Рішення № 98397098, 12.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5586/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова про визнання протиправною та скасування відмови (рішення), зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова (далі - ІДАБК м. Львова), у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову (рішення) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова, викладену в листі від 18 січня 2021 року № 0006-вих-3024, у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідно до поданої заяви від 31 грудня 2020 року № 3-Т-80237/АП-3Р-0006;

- зобов`язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова зареєструвати декларацію про готовність об`єкта в експлуатацію «Реконструкція будинку АДРЕСА_1 шляхом добудови та надбудови» збудованого без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що, враховуючи законодавчо встановлені обов`язкові правила проведення будівельних робіт, ОСОБА_1 з власником сусідньої квартири ОСОБА_2 в 1999 році звернулись до Галицької районної адміністрації з заявою про реконструкцію належних їм на праві власності квартир шляхом добудови згідно з поданими пропозиціями. Розпорядженням Галицької районної адміністрації № 609 від 05.07.1999 зобов`язано розробити проектно-кошторисну документацію, погодити її у встановленому законом порядку, отримати в інспекції держархбудконтролю дозвіл на виконання робіт. Зазначає, що ними розроблено проект реконструкції індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 (виконавець архітектурна майстерня ПП «Ареал Плюс») та отримано позитивні висновки. Оскільки існуючий житловий будинок з врахуванням поділу на дві квартири мав розміщення однієї з кімнат другого поверху над першим поверхом сусіда, то реконструкція з добудовою відповідно до проектних рішень запроектовано було з врахуванням цього зміщення від осі розділу таких квартир. Даний проект 20.09.1999 погоджений головним управлінням архітектури та містобудування Львівської міської ради. 27.09.1999 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 259/99. 13.07.2000 згідно з розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради позивач отримала свідоцтво на право власності на житловий будинок. У подальшому позивачка отримала державний акт на право приватної власності на землю, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3-1 № 386, від «24» квітня 2001 року, № ІІІ-ЛВ 065457.

Позивачка вказує, що кілька разів подавала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Однак отримала відмову пов`язану з тим, що частина будинку позивача (а саме приміщення 1-12 та 1-15 згідно з технічним паспортом) виступають за межі земельної ділянки приблизно на 2 метри.

Враховуючи відмову в реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 03.02.2020 ОСОБА_1 подала до пакету документів для реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації нотаріально посвідчену заяву власників зблокованих житлових будинків про відсутність жодних майнових претензій стосовно розміщення частин їхніх будинків над земельною ділянкою сусіда. Однак 13.02.2020 повторно відмовлено з підстав неподання в повній мірі документу, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою, на якій здійснено реконструкцію будинку садибного типу.

Дана відмова була оскаржена позивачкою до Львівського окружного адміністративного суду. Рішенням від 19 жовтня 2020 року, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 380/1710/20 було визнано протиправною та скасовано відмову (рішення) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, викладену в листі від 13.02.202 року №0006-вих-10536, у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

31 грудня 2020 року позивачкою була подана заява про прийняття в експлуатацію об`єкта: «Реконструкція будинку АДРЕСА_1 шляхом добудови та надбудови».

21 січня 2021 позивачкою отримано відмову у реєстрації від 18 січня 2021 року №0006-вих-3024 з підстави: не в повній мірі додано документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою на якій здійснено реконструкцію будинку садибного типу, оскільки самочинно здійснена реконструкція житлового будинку частково розміщена над першим поверхом сусідніх приміщень.

На думку позивачки, така відмова є протиправною, та такою що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не вказано про який документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою на якій здійснено реконструкцію будинку садибного типу йдеться у спірній відмові.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач у поданому 30.04.2021 року на позовну заяву відзиві проти позову заперечив з підстав, що листом від 18.01.2021 № 0006-вих-3024 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова за результатами розгляду поданої заяви № 3-Т-80237/АП-ЗР-0006 від 31.12.2020 та доданих документів, повідомила, що не в повній мірі додано документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою на якій здійснено реконструкцію будинку садибного типу, оскільки самочинно здійснена реконструкція житлового будинку частково розміщена над першим поверхом сусідніх приміщень.

Відповідач вказує, що, враховуючи те, що частина житлового будинку виходить за межі відведеної для його розташування земельної ділянки та положення розділу III Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від. 03.07.2018 № 158 про необхідність долучення замовником (або уповноваженою особою) до заяви про прийняття в експлуатацію об`єкта документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об`єкт, відтак ІДАБК у м. Львові було відмовлено в реєстрації документа про прийняття в експлуатацію об`єкта «Реконструкція будинку АДРЕСА_1 шляхом добудови та надбудови». Відмова мотивована тим, що у суб`єкта звернення відсутній правовстановлюючий документ щодо сусідньої земельної ділянки, на якій розташовано частину будинку АДРЕСА_1 .

Крім цього, відповідач просить врахувати, що обставини, які слугували підставою для відмови у реєстрації документа про прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію вже досліджувались Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/1013/20, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспекції ДАБК у м. Львові про зобов`язання відповідача зареєструвати декларацію про готовність об`єкта в експлуатацію «Реконструкція будинку АДРЕСА_1 шляхом добудови та надбудови» збудованого без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.

На думку відповідача, даним рішенням, яке не оскаржувалось в апеляційному порядку, та набрало законної сили, встановлені обставини щодо відсутності у позивача усіх встановлених законодавством підстав для реєстрації декларації про готовність об`єкта будівництва до експлуатації.

Саме тому відповідач вважає вимоги позивачки, які викладені в позовній заяві, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 16 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням сторін.

В судовому засіданні 13 травня 2021 року ухвалою суду, що занесена в протокол судового засідання, суд ухвалив розглянути справу в порядку і строки передбаченими ст. 258 та ст. 262 КАС України.

Суд заслухав пояснення представників позивача, відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та матеріали відео фіксації під час спроби демонтажу забетонованих стовпців та шлагбауму, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 31 грудня 2020 року представником позивачки подана заява про прийняття в експлуатацію об`єкта: «Реконструкція будинку АДРЕСА_1 шляхом добудови та надбудови».

До заяви було долучено: один примірник заповненої декларації; засвідчені в установленому порядку копії: державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3-1 № 386, від « 24» квітня 2001 року, № III-ЛВ 065457; технічного паспорта виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 02.07.2019 р. № 140; спільної заяви власників зблокованих житлових будинків за адресом: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 ; оригінал витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 р. у справі № 380/1710/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю м. Львова про визнання протиправним рішення; копію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 р. за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 р. у справі № 380/1710/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю м. Львова про визнання протиправним рішення.

21 січня 2021 позивачка отримала відмову від 18 січня 2021 № 0006-вих-3024 у реєстрації, підставою такої відмови відповідачем зазначено: не в повній мірі додано документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою на якій здійснено реконструкцію будинку садибного типу, оскільки самочинно здійснена реконструкція житлового будинку частково розміщена над першим поверхом сусідніх приміщень.

Не погодившись із відмовою в прийнятті об`єкта в експлуатацію «Реконструкція будинку АДРЕСА_1 шляхом добудови та надбудови», позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України)).

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 461).

Згідно з нормами п.2 визначеними у Порядку № 461 повнота даних - інформація, зазначена замовником у поданих за встановленою формою документах, що за змістом достатня для прийняття рішення про реєстрацію декларації.

Відповідно до п. 16 Порядку № 461, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Пунктом 17 Порядку № 461, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Форма декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) затверджена Додатком № 3 до Порядку № 461.

У пункті 13 декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) зазначається інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а саме: дата, серія, номер документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою чи дата, номер договору суперфіцію та кадастровий номер земельної ділянки.

Відповідно до п. 18 Порядку № 461, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Відповідно до п. 19 Порядку № 461, у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Відповідно до п. 22 Порядку № 461, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналіз наведених норм вказує, що орган державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє лише повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Згідно з розділом III Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (надалі Порядок), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 липня 2018 року № 158 (далі - Порядок №158), прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання відповідної заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об`єкти, за результатами технічного обстеження цих об`єктів шляхом реєстрації поданої ними декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація) за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.

Замовник (або уповноважена особа) подає з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги» до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта або через електронний кабінет замовника заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта, до якої додаються:

один примірник заповненої декларації;

звіт (крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу II цього Порядку);

засвідчені в установленому порядку копії:

документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об`єкт;

технічного паспорта (з відміткою у випадках, передбачених пунктом 5 розділу II цього Порядку).

Технічні паспорти, складені до набрання чинності цим Порядком, щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно подаються за умови проставлення в них відповідної відмітки про проведення їх технічного обстеження.

Заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта підписують також співвласники земельної ділянки та/або зазначеного об`єкта (у разі їх наявності).

Як слідує зі змісту листа ІДАБК від 18.01.2021 №0006-вих-3024, позивачу відмовлено у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки не в повній мірі додано документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою, на якій здійснено реконструкцію будинку садибного типу, оскільки самочинно здійснена реконструкція житлового будинку частково розміщена над першим поверхом сусідніх приміщень. З даного приводу суд зазначає наступне.

Згідно з поданою позивачем до ІДАБК 31.12.2020 декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) у розділі «Інформація про земельну ділянку» зазначено: місце розташування - будинок АДРЕСА_1 ; площа земельної ділянки - 540, 0 кв.м; кадастровий номер - 4610136800:01:006:0105; цільове призначення - для обслуговування житлового будинку; документ, що посвідчує право власності - державний акт на право приватної власності на землю, дата 24.04.2001 № ІІІ-ЛВ 0654570, орган, який видав документ - Департамент землеустрою та планування забудови міста Львівської міської ради; форма власності - право приватної власності на землю.

Разом із заявою від 31.12.2020 про прийняття в експлуатацію об`єкта, серед іншого позивачкою долучено державний акт ІІІ-ЛВ № 065457 від 24.04.2001 на право приватної власності на землю, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 3-1 № 386 та оригінал витягу з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку.

Відповідно до державного акта ІІІ-ЛВ № 065457 від 24.04.2001 державний акт на право приватної власності на землю видано громадянці України ОСОБА_1 у тому, що на підставі ухвали Львівської міської ради від 11.01.2001 № 907 (наказ № 385 від 11.12.2000) їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,0540 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_1 . Землю передано для обслуговування житлового будинку.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованим 20.04.2016, кадастровий номер - 4610136800:01:006:0105; місце розташування - АДРЕСА_1 ; цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для обслуговування житлового будинку; форма власності - приватна; площа земельної ділянки - 0,0540 га; дата державної реєстрації земельної ділянки - 10.12.2014; вид права - право власності; інформація про власників (користувачів) ОСОБА_1 ; документ, який є підставою для виникнення права - рішення Львівської міської ради від 11.01.2001 № 907; документ, що посвідчує право - державний акт від 24.04.2001 ІІІ-ЛВ № 065457.

Окрім наведених документів, позивачкою також долучено до заяви від 31.12.2020 року: технічний паспорт, виданий Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 02.07.2019 р. № 140; спільну заяву власників зблокованих житлових будинків за адресом: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 ; копію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 р. у справі № 380/1710/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю м. Львова про визнання протиправним рішення; копію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 р. за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 р. у справі № 380/1710/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю м. Львова про визнання протиправним рішення.

Судом встановлено, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №380/1710/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, визнано протиправною та скасовано відмову (рішення) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова, викладену в листі від 13.02.2020 № 0006-вих-10536, у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідно до поданої заяви від 04.02.2020 № 3-Т-8655/АП-0006.

Предметом спору у справі №380/1710/20 було визнання протиправним та скасування відмови (рішення) ІДАБК, викладеної в листі від 13.02.2020 № 0006-вих-10536, у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідно до поданої заяви від 04.02.2020 № 3-Т-8655/АП-0006 у зв`язку з неподанням в повній мірі документу, що посвідчує право власності (користування) земельної ділянки на якій здійснено реконструкцію будинку садибного типу, а саме відсутня інформація про наявність кадастрового номера, що перешкоджає відповідачу внести необхідну інформацію до Єдиного реєстру.

Відповідно до статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При вирішенні даної справи, суд в силу наведеної норми враховує обставини та висновки, що встановлені в рішенні Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/1710/20 від 19 жовтня 2020 року, а саме: «Отже, вказаними документами підтверджується те, що реконструкція будинку, щодо якого позивач подала декларацію про готовність до експлуатації, збудований на земельній ділянці, що була відведена ОСОБА_1 для цієї мети і інформація, зазначена у декларації, відповідає відомостям вказаним у державному акті та витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку».

Також у Постанові від 17 грудня 2020 у справі №380/1710/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив наступне «посилання апелянта на те, що частина житлового будинку, що належить позивачу, розташована за межами земельної ділянки, яка перебуває у її приватній власності, безпідставні, оскільки дана обставина не була зазначена в оскаржуваній позивачем відмові та на неї не посилався апелянт у суді першої інстанції».

Саме за наслідками скасування судом попередньої відмови відповідача, викладеної в листі від 13.02.2020 № 0006-вих-10536, 31 грудня 2020 року позивачкою було повторно подано заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта: «Реконструкція будинку АДРЕСА_1 шляхом добудови та надбудови».

При цьому, суд констатує, що перелік документів поданих із заявою 04.02.2020 року ідентичний переліку документів, поданих 31.12.2020 року, окрім судових рішень у справі № 380/1710/20.

Натомість, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова листом від 18 січня 2021 № 0006-вих-3024 повторно позивачці відмовлено у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, при цьому, відповідачем основну підставу відмови «не в повній мірі додано документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою, на якій здійснено реконструкцію будинку садибного типу» доповнено додатковою обставиною, «що самочинно здійснена реконструкція житлового будинку частково розміщена над першим поверхом сусідніх приміщень».

Наведене вказує, що відповідачем при прийнятті спірного рішення проігноровано Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 у справі № 380/1710/20, яке залишено без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020.

При вирішенні даного спору суд враховує позицію стосовно обов`язку доказування, яка була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003 № 37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Зазначений принцип на думку суду передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності».

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), №32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункт 67).

Крім того, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі Волохи проти України від 02.11.2006, рішення у справі Malone v. United Kindom від 02.08.1984).

Отже, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, при цьому державний орган зобов`язаний діяти в належний і якомога послідовніший спосіб, що у свою чергу сприятиме юридичній визначеності.

Наведене узгоджується і з пунктом 5 Порядку №158, орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає замовнику декларацію та подані документи на доопрацювання з обґрунтуванням причин у строк, передбачений для її реєстрації, якщо декларацію подано чи оформлено з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства, недостовірних відомостей у поданих документах.

Суд повторно наголошує, що орган державного архітектурно-будівельного контролю лише перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Зважаючи на позицію відповідача в спірному рішенні щодо неподання в повній мірі документів, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою, на якій здійснено реконструкцію будинку садибного типу (адже саме таке формулювання відмови зазначено відповідачем), в той час, як рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/1710/20 від 19 жовтня 2020 року встановлено, що реконструкція будинку, щодо якого позивач подала декларацію про готовність до експлуатації, збудований на земельній ділянці, що була відведена ОСОБА_1 для цієї мети і інформація, зазначена у декларації, відповідає відомостям вказаним у державному акті та витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, свідчить про не дотримання обов`язку відповідача діяти в належний і якомога послідовніший спосіб, адже така поведінка відповідача не відповідає принципу «належного урядування» та не сприяє юридичній визначеності у правовідносинах із позивачкою.

Також суд констатує, що у спірній відмові від 18 січня 2021 № 0006-вих-3024 відповідачем не вказано про який документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою на якій здійснено реконструкцію будинку садибного типу йдеться, і яким чином така вимога пов`язана із частковим розміщенням здійсненої реконструкції житлового будинку над першим поверхом сусідніх приміщень (саме таке формулювання вказано у спірному рішенні відповідачем), що свою чергу вказує на її необґрунтованість та невмотивованість.

Адже, доводи відповідача, що у суб`єкта звернення відсутній правовстановлюючий документ щодо сусідньої земельної ділянки на якій розташовано частину будинку АДРЕСА_1 жодним чином не відображені у оскаржуваному рішенні від 18 січня 2021 № 0006-вих-3024, а тому не враховуються судом в силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України.

Відтак, невиконання Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 19 Порядку № 461 та п. 3 Порядку № 158 орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений прийняти або рішення про реєстрацію декларації або її повернення, а не відмови у реєстрації, як зазначено у листі від 18.01.2021 №0006-вих-3024.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що у справі № 380/1013/20 Львівським окружним адміністративним судом встановлені обставини щодо відсутності у позивача усіх встановлених законодавством підстав для реєстрації декларації про готовність об`єкта будівництва до експлуатації.

Так, Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, яке набрало законної сили, у справі № 380/1013/20 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспекції ДАБК у м. Львові про зобов`язання відповідача зареєструвати декларацію про готовність об`єкта в експлуатацію «Реконструкція будинку АДРЕСА_1 шляхом добудови та надбудови» збудованого без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.

У даній справі суд дійшов наступних висновків: «Суд наголошує, що відмова відповідача, викладена в листі від 18.01.2021 №0006-вих-3024 у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідно до поданої заяви від № 3-Т-80237/АП-ЗР-0006 від 31.12.2020 не є предметом спору у вказаній справі.

Доказів того, що відмова відповідача, викладена в листі від 18.01.2021 №0006-вих 3024 у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації була визнана протиправною і скасована суду не надано.»

Відтак, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивачки у справі № 380/1013/20 слугувало те, що оскільки відмова відповідача, викладена в листі від 18.01.2021 №0006-вих-3024 у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації є чинною та не скасованою, відповідно позовна вимога зобов`язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові зареєструвати декларацію про готовність об`єкта в експлуатацію задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що відмова у задоволенні позовних вимог у справі № 380/1013/20 жодним чином не позбавляє права позивачки оскаржити в судовому порядку відмову відповідача, викладену в листі від 18.01.2021 №0006-вих-3024 в силу вимог ст. 55 Конституції України.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування відмови (рішення) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова, викладеної в листі від 18 січня 2021 року № 0006-вих-3024 у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідно до поданої заяви від 31 грудня 2020 року № 3-Т-80237/АП-3Р-0006.

При цьому, оцінюючи доводи позивача та зміст відзиву відповідача щодо законних підстав для здійснення реєстрації декларації про готовність об`єкта в експлуатацію «Реконструкція будинку АДРЕСА_1 шляхом добудови та надбудови» збудованого без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, суд враховує наступне.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Поряд з тим, суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб`єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.

А тому, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття в експлуатацію об`єкта від 31 грудня 2020 року № 3-Т-80237/АП-3Р-0006.

При цьому, при повторному розгляді заяви відповідачем в обов`язковому порядку повинні бути враховані висновки цього судового рішення, щодо підстав скасування оскарженого рішення від 18 січня 2021 року № 0006-вих-3024.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивачки за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до квитанцій № 0.0.2083904866.1 від 12.04.2021 та № 0.0.2083905124.1 від 12.04.2021 позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

В той же час, оскільки позовна вимога про зобов`язання Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова зареєструвати декларацію про готовність об`єкта в експлуатацію «Реконструкція будинку АДРЕСА_1 шляхом добудови та надбудови» збудованого без дозвільного документа на виконання будівельних робіт є похідною від вимоги про визнання протиправною та скасувати відмову (рішення) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова, викладену в листі від 18 січня 2021 року № 0006-вих-3024 у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідно до поданої заяви від 31 грудня 2020 року № 3-Т-80237/АП-3Р-0006, відтак сума судового збору за звернення з даними позовними вимогами складає 908,00 грн.

Із урахуванням часткового задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова на користь ОСОБА_1 слід стягнути 454,00 грн.

Щодо переплаченої суми судового збору в сумі 908,00 грн. слід роз`яснити позивачці, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова (вул. Угорська, 7а, м. Львів, 79000) про визнання протиправною та скасування відмови (рішення), зобов`язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову (рішення) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова, викладену в листі від 18 січня 2021 року № 0006-вих-3024 у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідно до поданої заяви від 31 грудня 2020 року № 3-Т-80237/АП-3Р-0006.

Зобов`язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття в експлуатацію об`єкта від 31 грудня 2020 року № 3-Т-80237/АП-3Р-0006.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова (вул. Угорська, 7а, м. Львів, 79034, код ЄДРПОУ 40181003) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 454,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 16.07.2021 року.

Суддя Клименко О.М.