Рішення № 98397509, 16.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6778/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост” до Київської митниці Держмитслужби про визнання неправомірним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост” до Київської митниці Держмитслужби про визнання неправомірним та скасування рішення Київської митниці ДМС України; М/п “Спеціалізований” про коригування митної вартості товарів №UA00430/2020/000031/1 від 14.12.2020 р.

Ухвалою суду від 17.05.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що не погоджується із прийняттям оскаржуваного рішення та просить суд задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост” у повному обсязі. Позивач вказав, що вважає зазначені у рішенні підстави коригування митної вартості товарів необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Так, позивач зазначив, що під час проведення процедури розмитнення товару 14.12.2020р. уповноважена позивачем особа (ТОВ «ЛЕО-ЛОГІСТІК ГРУП») звернулося до митного посту «Спеціалізований» Київської митниці ДМС України з електронною митною декларацією (ЕМД) №UA100430/2020/014190 та пакетом документів для митного оформлення товару. До митної декларації позивачем було надано в тому числі і рахунок-фактура (інвойсі (Commercial invoice) №3855 від 08.12.2020р., про що зазначено в картці відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2020/00103 від 14.12.2020р. За таких обставин, а також посилаючись на те, що декларант надав відповідачу всі передбачені чинним законодавством документи, а тому відповідач повинен був визначити митну вартість риби мороженої: форель без голови, патрана, не в первинній упаковці, не солона, без харчових добавок та припав та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалася, без консервантів розмірний ряд 1,8-2,7 кг/шт та 2,7-3,6 кг/шт. за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до ст. 58 МК України, та не повинен був визначати митну вартість товарів за іншими методами, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

07.06.2021р. до суду від Київської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Так, відповідач вказав, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості вищезазначеного товару встановлено, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 Кодексу, не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та подані не в повному обсязі, що підтверджується наступними обставинами. Пунктом 1.1 контракту, якого передбачено, що поставка здійснюється відповідно до додатку до зовнішньоекономічного контракту. Пунктом 3.1 передбачено, що покупець відправляє письмову заявку на кожну поставку, а також продавець відправляє проформу - інвойсу покупцю. Пунктом 3.3 договору обумовлено, що термін поставки зазначається в додатку до контракту. Крім того, як вказав відповідач, надані декларантом документи містять розбіжності відносно виробника товарів. Також, як вказав відповідач, у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості подібних товарів, оформлених іншим суб`єктом ЗЕД , а саме: по товару №1 «Форель, без голови, патрана, не в первинній упаковці, не солоний, без харчових добавок, без приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалася, без консервантів; розмірний ряд 0,9-1,8кг/шт., 1,8-2,7кг/шт., 2,7-3,6кг/шт.,країна виробника: N0» за митною декларацією від 29.01.2020 № UA 00110/2020/600740 вартість становить 6,8845 дол. США/кг (також наявне рішення про коригування митної вартості від 29.01.2020 № UA 100110/2020/000004/4). Також наявні рішення про коригування митної вартості товарів оформлених попередньо цим декларантом, а саме: від 22.05.2020 UA 100430/2020/000003/1, від 07.09.2020 UA 00430/2020/000009/1, від 04.09.2020р., №UA 100430/2020/000017/1 за митними деклараціями від 22.05.2020 № UA 100430/2020/005410, від 07.07.2020 № UA 100430/2020/007189, від 07.09.2020 № UA 100430/2020/009722.

17.06.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказав, що, на його думку, надані представником позивача для митного оформлення товару документи є належними та у повній мірі відповідають вимогам Митного кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів. Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів було надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав у відповідача для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що 15.03.2017р. між компанією «Ice Seafood AS» (Норвегія) та ТОВ «Аквафрост» був укладений контракт №15/03/17-305, відповідно до умов якого постачальник постачає даному покупцю товар, який вказується в додатках до даного контракту (п. 1.1. контракту).Відповідно до п.1.2. контракту покупець приймає товар та бере на себе зобов`язання щодо розрахунків з постачальником(а.с.16-19).

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 02.09.2019р. до контракту № 15/03/17-305 від 15.03.2017р. п.1.1. контракту викладено у наступній редакції «постачальник зобов`язується передати покупцю товар, вказаний в Інвойсі, що складений на підставі замовлення (заказу) Покупця, а покупець зобов`язується прийняти товари та своєчасно сплатити їх вартість, в строк та на умовах, передбачених Контрактом. Номенклатура, асортимент, кількість та вартість, а також інші необхідні характеристики товару попередньо узгоджені сторонами вказуються в Інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту»(а.с.20-21).

14.12.2020р. декларант звернувся до Київської митниці Держмитслужби з метою митного оформлення імпортованого товару за митною декларацією №UA100430/2020/01190.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару було надано до Київської митниці Держмитслужби копії: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №3855 від 08.12.2020р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 08.12.2020; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) AR401025240 від 08.12.2020; книжка МДП (TIR carnet) XX.82861573 від 08.12.2020р.; контракт №15/03/17-305 від 15.03.2017р.; додаткова угода № 2 від 02.09.2019 р.; додаткова угода №1 від 23.06.2017р.; договір про надання послуг митного брокера від 10.01.2020р.; сертифікати якості товару (якісні посвідчення) від 08.12..2020 р.; митна декларація країни відправлення від 08.12.2020 р.; декларції виробника про походження товару (Declaretion of oridgin) від 08.12.2020 р.; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ. органами від 13.12.2020; заявка на купівлю товару від 30.06.2020р.; прайс -лист від 01.07.2020 р.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA 00430/2020/000031/1 від 14.12.2020р. встановлено (п.33), що під час здійснення контролю митної вартості встановлено, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності зокрема пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2017 №15/03/17-305 передбачено, що продавець відправляє проформу -інвойса покупцю. Документи не зазначені та не подані до ЕМД. Відповідно до пункту 2 частіший 2 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати органу доходів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об ’активних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Також, наявна в митних органах інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні відповідно до частини десятої статті 58 МКУ. Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товару направлено повідомлення декларанту про необхідність надання додаткових документів, а саме запропоновано надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за \умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; б) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Також було повідомлено, що відповідно до пункту 6 статті 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації. Декларантом не надано всі документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, відсутня інформація щодо вартості пакування та вартості самої упаковки відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, оскільки наданим до митного оформлення зовнішньоекономічним контрактом дані вартості не включені в ціну товару. Відповідно до частини 3 статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МКУ. Частиною 6 статті 54 МКУ передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 6 статті 54 МКУ вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Також, згідно п.33 вказаного рішення, митним органом повідомлено, що у органу ДМС наявна інформація щодо рівня митної вартості товарів, оформлених даним суб`єктом, а саме по товару №4 за МД від 29.01.2020р. №UA100110/2020/600740 вартість становить 6,8845дол. США/кг, МД від 07.09.2020р. № UA100430/2020/9722 рішення про коригування митної вартості товарів №UA 100430/2020/000017/1.

Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що надані декларантом документи містять такі розбіжності, як:

- пунктом 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2017 №15/03/17-305 передбачено, що продавець відправляє проформу-інвойса покупцю. Документи не зазначені та не подані до ЕМД. Відповідно до пункту 2 частіший 2 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа які заявляють митну вартість товару , зобов`язані подати органу доходів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Також, наявна в митних органах інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні відповідно до частини десятої статті 58 МКУ.

Так, згідно п.3.1 контракту, укладеного 15.03.2017 р. між компанією «Ice Seafood AS» (Норвегія) та ТОВ «Аквафрост» №15/03/17-305, покупець здійснює замовлення на наступну поставку в письмовій формі із зазначенням дати відвантаження, а постачальник висилає факсом проформу - інвойс, з підтвердження дати відвантаження.

Разом з тим, як вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2020/00103, рахунок - фактура (інвойс) №3855 від 08.12.2020р. надавалась декларантом до митного органу разом із МД(а.с.39).

За таких обставин, посилання Київської митниці Держмитслужби в рішення про коригування митної вартості товарів №UA00430/2020/000031/1 від 14.12.2020р. на ненадання декларантом рахунку-фактури є таким, що не відповідає дійсності.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до Одеської митниці Держмитслужби відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Поряд з цим, суд зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням відповідного методу.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих митницею рішення №UA 00430/2020/000031/1 від 14.12.2020 р.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці Держмитслужби сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2649,02 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост” – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA 00430/2020/000031/1 від 14.12.2020 р.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела 8-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост” (код ЄДРПОУ 33798852, м. Чорноморськ, с.Бурлача Балка, вул. Центральна 1-Е) судовий збір у розмірі 2649,02 грн. (дві тисячі шістсот сорок дев`ять гривень дві копійки).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра