рахувалась заборгованість в сумі 13000,27 грн., довідково нараховані штрафна санкція 237,08 грн. та пеня 3960,34 грн. (03.10.2018 сплачено 2457,18 грн.). Станом на 01.01.2019 року заборгованість по ЄСВ становила 10543,07 грн.

За період з 01.01.2019 по 31.12.2019 нараховано ЄСВ в сумі 10719,72 грн., сплачено -

11024.24грн.

Станом на 01.01.2020 року заборгованість по ЄСВ позивача становила - 10238,55 грн.

За період з 01.01.2020 по 31.12.2020 нараховано ЄСВ - 11674,04 грн., сплачено - 11456.24грн.

За порушення термінів сплати єдиного внеску ГУ ДПС у Хмельницькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0102365805 від 22.07.2020 на суму 6969,95 грн. та № 003112/22-01-04-20/ 2900308630 від 23.11.2020 на суму 4422,57 грн. Рішення направлено платнику поштою з повідомленням про вручення. Відповідно до поштового повідомлення про вручення вищезазначені рішення отримані платником.

Станом на 01.01.2021 року в ФОП ОСОБА_1 по ІКП 71040000 (ЄСВ) рахувалась заборгованість в сумі 19224,31 грн.

За період з 01.01.2021 по 22.06.2021 нараховано ЄСВ 3300,00 грн. (за 4 квартал 2020), сплачено 13757,00 грн.

У зв`язку з наявністю заборгованості по єдиному внеску в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.03.2021 року №ф-1032-23 на суму 8767,31 грн. та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яку вручено платнику.

Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази які мають значення для вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено.

Згідно ІС ДПС України «Податковий блок» позивач - ОСОБА_1 перебував на податковому обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області як фізична особа - підприємець з 01.10.2018 по 07.12.2020, в т.ч з 01.11.2018 по 07.12.2020 на спрощеній системі оподаткування, 1 група.

07.12.2020 позивач припинив підприємницьку діяльність.

Станом на 01.01.2021 року в ФОП ОСОБА_1 по ІКП 71040000 (ЄСВ) рахувалась заборгованість в сумі 19224,31 грн.

22 лютого 2021 року позивач отримав вимогу ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 15 лютого 2021 року № Ф-1032-23. Згідно вказаної вимоги зазначається, що у позивача є заборгованість у розмірі 22524,31 грн., з яких недоїмка - 11131,79 грн., штраф - 2624,56 грн., пеня - 8767,96 грн.

Відповідно до вказаної вимоги, 23 лютого 2021 року позивачем були здійснені наступні платежі: 11132 грн. - сплата недоїмки по ЄСВ; 2625 грн. - сплата штрафу.

26 березня 2021 року позивачем отримано вимогу ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19 березня 2021 року № Ф-1032-23. Згідно вказаної вимоги зазначається, що у позивача є заборгованість у розмірі 8767,31 грн., з яких недоїмка - 4344,74 грн., штраф - 1460,01 грн., пеня - 2962,56 грн.

На думку позивача, він в повній мірі виконав вимоги щодо сплати недоїмки та штрафу, зазначені вимозі ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 15 лютого 2021 року № Ф-1032-23, тому звернувся до суду з позовними вимогами.

Вирішуючи спірні правовідносини судом враховано наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ ( далі Закон № 2464-VІ).

Положеннями статті 2 Закону №2464-VІ встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

До вказаного Закону №2464-VІ Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ, який набрав чинності з 01 січня 2017 року були внесені зміни, які запровадили, серед іншого, сплату єдиного внеску для ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у сумі, що не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, незалежно від отримання доходу (прибутку) у місяці нарахування єдиного внеску.

Згідно п.2 ч.І ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов"язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску, є ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.п.4 (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч.І ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 ч. 1 ст. 7 Закону).

Пунктом 3 ч.І ст.7 Закону України №2464-VІ встановлено, що для платників, зазначених у п.4 ч.І ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року №449 (у редакції Наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №469) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953 (далі - Інструкція №449).

Згідно п.1 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Абзацом 2 п.2 розділу VI Інструкції №449 встановлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Відповідно абз.3 п.3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У випадках, передбачених абз.3 цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається), зокрема, платникам, зазначеним у пп.пп.3, 4, 6 п.1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень (п.3 розділу VI Інструкції № 449).

Тобто, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VІ.

Сплата єдиного внеску є формою участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Мета такої участі полягає у гарантуванні особі матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку (як то безробіття, тимчасова непрацездатність, нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, досягнення пенсійного віку тощо).

Згідно ч.6 ст.25 Закону №2464-VІ, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч.16 ст.25 Закону №2464-VІ, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

В судовому засіданні проаналізовано інтегровану картку платника, де загальна сума заборгованності станом на 28.02.2021 становить 8767,31 грн в тому числі недоїмка - 4344,74грн, штраф - 1460,01грн, пеня - 2962,56грн, що відповідає вимозі Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19.03.2021 №Ф-1032-23.

Отже, як зазначає відповідач, з чим погодився суд, що загальна сума заборгованності у позивача виникла за період, коли позивач перебував на податковому обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області як фізична особа - підприємець з 01.10.2018 по 07.12.2020, в т.ч з 01.11.2018 по 07.12.2020 на спрощеній системі оподаткування, 1 група.

На момент реєстрації в ФОП ОСОБА_1 по ІКП 71040000 (ЄСВ) рахувалась заборгованість в сумі 13000,27 грн., довідково нараховані штрафна санкція 237,08 грн. та пеня 3960,34 грн. (03.10.2018 сплачено 2457,18 грн.). Станом на 01.01.2019 року заборгованість по ЄСВ становила 10543,07 грн.

За період з 01.01.2019 по 31.12.2019 нараховано ЄСВ в сумі 10719,72 грн., сплачено -

11024.24грн.

Станом на 01.01.2020 року заборгованість по ЄСВ позивача становила - 10238,55 грн.

За період з 01.01.2020 по 31.12.2020 нараховано ЄСВ - 11674,04 грн., сплачено - 11456.24грн.

За порушення термінів сплати єдиного внеску ГУ ДПС у Хмельницькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0102365805 від 22.07.2020 на суму 6969,95 грн. та № 003112/22-01-04-20/ НОМЕР_1 від 23.11.2020 на суму 4422,57 грн. Рішення направлено платнику поштою з повідомленням про вручення. Відповідно до поштового повідомлення про вручення вищезазначені рішення отримані платником.

Станом на 01.01.2021 року в ФОП ОСОБА_1 по ІКП 71040000 (ЄСВ) рахувалась заборгованість в сумі 19224,31 грн.

Як видно із квитанцій, згідно яких позивач сплатив 23.02.2021 суму недоїмки -11132,00грн та штраф в сумі - 2625,00грн.

Однак, відповідачем розподілено сплачені суми у порядку календарної черговості їх виникнення, без врахування призначення сплати позивачем у квитанціях, тому станом на 28.02.2021 за позивачем рахувалась заборгованість 8767,31 грн.

Отже, відповідачем дотримано вимоги ч.6 ст.25 Закону №2464-VІ, " У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення", тому є всі підстави у позові відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем доведено правомірність дій відповідача, тому у позові слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.03.2021 №Ф-1032-23 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 липня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя П.М. Майстер