Рішення № 98396792, 06.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/1345/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс-А»

до відповідача: Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання незаконним та скасування рішення,

за участю:

секретаря судового засідання - Костенко А.В.,

представників:

позивача - Іванова О.В.,

відповідача - Панова С.С.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс-А» звернулося з позовом, у подальшому уточненим до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання незаконним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2021/000019/2 від 11.02.2021 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 08.02.2021 р. ТОВ «Агроресурс-А» подано до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA110280/2021/000840, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, митну вартість задекларовано за основним методом. Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2021/000019/2 від 11.02.2021 р., яким митну вартість скориговано та визначено за ціною договору щодо ідентичних товарів. Представник позивача вказує, що в оскаржуваному рішенні не зазначено відомості про раніше визнані (визначені) митні вартості. Також оскаржуване рішення не відповідає вимогам Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598. Представник позивача вважає не законними вимоги відповідача щодо витребування у позивача додаткових документів, оскільки позивачем для підтвердження заявленої митної вартості разом з митною декларацією були подані документи, які містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 26.11.2020 р. №PS-20/259; інвойс від 28.01.2021 р. №MYI2021000000037; банківські платіжні документи. Відповідачем не виявлено розбіжностей у поданих документах щодо відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостях щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Окрім того, на вимогу відповідача позивачем було надано митну декларацію країни відправлення від 29.01.2021 р. №21160100ЕХ008579 в графі 22 якої зазначена вартість товару, що повністю співпадає з вартістю, зазначеною в інвойсі від 28.01.2021 р. №MYI2021000000037. Крім того, відповідачу були надані документи, які підтверджували вартість товару: комерційна пропозиція №РS-20/209 від компанії «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S», лист від 08.02.2021 р. та від 11.02.2021 р. №РS-21/088 компанії «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» та підтвердження від компанії «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» №РS-21/092 від 11.02.2021 р. про те, що позивач є офіційним дистриб`ютором компанії «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» в Україні. Представник позивача наголошує на тому, що при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен, насамперед, здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього, у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи. Представник позивача вважає рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 11.02.2021 року про коригування митної вартості №UA110000/2021/000019/2 таким, що винесене без обґрунтування, без зазначення рівнів раніше визнаних (визначених) митних вартостей на ідентичні та подібні товари, таким, що побудоване на припущеннях і узагальненнях, а отже таким, що не відповідає вимогам ст.ст.54, 55, 58 та 59 Митного кодексу України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому він заперечив щодо задоволення позову (а.с.65-69). Представник відповідача зазначає, що відповідачем проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «насіння соняшнику - гібрид Armada», з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено та інформація про що наявна в митному органі, у зв`язку з чим виявлено, що заявлений рівень митної вартості зазначеного товару найнижчий, ніж вартість всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» - в максимально наближені терміни до дати експорту товару в Україну та з урахуванням того, що даний товар має «сезонний характер». Митним органом встановлено, що в березні 2020 року здійснено митні оформлення ідентичного товару - «насіння соняшнику - гібрид Armada» ТОВ «Агроресурс-А» за вищими рівнями контрактної, та, як наслідок, митної вартості. Представник відповідача зазначає, що для визначення митної вартості використані відомості з ЕМД від 20.03.2020р. №UA110280/2020/003214. Митним органом визначено митну вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 8,2033 дол. США за кг. При визначенні витрат на правничу допомогу представник відповідача просить суд врахувати критерії реальності витрат. А також критерії розумності їх розміру.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.55).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 р. витребувано докази у Дніпровської митниці Держмитслужби (а.с.101).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 р. витребувано докази у Дніпровської митниці Держмитслужби (а.с.125-126).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.143).

У судовому засіданні 06.07.2021 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.

На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 06.07.2021 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення повного рішення відкладено у строк до 19.07.2021 р., про що повідомлено під час проголошення вступної та резолютивної частини.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2020 р. між ТОВ «Агроресурс-А» (Покупець) та компанією «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» (Туречина) (Продавець) укладено договір №PS-20/259, купівлі-продажу насіння відповідно до умов якого покупцем придбано насіння гібриду соняшнику відповідно до специфікації, зокрема гібрид Armada CL (а.с.14-23).

З метою митного оформлення товару декларантом - ТОВ «Агроресурс-А» 08.02.2021 р. подано до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA110280/2021/000840, у якій задекларовано ввезений товар: насіння соняшнику, гібриди 1 покоління (F1) для сівби: гібрид Armada CL (Армада КЛ): lot: TR.00.00.1206.R.1454238 - 1 800 мішків, lot: TR.00.00.1206.R.1454233 - 200 мішків, протруєне, діюча речовина Metalaxyl-M (Металаксил-М); 1 мішок - 150 000 насінин є однією посівною одиницею; використовується для виробничих потреб (сівби), не призначене для споживання населення, насіння не містить генетично-модифікованих організмів (ГМО), виготовлене традиційним способом, торгівельна марка: MAY; виробник: May-Agro Tohumculuk San. Tic., країна виробництва: Tr, у кількості - 17 554 кг на суму 104 000,00 доларів США (а.с.75).

Судом встановлено, що на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості декларантом разом з декларацією форми МД-2 (а.с.75) подано до Дніпровської митниці Держмитслужби пакувальний лист від 28.01.2021 р. (а.с.82), інвойс від 28.01.2021 р. MYI2021000000037 (а.с.24, 83), автотранспортна накладна CMR №7919 від 29.01.2021 р. (а.с.84), фітосанітарний сертифікат №ЕС/TR А3985363 від 29.01.2021 р. (а.с.85), додаток №1 до договору №PS-20/259 від 26.11.2020 р. (а.с.23, 86), договір №PS-20/259 від 26.11.2020 р. (а.с.14-22, 87-91), сертифікати країни-експортера, що засвідчує якість насіння №02685552 від 12.01.2021 р., №02685561 від 12.01.2021 р., OECD №000150 від 12.01.2021 р., OECD №000158 від 12.01.2021 р. (а.с.92-95), декларація про відповідність ГМО від 28.01.2021 р. (а.с.96).

Під час здійснення митного контролю посадовими особами Дніпровської митниці Держмитслужби виявлено, що умовами зовнішньоекономічного договору від 26.11.2020р. №PS-20/259, укладеного між компанією «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» (Туречина) та ТОВ «Агроресурс-А» (Розділ 4) передбачено, що загальна вартість контракту складає 556000,00 доларів США. Пунктом 4.3 зовнішньоекономічного договору від 26.11.2020 р. №PS-20/259 обумовлено, що покупець повинен здійснити передоплату в розмірі 166 800,00 доларів США вартості товару до 20.02.2021 р. Комерційним інвойсом від 28.01.2021 р. MYI2021000000037 передбачено здійснення передоплати у розмірі 30%. Відповідно станом на 10.02.2021 р. оплата вже могла бути здійснена. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару до митного оформлення не надавались. Враховуючи проведення порівняння рівня заявленої митної вартості товару «насіння соняшнику - гібрид Armada» з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено та інформація про що наявна у митниці і виявлено, що заявлений рівень митної вартості зазначеного товару найнижчий, ніж вартості та їх рівні всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни до дати експорту товару в Україну та з урахуванням того, що даний товар має «сезонний характер». Виявлено, що у березні 2020 р. здійснено митні оформлення ідентичного товару «насіння соняшнику гібрид Armada» ТОВ «Агроресурс-А» за вищими рівнями контрактної і митної вартості. Як наслідок, декларанту надіслано повідомлення №1 до МД від 10.02.2021 №UA110280/2021/000840, у якому в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо рахунок оплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.73).

ТОВ «Агроресурс-А» листом №6 від 10.02.2021 р. надано: комерційну пропозицію №PS-20/209 від 10.11.2020 р.; заяву про надання гарантії №1 від 21.01.2021 р., SWIFT-повідомлення, підтверджуюче випуск гарантії №GRI0042DP21 від 22.01.2021 р. у сумі 239 200,00 доларів США; платіжне доручення в іноземній валюті №14 від 19.01.2021 р., а також копію митної декларації країни відправлення від 29.01.2021 р. №21160100EX008579, лист від 08.02.2021 р. щодо цін на продукцію, лист компанії «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» від 11.02.2021 р. №PS-20/088 (а.с.13, 25-29, 34-36, 74, 97).

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110000/2021/000019/2 від 11.02.2021 р. Дніпровською митницею Держмитслужби визначено митну вартість товару згідно зі ст.61 МК України за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 8,2033 дол. США за кг у розмірі 144 000,00 доларів США (а.с.11-12, 70-72).

Відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію..

Зі змісту ст.49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на положення ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

На підставі ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що право митного органу щодо витребування від декларанта додаткових документів виникає у випадку встановлення ним обставин, які свідчать про наявність розбіжностей у документах підтверджуючих митну вартість товарів, перелік яких визначено ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а також ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Судом встановлено, що ні у повідомленні №1 від 10.02.2021 до МД №UA110280/2021/000840, ні у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA110000/2021/000019/2 від 11.02.2021 р. Дніпровською митницею Держмитслужби не зазначено про встановлення обставин, які свідчать про наявність розбіжностей у документах підтверджуючих митну вартість товару.

У судовому засіданні представник відповідача повідомив, що розбіжностей у документах підтверджуючих митну вартість товару митним органом не встановлено, а додаткові документи витребовувалися у зв`язку з проведенням формальних митних процедур.

Як встановлено судом, подані декларантом документ, що підтверджують митну вартість товару не містять розбіжностей щодо вартості такого товару.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA110000/2021/000019/2 від 11.02.2021 р. зазначено, що під час проведення порівняння рівня заявленої митної вартості товару «насіння соняшнику - гібрид Armada» з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено та інформація про що наявна у митниці, виявлено, що заявлений рівень митної вартості зазначеного товару найнижчий вартості всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни до дати експорту товару в Україну та з урахуванням того, що даний товар має «сезонний характер». Виявлено, що у березні 2020 р. здійснено митні оформлення ідентичного товару «насіння соняшнику гібрид Armada» ТОВ «Агроресурс-А» за вищими рівнями контрактної і митної вартості (а.с.12, 70, зі зворотного боку).

Суд враховує, що декларантом надано митному органу комерційну пропозицію №PS-20/209 від 10.11.2020 р.; заяву про надання гарантії №1 від 21.01.2021 р., SWIFT-повідомлення, підтверджуюче випуск гарантії №GRI0042DP21 від 22.01.2021 р. у сумі 239 200,00 доларів США; платіжне доручення в іноземній валюті №14 від 19.01.2021 р., а також копію митної декларації країни відправлення від 29.01.2021 р. №21160100EX008579, лист від 08.02.2021 р. щодо цін на продукцію, лист компанії «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» від 11.02.2021 р. №PS-20/088 (а.с.13, 25-29, 34-36, 74, 97).

Так, у комерційній пропозиції №PS-20/209 від 10.11.2020 р. відображено цінову пропозицію гібрид Армада CL - 52 долари США (а.с.13).

У листі від 08.02.2021 р. компанія «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» повідомила, що у зв`язку з необхідністю стимулювання попиту на деякі гібриди соняшнику ТМ компанії «May Agro» прийнято рішення щодо погодження спеціальної ціни для ТОВ «Агроресурс-А» згідно Договору №PS-20/259 від 26.11.2020 р. на гібрид Армада КЛ - 52 долара США за мішок (а.с.34).

У листі від 11.02.2021 р. №PS-20/088 компанія «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» роз`яснила об`єктивні причини зниження контрактної вартості порівняно з цінами сезону 2020 року та зазначила, що зниження цін на насіння соняшника застосовано для всіх офіційних дистриб`юторів в Україні і пов`язано з наступними ринковими і виробничими факторами: 1. Глобальне зниження ринкової активності із-за пандемії COVID-19 і суттєве позапланове збільшення складських залишків; 2. Агрокліматичні умови вирощування гібридів, які поставляються за Договором №PS-20/259 від 26.11.2020 р., сприяли підвищенню на 40% урожайності посівного матеріалу в цьому році, що дозволило суттєво знизити виробничі затрати на вирощування посівної одиниці; 3. Відповідно до загально ринкової тенденції, відбувається поступове зниження цін на більш старі гібриди, купівля яких є предметом Договору №PS-20/259 від 26.11.2020 р., на користь більш нових гібридів і селекційних рішень, які традиційно займають верхній ціновий діапазон; 4. Профіцит і криза виробництва насіння соняшника у 2021 році на глобальному світовому ринку насіння призвели до зниження цін усіх світових брендів посівного матеріалу соняшника у середньому на 30% (а.с.35).

Окрім того, листом від 11.02.2021 р. №PS-20/092 компанія «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» підтвердила, що ТОВ «Агроресурс-А» є офіційним дистриб`ютором компанії «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» в Україні (а.с.36).

Відповідач у продовженні графи 33 «Джерело інформації рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2021/000019/2 від 11.02.2021 р. вказав, що лист від 08.02.2021 р. містить інформацію щодо цін на чотири види гібридів, вартість яких зазначена без урахування комерційних умов поставки. Також листом передбачено надання ТОВ «Агроресурс-А» спеціальних цін, але умов надання зазначених цін не наведено. Комерційна пропозиція від 10.11.2020 р. №PS-20/209 адресного спрямування та також не містить інформацію щодо комерційних умов поставки (Інкотермс, обсягів) відповідно до яких сформована вартість товарів. Дніпровською митницею Держмитслужби зазначено, що інформація зазначена у листах компанії «May Agro Tohumculuk San ve Tic. A.S» документально не підтверджена та належним чином не обґрунтована (а.с.71).

З огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2019 р. у справі №810/1479/16 (провадження №К/9901/14257/18), неподання декларантом запитуваних митних органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що декларантом надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, при цьому надані документи не містили будь-яких розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості.

Таким чином, обставини зазначені в оскаржуваному рішенні, не впливають на визначення митної вартості товару та не могли бути підставою для витребування від декларанта додаткових документів.

За змістом п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Оскільки під час розгляду справи знайшов підтвердження факт подання декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, а також не встановлено відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то у Дніпровської митниці Держмитслужби не було правових підстав для відмови у митному оформленні товару за митною вартістю заявленою декларантом, тобто за першим методом.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2021/000019/2 від 11.02.2021 р., підлягають задоволенню.

Стосовно посилання представника позивача на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598 в частині зазначення у графі 33 про продовження графи 33 у «Висновках», суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів.

Так, затверджена форма рішення про коригування митної вартості товарів містить графу 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовується митним органом для визначення митної вартості». Будь-яких вимог щодо обсягу зазначеної графи затвердженою формою не передбачено

Відповідно до пп.2.1 п.2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598, у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовується митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд враховує, що вся інформація має бути зазначена безпосередньо у графі 33 рішення. При цьому Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості не передбачено права долучення до рішення про коригування митної вартості окремих аркушів як продовження графи 33.

Отже, Дніпровською митницею Держмитслужби під час оформлення рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2021/000019/2 від 11.02.2021 р. не дотримано вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598. Однак, зазначена обставина сама по собі не розцінюється судом як підстава для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 340,60 грн (а.с.10) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 250,00 грн (а.с.44).

Згідно з ч.1 ст.132 КАКС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на п.п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у п.95 рішення від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України», п.80 рішення від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України», п.88 рішення від 30.03.2004 р. у справі «Меріт проти України». заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 р. у справі «East/West Aliance Limited» проти України»), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 р. у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, 23.03.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроресурс-А» (Замовник) та адвокатом Івановим Олексієм Вікторовичем (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого Клієнт доручив, а Замовник прийняв на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін по оскарженню рішення Дніпровської митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів від 11.02.2021 р. №UA110000/2021/000019/2 (а.с.37-42).

З огляду на п.4.1 розділу 4 зазначеного Договору гонорар Адвокату за надання правової допомоги встановлюється в розмірі 5 250,00 грн (а.с.38).

29.03.2021 р. адвокатом Івановим О.В. та ТОВ «Агроресурс-А» складено акт №1 надання послуг (виконаної роботи) по договору про надання правової допомоги від 23.03.2021 р., з огляду на який сторонами погоджено, що Адвокатом надано послуги (виконано роботу), а Клієнтом прийнято послуги (виконану роботу): опрацювання документів по рішенню Дніпровської митниці Держмитслужби від 11.02.2021 р. №№UA110000/2021/000019/2, підготовка, направлення позовної заяви з відповідними клопотаннями та додатками (7 годин) на суму 5 250 грн (а.с.43).

25.03.2021 р. ТОВ «Агроресурс-А» сплачено Іванову О.В. 5 250,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №18 від 25.03.2021 р. (а.с.44).

З огляду на критерії реальності витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що відображені в акті №1 надання послуг (виконаної роботи) по договору про надання правової допомоги від 23.03.2021 р. від 29.03.2021 р. види наданих послуг є достовірними та необхідними, оскільки підлягали вчиненню при зверненні до суду та під час розгляду справи. Окрім того, співвідносячи надані послуги зі з їх обсягом та витраченим часом, суд вважає, що заявлений представником позивача розмір правничої допомоги відповідає критерію розумності.

Таким чином, надані представником позивача докази на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідають вимогам ч.5 ст.134 КАС України. При цьому відповідачем відповідно до приписів ч.7 ст.134 КАС України не доведено, що витрати позивача на правничу допомогу є неспівмірними в розумінні ч.5 ст.134 КАС України.

На підставі викладеного та враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для сторін, суд вважає обґрунтованими, співмірними, пов`язаними з розглядом даної справи та такими, що підтверджені належними доказами витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 250 грн.

Зважаючи на викладене підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс-А» понесені ним судові витрати у загальному розмірі 8 590,60 грн, у тому числі судовий збір у розмірі 3 340,60 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 250,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110000/2021/000019/2 від 11 лютого 2021 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс-А» (м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова, 29-М, код ЄДРПОУ 39374096) понесені ним судові витрати у загальному розмірі 8 590,60 грн (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто грн 60 коп.), у тому числі судовий збір у розмірі 3 340,60 грн (три тисячі триста сорок грн 60 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 250,00 грн (п`ять тисяч двісті п`ятдесят грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду - 08 липня 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт