Ухвала суду № 98397523, 19.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2956/18

УХВАЛА

19 липня 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» від 13.07.2021 року (вхід.№37073/21) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа № 815/2956/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2018р. у справі №815/2956/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару від 03.03.2018року № КТ-UA500010-0004-2018. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UA500010/2018/000827від 05.02.2018року. Зобов`язано Одеську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару за кодом в УКТ ЗЕД №2517410000 відповідно митної декларації ТОВ “СОЛЕКСІМ” №UA500010/2018/000827 від 05.02.2018року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019р. у справі №815/2956/18 апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС, задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛЕКСІМ” до Одеської митниці ДФС про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, скасовано. Ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛЕКСІМ”, відмовлено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі №815/2956/18 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» задоволено, Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2018р., та Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019р. у справі №815/2956/18, скасовано, а справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2020р.у справі № 815/2956/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару від 03.08.2018 року № КТ-UA500010-0004-2018, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № UA500010/2018/000827 від 05.02.2018 року, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь ТОВ «СОЛЕКСІМ» судовий збір у розмірі 2349 грн. грн.33 коп.

13.07.2021р. до Одеського окружного адміністративного суду від повноважного представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» надійшла заява (вхід.№37073/21) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, адреса: вул.Гайдара, 21-а, м.Одеса, 65078) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь ТОВ «СОЛЕКСІМ» (код ЄДРПОУ 37034407, адреса: пр-т Валерія Лобановського, 119, м. Київ, 03039) судові витрати позивача у розмірі 12560 грн., пов`язані з проведенням експертизи, а також судові витрати позивача у розмірі 7048 грн., пов`язані зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Таким чином, враховуючи положення ч.3 ст.252 КАС України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» від 13.07.2021 року вхід.№37073/21 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2020р.у справі № 815/2956/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару від 03.08.2018 року № КТ-UA500010-0004-2018, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № UA500010/2018/000827 від 05.02.2018 року, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь ТОВ «СОЛЕКСІМ» судовий збір у розмірі 2349 грн. грн.33 коп.

За змістом ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Також, згідно з ч.3,5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, системний аналіз вище окреслених законодавчих приписів свідчить проте, що головними чинниками, котрі зумовлюють ухвалення додаткового рішення у контексті вимог заявника – ТОВ «Солексім», є не вирішення у судовому рішення питання щодо розподілу судових витрат, а також подання належних доказів на підтвердження понесених стороною відповідних судових витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Водночас, належних, достатніх, та допустимих доказів на підтвердження дотримання заявником – ТОВ «Солексім», вище окреслених вимог чинного законодавства, до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме стягнення з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь ТОВ «СОЛЕКСІМ» судових витрат у розмірі 12560 грн., пов`язаних з проведенням експертизи, а також судових витрат у розмірі 7048 грн., пов`язаних зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги, не додано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заяви ТОВ «Солексім» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме стягнення з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь ТОВ «СОЛЕКСІМ» судових витрат у розмірі 12560 грн., пов`язаних з проведенням експертизи, а також судових витрат у розмірі 7048 грн., пов`язаних зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги, та відповідно відсутності законодавчо передбачених підстав для її задоволення.

Керуючись 132, 134, 139, 143, 244, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» (від 13.07.2021 року вхід.№37073/21) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат,- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

13.07.21

У задоволенні заяви повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» (від 13.07.2021 року вхід.№37073/21) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат,- відмовити