Рішення № 98396799, 06.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2548/21

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Печегіної Є.Є.,

позивача - ОСОБА_1

та

представника відповідача - Смирнова О.О. (самопредставництво)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом

ОСОБА_1

до Луганської обласної прокуратури

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Луганської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 26 травня 2021 року б/н (арк. спр. 39-53) просить:

- визнати протиправними дії Луганської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 27 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов`язати Луганську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток) за період з 27 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням всіх встановлених у цей період надбавок і премій, та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з 03 квітня 2007 року по 31 грудня 2020 року працювала в органах прокуратури України на різних прокурорських посадах. Наказом виконувача обов`язків керівника Луганської обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 2040к позивача звільнено з посади прокурора Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 грудня 2020 року.

Починаючи з 01 липня 2015 року заробітна плата прокурорів повинна регулюватися виключно статтею 81 Закону України «Про прокуратуру». Проте, починаючи з липня 2015 року по дату звільнення позивача заробітна плата прокурорів регулювалася постановами Кабінету Міністрів України, тобто підзаконними нормативно-правовими актами, що суперечить нормам Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та нормам міжнародного права.

З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII).

За приписами статті 81 Закону № 1697-VІІ заробітна плата прокурорів регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3. На зазначений період оплата праці працівників регіональних прокуратур здійснюється відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»).

31 березня 2021 року позивач звернулася до Офісу Генерального прокурора та Луганської обласної прокуратури з заявою про здійснення перерахунку її заробітної плати. За інформаціями Луганської обласної прокуратури від 09 квітня 2021 року за № 21-94вих21 та Офісу Генерального прокурора від 15 квітня 2021 року № 21-1036вих-21 підстави для перерахунку заробітної плати позивачу відсутні.

Позивач вважає, що з 27 березня 2020 року на підставі Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6р/2020 посадовий оклад ОСОБА_1 має становити не 5660,00 грн, а обчислюватись відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Водночас, як частиною другою статті 152 Конституції України, так і частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З урахуванням викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Луганська обласна прокуратура адміністративний позов не визнала, про що 08 червня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян за вхідним реєстраційним № 19637/2021 надала відзив на позовну заяву від 04 червня 2021 року № 15/1-442вих-21, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 67-71).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що розмір посадового окладу в період роботи в органах прокуратури ОСОБА_1 був встановлений в межах затвердженого фонду оплати праці і визначався відповідно до діючих нормативно-правових актів, що регулювали питання оплати праці прокурорів.

Так, статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», який набрав чинності з 15 липня 2015 року, визначено заробітну плату прокурора.

Водночас, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» було передбачено, що норми положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» у 2015 та 2016 роках застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

Разом з цим, Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» внесено зміни до Бюджетного кодексу України, зокрема, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 26, яким, серед іншого, встановлено, що норми і положення статті 81, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

Умови оплати праці працівників органів прокуратури визначено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Згідно з нормами частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються Законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному Кодексом. Порушення учасником бюджетного процесу встановлених Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визнається бюджетним правопорушенням.

З огляду на викладене, органи прокуратури не мали правових підстав для виплати заробітної плати поза межами видатків державного бюджету на оплату праці в розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

З прийняттям Рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26 березня 2020 року положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру» зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним.

Отже, оплата праці прокурорів з дня ухвалення Конституційним Судом України вищезазначеного Рішення повинна визначатись відповідно до норм статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

Водночас, оплата праці прокурорів місцевих прокуратур з 26 березня 2020 року продовжує здійснюватися згідно з Постановою № 505 у зв`язку з таким.

Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ), який набрав чинності 25 вересня 2019 року, створено підґрунтя для реформування системи органів прокуратури. Так, у частини першій статті 7 Закону України «Про прокуратуру» слова «місцеві» замінено на «окружні».

Статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону № 113-ІХ) визначено виключний перелік посад в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах.

Згідно з абзацом третім пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ за прокурорами місцевих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників місцевих прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури (на сьогодні - Постанова № 505, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури»).

Оскільки зазначені норми Закону № 113-ІХ не визнано неконституційними, оплата праці прокурорів місцевих прокуратур з 26 березня 2020 року продовжує здійснюватися згідно з постановою Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників органів прокуратури, а саме Постановою № 505.

З огляду на викладене, оплата праці прокурорів окружних прокуратур відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» здійснюється лише з дня початку їх роботи.

Так, наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.

Проте, наказом виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 2040к позивача звільнено з посади прокурора Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 грудня 2020 року.

Отже, враховуючи викладене та з урахування того, що позивач працювала в Рубіжанському відділі Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, для здійснення перерахунку заробітної плати відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» за час роботи в органах прокуратури немає підстав.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 14 червня 2021 року (арк. спр. 76-80).

Ухвалою від 19 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху (арк. спр. 33-35).

Ухвалою від 31 травня 2021 року відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (арк. спр. 60-62).

Ухвалою від 22 червня 2021 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 06 липня 2021 року о 10 год. 00 хв. (арк. спр. 92).

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 03 квітня 2007 року по 31 грудня 2020 року працювала в органах прокуратури України на різних прокурорських посадах. Зокрема, у період з 15 грудня 2015 року по 31 грудня 2020 року працювала на посаді прокурора Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, про що свідчать записи у трудовій книжці від 03 квітня 2007 року серії НОМЕР_2 (арк. спр. 21-22).

Наказом виконувача обов`язків керівника Луганської обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 2040к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 грудня 2020 року. Підстава - рішення кадрової комісії № 1 від 23 листопада 2020 року № 72 (арк. спр. 23).

Згідно з довідкою Луганської обласної прокуратури від 01 червня 2021 року № 21-358вих-21 посадовий оклад ОСОБА_1 у березні-грудні 2020 року становив 5660,00 грн (арк. спр. 72).

Відповідно до листа Луганської обласної прокуратури від 09 квітня 2021 року за № 21-94вих21 та листа Офісу Генерального прокурора від 15 квітня 2021 року № 21-1036вих-21 підстав для перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2020 року немає. За період роботи в органах прокуратури посадовий оклад встановлений у таких розмірах: з 01 липня 2015 року по 31 серпня 2015 року - 1363,00 грн, з 01 вересня 2015 року по 12 жовтня 2015 року - 1378,00 грн, з 13 жовтня 2015 року по 30 листопада 2015 року - 1395,00 грн, з 01 грудня 2015 року по 14 грудня 2015 року - 1744,00 грн, з 15 грудня 2015 року по 05 вересня 2017 року - 2048,00 грн, з 06 вересня 2017 року по 31 грудня 2020 року - 5660,00 грн (арк. спр. 24-26, 27-31).

Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо нарахування їй з 27 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року заробітної плати з місячного посадового окладу у розмірі 5660,00 грн, а не у розмірі, визначеному статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом № 113-IX, який набрав чинності 25 вересня 2019 року та яким запроваджено реформування системи органів прокуратури:

1) у частині третій статті 6 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) слова «регіональних та місцевих» замінено словами «обласних та окружних»;

2) у статті 7 Закону № 1697-VII: у частині першій:

пункт 1 викладено в такій редакції:

«1) Офіс Генерального прокурора»;

у пункті 2 слово «регіональні» замінено словом «обласні»;

у пункті 3 слово «місцеві» замінено словом «окружні»;

3) статтю 10 Закону № 1697-VII викладено в такій редакції:

«Стаття 10. Обласні прокуратури

1. У системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура.

2. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників.

3. У структурі обласної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи.

4. Утворення, перелік, територіальна юрисдикція, реорганізація та ліквідація обласних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором»;

4) у статті 12 Закону № 1697-VII:

у назві слово «Місцеві» замінено словом «Окружні»;

частину першу викладено в такій редакції:

«1. У системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором»;

5) у частині першій статті 15 Закону № 1697-VII:

пункт 4 виключено;

пункти 5-19 викладено в такій редакції:

«5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора;

6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора);

7) прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора);

8) керівник обласної прокуратури;

9) перший заступник керівника обласної прокуратури;

10) заступник керівника обласної прокуратури;

11) керівник підрозділу обласної прокуратури;

12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури;

13) прокурор обласної прокуратури;

14) керівник окружної прокуратури;

15) перший заступник керівника окружної прокуратури;

16) заступник керівника окружної прокуратури;

17) керівник підрозділу окружної прокуратури;

18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури;

19) прокурор окружної прокуратури»;

6) частини третю, четверту статті 81 Закону № 1697-VII викладено у такій редакції:

«3. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

4. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:

1) прокурора обласної прокуратури - 1,2;

2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.».

Отже, з 25 вересня 2019 року положення статті 15 Закону № 1697-VII визначають виключний перелік посад в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах, а положення статті 81 Закону № 1697-VII встановлюють розміри посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, прокурорів окружних та обласних прокуратур.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX:

до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури;

після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором;

за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури;

дія цього пункту не поширюється на випадок, передбачений підпунктом 4 пункту 21 цього розділу.

Пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX серед іншого передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України».

Наказом Генерального прокурора від 23 грудня 2019 року № 351 «Про день початку роботи Офісу Генерального прокурора», який опубліковано на офіційному вебсайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0351900-19#Text), днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 02 січня 2020 року.

Наказом Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур», який опубліковано на офіційному вебсайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0414905-20#Text), днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

Наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур», який опубліковано на офіційному вебсайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0040905-21#Text), днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.

З викладеного судом встановлено, що у період з 26 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року окружні прокуратури створені не були.

Таким чином, дія статті 81 Закону № 1697-VII (у редакції, чинній у період з 26 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року) не поширюється на прокурорів регіональних та місцевих прокуратур, оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Суд звертає увагу, що положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX не визнані неконституційними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-7.

Додатком 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657) затверджено Схему посадових окладів працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур. Зокрема, місячний посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури визначений у розмірі 5660,00 грн.

Таким чином, пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, а не Бюджетний кодекс України (окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, яке Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним)), передбачає оплату праці працівників регіональних прокуратур та місцевих прокуратур відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» на сьогодні є чинною).

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення ОСОБА_1 , яка на час існування спірних правовідносин займала посаду прокурора місцевої прокуратури, оплати праці у період з 26 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року у інший спосіб, ніж встановлений пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX та постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», що виключає протиправність дій відповідача, які позивач оскаржує в даному позові.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідачі як суб`єкти владних повноважень, на яких частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довели суду правомірність оскаржуваних дій, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

За позовними вимогами, заявленими в уточненій позовній заяві від 26 травня 2021 року б/н та за якими відкрито провадження у справі, позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, при поданні уточненої позовної заяви від 26 травня 2021 року б/н позивач сплатила судовий збір у розмірі 908,00 грн, про що свідчить квитанція від 26 травня 2021 року № 0.0.2140723474.1 (арк. спр. 38).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом внесено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено законом, на 908,00 грн.

Разом з тим, за приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу право звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Луганської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, буд. 27) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 16 липня 2021 року.

Суддя Т.І. Чернявська