Ухвала суду № 98397506, 19.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2449/18

УХВАЛА

19 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по адміністративній справі №815/2449/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

Рішенням Одеського окружного адміністративного по адміністративній справі №815/2449/18 суду від 22 серпня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та несплати єдиного соціального внеску у зв`язку з виплатою на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу; зобов`язання нарахувати та сплатити в установленому порядку суму єдиного соціального внеску на суму грошового утримання (заробітної плати) за час вимушеного прогулу, стягнутого на користь ОСОБА_1 за рішенням суду; зобов`язання видати наказ про підтвердження раніше не врахованого стажу служби; зобов`язання надати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії в якій враховуватиметься до стажу служби час вимушеного прогулу - задоволено.

На виконання вказаного рішення суду, 29 грудня 2018 року, Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №815/2449/18, строком пред`явлення до виконання 13 грудня 2021 року.

30 червня 2021 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по адміністративній справі №815/2449/18, яка була передана судді ОСОБА_2 після виходу з відпустки (вх.№34137/21).

В обґрунтування вищевказаної заяви позивачем зазначено, що Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області досі не виконано рішення суду, яке набрало законної сили, у частині видання наказу про підтвердження раніше не врахованого стажу служби ОСОБА_1 та обов`язку надати до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, в якій враховуватиметься до стажу служби час вимушеного прогулу ОСОБА_1 .

Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судовий контроль – це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Так, відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначеній нормі відповідають також і положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення та положення підпункту «ґ» п. 4 ч. 1 ст. 322 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Згідно частини 2 статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведеного слідує, що повноваження адміністративного суду накладати на суб`єкта владних повноважень зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов`язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Тобто, встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися у залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 31 липня 2018 року по справі №235/7638/16-а та ухвалі по справі №805/516/18-а від 23 квітня 2019 року, №9901/598/19 від 13 травня 2021 року.

У свою чергу, згідно статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до загального правила, встановленого ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках — на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються спеціальним законом.

Згідно статті 18 Закону №1404, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів того, що рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №815/2449/18 від 22 серпня 2018 року виконується у примусовому порядку (зокрема, заявником не надано копії постанови про відкриття виконавчого провадження, тощо), не містять інформації про хід виконавчого провадження №58123747 та про здійснення державним виконавцем відповідних дій щодо примусового виконання виконавчого листа, проте вказані дії не дали результату.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по адміністративній справі №815/2449/18.

Керуючись ст. 243, 248, 382 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по адміністративній справі №815/2449/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Балан Я.В.